3/42-08 Про визнання недійсним протоколу-рішення про нарахування вартості недорахованої електроенергії - 09.06.2008 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2008 року у справі № 3/42-08

за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської області

про визнання недійсним протоколу - рішення,

У грудні 2007р. фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж про визнання недійсними рішення відповідача, оформленого протоколами №49/2 від 18.07.07р. та № 50/1 від 08.08.07р., рахунку №218, повідомлення про припинення подачі електроенергії №218. В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив визнати недійсним протокол №13 від 15.01.2008р., прийнятий комісією з розгляду актів порушень Нікопольського РЕМ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2008 року у справі № 3/42-08 (суддя Юзіков С.Г.) позовні вимоги задоволені, протокол №13 від 15.01.08р., прийнятий комісією з розгляду актів порушень Нікопольського РЕМ за актом від 04.07.07р. №000092 про порушення ФОП ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією та про нарахування вартості недорахованої електроенергії у сумі 12174,77 грн. визнаний недійсним.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що визначення відповідачем перерізу дроту, яким здійснено дооблікове підключення, за його маркуванням суперечить "Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" та Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (113/98-ВР) і, відповідно, визначені відповідачем обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, не можуть вважатися обґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач -ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в особі Нікопольського району електричних мереж звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому скаржник посилається на пропуск позивачем 10 денного строку, встановленого ч. 5 п.п. 6.42 Правил користування електричною енергією для оскарження рішення комісії та на відповідність дій позивача приписам ст.ст. 1, 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"; зазначене на дроті маркування, на його думку, може бути використано для визначення обсягу недорахованої електричної енергії.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу послався на обґрунтованість рішення господарського суду; необґрунтованість і безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.06.08р.

У судовому засіданні 09.06.08р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 06.02.2002р. був укладений договір за №218 на постачання електричної енергії, на підставі якого відповідач постачав, а позивач отримував та споживав електричну енергію.

04.07.07р. працівниками Нікопольського району електричних мереж, який є структурним підрозділом ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", було здійснено технічну перевірку торгівельного кіоску "Смак", що належить позивачу; при проведенні вказаної перевірки було виявлено порушення п. 6.40 Правил користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ) -самовільне приєднання поза приладом обліку, а саме, за панеллю щита обліку виявлена дооблікова скрутка.

За результатами перевірки у відповідності до п. 6.41 ПКЕЕ було складено акт за №А000092 та зафіксовано факт самовільного безоблікового споживання електричної енергії позивачем.

На підставі зазначеного акту перевірки комісією з розгляду актів порушень споживачем ПКЕЕ прийнято рішення, оформлене протоколом №49/2 від 18.07.07р., про нарахування позивачу вартості недорахованої електроенергії за період з 06.04.06р. по 04.07.07р.; вказане рішення протоколом від 08.08.07р. за №50/1 залишено без змін.

Рахунок №218 з зазначенням нарахованої суми 15780,77 грн. і терміну її сплати та повідомлення про припинення подачі електроенергії за несплату останньої було надіслано на адресу позивача.

15.01.2008р. комісією по розгляду акта про порушення приватним підприємцем ОСОБА_2 ПКЕЕ було переглянуто та зменшено нараховану позивачу суму до 12174,77 грн., що оформлено протоколом №13.

Правомірність нарахування вартості недорахованої електроенергії позивач оскаржив до господарського суду.

Відповідач посилається на пропуск позивачем строку, встановленого на оскарження рішення комісії електропостачальника і відсутність підстав для його відновлення, однак, з даним висновком погодитись не можна.

Відповідно до ч. 5 підпункту 6.42 Правил користування електричною енергією, споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Як вбачається із відміток канцелярії суду, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області лише 10.12.2007 року. Таким чином, позивачем був пропущений десятиденний термін.

