01/18-92 Про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - 10.06.2008 Прийняття

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.04.2008 р. у справі № 01/18-92 (суддя Якушева І.О.) позов задоволено за підставністю, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.01.2005 р., укладений між Шацькою селищною радою і ТзОВ "Феміда-Інтер", в частині передачі в оренду земельної ділянки пл.1224 кв.м.

Відповідач-2 з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення з підстав неповного з"ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарський суд невірно застосував положення ч.1 ст. 377 ЦК України, оскільки на спірній земельній ділянці будівлі позивача не розташовані, тому в даному випадку слід було застосовувати ч.1 ст.120 ЗК України; спірна земельна ділянка є прибережною смугою, на якій заборонено здійснювати будь-яке будівництво; в оскаржуваному договорі передбачені всі істотні умови, тому в суду першої інстанції не було підстав визнавати його недійсним; оскаржуваним рішенням було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог про спонукання відповідача-1 до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки; на момент винесення рішення Господарського суду Волинської області від 09.04.2008 р. позивач не подав до Шацької селищної ради клопотання про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідачі своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористалися, явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повернення поштових повідомлень з підписом про отримання ухвал (поштові повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.05.2008 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представників відповідачів за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 09.04.2008 р. у справі № 01/18-92 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ фірми "Феміда-Інтер" - без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

04.07.2002р. Шацькою райдержадміністрацією було прийнято розпорядження № 96 "Про вилучення з постійного користування та передачу в оренду земельної ділянки".

Згідно з п.1 цього розпорядження було вилучено з постійного користування ВАТ "Волиньобленерго" земельну ділянку пл.0,67 га в зв’язку з втратою права власності на будівлю, яка розташована в зоні відпочинку "Гряда" на території Шацької селищної ради.

Пунктом 2 розпорядження вирішено передати в оренду на 49 років ТзОВ "Феміда-Інтер" земельну ділянку розміром 0,67 га в зоні відпочинку "Гряда" на території Шацької селищної ради, на якій розташована база відпочинку, придбана ТзОВ "Феміда-Інтер" згідно з договором купівлі-продажу майна АЕК № 388359 від 24.05.2002 р.

04.07.2002 р. між Шацькою райдержадміністрацією і ТзОВ "Феміда-Інтер" було укладено договір, згідно з п.1.1. якого Шацька райдержадміністрація надала ТзОВ "Феміда-Інтер" в оренду земельну ділянку площею 0, 67 га, що знаходиться в урочищі "Гряда".

Договір оренди земельної ділянки від 04.07.2002 р. було укладено на підставі розпорядження № 96 від 04.07.2002 р.

17.09.2004 р. Шацькою селищною радою було прийнято рішення № 16/17 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в урочищі "Гряда" смт.Шацька ТзОВ "Феміда-Інтер", згідно з п.1 якого частину земельної ділянки пл.5576 кв.м із земельної ділянки пл. 0,67 га вирішено продати ТзОВ "Феміда-Інтер"

22.10.2004 р. Шацькою селищною радою прийнято рішення № 17/16.2 "Про надання в оренду земельної ділянки ТзОВ "Феміда-Інтер" в урочищі "Гряда", згідно з п.1 якого іншу частину земельної ділянки площею 1224 кв.м. із земельної ділянки 0,67 га вирішено надати ТзОВ "Феміда-Інтер" в довгострокову оренду строком на 49 років.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.06.2005 р. у справі № 01/6-24.1. за позовом ВАТ "Західенерго" до Шацької райдержадміністрації Волинської області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ТзОВ "Феміда-Інтер" п.2 розпорядження Шацької райдержадміністрації № 96 від 12.06.2002р., згідно з яким було вирішено передати ТзОВ "Феміда-Інтер" в оренду на 49 років земельну ділянку розміром 0,67 га в зоні відпочинку "Гряда" на території Шацької селищної ради, визнано недійсним

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2006 р. рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2005 р. залишено без змін.

