Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (дов. від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1) (після перерви не з'явилась);

від відповідача -ОСОБА_2, (дов. від ІНФОРМАЦІЯ_2НОМЕР_2); ОСОБА_3(дов. від ІНФОРМАЦІЯ_3НОМЕР_2);

третьої особи: ОСОБА_1 (дов. відІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_3) (після перерви не з'явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"

на рішення Господарського суду м.Києва від ІНФОРМАЦІЯ_5

у справі № 12/170

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Асоціація " Дім авторів музики в Україні "

про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва з ІНФОРМАЦІЯ_6до ІНФОРМАЦІЯ_7.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавничагрупа" (далі-позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (далі-відповідач) про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 400000 грн. та заборону відповідачу використовувати музичний твір "Седьмой лепесток" у виконанні групи "Hi-Fi", виключні майнові права на який належать позивачу, без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" (далі-третя особа).

В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 401000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від ІНФОРМАЦІЯ_8 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки позивач має виключне майнове авторське право на використання твору "Седьмой лепесток" на території України. Публічне сповіщення цього твору відповідачем відбулося без дозволу та сплати авторської винагороди, що є порушенням Закону України "Про авторське право та суміжні права" (3792-12) .

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними, просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися. Третя особа про причини неявки не повідомила. Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Від позивача ІНФОРМАЦІЯ_9 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника. З врахуванням того, що в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_6були заслухані пояснення представників сторін і в матеріалах справи достатньо доказів для перегляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору від ІНФОРМАЦІЯ_10 НОМЕР_6, укладеного між ТОВ "Первое музыкальное издательство" та позивачем, останньому передано виключне майнове авторське право на музичний твір - пісню "Седьмой лепесток", авторів ОСОБА_4та ОСОБА_5 (далі-Твір) строком з ІНФОРМАЦІЯ_11 по ІНФОРМАЦІЯ_12 на території України.

Згідно умов договору, позивач мав виключне право використовувати Твір шляхом його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічного виконання, публічного сповіщення та ін., а також право здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням Твору. Окрім того, позивач може надати право на проведення зборів за публічне виконання Твору організації, що управляє майновими правами авторів на колективній основі (п. 2.6 договору).

На підставі договору від ІНФОРМАЦІЯ_13НОМЕР_4 позивач передав в колективне управління виключне майнове авторське право та Твір третій особі - Асоціації "Дім авторів музики в Україні".

ІНФОРМАЦІЯ_11 під час демонстрації в ефірі телепередачі "Хорошие песни" на телеканалі "Студія 1+1" відбулось сповіщення музичного твору - пісні "Седьмой лепесток" (автор музики ОСОБА_4, автор слів ОСОБА_5), що не заперечується сторонами.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Українська музична видавнича група" посилалось на те, що публічне сповіщення Твору відбулося без договору про виплату авторської винагороди за використання музичного твору шляхом публічного сповіщення з третьою особою, якій позивач передав повноваження на управління майновими авторськими правами на Твір. Це є порушенням з боку відповідача майнових авторських прав позивача.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з наступного.

Преамбулою Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) (далі-Закон) визначено, що ним охороняються особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів; переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни творів.

Використання твору можливо виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта авторського права; використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору. (ст. 440 Цивільного кодексу України, ст. ст. 31-33 Закону).

Статтею 441 Цивільного кодексу України визначено, що використанням твору є, зокрема, його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Ст. 52 Закону визначає грошову компенсацію як один із способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.

Згідно договору від ІНФОРМАЦІЯ_14, укладеного між Компанією "Innova Film GmbH" та Компанією "RTV Park Limited" перша отримала виключні права на багаторазовий телевізійний показ Телепрограми "Хорошие песни" на території України.

Як вбачається з ліцензійної угоди від ІНФОРМАЦІЯ_15 та додатку від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_5 до неї Компанія "Іннова фільм ГмбХ" (ліцензіар) на підставі отриманих від третіх осіб прав надає відповідачу (ліцензіат) виключне право на використання Телепрограми "Хорошие песни", а саме, право повідомляти для загального відома за допомогою передання в ефір по каналам кабельного та супутникового телебачення. В п.4.1 угоди зазначено, що ліцензіар гарантує ліцензіату, що є законним володільцем всіх прав, що передаються за даною угодою, що права, що передаються, вільні від зобов'язань перед третіми особами, а також те, що в творах немає будь-яких матеріалів, які порушують авторські та/або суміжні права.

Статтею 17 Закону передбачено, якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Телепрограма "Хорошие песни" є цілісним аудіовізуальним твором, переробка якого згідно із ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" може відбуватися виключно за наявності дозволу автора та/або особи, що володіє авторським правом. Вищевказаною ліцензійною угодою відповідачу не було передано право на переробку телепрограми, отже, він не міг виключити Твір зі складу цілісного аудіовізуального твору.

Таким чином, сповіщаючи Твір у складі Телепрограми "Хорошие песни", відповідач діяв на підставі вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) та умов ліцензійної угоди, тому не повинен нести відповідальності за порушення прав третіх осіб (в даному випадку - позивача) при його публічному сповіщенні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сповіщення музичного твору, що увійшов як складова частина до іншого цілісного аудіовізуального твору (телепрограми), право на сповіщення якого одержано на законних підставах, за своєю суттю не є позадоговірним використанням авторського твору і не порушує прав позивача як особи, що має виключне майнове авторське право.

Відповідно, позовні вимоги мотивовано визнані місцевим господарським судом необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, саме автор Твору має право на справедливу винагороду за сповіщення його Твору, яку може отримати особисто, через повіреного, або через організацію колективного управління правами відповідно до ст. 45, 47 Закону.

Статтею 50 Закону передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав передбачено статтею 52 Закону, зокрема - стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

Подаючи позов, ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" висувало вимогу про стягнення компенсації за порушення його виключного майнового права, а не про стягнення винагороди за використання Твору на користь його авторів. Між тим підставою для стягнення компенсації за порушення майнового авторського права може бути лише неправомірне використання Твору, яке в даному випадку відсутнє.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Рішення Господарського суду міста Києва від ІНФОРМАЦІЯ_8 у справі НОМЕР_12/170 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" - без задоволення.

2. Матеріали справи №12/170 повернути до Господарського суду міста Києва.