Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріар", м.Тернопіль

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2007р.

у справі № 3/145-2327

за позовом Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", м.Тернопіль

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріар", м.Тернопіль

до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Онлайн", м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення

за участю представників:

від позивача: Гірняк В.М.

від відповідача 1: не з’явився.

від відповідача 2: Кудінова Т.І.

від відповідача 3: не з’явився.

від третьої особи: Мельничук О.М.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2007р. у справі № 3/145-2327 задоволено позов Тернопільської міської ради, м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", м.Тернопіль, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріар", м.Тернопіль, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Онлайн", м.Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача - Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, м.Тернопіль та визнано недійсним договір купівлі–продажу частини приміщення площею 53,0 квадратних метрів від 02.08.2006р., укладений між ТзОВ "Стар Софт"і ТзОВ "Бріар", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О., зареєстрований в реєстрі за № 3192, зобов’язано ТзОВ "Бріар"передати приміщення по вул.Руська,21 у м.Тернополі площею 53,0 квадратних метра по акту прийому–передачі в Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, стягнути з ТзОВ "Бріар" в доход державного бюджету України 85 грн. державного мита та 118 грн. судово–інформаційних послуг.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України та того, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі № 7/241-3504 розірвано договір купівлі–продажу нежитлового приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м.Тернопіль вул.Руська,21 від 15.12.2005р., укладений між ТзОВ "Тернопіль–Онлайн"та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради; рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2006р. у справі № 4/210-2921 зобов’язано ТзОВ "Тернопіль–Онлайн"в примусовому порядку звільнити нежитлове приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м.Тернопіль вул.Руська, 21; рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.02.2007р. у справі № 14/323-4363 визнано недійсним договір дарування приміщення від 16.12.2005р, укладений між ТзОВ "Тернопіль–Онлайн"та ТзОВ "Стар Софт", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу Магдич О.О. і зареєстрований у реєстрі № 4019.

Скаржник –ТзОВ "Бріар"- відповідач 2 у справі, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неправильного застосування, порушення норм матеріального права, зокрема ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, невідповідності висновків суду обставинам справи, в позові відмовити, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника в судових засіданнях вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

В судове засідання 17.06.2008р. скаржник надіслав клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, яке підлягає задоволенню.

Позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у відзивах на апеляційну скаргу та представники позивача і третьої особи у судових засіданнях проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідач 1 та відповідач 3 участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили, пояснень з приводу апеляційної скарги не надали.

Виходячи з приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд вбачає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивача та третьої особи, наведені у відзивах на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2005р. у справі № 9/5-58, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2005р. і набрало законної сили, між ТзОВ "Тернопіль–Онлайн"та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради 15.12.2005р. був укладений договір купівлі–продажу нежитлового приміщення площею 394,8 кв.м. за адресою м.Тернопіль вул.Руська,21.

З підстави невиконанням ТзОВ "Тернопіль-Онлайн"своїх зобов’язань за договором щодо проведення оплати за передане житлове приміщення, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі № 7/241-3504, яка вступила в законну силу з моменту її прийняття, вказаний договір купівлі–продажу нежитлового приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м.Тернопіль вул.Руська,21 від 15.12.2005р., укладений між ТзОВ "Тернопіль–Онлайн"та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради, було розірвано.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір розривається в судовому порядку зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Пунктом 10.2 розірваного в судовому порядку договору купівлі-продажу від 15.12.2005р. було передбачено, що у разі його розірвання за рішенням суду, господарського суду в зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань, об’єкт приватизації підлягає поверненню в комунальну власність.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.08.2006р. у справі № 4/210-2921 зобов’язано ТзОВ "Тернопіль–Онлайн" в примусовому порядку звільнити нежитлове приміщення площею 394,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м.Тернопіль, вул.Руська, 21, та передати його Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради.

Однак, всупереч вимогам Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об’єктів, обтяжених зобов’язаннями їх власників перед державою, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.03.2001р. № 500 (z0370-01) , ТзОВ "Тернопіль-Онлайн"було вчинено правочин - укладено з ТзОВ "Стар-Софт"договір дарування нежитлового приміщення комунальної власності, що належить територіальній громаді м.Тернополя, по вул.Руська,21 (технічний 8-й поверх) від 16.12.2005р., посвідчений нотаріусом і зареєстрований в реєстрі № 4019.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.02.2007р. у справі № 14/323-4363, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2007р., а відтак вступило в законну силу 12.06.2007р., задоволено позов Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради та визнано недійсним договір дарування приміщення від 16.12.2005р, укладений між ТзОВ "Тернопіль–Онлайн"та ТзОВ "Стар Софт", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу Магдич О.О. і зареєстрований у реєстрі № 4019.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З наведених норм випливає, що за договором дарування від 16.12.2005р., який в судовому порядку визнаний недійсним, ТзОВ "Стар-Софт"не набуло права власності на відчужене ТзОВ "Тернопіль–Онлайн"приміщення, і не вправі було, як і ТзОВ "Тернопіль-Онлайн", вказаним приміщенням розпоряджатись, володіти та користуватись.

Однак, незважаючи на наявність судових спорів і прав третіх осіб на приміщення, в порушення ст. 658 ЦК України, за якою право продажу товару належить його власнику, ТзОВ "Стар–Софт"02.08.2006р. укладено з ТзОВ "Бріар"спірний договір купівлі–продажу частини приміщення за адресою: м.Тернопіль вул.Руська,21 площею 53,0 квадратних метрів, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського округу Магдич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 3193.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої зокрема частиною 1 ст. 203 ЦК України, є, відповідно до ч.1 ст.215 цього Кодексу, підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, вимоги позивача про визнання недійсним укладеного між ТзОВ "Бріар"та ТзОВ "Стар-Софт"договору купівлі-продажу частини приміщення площею 53,0 квадратних метрів від 02.08.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського округу Магдич О.О. і зареєстрованого в реєстрі № 3193, та застосування правових наслідків недійсності правочину, встановлених ч.1 ст. 216 ЦК України, у вигляді повернення приміщення, є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Доводами апеляційної скарги наведеного не спростовано. Відтак, підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції, встановлені статтею 104 ГПК України, –відсутні.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.07.2007р. у справі № 3/145-2327 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріар", м.Тернопіль –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.