Україна
 
            Харківський апеляційний господарський суд
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
              "22" серпня 2007 р. Справа № 52/61-07
 
                     Колегія суддів у складі:
 
  головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Бондаренко В.П., Фоміна
                               В.О.
 
                 при секретарі Криворученко О.I.
 
     за участю представників сторін:
 
     позивача - Лук"яненко О.А., копія постійної довіреності №  15
від 09.01.07р.;Баранова В.I., копія постійної довіреності № 02 від
03.01.07р.;
 
     відповідача - Харченко О.Ю., копія  постійної  довіреності  №
1/226 від 14.03.07р.;
 
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  у  приміщенні
Харківського апеляційного господарського  суду  апеляційну  скаргу
позивача  (вх.  №  1503Х/1-13)  на  рішення  господарського   суду
Харківської області від 27.03.07 р. по справі № 52/61-07
 
     за   позовом   відкритого    акціонерного    товариства    по
газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м. Полтава
 
     до Харківський національний університет внутрішніх справ,  м.
Харків
 
     про стягнення 470356,24 грн.
 
                           встановила:
 
     Позивач - ВАТ по газопостачанню та газифікації  "Полтавагаз",
звернувся до господарського суду Харківської області з позовом  до
Харківського національного університету внутрішніх  справ  України
про стягнення 470356,24 грн. заборгованості з орендної плати.
 
     Рішенням  господарського   суду   Харківської   області   від
27.03.07р. (суддя Білоусова Я.О.) у задоволенні позову відмовлено.
 
     Позивач  з  рішенням  суду  першої  інстанції  не  погодився,
звернувся  до  Харківського  апеляційного  господарського  суду  з
апеляційною скаргою, в якій  посилаючись  на  неповне  дослідження
всіх обставни, що мають значення для справи,  просить  оскаржуване
рішення суду першої інстанції скасувати,  прийняти  нове  рішення,
яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
 
     Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу  проти  її  доводів
заперечує повністю,  посилаючись  на  правомірність  оскаржуваного
рішення суду першої інстанції, просить  залишити  його  без  змін,
апеляційну скаргу - без задоволення.
 
     Дослідивши   матеріали   справи,    проаналізувавши    доводи
апеляційної  скарги,  відзиву   на   неї,   заслухавши   пояснення
представників  сторін,   перевіривши   правильність   застосування
місцевим господарським судом норм матеріального та  процесуального
права, колегія суддів дійшла висновку,  що  апеляційна  скарга  не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,  господарським   судом
Полтавської області за № 5/513 розглядалась справа за позовом  ВАТ
по газопостачанню  та  газифікації  "Полтавагаз"  до  Харківського
Національного  університету  внутрішніх   справ   про   розірвання
договору оренди приміщення, стягнення 19460,15 грн. заборгованості
по орендній платі, зобов"язання звільнити  орендоване  приміщення.
За результатом розгляду даної справи 24.10.2006р. прийнято рішення
(арк. спр. 16,17), яким стягнуто з відповідача  заборгованість  за
оренду нежитлового приміщення по вул. Козака, 2-а в місті  Полтава
у  розмірі  19460,15грн.  та  зобов"язано  відповідача   звільнити
вказане  нежитлове  приміщення.  В  частині  розірвання   договору
провадження у справі припинено в зв"язку  з  відсутністю  предмету
спору.
 
     16 грудня 2006 року, між ВАТ по газопостачанню та газифікації
"Полтавагаз" (кредитор) та Харківським Національним  університетом
внутрішніх справ (боржник) було підписано мирову угоду (арк.  спр.
10), предметом якої визначено  погашення  боржником  кредиторської
заборгованості перед кредитором згідно рішення господарського суду
Полтавської області від 06.11.2006 року по справі № 5/513.
 
