ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     05.09.2007 Справа № 30/213-07
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді : Павловського П.П.
 
     суддів: Чус О.В. (доповідач), Швець В.В.
 
     при секретарі: Кононенко М.О.
 
     за участю представників сторін:
 
     від позивача: Скіпочка О.О. представник, довіреність №810 від
17.05.07;
 
     від відповідача: Васюхін Є.Ю. представник,  довіреність  №б/н
від 01.01.07;
 
     розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні   апеляційну
скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Фундамент",
м.    Дніпропетровськ    на    рішення     господарського     суду
Дніпропетровської області від 05.06.2007 року у справі № 30/213-07
 
     за позовом: Закритого акціонерного  товариства  з  іноземними
інвестиціями  "Дніпропетровський  олійноекстракційний  завод",  м.
Дніпропетровськ
 
     до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми
"Фундамент", м. Дніпропетровськ
 
     про стягнення вартості робіт в сумі 46486 грн.
 
     В С Т А Н О В И В :
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
05.06.2007 року у справі № 30/213-07 (суддя Євстигнеєва Н.М.), яке
було підписане і оформлене суддею 11.06.07  року,  позовні  вимоги
Закритого  акціонерного  товариства  з   іноземними   інвестиціями
"Дніпропетровський олійноекстракційний завод", м.  Дніпропетровськ
були   задоволені   -   стягнуто   з   Товариства   з    обмеженою
відповідальністю фірми "Фундамент" вартість робіт  по  перенесенню
колектора напірної каналізації  у  розмірі  46486  грн.,  а  також
витрати   по   сплаті    державного    мита    та    витрати    на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     Скаржник не погодився з рішенням, подав до Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  апеляційну  скаргу,   в   якій
посилаючись на  порушення  норм  процесуального  та  матеріального
права просить скасувати вказане рішення і ухвалити  нове  рішення,
яким відмовити у задоволенні позову.
 
     Закрите  акціонерне  товариство  з  іноземними   інвестиціями
"Дніпропетровський  олійноекстракційний  завод"   у   відзиві   на
апеляційну  скаргу  просить   апеляційну   скаргу   залишити   без
задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області
залишити без змін.
 
     Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  доводи
апеляційної  скарги,  дослідивши  матеріали  справи  та   прийняте
рішення господарського суду,  суд  вважає,  що  апеляційна  скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Як вбачається з матеріалів справи, між  Закритим  акціонерним
товариством   з   іноземними    інвестиціями    "Дніпропетровський
олійноекстракційний завод" (замовник) та Товариством  з  обмеженою
відповідальністю фірмою "Фундамент"  (підрядчик)  25.06.2001  року
було укладено договір підряду №7-ДП.
 
     Згідно з умовами договору підряду,  підрядчик  зобов'язується
виконати  за  завданням  замовника,  а   замовник   зобов'язується
прийняти  й   оплатити   наступні   роботи:   інженерно-геологічне
обстеження території, прилеглої до підземної транспортної  галереї
подачі насіння соняшника на елеватор, розташованої за адресою:  м.
Дніпропетровськ, вул.  Ленінградська,  46  та  прилеглого  до  неї
підвального приміщення  елеватора  (надалі  також  -  об'єкт),  що
включає в себе  зйомку  природного  імпульсного  електромагнітного
поля Землі, аналіз геологічної будови  зазначеної  вище  території
(п. 2.1 договору); розробка проекту  та  робочої  документації  по
виконанню робіт по гідроізоляції та водоподавленню на об'єкті  (що
виконуватимуться шляхом нагнітання тампонажних розчинів в грунти),
зазначених в  висновках  та  рекомендаціях  інженерно-геологічного
дослідження (п.2.2 договору);
 
     Згідно  п.  11.8  договору  підрядчик  дає  гарантію   якості
виконаних робіт по гідроізоляції та водоподавленню, що досягається
підвищенням щільності грунтів, зниженням пористості  фільтраційних
процесів в грунтах прилеглих до об'єкта, протягом 10  років  після
проведення робіт.
 
     Відповідно  до  п.  11.5   договору   у   випадку   порушення
технологічного процесу  з  вини  однієї  з  сторін  винна  сторона
компенсує іншій спричинені збитки та сплачує  вартість  додаткових
робіт. Підставою для проведення  додаткових  робіт  служать  акти,
підписані сторонами та висновок незалежної експертизи.
 
     З  10.07.2001  року   підрядчик   почав   виробництво   робіт
передбачених договором. Однак, в подальшому, як вбачається з  акту
від  19.09.2001  року  про  порушення  технологічного  процесу   в
приміщенні підземної галереї подачі насіння на елеватор, в  районі
розташування маневруючої лебідки, виявлено надходження води  (а.с.
15).
 
