У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.09.07 Справа №20/270/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М., Кричмаржевський В.А., Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Соколові А.А.
В присутності представника позивача Москаленко Д.Ф., довіреність № 01/10-09 від 10.09.2007 р., Перловський Л.О., довіреність № 02/10-09 від 10.09.07 р., від відповідача-1 – Пархоменко І.І., довіреність № 18 від 06.06.07 р., від відповідача – 2 – Столярова М.В., довіреність № 01/10-09-07 від 10.09.07 р., від третьої особи – Дон. О.О., довіреність № 02-20/2728 від 10.09.07 р.
Розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОН" на рішення господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. по справі № 20/270/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОН", м. Енергодар, Запорізька область (далі ТОВ "МАРКОН");
до відповідача 1: Державного комунального підприємства "Енергодарське бюро технічної інвентаризації", м. Енергодар, Запорізька область (далі ДКП "Енергодарське БТІ");
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно – промислове підприємство "Стимул", м. Енергодар, Запорізька область, (далі ТОВ "ТПП "Стимул");
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Енергодарська міська рада, м. Енергодар, Запорізька область
про визнання права власності, зобов’язання провести державну реєстрацію
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2512 від 10.09.2007 р. справу № 20/270/07 передано для розгляду колегії у складі: Хуторного В.М. (доповідач), Кричмаржевського В.А., Мойсеєнко Т.В., якою справа прийнята до розгляду.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. по справі № 20/270/07 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що "об'єкт", що вказаний предметом по договору купівлі-продажу № 01-22-09 від 22.09.03 р. (далі Договір купівлі-продажу) не співпадає ні за описом, ні за площею з "внеском" продавця, який описаний в договорі про сумісну діяльність № 01-18-04 від 18.04.03 р. (далі Договір про сумісну діяльність), також зазначений об’єкт не співпадає з об'єктом, на який позивач ТОВ "МАРКОН" бажає визнати право власності - частину споруди - автостоянки, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, район автовокзалу, площею 0,61 га. Позивачем не дотримано спеціальний порядок виникнення права власності на новостворене майно, крім того, ним не надано належних доказів того, що об’єкт нерухомості ним побудований (добудований) на земельній ділянці, наданій саме йому для цих цілей. Об’єкт завершений будівництвом не прийнятий в експлуатацію в установленому законом порядку.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ "МАРКОН", позивач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки відмітка у витягу, виданому ДКП "ЕБТІ" (IV влаштоване бетонне покриття 312,4 кв. м.) не відноситься до спірної земельної ділянки площею 0,61 га, це покриття існує на земельній ділянці площею 1,43765 га і існувало там завжди, коли ТОВ "МАРКОН" придбало цю автостоянку, це покриття там вже було. Дані обставини підтверджуються тим, що ні у Договорі про сумісну діяльність ні у Договорі купівлі-продажу, ні у актах прийому - передачі це покриття не зазначено. Відповідно до п. 3.1 Договору про сумісну діяльність, ТОВ "МАРКОН" зобов’язувалось розширити автостоянку, а не будувати новий об’єкт, у договорі купівлі-продажу чітко вказано яке майно переходить до ТОВ "МАРКОН" в результаті купівлі-продажу долі у Договору про сумісну діяльність. Позивач сам нічого не будував, всі необхідні дозвільні документи були у ТОВ ТПП "Стимул", тому самовільного будівництва не відбувалось.
Представник ТОВ "МАРКОН" у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просить їх задовольнити, а рішення господарського суду Запорізької області скасувати.
ДКП "Енергодарське БТІ", відповідач 1 по справі, відзиву на апеляційну скаргу не надало, в судовому засіданні представник висловився проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
ТОВ "ТПП "Стимул", відповідач 2 по справі, у поданому суду відзиві зазначає, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права щодо регулювання відносин спільної діяльності, порядку видачі дозволів на будівництво об’єктів та порядку їх прийняття в експлуатацію, в процесі сумісної діяльності відповідачем 2 були виконані роботи по розширенню автостоянки, після чого доля ТОВ "ТПП "Стимул" у спільній діяльності у вигляді майданчика для паркування автотранспорту площею 0,61 га по вул. Курчатова, 40 з розташованими на ній огорожею, покриттям та дорогами, створеними ТОВ "ТПП "Стимул" в процесі спільної діяльності, була продана ТОВ "МАРКОН" за Договором купівлі-продажу (№ 01-22-09 від 22.09.03 р.).
