Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Іськова Ю.П, (дов. від 19.08.06 №1) (після перерви не з’явилась);

від відповідача -Варічева Л.С, (дов. від 10.03.06 б/н); Візантій П.І.(дов. від 01.02.07 б/н);

третьої особи: Іськова Ю.П, (дов. від 01.11.06 №2) (після перерви не з’явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.04.2007

у справі № 12/132

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Асоціація "Дім Авторів Музики в Україні"

про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.06.07 до 12.09.07.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі-позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (далі-відповідач) про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 750000 грн., заборону відповідачу використовувати музичні твори "Проститься" у виконанні групи "Уматурман" і "Просто любить тебя" у виконанні Авраама Руссо та Христини Орбакайте, виключні майнові права на які належать позивачу, без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" (далі-третя особа).

В подальшому позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 642000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.07 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки позивач має виключне майнове авторське право на використання спірних творів на території України. Публічне сповіщення цих творів відповідачем відбулося без дозволу та сплати авторської винагороди, що є порушенням Закону України "Про авторське право та суміжні права" (3792-12) .

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними, просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з’явилися. Третя особа про причини неявки не повідомила. Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Від позивача 04.09.07 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника. З врахуванням того, що в судовому засіданні 20.06.07 були заслухані пояснення представників сторін і в матеріалах справи достатньо доказів для перегляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору від 22.12.05 №4001/06, укладеного між ТОВ "Первое музыкальное издательство" та позивачем, останньому передано виключне майнове авторське право на музичний творів - пісню "Проститься" автора В.Є. Крістовського та "Просто любить тебя" авторів В.Я. Дробиша та О.І. Дробиша (далі-Твори) строком з 01.01.06 по 31.12.06 на території України.

Згідно умов договору, позивач мав виключне право використовувати Твори шляхом їх відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічного виконання, публічного сповіщення та ін., а також право здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням Творів. Окрім того, позивач може надати право на проведення зборів за публічне виконання Творів організації, що управляє майновими правами авторів на колективній основі (п. 2.6 цього договору).

На підставі договору від 26.04.05 №5/05МП позивач передав в колективне управління виключне майнове авторське право та Твори третій особі - Асоціації "Дім авторів музики в Україні".

16.12.06 під час демонстрації в ефірі телепередачі "Танцы на льду" на телеканалі "Студія 1+1" відбулось сповіщення музичних творів - пісень "Проститься" автора В.Є. Крістовського та "Просто любить тебя" авторів В.Я. Дробиша та О.І. Дробиша, що не заперечується сторонами.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Українська музична видавнича група" посилалось на те, що публічне сповіщення Творів відбулося без договору про виплату авторської винагороди за використання музичного твору шляхом публічного сповіщення з третьою особою, якій позивач передав повноваження на управління майновими авторськими правами на Твори. Це є порушенням з боку відповідача майнових авторських прав позивача.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з наступного.

Преамбулою Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) (далі-Закон) визначено, що ним охороняються особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Відповідно до ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів; переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни творів.

Використання твору можливо виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта авторського права; використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору. (ст. 440 Цивільного кодексу України, ст. ст. 31-33 Закону).

Статтею 441 Цивільного кодексу України визначено, що використанням твору є, зокрема, його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Ст. 52 Закону визначає грошову компенсацію як один із способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.

Згідно контракту від 02.10.06 №95 та додатку від 01.12.06 №3 до нього, укладеного між Компанією "Innova Film GmbH" та Державною телевізійною компанією "Телеканал Росія" перша отримала виключні права на багаторазовий телевізійний показ Телепрограми "Танцы на льду" на території України.

Як вбачається з ліцензійної угоди від 02.10.06 та додатку від 05.10.06 №2 до неї, Компанія "Іннова фільм ГмбХ" (ліцензіар) на підставі отриманих від третіх осіб прав надає відповідачу (ліцензіат) виключне право на використання Телепрограми "Танцы на льду", а саме, право повідомляти для загального відома за допомогою передання в ефір по каналам кабельного та супутникового телебачення. В п.4.1 угоди зазначено, що ліцензіар гарантує ліцензіату, що є законним володільцем всіх прав, що передаються за даною угодою, що права, що передаються, вільні від зобов’язань перед третіми особами, а також те, що в творах немає будь-яких матеріалів, які порушують авторські та/або суміжні права.

Статтею 17 Закону передбачено, якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Телепрограма "Танцы на льду" є цілісним аудіовізуальним твором, переробка якого згідно із ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" може відбуватися виключно за наявності дозволу автора та/або особи, що володіє авторським правом. Вищевказаною ліцензійною угодою відповідачу не було передано право на переробку телепрограми, отже, він не міг виключити Твори зі складу цілісного аудіовізуального твору.

Таким чином, сповіщаючи Твори у складі Телепрограми "Танцы на льду", відповідач діяв на підставі вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) та умов ліцензійної угоди, тому не повинен нести відповідальності за порушення прав третіх осіб при його публічному сповіщенні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сповіщення музичних творів, що увійшли як складова частина до іншого цілісного аудіовізуального твору (телепрограми), право на сповіщення якого одержано на законних підставах, за своєю суттю не є позадоговірним використанням авторських творів і не порушує прав позивача як особи, що має виключне майнове авторське право.

Відповідно, позовні вимоги мотивовано визнані місцевим господарським судом необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, саме автор Твору має право на справедливу винагороду за сповіщення його Твору, яку може отримати особисто, через повіреного, або через організацію колективного управління правами відповідно до ст. 45, 47 Закону.

Статтею 50 Закону передбачено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав передбачено статтею 52 Закону, зокрема - стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

Подаючи позов, ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" висувало вимогу про стягнення компенсації за порушення його виключного майнового права, а не про стягнення винагороди за використання Творів на користь їх авторів. Між тим підставою для стягнення компенсації за порушення майнового авторського права може бути лише неправомірне використання Творів, яке в даному випадку відсутнє.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.07 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.07 у справі №12/132 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" – без задоволення.

2. Матеріали справи №12/132 повернути до Господарського суду міста Києва.