КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2007 № 4/43
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
від відповідача 1 - Толстоухова Н.С.
розглянувши апеляційну скаргу Виробничо-технічного підприємства "Квант"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.03.2007
у справі № 4/43
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового)
до Виробничо-технічного підприємства "Квант"
70 Управління начальника робіт
про примусове виконання обов"язку в натурі
ВСТАНОВИВ:
Заступник військового прокурора Центрального регіону України взвернувся до Господарського суду міста Києва інтересах держави в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) із позовною заявою та просив суд визнати за Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) право власності на 13 квартир загальною площею 800,60 м кв. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Погребняка, 27, третя секція, а саме: трикімнатна квартира №150, розташована на другому поверсі, загальною площею 69,5 м кв., житлова площа 41,4 м кв.; однокімнатна квартира №184, розташована на одинадцятому поверсі, загальною площею 43,0 м кв., житлова площа 18,0 м кв.; чотирикімнатна квартира №187, розташована на дванадцятому поверсі, загальною площею 89,1 м кв., житлова площа 53,2 м кв.; однокімнатна квартира №188, розташована на дванадцятому поверсі, загальною площею 43 м кв., житлова площа 18,0 м кв.; чотирикімнатна квартира №191, розташована на тринадцятому поверсі, загальною площею 89,1 м кв., житлова площа 53,2 м кв.; однокімнатна квартира №192, розташована на тринадцятому поверсі, загальною площею 43,0 м кв., житлова площа 18,0 м кв.; двокімнатна квартира №193, розташована на тринадцятому поверсі, загальною площею 54,9 м кв., житлова площа 29,6 м кв.; трикімнатна квартира №194, розташована на тринадцятому поверсі, загальною площею 69,5 м кв., житлова площа 41,4 м кв.; чотирикімнатна квартира №203, розташована на шістнадцятому поверсі, загальною площею 89,1 м кв., житлова площа 53,2 м кв.; однокімнатна квартира №204, розташована на шістнадцятому поверсі, загальною площею 43,0 м кв., житлова площа 18,0 м кв.; двокімнатна квартира №205, розташована на шістнадцятому поверсі, загальною площею 54,9 м кв., житлова площа 29,6 м кв.; трикімнатна квартира №206, розташована на шістнадцятому поверсі, загальною площею 69,5 м кв., житлова площа 41,4 м кв.; однокімнатна квартира, загальною площею 43 м кв., житлова площа 18 м кв, а також зобов'язати 70 Управління начальника робіт виконати зобов'язання за договором поруки від 01.08.2005 р. № б/н - перерахувати кошти у сумі 119252,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2007 р. позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано за Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) право власності на 13 квартир загальною площею 800,60 м кв. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Погребняка, 27, третя секція, а саме: трикімнатну квартиру №150, розташовану на другому поверсі, загальною площею 69,5 м кв., житлова площа 41,4 м кв.; однокімнатну квартиру №184, розташовану на одинадцятому поверсі, загальною площею 43,0 м кв., житлова площа 18,0 м кв.; чотирикімнатну квартиру №187, розташовану на дванадцятому поверсі, загальною площею 89,1 м кв., житлова площа 53,2 м кв.; однокімнатну квартиру №188, розташовану на дванадцятому поверсі, загальною площею 43 м кв., житлова площа 18,0 м кв.; чотирикімнатну квартиру №191, розташовану на тринадцятому поверсі, загальною площею 89,1 м кв., житлова площа 53,2 м кв.; однокімнатну квартиру №192, розташовану на тринадцятому поверсі,
загальною площею 43,0 м кв., житлова площа 18,0 м кв.; двокімнатну квартиру №193, розташовану на тринадцятому поверсі, загальною площею 54,9 м кв., житлова площа 29,6 м кв.; трикімнатну квартиру №194, розташовану на тринадцятому поверсі,
загальною площею 69,5 м кв., житлова площа 41,4 м кв.; чотирикімнатну квартиру №203, розташовану на шістнадцятому поверсі, загальною площею 89,1 м кв., житлова площа 53,2 м кв.; однокімнатну квартиру №204, розташовану на шістнадцятому поверсі,
загальною площею 43,0 м кв., житлова площа 18,0 м кв.;двокімнатну квартиру №205, розташовану на шістнадцятому поверсі, загальною площею 54,9 м кв., житлова площа 29,6 м кв.; трикімнатну квартиру №206, розташовану на шістнадцятому поверсі,
загальною площею 69,5 м кв., житлова площа 41,4 м кв.; однокімнатну квартиру № 200, розташовану на п'ятнадцятому поверсі, загальною площею 43,0 м кв., житлова площа 18 м кв. В решті частині позову до Виробничо-технічного підприємства
"Квант" провадження у справі припинено. Провадження в частиш позовних вимог до 70 Управління начальника робіт припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виробничо-технічне підприємство "Квант" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема заявник посилається на те, що Заступником військового прокурора Центрального регіону України пред’явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності. Апелянт стверджує, що прийнявши позовну заяву Заступника військового прокурора, місцевий господарський суд порушив п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач та прокурор просили суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
У судове засідання 28.08.2007 р. позивач та прокурор не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подали. Також а ні позивачем, а ні прокурором не було заявлено суду про намір подати у наступному судовому засіданні додаткові докази або пояснення. У зв’язку із наведеним судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як зазначено вище, Заступник військового прокурора Центрального регіону України просив суд визнати за Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) право власності на 13 квартир загальною площею 800,60 м кв. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Погребняка, 27, третя секція, а також зобов'язати 70 Управління начальника робіт виконати зобов'язання за договором поруки від 01.08.2005 р. № б/н - перерахувати кошти у сумі 119252,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 (v003p710-99)
зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
В силу пункту 2 резолютивної частини вказаного Рішення, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Вищезазначений позов Заступником військового прокурора Центрального регіону України подано в інтересах держави в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового). Отже, звертаючись до Господарського суду м. Києва із відповідним позовом, прокурор визначив, що Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) є органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Проте, відповідно до Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) (додаток до Наказу Міністерства оборони України від 12.04.2002 р. № 129) Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) – це державна госпрозрахункова установа, яка заснована на державній власності, підзвітна та підконтрольна Міністерству оборони України.
Таким чином, Заступником військового прокурора Центрального регіону України позов пред’явлено не в інтересах держави, а в інтересах самостійного господарюючого суб’єкта, що протерічить пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 (v003p710-99)
.
З п. 3 роз’яснення ВГСУ від 22.05.2002 р. N 04-5/570 випливає, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведене судова колегія вважає, що оскільки Заступником військового прокурора Центрального регіону України невірно було визначено позивача за заявленим ним позовом, такі позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2007 р. підлягає скасуванню повністю.
Розглянувши заяву ВТП "Квант" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2007 р., судова колегія відзначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. п. 2, 3 роз’яснення ВГСУ від 23.08.94 р. N 02-5/611).
Крім того, відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Отже, враховуючи, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2007 р. скасовано, позов залишено без розгляду апеляційною інстанцією, підстави для забезпечення вказаного позову відпали, а тому ухвала про забезпечення позову від 01.03.2007 р. підлягає скасуванню.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2007 року у справі № 4/43 скасувати повністю та залишити позов Заступника військового прокурора Центрального регіону України без розгляду повністю.
2. Ухвалу про забезпечення позову від 01.03.2007 р. скасувати повністю.
Головуючий суддя
Судді
03.09.07 (відправлено)