Представник ТОВ "ТПП "Стимул" у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в відзиві на апеляційну скаргу, просить її задовольнити, а рішення господарського суду Запорізької області скасувати.
Енергодарська міська рада, третя особа у справі, у поданому суду відзиві на апеляційну скаргу вказує, що у зв’язку з тим, що будівельні роботи були проведені ТОВ "МАРКОН" самовільно, акт введення в експлуатацію даного об’єкта Управлінням архітектури та розвитку міста, Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради не затверджувався, відповідна земельна ділянка не оформлена ТОВ "МАРКОН" згідно з чинним земельним законодавством, підстав для оформлення права власності на об’єкт не вбачається.
В судовому засіданні представник Енергодарської міської ради, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
За клопотанням представників сторін та третьої особи судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 11.09.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
18.02.03 р. ТОВ "МАРКОН" придбало у ТОВ "Рейсервіс" автостоянку площею 14486 м. кв., розташовану в м. Енергодар, по вул. Курчатова, ділянка № 40 відповідно до договору купівлі-продажу № 01/18-02.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 268851 серії ВАА № 954051 від 01.04.03 р. зареєстровано за ТОВ "МАРКОН" право власності на придбану автостоянку.
Згідно з витягом із рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради народних депутатів №267 від 19.11.1992 р. даним рішенням, розглянувши матеріали, надані ТОВ ТПП "Стимул", затверджено акт вибору земельної ділянки площею 0,61 га в районі автовокзалу під розширення платної автостоянки, що будується. Дозволено проведення будівельних і проектних робіт на відміченій ділянці. Ввід в експлуатацію провести у дві черги. Перша черга в 1992 році, друга черга (розширення) - II квартал 1993р.
26.11.2001 р. ТОВ ТПП "Стимул" видано державний акт серії ІІ-ЗП №002129 на право постійного користування землею 0,61 гектарів для виробничої діяльності в межах згідно з планом землекористування.
18.04.2003 р. між ТОВ ТПП "Стимул" (сторона -1) та ТОВ "МАРКОН" (сторона -2) укладено договір №01-18-04 про сумісну діяльність.
22.09.2003 р. між ТОВ ТПП "Стимул" (продавець) та ТОВ "МАРКОН" (покупець) укладено договір №01-22-09 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продає, а покупець придбає долю в договорі 01-18-04 від 18.04.2003 р. про сумісну діяльність, а саме площадку ("об'єкт") для паркування автотранспорту, розташовану на суміжній земельній ділянці площею 6100 кв. м. в м. Енергодар по вул. Курчатова. Відповідно до акту приймання-передачі від 24.09.2003 р. продавець передав, а покупець прийняв перелічене в договорі майно, а також державний акт на право постійного користування землею №9 від 26.11.2001 р., рішення Енергодарського міського виконавчого комітету №267 від 19.11.1992 р., робочий проект (розширення автостоянки) 1434-00 АС, виконаний ДП "Інженерний центр" м. Енергодар.
17.10.2006 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір на виконання робіт щодо проведення технічної інвентаризації, виготовлення витягу з реєстру по об'єкту нерухомого майна: автостоянка по вул. Курчатова, 40 в м. Енергодар.
Для проведення технічної інвентаризації і підготовки витягу з реєстру ТОВ "МАРКОН" 20.10.2006 р., 23.10.2006 р. листами №№01/20-10, 02/23-10 надало відповідачу -1 документи згідно з переліком.
У виданому ДКП "ЕБТІ" витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №12719493 від 01.12.2006 р. у опису об'єкта, зокрема, зазначено: "Розширена земельна ділянка автостоянки на 5554,4 кв. м., внаслідок чого збільшено: огорожа №1, замощення № II, замощення № III. Влаштоване замощення № IV. Документи на перепланування автостоянки до БТІ не подані". На другій сторінці технічного паспорту автостоянки за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, 40, оглянутого в судовому засіданні, станом на 30.10.2006 р. стоїть печатка з таблицею, у назві якої є надпис: "Самовільно споруджена будівля або переобладнання": земельна ділянка збільшена на 5554,4 кв. м., №1 огорожа збільшена на 181,4 кв. м., II щебеневе покриття збільшено на 522,1 кв. м., ІV влаштоване бетонне покриття 312,4 кв. м. ".