     Відповідно до пункту 2 мирової угоди, боржник  зобов"язується
погасити заборгованість по орендній платі з 10.07.2006  року,  яка
становить  55,00  грн.  за  один   квадратний   метр   нежитлового
приміщення, розташованого по вул. Козака,  2-а  в  місті  Полтава.
Пунктом 2.2. мирової угоди визначено, що розмір орендної  плати  з
10.07.2006 року по 30.11.2006 року  становить  424242,50  грн.,  в
тому числі ПДВ 70707,08 грн., яку боржник зобов"язується  погасити
шляхом перерахування на поточний  рахунок  кредитора  в  строк  до
20.01.2007 року. З 01.12.2006 року по  20.01.2007  року  проводити
оплату за займані приміщення згідно розрахунку 85,00 грн. за  один
квадратний метр приміщення за місяць на поточний рахунок кредитора
протягом п"яти банківських  днів  з  моменту  надання  рахунку  на
проведення оплати.
 
     Відповідно до пункту 3 мирової угоди кредитор  зобов"язується
не вимагати від  боржника  виконання  наказу  господарського  суду
Полтавської області  від  06.11.2006  року  на  виконання  рішення
господарського суду Полтавської області  від  06.11.2006  року  по
справі №5/513 в частині звільнення приміщення по вул. Козака,  2-а
в м. Полтава та прийняти  від  боржника  грошові  кошти  визначені
пунктом 2 мирової угоди.
 
     Пунктом  7  мирової  угоди  передбачено,  що   вона   набуває
юридичної сили в разі  її  підписання  сторонами  та  затвердження
господарським судом Полтавської області і діє до повного виконання
сторонами умов цієї угоди.
 
     З  копії  наявної  в  матеріалах  справи  заяви  Харківського
Національного  університету  внутрішніх  справ  (арк.   спр.   23)
вбачається, що відповідач повідомляв господарський суд Полтавської
області про свою відмову від затвердження підписаної  ним  мирової
угоди  у  зв"язку  з  поданням  апеляційної  скарги   на   рішення
господарського суду Полтавської області від 24.10.06р.
 
     Позивач, обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається
на  те,  що  мирова  угода  укладена  та  підписана  сторонами   у
відповідності до вимог ч. 4 ст.  121  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          у
процесі виконання судового  рішення  від  24.10.06р.  у  справі  №
5/513, була затверджена господарським судом  Полтавської  області.
Однак відповідач в порушення ст. 526  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        , згідно з якою зобов"язання має  виконуватись  належним
чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  та
статті 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , якою закріплено,  що  договір  є
обов"язковим для виконання сторонами, вимоги  мирової  угоди  щодо
оплати заборгованості не виконує.
 
     Такі доводи позивача колегія суддів  вважає  необгрунтованими
та безпідставними, виходячи з наступного.
 
     Відповідно   до   частини   3   статті   78    Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  мирова  угода  може
стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
 
     Як вбачається з тексту рішення суду від  24.10.2006  року,  з
відповідача на користь позивача було стягнуто 19460,15 грн., в той
час,  як  за  умовами  мирової  угоди  від  16.12.2006  року  було
передбачено, що відповідач сплачує позивачу 424242,50  грн.,  дана
сума не була предметом позову в провадженні справи № 5/513.
 
     Відповідно до  вимог  частини  4  статті  121  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , мирова угода, укладена
сторонами у  процесі  виконання  судового  рішення,  подається  на
затвердження господарського суду, який прийняв  відповідне  судове
рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить
ухвалу.
 
     Як вбачається з матеріалів справи,  мирова  угода,  підписана
сторонами 16.12.2006 року, господарським судом Полтавської області
в межах справи  №  5/513  не  затверджена.  Посилання  позивача  в
апеляційній  скарзі  на  наявність  ухвали   господарського   суду
Полтавської області, якою вказану мирову угоду затверджено  судом,
спростовуються   матеріалами   справи,   оскільки    доказів    на
підтвердження вказаних обстави в метеріалах справи не міститься та
позивачем суду не надано.
 