Проте суд не визнає втраченим у Позивача права на оскарження у судовому порядку зазначених протоколів засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. №417/1442 (z0417-96) , регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), тобто є підзаконним нормативним актом, який не має сили закону, тому не може встановлювати строк позовної давності у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, за правилами встановленими ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, положення частини 5 підпункту 6.42 Правил користування електричною енергією не можуть бути застосовані судом, як такі що не відповідають Цивільному кодексу України (435-15) та обмежують право особи на захист свого цивільного права або майнового інтересу.

До того ж, згідно ч. 5 підпункту 6.43 Правил користування електричною енергією, також встановлено, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів, які захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Отже, у даному випадку, позивач, як суб'єкт господарювання та споживач послуг, що надаються Відповідачем, який визнаний монополістом на ринку з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, має право звертатись до суду шляхом пред'явлення позову про визнання недійсним актів відповідача, які суперечать законодавству, ущемляють права та законні майнові інтереси позивача.

Предметом даного скору є протокол засідання комісії по розгляду акту про порушення позивачем Правил користування електричною енергією.

В силу ч. 4 п. 6.42 ПКЕЕ протоколом оформляється рішення комісії з розгляду актів порушень; зазначене рішення набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу; разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З указаної норми убачається, що спірний протокол засідання комісії являється документальною формою рішення постачальника електричної енергії щодо споживача і є актом індивідуальної дії.

В зазначеному протоколі надано кваліфікацію правопорушення, допущеного споживачем, визначено період нарахування, встановлено порядок здійснення розрахунку не облікованої електроенергії. Зазначений протокол породжує обов'язок споживача щодо сплати суми нарахованої вартості недооблікованої електроенергії, наслідком не сплати нарахованої суми являється припинення подачі електричної енергії споживачу, повідомлення про що неодноразово надсилалися на адресу позивача.

За вказаних обставин оспорюваний протокол відповідає ознакам акту ненормативного характеру, носить обов'язковий характер для суб'єктів цих правовідносин та породжує певні правові наслідки та являється предметом розгляду у господарському суді.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається, коли саме протоколи комісії з розгляду актів про порушення вручались позивачеві, судом першої інстанції правомірно не прийнято твердження відповідача про пропуск позивачем строку на оскарження протоколу комісії.

За результатами розгляду матеріалів справи господарський суд дійшов висновку, що визначені відповідачем обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки cosj (одна зі складових частин формули по визначенню вартості не облікованої енергії) був визначений без дотримання вимог чинного законодавства у сфері метрології (а саме, за перерізом дроту, приєднаного поза обліковими приладами та його маркуванням); дана обставина вплинула на величину cosj, що призвело до невірного розрахунку недооблікованої енергії, однак, з даним висновком погодитись не можна.

Відповідно до абз.2 п. 6.40 Правил користування електричною енергією у випадку виявлення у споживача підключеної та/або приєднаної поза розрахунковим засобом обліку прихованої проводки споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років.

Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (надалі Методика), затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 (z0782-06) , за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Нарахування вартості фактично спожитої електроенергії здійснено відповідачем у відповідності з п. 2.9 та за формулою, визначеною у п. 2.7 Методики.

Як убачається з приписів п. 2.7 Методики cosj - cos кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, що виміряний з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері метрології. У разі відсутності приладів, за допомогою яких визначається фактична величина cosj, cosj приймається рівним 1 (при активному навантаженні електроустановки споживача) або 0,9 (при змішаному навантаженні).

З зазначеної норми убачається, що cosj виміряється відповідними приладами з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері метрології; у разі відсутності відповідних приладів -визначається за фактичною величиною, вказаною у цьому пункті.

В протоколі засідання комісії по розгляду акта про порушення позивачем ПКЕЕ від 15.01.2008р. вказано, що нарахування здійснюється за п. 2.7 Методики при cosj = 0,9, тобто, за нормативно встановленою фактичною величиною, що відповідає приписам чинного законодавства.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що нарахування вартості недооблікованої енергії в сумі 12174, 77грн. здійснено Енергопостачальником правомірно, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, колегія суддів дійшла висновку про підставність вимог скаржника щодо скасування останнього. Доводи позивача не приймаються в силу вищевикладеного.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2008р. у справі № 3/42-08 скасувати.

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.