Постановою господарського суду Запорізької області від 20.06.2007р. у справі №28/185/07-АП за позовом ТОВ "Торговельно-промислове підприємство "Стимул" до Енергодарської міської ради задоволено адміністративний позов, зобов'язано Енергодарську міську раду вилучити земельну ділянку площею 0,61 га, що розташована у м. Енергодар по вул. Курчатова, 40, із користування у ТОВ ТПП "Стимул".
У травні 2007 р. ТОВ "МАРКОН" звернулося до господарського суду з позовом, яким є предметом даного спору у справі №20/270/07, просить визнати право власності на частину споруди - автостоянки, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, район автовокзалу, площею 0,61 га, оскільки вважає, що цей об'єкт збудовано в установленому законом порядку, він не є самовільним будівництвом, придбано у власність на підставі Договору про сумісну діяльність та Договору купівлі-продажу, укладених між ТОВ "МАРКОН" та ТОВ ТПП "Стимул". Також просить ДКП "ЕБТІ" провести державну реєстрацію права власності, оформити новий технічний паспорт без печатки на другій сторінці щодо самовільного спорудження.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вже зазначалося, ТОВ "МАРКОН" було придбано у ТОВ "Рейсервіс" згідно договору купівлі-продажу № 01/18-02 автостоянку, яка знаходилась на земельній ділянці площею 1,43765 га та перебувала у ТОВ "Рейсервіс" на праві постійного користування згідно державного акту на право користування землею серії II-ЗП № 002126 від 22.10.01 р. Щодо вказаних обставин спір у сторін та третіх осіб відсутній.
18.04.2003 р. між ТОВ ТПП "Стимул" (сторона -1) та ТОВ "МАРКОН" (сторона -2) укладено договір №01-18-04 про сумісну діяльність.
Згідно ч. 1 ст. 430 ЦК УРСР, що діяв на моменту укладення договору про сумісну діяльність, за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і таке інше.
Статтею 432 ЦК УРСР визначено, що для досягнення мети, зазначеної у статті 430 цього Кодексу, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю. Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.
Згідно роз’яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/302 від 28.04.95 р. (v_302800-95) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність" при вирішенні питання щодо предмету сумісної діяльності слід виходити з того, що наведений у статті 430 Цивільного кодексу України перелік цілей такої діяльності не є вичерпним. Отже, господарчі суб'єкти різних форм власності не позбавлені права укласти договір для досягнення спільної господарської мети шляхом їх сумісної діяльності, яка не забороняється чинним законодавством. Укладаючи договір про сумісну діяльність, сторони визначають обов'язок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією тощо.
Сторона -1 за Договором про сумісну діяльність № 01-18-04 від 18.04.03 р. зобов'язалася (п. 3.1): 1) надати огороджену та сплановану земельну ділянку (розширити автостоянку сторони 2) площею 0,61 га, яка належить стороні 1 на праві постійного користування, що підтверджується державними актами на право постійного користування землею № 3 від 20.07.92 р. (старого зразка) та №9 від 26.11.2001 р. (нового зразка); 2) в строк протягом до 01.09.03 р. з моменту підписання цього договору на суміжній земельній ділянці закінчити підготовку та завершення будівництва майданчика під паркування автотранспорту, на підставі рішення Енергодарської міської ради № 267 від 19.11.92 р. та проектної документації № 1434 -00 АС розробленої в квітні 1995 р. ДП "Інженерний центр" м. Енергодар.; 3) передати стороні - 2 сім телефонних номерів для забезпечення господарської діяльності, які знаходяться у сторони -1 на підставі договору № 167 від 01.04.99 р. шляхом зміни сторін в зазначеному договорі або іншим шляхом; 4) вжити заходів по найму відповідного персоналу для виконання робіт за договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору про сумісну діяльність, сторона - 2 за договором зобов'язалася: 1) надати стороні -1 частину металевої огорожі існуючої автостоянки, яка належить їй на праві власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 268851 від 01.04.03 р.; 2) забезпечити постачання електроенергії на підставі договору № 371 від 18.02.03 р. на користування електроенергією та мачтами освітлювальних приладів для експлуатації майданчика під паркування автотранспорту у нічний час доби; 3) організувати надання послуг з охорони автотранспорту на засвоєній земельній ділянці у відповідності з вимогами діючого законодавства; 4) забезпечити документообіг, пов'язаний з обліком та контролем за оформленням в'їзду та виїзду автотранспорту, який підлягає паркуванню на указаній в договорі земельній ділянці; 5) надання вільного проїзду автотранспорту через власну автостоянку до автостоянки, яка буде споруджена стороною - 1 шляхом зобов'язання власних працівників, які чергують на КПП -1, до здійснення відповідних трудових функцій.