В процесі судового розгляду справи № 01/6-24.1. було встановлено, що на земельній ділянці площею 0,67 га, яку відповідно до розпорядження № 96 від 04.07.2002 р. передано ТзОВ "Феміда-Інтер", знаходяться корпуси № 1 та № 2 бази відпочинку "Енергетик", які під час корпоратизації ВАТ "Західенерго" відповідно до Переліку об'єктів нерухомого майна (будівель і споруд), що увійшли до статутного фонду ВАТ "Західенерго", під час корпоратизації станом на 01.07.1995 р., затвердженого Міністерством палива та енергетики України 27.12.2002 р., увійшли до статутного фонду товариства, що право власності на вказані будівлі 01.04.2004 р. зареєстровано товариством та включено до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, ВАТ "Західенерго" набуло права власності на корпуси № 1, 2 бази відпочинку "Енергетик".

Факт набуття ВАТ "Західенерго" права власності на зазначені будівлі було також встановлено господарським судом Волинської області при розгляді справи № 7/169-12 А.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи і не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У зв’язку із набуттям ВАТ "Західенерго" права власності на будівлі у нього виникло і право на земельну ділянку, а у Шацької селищної ради – обов’язок оформити це право, оскільки відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, який був чинним на момент передачі корпусів № 1 та № 2 бази відпочинку "Енергетик" до статутного фонду ВАТ "Західенерго", при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до п.18 "г" постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N718, вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Згідно із п.7 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , прийнятого 25.10.2001 р., який набрав чинності з 01.01.2002 р., громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Пунктом 6 постанови Верховної Ради України № 563-Х11 (563-12) від 18.12.1990 р. "Про земельну реформу" встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення Земельного кодексу (2768-14) Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 р., до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

В силу частини 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як визначено частинами 1, 2 ст. 127, ч.2 ст. 128 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації.

Отже, змістом частини 2 ст. 127 Земельного кодексу України передбачено викуп земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Той факт, що ВАТ "Західенерго" зверталось до Шацької селищної ради з проханням відвести підприємству земельну ділянку, необхідну для використання бази "Енергетик", з видачею Державного акта відводу землі, є листи № 003-221 від 17.04.2002 р., № 003-316 від 31.05.2002 р., № 72-523 від 6.05.2004 р., № 72-224 від 25.02.2004 р., лист № 72-214 свідчить про те, що 17.03.2004 р. позивач звертався до ТзОВ "Феміда-Інтер"з проханням поділу земельної ділянки та погодження меж.

Ігноруючи звернення товариства, незважаючи на наявність будівель ВАТ "Західенерго", Шацька селищна рада у встановленому законом порядку не вирішила питання щодо відведення товариству земельної ділянки, необхідної для обслуговування бази "Енергетик", а 04.07.2002 р. уклала із ТзОВ "Феміда-Інтер" договір про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,67 га, частину з якої площею 0,2396 га знову передала в користування відповідачу-2 на підставі договору оренди, укладеного 28.01.2005 р., що є предметом даного спору.

Згідно з пунктами 1, 2 договору від 28.01.2005 р. Шацька селищна рада як орендодавець передає, а ТзОВ "Феміда-Інтер" як орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2396 га для обслуговування бази відпочинку.

Приймання-передачу земельної ділянки оформлено актом приймання-передачі об’єкта оренди.

Як встановлено в судовому засіданні, земельна ділянка площею 0,2396 га, передана в оренду на підставі договору від 28.01.2005 р., є прибережною смугою озера та складовою частиною земельної ділянки площею 0,67 га.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, прийнятого 25.10.2001 р., держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди не дійсною.

З наведеного вбачається, що Шацька селищна рада, не вирішивши питання надання земельної ділянки ВАТ "Західенерго", уклавши договір із ТзОВ "Феміда-Інтер", позбавила позивача права власності на частину земельної ділянки, яка зайнята будівлями, що увійшли до його статутного фонду, та на частину земельної ділянки, необхідною для їх обслуговування, а тому не можна погодитись з доводами відповідача-2 про законність укладення ним договору від 28.01.2005 р.

За таких обставин укладення із ТзОВ "Феміда-Інтер" договору оренди земельної ділянки площею 1224 кв.м., що є прибережною смугою та складовою частиною земельної ділянки площею 0,67 га, на якій розташовані будівлі, що належать на праві власності ВАТ "Західенерго", суперечить ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 128 Земельного кодексу України.

Враховуючи наведене, договір оренди земельної ділянки, укладений 28.01.2005 р. між Шацькою селищною радою і ТзОВ "Феміда-Інтер", слід визнати недійсним.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.