ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Iменем України
13.09.2007 року Справа № 16/264 ( rs783461 ) (rs783461)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Журавльової Л.I.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Михайличенко Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача Сторожко I.О., представник за
довіреністю №36-4016 від 03.05.07;
від відповідача повноважний представник в
судове засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів",
м. Нікополь Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 04.06.07 (підписано 11.06.07)
по справі №16/264 ( rs783461 ) (rs783461)
(суддя - Шеліхіна Р.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів",
м. Нікополь Луганської області
до відповідача Державного підприємства
"Ровенькиантрацит", м. Ровеньки
Луганської області
про стягнення 1449 грн. 25 коп. збитків
ВСТАНОВИВ:
Відповідач не забезпечив явку в судове засідання свого
представника, відзив на апеляційну скаргу не надав. Враховуючи те,
що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового
засідання судова колегія вважає, що дану справу можливо розглянути
в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за
відсутності представника відповідача.
Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод
феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області, звернулося до
господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з
державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської
області, вартості вагової недостачі у сумі 1449 грн. 25 коп. (в
тому числі ПДВ і залізничний тариф).
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.06.07
по справі №16/264 ( rs783461 ) (rs783461)
у задоволенні позовних вимог
відмовлено повністю.
В обгрунтування рішення місцевий господарський суд зазначив,
що позивач під час прийомки вантажу на станції призначення порушив
п.2.8 договору укладеного сторонами і Инструкции о порядке приемки
продукции производственно-технического назначения и товаров
народного потребления по количеству, утвержденной постановлением
Госарбитража при Совете Министерства СССР от 15.06.1965 № П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
, із змінами та доповненнями (далі - Iнструкція
П-6), оскільки не склав комерційного акту про недостачу ваги у
вагонах, не зважив пусту тару, не зазначив в актах приймання
вантажу наявність і стан захисного маркування, не зазначив чи
могла вміститись нестача у вагоні чи ні (п.п.14,25 Iнструкції П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
).
Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем
порушено "встановлені правила приймання вантажу по кількості,
складання документів, які б підтверджували факт нестачі ваги,
застосування невірних нормативів та коефіцієнтів", а також
неправомірно до стягнення заявлено залізничний тариф, при цьому
суму не розраховано, розрахунок до позову не надано.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач звернувся
до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою від 26.06.07 №4532-4016 на рішення господарського суду
Луганської області від 04.06.07 по справі №16/264 ( rs783461 ) (rs783461)
,
в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та
прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимог повністю.
На думку скаржника, суд дійшов хибних висновків, що позивач
не склав комерційних актів, в порушення пункту 2.8 договору та
Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
, повинен був зважити пусту тару і
вказати чи могла вміститися недостача та вказати стан маркування
продукції.
Скаржник вважає, що п.10 Правил приймання вантажів до
перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України
від 21.11.00 №644 ( z0861-00 ) (z0861-00)
та зареєстрованих в Міністерстві
юстиції України 24.11.00 за №861/5082 (далі - Правила приймання)
встановлено, що вугілля (антрацит) належить до вантажів, маса тари
яких приймається за трафаретом на вагоні, тому він скористався
наданим йому правом та визначив вагу тари.
Крім того, зазначає скаржник, що предметом спору є заявлені
вимоги про відшкодування вартості недостачі, про що позивач надав
уточнення листом від 30.05.07 №3865-4016, а не збитки - як дійшов
висновку суд, що не відповідає матеріалам справи.
Розпорядженням від 06.07.07 першого заступника голови
Луганського апеляційного господарського суду відповідно до ст. 28
Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
для розгляду
апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської
області, від 26.06.07 №4532-4016 на рішення господарського суду
Луганської області від 04.06.07 по справі №16/264 ( rs783461 ) (rs783461)
призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя -
головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. - судді.
Склад колегії змінювався двічі. Остаточно справу №16/264
( rs783461 ) (rs783461)
розглянуто судовою колегією у складі: Медуниця О.Є. -
суддя - головуючий, Журавльова Л.I., Перлов Д.Ю. - судді за
розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду
від 12.09.07.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в процесі розгляду справи апеляційний
господарський суд за наявними у справі і додатково наданими
доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і
перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого
господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спір між сторонами виник з приводу недостачі вантажу у
кількості 4,8 тонни (з урахуванням природної втрати - 4,1 тонни),
поставленого за залізничною накладною N52251959 у вагоні N66936386
згідно договору поставки №50у/35-36гп/657 від 16.02.05 вугілля
марки А (антрацит) (далі - договір), сторонами якого є відкрите
акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (позивач,
покупець за договором) та державне підприємство "Ровенькиантрацит"
(відповідач, постачальник за договором) (а.с.9-11).
Постачальник зобов'язався поставляти вугілля, а покупець
оплачувати його на умовах 100% передплати згідно пред'явленого
рахунку (п.3.2 договору). Кінцевий розрахунок за поставку
проводиться в порядку передбаченому п.3.3 договору.