Таким чином, сторони – ТОВ "МАРКОН" та ТОВ ТПП "Стимул", що уклали Договір про сумісну діяльність ставили за мету результат – створення сумісної часткової власності, а саме - збільшення місць для стоянки автотранспорту, що не виключає здійснення будівельних робіт, в тому числі розширення існуючої автостоянки, що знаходилась на земельній ділянці площею 1,43765 га по вул. Курчатова, 40 та належить ТОВ "МАРКОН", з приєднанням до неї майбутньої автостоянки, розташованій на земельній ділянці площею 0,61 га, яка знаходилась на той час в користуванні ТОВ ТПП "Стимул" згідно рішення Енергодарської міської ради № 267 від 19.11.92 р.
Згідно з розділом 5 Договору про сумісну діяльність, ведення спільних справ за договором здійснюється сторонами за їх спільною згодою. Керівництво сумісною діяльністю за договором, а також ведення спільних справ, бухгалтерського та податкового обліку доручається стороні-1. Сторона - 1 діє на підставі довіреності, є повноважним представником сторони - 2, керує всією сумісною діяльністю та здійснює усі необхідні юридичні дії та акти для досягнення поставленої за договором цілі.
Відповідно до п. 6.1 Договору про сумісну діяльність внесок сторони -1 - спланована земельна ділянка (малось на увазі право користування земельною ділянкою) з металевою огорожею, сім телефонних номерів, поточні витрати підтверджені розрахунковими документами. Частка сторони -1 складає 70%. Пунктом 6.2 встановлено, що внесок сторони - 2 - частина металевої огорожі, будівельні та інші матеріали в обсязі та по ціні, підтверджені розрахунковими документами, наданими продавцями, організація надання електроенергії та освітлення, організація надання послуг з охорони автотранспорту на засвоєній земельній ділянці, зобов'язання власних працівників, які чергують на КПП -1, до здійснення відповідних трудових функцій, поточні витрати, підтверджені розрахунковими документами. Частка сторони - 2 складає 30%.
Згідно з п.7.1 договору грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами в результаті сумісної діяльності, складає їх спільну часткову власність.
Колегія суддів приходить до висновку, що сторони укладаючи вказаний вище договір, розповсюдили право користування земельною ділянкою площею 0,61 га, що було внеском сторони-1, в межах договору про сумісну діяльність, тобто земельна ділянка перейшла у спільне користування, доля якого розподілялася відповідно для сторони - 1 -70%, доля сторони - 30 %, що не суперечило законодавчим нормам на момент укладення вищезазначеного правочину.
22.09.2003 р. між ТОВ ТПП "Стимул" (продавець) та ТОВ "МАРКОН" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №01-22-09, відповідно до якого продавець продає, а покупець придбає долю в Договорі про сумісну діяльність 01-18-04 від 18.04.2003 р., а саме площадку ("об'єкт") для паркування автотранспорту, розташовану на суміжній земельній ділянці площею 6100 кв. м. в м. Енергодар по вул. Курчатова. Як вказано в п. 1.2 Договору купівлі-продажу, майно, що відчужується, належить продавцю на праві власності, що підтверджується бухгалтерськими і юридичними документами. Згідно з п/п. 1.3, 1.4 Договору купівлі-продажу, об'єкт розташований на земельній ділянці, яка виділена продавцю в постійне користування рішенням Енергодарської міської ради від 17.12.92 р. № 267. Предметом купівлі-продажу є об'єкт, який складається із наступного майна: 1) огорожа (металева сітка в металевому обрамленні (секція обшита сіткою рабиця, укріплена в металевих з забетонованою основою, пофарбована; периметром огорожі 212,5 метрів погонних, висотою 2150 мм. Доля, що викупається, складає 70% (149 метрів погонних); 2) покриття (4660 кв. м. щебеневого покриття, розклинене відсівом, для паркування автотранспорту (100%) 3) дороги (в'їздні і аварійні ворота з дорогою для в'їзду - виїзду автотранспорту (100%).