     08.11.2001 року між сторонами було укладено  додаткову  угоду
до договору підряду №7-ДН від 25.06.2001 року, відповідно  до  п.1
якої відповідно з пп. 5.2, 5.3 "Висновку про результати  виконаних
геофізичних робіт (ЕIМПЗ і ВЕЗ)" від 22.10.2001  року  підрядчиком
встановлено, що джерелом  надходження  води  на  об'єкт  являється
колектор напірної каналізації. Для виконання робіт, відповідно  до
п.2.3 договору, необхідно  виконати  роботи  по  переносу  ділянки
колектора в районі залізничних шляхів.
 
     Згідно додаткової угоди  (п.4)  роботи  по  переносу  ділянки
колектора здійснюються за рахунок замовника. Однак,  у  п.5  угоди
від 08.11.2001 року  сторони  визначили,  що  у  випадку,  якщо  в
подальшому буде встановлено, що колектор причиною притоку води  на
об'єкт  не  являється  (див.  п.1  угоди),  робота   по   переносу
визнається бросовою і підрядчик компенсує замовнику вартість робіт
відповідно п.3 угоди.
 
     З матеріалів справи  вбачається,  що  роботи  по  перенесенню
колектора   напірної   каналізації    були    виконані    дочірнім
підприємством       відкритого       акціонерного       товариства
Дніпровськпромбуд" "Заводбуд" на підставі контракту  №  22/50  від
08.11.2001 року, укладеного з позивачем, на  загальну  суму  46486
грн.
 
     Судом першої інстанції було визначено, що причиною виникнення
спору між сторонами  є  невиконання  відповідачем  зобов'язань  по
додатковій угоді від 08.11.2001 року до договору підряду №7-ДН від
25.06.2001 року в частині компенсації замовнику вартості робіт.
 
     Обгрунтовуючи свої  висновки  щодо  до  задоволення  позовних
вимог, суд першої інстанції посилався  на  ст.  35  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  а  також  на  те,  що
рішенням  господарського  суду   Дніпропетровської   області   від
23.09.2004 року у  справі  №31/1встановлено,  що  згідно  висновку
судової експертизи в підземну транспортну галерею  спостерігається
проникнення саме грунтових вод, що  відбувається  через  днище  та
стіни галереї та є наслідком неналежної якості  робіт  відповідача
по гідроізоляції та водоподавленню.
 
     Однак, з такими висновками колегія суддів не  погоджується  з
наступних підстав. У рішенні господарського суду Дніпропетровської
області від 23.09.2004 року за № 31/1 зазначено, що позивачем було
виявлено проникнення грунтовних вод у квітні 2003 року. При  цьому
з  матеріалів  справи  №  30-213-07  вбачається,  що   роботи   по
перенесенню колектора напірної каналізації були виконані  дочірнім
підприємством       відкритого       акціонерного       товариства
Дніпровськпромбуд" "Заводбуд" були виконані у грудні 2001 року.
 
     З огляду на  викладене,  колегія  суддів  вважає  помилковими
висновки суду першої інстанції про те, що колектор не був причиною
притоку води на об'єкт  та  робота  по  його  переносу  визнається
бросовою.  Таким  чином  позовні  вимоги  стосовно   стягненню   з
відповідача компенсації робіт по  перенесенню  колектора  напірної
каналізації в сумі 46486 грн. задоволенню не підлягають.
 
     Згідно  зі  ст.  33  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , кожна сторона повинна довести  ті  обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень.
Отже,  господарський   суд   дійшов   помилкового   висновку   про
доведеність позивачем обставин,  на  які  він  посилається  як  на
підставу своїх вимог.
 
     Таким чином, висновки суду першої інстанції  про  задоволення
позовних вимог  Закритого  акціонерного  товариства  з  іноземними
інвестиціями  "Дніпропетровський  олійноекстракційний  завод",  м.
Дніпропетровськ не відповідають приписам закону та не  грунтуються
на доказах, залучених до матеріалів справи.
 
     За таких  обставин,  колегія  суддів  вважає,  що  апеляційна
скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми  "Фундамент",
м. Дніпропетровськ підлягає  задоволенню,  рішення  господарського
суду  Дніпропетровської  області  від  05.06.2007  року  у  справі
30/213-07 -скасуванню, в у задоволенні  позовних  вимог  Закритого
акціонерного     товариства     з     іноземними      інвестиціями
"Дніпропетровський олійноекстракційний завод", м.  Дніпропетровськ
слід відмовити.
 
     Керуючись  ст.ст.   103-105   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
     П О С Т А Н О В И В:
 
     Апеляційну скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
фірми "Фундамент", м. Дніпропетровськ - задовольнити.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
05.06.2007 року по справі № 30/213-07 -скасувати.
 
     Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
 
 
     Головуючий суддя
 
 
 
     П.П.Павловський
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     О.В.Чус
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     В.В. Швець