Укладаючи даний договір, сторони обумовили, що приймання
продукції за кількістю проводиться покупцем у місці призначення
відповідно до Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
(п.2.8 договору).
Згідно з пунктом 1 Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
, вона
застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними
умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами не
встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.
Відповідно до умов договору №50у/35-36гп/657 на адресу
позивача 18.08.05 надійшов антрацит у вагоні №66936386.
Оскільки вантаж у спірних вагонах прибув без слідів
розкрадання та втрати, залізницею вантаж був виданий одержувачу
18.08.05 о 12 год. 30 хвил. без перевірки кількості, про що
зазначено у залізничній накладній (зворот а.с.19)
18.08.05 о 14 год. 51 хвил. позивач почав приймання
продукції. При прийманні продукції за участю представника
громадськості позивачем була виявлена вагова недостача у кількості
4,8 тонн. Приймання продукції зупинялось для виклику представника
відправника і було продовжено 19.08.05 о 16 год. 10 хвил. Про
недостачу було складено акти про приймання продукції по кількості
від 18.08.05 N3886/1 та від 19.08.05 №3886/2 (а.с.16а, 18).
Статтею 129 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для
матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника,
вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення,
засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які
складають станції залізниць.
При цьому комерційний акт складається у разі прибуття вантажу
з ознаками недостачі, псування, пошкодження під час перевезення на
відкритому рухомому складі ...
Залізниця також зобов'язана скласти комерційний акт, якщо
вона сама виявила зазначену обставину або якщо про її існування
заявив одержувач або відправник багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі
перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути
підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами
загальної форми.
Судова колегія погоджується з думкою позивача про те, що
складання комерційного акта виникає у залізниці лише у випадках,
коли вона, згідно ст.52 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. Проте
вантажі, які завантажені засобами відправника і надійшли у
справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження,
видаються залізницею без перевірки їх кількості і стану у
відповідності до ст.52 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
.
Порядок приймання продукції виробничо - технічного
призначення за кількістю встановлений Iнструкцією П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
, яка містить перелік документів - доказів, які є
підставою для покладення на відправника відповідальності за
втрату, псування, пошкодження або нестачу вантажу. Отже, ніякі
інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою
для покладення на відправника відповідальності за нестачу вантажу.
Пунктом 14 Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
передбачено порядок
перевірки ваги, зокрема, у разі неможливості переваги продукції
без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги
брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення
її з-під продукції, результат якої оформляється актом.
У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що пунктом 10
Правил приймання встановлено, що вугілля (антрацит) належить до
вантажів, маса тари яких приймається за трафаретом на вагоні, тому
він скористався наданим йому правом та визначив вагу тари
антрациту за трафаретом, що не є порушенням Iнструкції П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
.
Судова колегія не приймає ці доводи заявника апеляційної
скарги до уваги у зв'язку з наступним.
Позивач та відповідач прямо передбачили у п.2.8 договору, що
приймання вугілля за кількістю здійснюється покупцем (позивачем у
справі) у місці призначення у відповідності до Iнструкції П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
.
В ч.1 п.14 Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
йдеться про
застосування спеціальних правил обов'язкових для обох сторін.
Зазначені Правила приймання визначають порядок приймання
вантажів до перевезення та видачі вантажів саме між залізницею та
відправником, або одержувачем вантажу, та безпосередньо не
стосуються випадків приймання вантажів за кількістю між
відправником та одержувачем без участі залізниці.
Позивач не дотримався вимог Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
та
умов договору, визначивши масу тари (вагону) за трафаретом, тобто
згідно маси зазначеної відправником в залізничній накладній.
Згідно п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого
типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від
20.08.01 №542 ( z0796-01 ) (z0796-01)
та зареєстрованих в Міністерстві
юстиції України від 10.09.01 за N 796/5987, із змінами та
доповненнями (далі - Правила перевезення) ... з метою забезпечення
збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне
маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи
інше закріплення верхнього шару вантажу.
Позивачем не зазначено в акті відомості про стан маркування
вантажу, чим він порушив пп. "а" п.4 Iнструкції П-6
( va006400-65 ) (va006400-65)
.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що він не міг
дослідити дану обставину, оскільки про маркування також не
зазначено в залізничній накладній є безпідставними, оскільки
одержувач повинен відобразити в акті фактичні обставини щодо умов,
в яких знаходився вантаж, що не було ним зроблено в порушення пп.
"л" Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
та Правил.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої
інстанції щодо недоліків актів приймання продукції, у пп. "а",
"к", "л", "п", "с" п.25 Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
визначений
перелік відомостей, що повинні бути зазначені у акті про
недостачу, серед яких: "условия хранения продукции на складе
получателя до приемки ее; состояние тары и упаковки в момент
осмотра продукции, содержание наружной маркировки тары; могла ли
вместиться недостающая продукция в тарное место, в вагон,
контейнер и т. п.; точное количество недостающей продукции и
стоимость ее". Ці відомості не були зазначені позивачем у актах
про приймання продукції по кількості від 18.08.05 N3886/1 та від
19.08.05 №3886/2.