Згідно з п. 8.1 Договору купівлі-продажу, право власності на майно, що продається, переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі. Відповідно до акту приймання-передачі від 24.09.2003 р. продавець передав, а покупець прийняв перелічене в договорі майно, а також державний акт на право постійного користування землею №9 від 26.11.2001 р., рішення Енергодарського міського виконавчого комітету №267 від 19.11.1992 р., робочий проект (розширення автостоянки) 1434-00 АС ДП "Інженерний центр" м. Енергодар.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що ані за описом, ані за площею "об'єкт", що вказаний предметом купівлі-продажу не співпадає з "внеском" продавця, який описаний в договорі про сумісну діяльність, і не співпадає з об'єктом, на який позивач ТОВ "МАРКОН" бажає визнати право власності - частину споруди - автостоянки, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Курчатова, район автовокзалу, площею 0,61 га.
Господарським судом Запорізької області не враховано, що відповідно до п. 7.1 та ст. 432 ЦК УРСР спільною частковою власністю суб’єктів правовідносин сумісної діяльності є не тільки їх внески а й майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності.
Початково внеском ТОВ ТПП "Стимул" було, в тому числі, право користування спланованою земельною ділянкою з металевою огорожею площею 0,61 га. Відповідач 2 згідно п. 3.1. договору про сумісну діяльність зобов’язувався в строк протягом до 01.09.03 р. з моменту підписання цього договору на суміжній ділянці закінчити підготовку та завершення будівництва майданчика під паркування автотранспорту, на підставі рішення Енергодарської міської ради № 267 від 19.11.92 р. та проектної документації № 1434-00 АС від розробленої в квітні 1995 року.
Таким чином, сторони договору про сумісну діяльність ставлячи за мету свої спільної діяльності – збільшення місць під паркування автотранспорту, намагалися досягти конкретного результату – розширення автостоянки шляхом побудування додаткового майданчику, що і було зроблено ТОВ ТПП "Стимул", після чого збільшена доля ТОВ ТПП "Стимул" з урахуванням побудованого майданчика для паркування автотранспорту на земельній ділянці площею 0,61 га по вул. Курчатова, 40 з розташованими на ній огородженням, покриттям та дорогами була реалізована ТОВ "МАРКОН" за Договором купівлі-продажу № 01-22-09.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Запорізької області при розгляді справи № 28/185/07-АП (а. с. 69-70) встановлено, що Договір про сумісну діяльність № 01/18-04 від 18.04.03 р. та Договір купівлі-продажу № 01/22-09 від 22.09.03 р. є чинними, у встановленому порядку не визнані недійсними, дії Енергодарської міської ради щодо не вилучення у ТОВ ТПП "Стимул" земельної ділянки площею 0,61 га, на якій знаходиться майданчик для паркування автотранспорту, власником якого є ТОВ "МАРКОН", є протиправними.
Факти, встановлені господарським судом при розгляді справи № 28/185/07-АП спростовують доводи щодо відсутності у ТОВ ТПП "Стимул" права власності на майно, що було реалізовано за Договором купівлі-продажу № 01-22.09. Крім того, право власності на новостворене майно підтверджується актом прийняття виконаних підрядних робіт від 15.08.03 р., інвентарною карткою обліку основних засобів від 15.08.03 р. та актами про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації від 15.08.03 р. та 20.08.03 р.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ із своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Перехід права користування земельною ділянкою площею 0,61 га по вул. Курчатова, 40 від ТОВ ТПП "Стимул" до ТОВ "МАРКОН" відбулося, оскільки згідно ст. 377 Цивільного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно рішення Енергодарської міської ради № 267 від 18.11.92 р. (а. с. 27) затверджено акт вибору земельної ділянки площею 0,61 га в районі автовокзалу під розширення платної автостоянки, що будується, дозволено проведення будівельних та проектних робіт на визначеній земельній ділянці, вирішено введення в експлуатацію здійснити у дві черги: перша черга в 1992 році, друга черга (розширення) – II квартал 1993 року.
Таким чином, ТОВ ТПП "Стимул" не здійснювалось будівництво нового об’єкту, а лише проводилось розширення автостоянки, дозвіл на проведення якого містився в рішенні Енергодарської міської ради, отримання будь-якого іншого дозволу діючим на той момент законодавством для проведення таких робіт не передбачалось.
Головним архітектором м. Енергодара було погоджено розширення автостоянки, що підтверджується його візою на робочому проекті ДП "Інженерний центр" м. Енергодар № 1434 -00 АС (а. с. 28-34).