     Щодо  посилань  позивача  на  те,  що  мирову   угоду   можна
розглядати як окремий правочин, з огляду на те, що предметом угоди
визначено погашення боржником кредиторської  заборгованості  перед
кредитором згідно рішення господарського суду Полтавської  області
від 06.11.2006 року по  справі  №  5/513,  колегія  суддів  вказує
наступне.
 
     Відповідно  до  ст.   3   Закону   України   "Про   виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         ухвала господарського суду про  припинення
провадження, в резолютивній частині якої викладений текст  мирової
угоди щодо  сум  та  строків  оплати  їх  боржником  є  виконавчим
документом  і  підлягає  виконанню  органом  Державної  виконавчої
служби  відповідно  до  вимог  цього  закону,  а  тому,  спір  про
спонукання до виконання відповідачем  мирової  угоди  не  підлягає
розгляду в господарських судах.
 
     При цьому, як вбачається з наданої відповідачем  апеляційному
суду в судовому засіданні 22.08.07р.  копії  постанови  Київського
міжобласного апеляційного господарського  суду  від  30.05.07р.  у
справі  №  5/513  апеляційну  скаргу  Харківського   національного
університету  внутрішніх  справ  на  рішення  господарського  суду
Полтавської області від 24.10.06р. у  справі  №  5/513  задоволено
частково. Рішення  господарського  суду  Полтавської  області  від
24.10.06р. у справі №  5/513  скасовано  повністю.  Прийнято  нове
рішення, яким відмовлено в частині задоволення позовних вимог  про
стягнення 19460, 15  грн.  заборгованості  по  орендній  платі.  В
частині  розірвання  договору  оренди   нежитлових   приміщень   №
5-02/07/2006  від  01.01.2006  року  та  зобов"язання  відповідача
повернути позивачу частину нежитлового приміщення, яке знаходиться
за адресою:  м.  Полтава,  вул.  Володимира  Козака,  буд.  2  "А"
загальною площею 1542,7 кв.м. провадження  у  справі  припинено  у
зв"язку  з  відсутністю  предмета  спору,  внаслідок  врегулювання
сторонами спірних правовідносин. Стягнуто з  позивача  на  користь
відповідача 97,30 грн. відшкодування витрат зі  сплати  державного
мита.   Пункт   2   резолютивної   частини   додаткового   рішення
господарського суду Полтавської області від 17.11.06р. у справі  №
5/513 скасовано. В іншій частині резолютивну  частину  додаткового
рішення господарського суду Полтавської області від  17.11.06р.  у
справі № 5/513 залишено без змін.
 
     З вказаного вбачається, що рішення в процесі виконання  якого
сторонами укладено спірну мирову угоду скасовано,  а  тому  мирова
угода, укладена на виконання цього рішення, не підлягає  виконанню
та не може бути такою,  що  затверджена  судом,  а  тому  висновок
господарського суду Харківської області, що  у  позивача  відсутнє
право стягнення за мировою угодою  16.12.2006  року  є  вірним  та
обгрунтованим,  а  позовні  вимоги  є  такими,  що  не  підлягають
задоволеню, як необгрунтовані та безпідставні.
 
     На  підставі  викладеного,  колегія  суддів  вважає   рішення
господарського суду Харківської області обгрунтованим, прийнятим у
відповідності до норм матеріального та процесуального  права,  при
всебічному, повному і об"єктивному  розгляді  в  судовому  процесі
всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.
 
     Керуючись статтями 32, 33, 34, 36, 43, 99, 101, 102, 103, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія
суддів
 
                           постановила:
 
     Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
 
     Рішення   господарського   суду   Харківської   області   від
27.03.07р. у справі № 52/61-07 залишити без змін.
 
     Головуючий суддя Слюсарева Л.В.
 
     Судді Бондаренко В.П.
 
     Фоміна В.О.