Згідно актів приймання №3386/1 від 18.08.05 та №3886/2 від
19.08.05 вагон прибув на станцію призначення 18.08.05 та виданий
залізницею вантажоодержувачу цієї ж дати о 12 годині 30 хвилин.
Початок приймання по кількості о 14 годині 51 хвилину. В порушення
пп."к" п.25 Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
позивачем не зазначено
в актах умови зберігання ним продукції до початку її приймання за
кількістю, тобто у позивача відсутні докази того, що до вантажу не
було доступу у період з часу передачі його залізницею одержувачу і
до початку приймання.
В порушення пп. "е", "т" п.25 Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
позивачем не зазначено в актах чи могла вміститися продукція якої
не вистачає в вагоні, а також її точна вартість.
Навпаки п.11 акту від 19.08.05 містить посилання на те, що
точні данні щодо кількості і вартості продукції будуть визначені
при надходженні рахунку.
Згідно п.3.3 договору дані, які зазначені в рахунках на
попередню оплату є оперативними. Кінцевий розрахунок відбувається
відповідно до рахунку - фактури (а.с.10).
Апеляційним судом неодноразово було витребувано (ухвали від
19.07.07 та від 02.08.07) у скаржника (позивача) рахунок
(рахунок - фактуру), про який йдеться в п.11 акту та в п.3.3
договору, але дані суду не представлені.
До позовної заяви позивачем додано рахунок з поставки вугілля
за іншим договором та в інших залізничних вагонах (а.с.20).
Згідно п.1 ст.670 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
якщо
продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це
встановлено договором купівлі - продажу, покупець має право
вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або
відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він
оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже вимагаючи стягнення суми недостачі з відповідача,
позивач повинен довести, що ним поставку вугілля оплачено.
Згідно п.1.3 договору загальна вартість товару, що
поставляється визначається шляхом складання вартості товару,
поставленого за всіма специфікаціями (додатками) і є сумою
договору.
Згідно прейскурантів, що є додатками до договору (а.с.12-15)
орієнтована сума поставки - 10560000 грн.
Платіжне доручення №60669 від 23.09.05, надане скаржником
(див. додаток до листа №5336-4016 від 26.07.07), не може бути
прийнято, як доказ оплати продукції, одержаної за вказаною
накладною, у вагоні N66936386, оскільки в графі призначення
платежу даного платіжного документу мається загальне посилання на
договір №50у/35-36гп/657 від 16.02.05 і не вказано за яку партію
продукції здійснено оплату.
Отже, скаржник на вимогу апеляційного суду не представив
доказів оплати ним партії вугілля що надійшло за залізничною
накладною N52251959.
Розрахунок позивача (а.с.20) не містить даних про наявність
платежу за поставку, не має посилання на рахунки відправника
(попередній та рахунок - фактуру), не зазначені реквізити
платіжного документу, яким оплачено дану поставку антрациту (п.3.3
договору - а.с.10);
Таким чином, посилання позивача (скаржника) на ст.670
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо наявності в нього права
вимагати у відповідача сплаченої за вугілля, якого не вистачає,
грошової суми, є необгрунтованим.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що вимоги позивача про
стягнення залізничного тарифу є необгрунтованими: суму не
розраховано, розрахунок до позову не надано.
Отже, порушення положень Iнструкції П-6 ( va006400-65 ) (va006400-65)
при
складанні акту приймання продукції за кількістю і відсутність
доказів про сплату партії вугілля поставленого за залізничною
накладною N52251959 свідчать про недоведеність позивачем своїх
позовних вимог як в частині визначення кількості недостачі
продукції, вини вантажовідправника, а також щодо наявності підстав
стягнення з відповідача суми недостачі товару згідно ст.670
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Судова колегія погоджується із доводами скаржника, що
вартість недостачі не є збитками відповідно до ст.22 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки вона не підпадає під
визначення наведені в даній статті. Разом із тим, рішення суду по
суті спору є вірним.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про
те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними
в матеріалах справи доказами, рішення суду луганської області
відповідає чинному законодавству.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не
вбачається.
Клопотання за заявою від 02.08.07 не розглядається у зв'язку
із тим, що представник скаржника Сторожко I.О. в судовому
засіданні заявила клопотання про залишення без розгляду заяви
позивача від 02.08.07 про зменшення суми позовних вимог, оскільки
дана заява подана помилково, вірною є сума вимог 1449 грн. 25 коп.
згідно розрахунку доданому до позовної заяви (див. протокол
судового засіданні від 13.09.07).
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
витрати по сплаті державного мита за подання
апеляційної скарги покладаються на скаржника - відкрите акціонерне
товариство "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
Дніпропетровської області.
За згодою представника позивача, присутнього в судовому
засіданні, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської
області, від 26.06.07 №4532-4016 на рішення господарського суду
Луганської області від 04.06.07 у справі №16/264 ( rs783461 ) (rs783461)
залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від
04.06.07 у справі №16/264 ( rs783461 ) (rs783461)
залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на
скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова набирає законної сили з дня
її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.I. Журавльова
Суддя Д.Ю. Перлов