ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04.09.2007 Справа № 18/93-07
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді: Павловського П.П.
 
     суддів: Чус О.В. - доповідача, Швеця В.В.,
 
     при секретарі судового засідання: Ролдугіній Н. В.
 
     Представники позивача та відповідача у  судове  засідання  не
з'явилися,  про  час  та  місце  судового  засідання   повідомлені
належним чином.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1  м.  Кривий  Ріг  на  рішення
господарського суду Дніпропетровської області від IНФОРМАЦIЯ_1р. у
справі № 18/93-07
 
     за позовом  суб'єкта підприємницької  діяльності  -  фізичної
особи ОСОБА_2(АДРЕСА_1)
 
     до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
 
     про стягнення вартості безпідставно набутого майна у  розмірі
32 278, 31 грн., а також стягнуто державне мито у  розмірі  322,78
грн. та витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу в сумі 118 грн.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У IНФОРМАЦIЯ_2року позивач звернувся до господарського суду з
позовом до фізичної  особи  -  підприємця  ОСОБА_1  про  стягнення
вартості безпідставно набутого майна.
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
IНФОРМАЦIЯ_1 року у справі № 18/93-07 (суддя Петрова В.I.) позовні
вимоги були задоволені -стягнуто з  Фізичної  особи  -  підприємця
ОСОБА_1 на користь Фізичної особи -  підприємця  ОСОБА_2  вартість
безпідставно набутого майна (товару), що є власністю  позивача,  у
розмірі 32 278,31 грн. (тридцять дві тисячі двісті сімдесят  вісім
гривень 31 копійка), витрати по сплаті держмита в сумі 322,78 грн.
(триста   двадцять   дві   гривні   78   копійок),   витрати    на
інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі  118
грн. (сто вісімнадцять гривень).
 
     Не   погодившись   з   рішенням,   відповідач   звернувся   в
Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  з  апеляційною
скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права,
просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове.
 
     У відзиві на апеляційні скаргу, позивач зазначив, що  рішення
господарського  суду  грунтується   на   всебічному   та   повному
з'ясуванні фактичних обставин справи, об'єктивній  оцінці  доказів
та правильному застосуванні норм матеріального права. ????
 
     Сторони в судове засідання не  забезпечили  явку  повноважних
представників,  про  причини  неявки  суд  не  повідомили,   судом
належним чином повідомлені  про  час  та  місце  розгляду  справи.
Матеріали справи містять достатню кількість доказів для  прийняття
рішення, в  зв'язку  з  чим,  колегія  суддів  вважає  за  можливе
розглянути справу у відсутність представників сторін.
 
     Дослідивши доводи апеляційної  скарги,  дослідивши  матеріали
справи та прийняте рішення господарського  суду,  суд  вважає,  що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені матеріали
справи, правильно встановлені фактичні обставини справи,  їм  дана
належна правова оцінка. Висновки суду відповідають приписам закону
та грунтуються на доказах, залучених до матеріалів справи.
 
     Як   вбачається   з   матеріалів   справи   та    встановлено
господарським  судом   першої   інстанції,   позивач   -   фізична
особа-підприємець ОСОБА_2 передала відповідачу  фізичній  особі  -
підприємцю ОСОБА_1 на реалізацію  (на  комісію)  товар:  меблі  на
загальну суму 32 278 грн.  31  коп.,  що  підтверджується  копіями
видаткових накладних:  НОМЕР_1  від  IНФОРМАЦIЯ_2р.,  НОМЕР_2  від
IНФОРМАЦIЯ_3р.,        НОМЕР_3         від         IНФОРМАЦIЯ_4р.,
НОМЕР_4відIНФОРМАЦIЯ_5р., НОМЕР_5 від  IНФОРМАЦIЯ_6р.,  НОМЕР_6від
IНФОРМАЦIЯ_7р.,        НОМЕР_6відIНФОРМАЦIЯ_8р.,        НОМЕР_6від
IНФОРМАЦIЯ_9р. (а. с.16-23).
 
     Суд першої інстанції дійшов у оскаржуваному рішенні зазначив,
що вказаний договір між сторонами було укладено в усній формі  без
визначення строку, без визначення території його виконання та  без
спеціальних  умов  щодо  асортименту  товарів,  які  є   предметом
Договору. Iстотною умовою Договору була реалізація (продаж) товару
третім особам та ціна  такого  продажу,  зокрема  товар  мав  бути
проданий відповідачем за ціною, зазначеною у видаткових накладних.
 
     IНФОРМАЦIЯ_11 року позивач  направив  відповідачеві  лист  за
НОМЕР_8про  відмову  від  договору  з   вимогою   про   повернення
матеріальних цінностей, переданих на  реалізацію  (комісію)  (а.с.
24, 25). У відповідь відповідач повідомив позивача листом  НОМЕР_7
від  IНФОРМАЦIЯ_10року  про  те,  що  у  нього  відсутні   залишки
отриманого ним від позивача товару,  а  також  попросив  надіслати
йому відсутні у нього видаткові накладні  та  здійснити  додаткову
перевірку документів на відпуск товару (а. с. 26).
 
     Позивачем, після здійснення додаткової  перевірки  документів
на відпуск товару відповідачеві було виконано вищевказане прохання
останнього і надіслано відповідачеві разом із  супровідним  листом
від IНФОРМАЦIЯ_13 р. НОМЕР_9 копії видаткових документів (а.с. 27,
28). У відповідь відповідач надіслав позивачеві лист  за  НОМЕР_10
від IНФОРМАЦIЯ_12 р., в якому повідомив,  що  весь  спірний  товар
нібито  ним  раніше  було  повернуто  позивачеві,  і  що  в  нього
відсутній товар позивач (а. с. 29).
 
     Згідно з ст.1212 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          особа,  яка  набула
майно або  зберегла  його  у  себе  за  рахунок  іншої  особи  без
достатньої  правової   підстави   (безпідставно   набуте   майно),
зобов'язана повернути такій  особі  це  майно.  Особа  зобов'язана
повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно  було  набуте,
згодом відпала.
 
     Відповідно до  п.2  ст.1213  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          у  разі
неможливості повернути в натурі  потерпілому  безпідставно  набуте
майно відшкодовується його вартість, яка  визначається  на  момент
розгляду судом справи про повернення майна.
 
     Відповідно до ст. 33  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , кожна сторона повинна довести  ті  обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
     З огляду на викладене, господарський суд  дійшов  правильного
висновку,  щодо  задоволення   позовних   вимог,   так   як   вони
відповідають фактичним обставинам  та  матеріалам  справи,  нормам
матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновки суду  не
спростовують. Крім того, колегія суддів враховує те, що відповідач
не надав суду доказів про повернення позивачу  зазначеного  товару
або відшкодування відсутнього товару грошовими коштами
 
     За  таких  обставин,  апеляційну  скаргу  фізичної  особи   -
підприємця ОСОБА_1 м. Кривий Ріг слід залишити без задоволення,  а
рішення  господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
IНФОРМАЦIЯ_1 року у справі № 18/93-07 - без змін.
 
     Керуючись ст. 103-105 Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Апеляційну скаргу фізичної  особи  -  підприємця  ОСОБА_1  м.
Кривий Ріг - залишити без задоволення.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
IНФОРМАЦIЯ_1 року у справі № 18/93-07 - залишити без змін.
 
     Постанова може бути оскаржена у місячний строк в  касаційному
порядку до Вищого господарського суду України.
 
 
 
     Головуючий суддя
 
 
 
     П. П. Павловський
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     О. В. Чус
 
 
 
     Суддя
 
 
 
     В. В. Швець