Посилання на застосування норм Законів України "Про основи містобудування" (2780-12) та "Про планування та забудову територій" (1699-14) , "Положення про порядок видачі дозволу на початок будівельних робіт", затвердженого Наказом Державного комітету будівництва та архітектури та житлової політики № 273 від 05.12.2000 р. (z0945-00) є необґрунтованими, через те, що вказані нормативно-правові акти набрали чинності після винесення рішення Енергодарської міської ради № 267 від 18.11.92 р.
Автостоянку по вул. Курчатова, 40, розташовану на земельній ділянці площею 0,61 га, розширену на 300 машиномісць введено в експлуатацію згідно акту робочої технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації від 15.08.03 р. та акту державної технічної комісії від 20.08.03 р. про готовність закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації, підписаного представником Енергодарської міської ради, головою комісії Санніковою Т.В., начальником інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю (зазначений документ судом першої інстанції не досліджувався).
Правомірність введення в експлуатацію підтверджується Листом від 23.03.99 р. № 12/5-126 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (v12_5241-99) "Щодо оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію".
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (1243-2004-п) , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04 р. в даному випадку не може бути застосований, оскільки спірний об’єкт приймався до експлуатації до набрання чинності вищенаведеною постановою.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ст. 376 ЦК (самочинне будівництво) по відношенню до об’єкта нерухомості - автостоянки по вул. Курчатова, 40, розташованій на земельній ділянці площею 0,61 га, розширену на 300 машиномісць.
Щодо визнання договору про сумісну діяльність в якості підстави для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 113 ЦК УРСР кожний учасник спільної часткової власності має право на оплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні.
Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" № 1952 – IV від 01.07.04 р. в якості підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно визначено, зокрема акти прийому нерухомого майна до експлуатації та рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Відносно предмету спору: частини споруди – автостоянки, що знаходиться за адресою: м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 40, то, як вже зазначалося, були оформлені акти прийому нерухомого майна до експлуатації, право власності на створене в процесі сумісної діяльності нерухоме майно виникло у ТОВ "МАРКОН" в результаті його створення в процесі сумісної діяльності в межах договору № 01-18-04 від 18.04.03 р., а також наступного придбання долі у вказаній сумісній діяльності згідно договору купівлі-продажу № 01-22-09 від 22.09 03 р., що відповідає вимогам ст.ст. 113, 114, 430, 432 ЦК УРСР.
Таким чином, встановлені ДКП "ЕБТІ" обмеження при реєстрації права власності на спірний об’єкт за ТОВ "МАРКОН" зроблені всупереч діючим нормативним актам.
Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОН" задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. по справі № 20/270/07 скасувати.
Позов задовольнити.
1. Визнати право власності на частину споруди - автостоянки, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, ділянка № 40, район автовокзалу, на земельній ділянці площею 0,61 га за Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОН";
2. Зобов'язати відповідача 1 (Державне комунальне підприємство "Енергодарське бюро технічної інвентаризації") провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОН" на частину споруди - автостоянку, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Курчатова, ділянка № 40, район автовокзалу, на земельній ділянці площею 0,61 га, шляхом:
- внесення змін до Реєстру права власності на нерухоме майно - виключення з нього відмітки "Розширена земельна ділянка автостоянки на 5554,4 м2, в наслідок чого збільшено: огорожа №1, замощення № II, замощення III. Влаштоване замощення № IV. Документи на перепланування автостоянки до БТІ неподані".
- внесення змін до Реєстру права власності на нерухоме майно - додання до другої колонки таблиці № 1 відомостей: "/01-18-04/18.04.03/ договір про сумісну діяльність укладений між: ТОВ ТПП "Стимул" та ТОВ "МАРКОН", -/01-22-09/22.09.03/ договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ ТПП "Стимул" та ТОВ "МАРКОН".
3. Зобов'язати відповідача 1 (Державне комунальне підприємство "Енергодарське бюро технічної інвентаризації") оформити Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРКОН", новий технічний паспорт без печатки на другій сторінці "Самовільно споруджена будівля або переобладнана: земельна ділянка збільшена на 5554,4 м2; №1 огорожа збільшена на 181,4 м2.; II щебеневе покриття збільшено на 522,1 м2; № IV влаштоване бетонне покриття 312,4 м .".
Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 17.09.2007 р.
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. Кричмаржевський В.А. Мойсеєнко Т. В.