донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Iменем України
22.08.2007 р. справа №39/88пд ( rs732651 ) (rs732651)
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого:
Старовойтової Г.Я.
суддів
Величко Н.Л., Волкова Р.В.
За участю
представників сторін:
від позивача:
Вороніна Є.О. -заст. начальника юридічного відділу, за дов.
№190 від 19.10.2006р.
від відповідача:
від третьої особи:
Страшнова С.В. -представник, за дов. №556 від 05.04.2007р.
Вороніна Є.О. -представник, за дов. №01/01-04/268 від
10.05.2007р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Донецькій області, м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
12.06.2007 р.
у справі
№ 39/88пд ( rs732651 ) (rs732651)
за позовом:
Регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Донецькій області, м.Донецьк
до відповідача:
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет
спору:
товариства з обмеженою відповідальністю "Кондратьївська
центральна збагачувальна фабрика", м.Донецьк
Міністерство вугільної промисловості України, м.Київ
про
розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.06.2007
р. у справі № 39/88 пд ( rs732651 ) (rs732651)
відмовлено у задоволені позову Регіонального відділення Фонду
Державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, до
товариства з обмеженою відповідальністю "Кондратьївська центральна
збагачувальна фабрика", м.Донецьк, третя особа - Міністерство
вугільної промисловості України, м.Київ, про розірвання договору
оренди №2/2006 від 12.07.2006р.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач,
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій
області, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування
рішення господарського суду.
Позивач вважає рішення господарського суду необгрунтованим,
та таким, що порушує охоронювані законом інтереси держави.
Позивач зазначає, що господарським судом не враховані саме
підстави для розірвання спірного договору, та норми матеріального
права на які посилається регіональне відділення у позовні заяві.
Вимоги регіонального відділення грунтуються на істотної зміни
обставин, які дають можливість регіональному відділенню вимагати
розірвання договору оренди керуючись ст. 652 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, істотною зміною обставин у даному випадку є
скасування процесуальних документів, які були саме підставою
укладання договору оренди.
Позивач вважає, що господарським судом необгрунтовано не
прийняті до уваги положення ст. 26 закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, які у даному
випадку є спеціальними, та відповідно до яких існує можливість
розірвання договору оренди при невиконанні зобов'язань за
договором, та з інших підстав, передбачених законодавчими актами
України. Просить скасувати рішення господарського суду та прийняти
нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю
"Кондратьївська центральна збагачувальна фабрика", м.Донецьк,
вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим,
прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач
зазначає, що однією з умов розірвання договору оренди є той факт,
що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів
сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона
розраховувала при укладанні договору. Відповідач наполягає на
тому, що позивачем не було доведено, що порушуються співвідношення
майнових інтересів сторін і заінтересована сторона не отримала
того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідач зазначає, що законодавчими актами України, які
регулюють питання оренди є Цивільний кодекс України та
Господарський кодекс України ( 436-15 ) (436-15)
, тому господарським судом
правомірно було застосовано гл. 58 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, як спеціальну норму, яка регулює питання оренди.
Просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну
скаргу позивача - без задоволення.
Третя особа, Міністерство вугільної промисловості України,
м.Київ, підтримує апеляційну скаргу позивача у повному обсязі.
Зазначає, що підстави для укладання спірного договору скасовані,
та при їх скасуванні Верховним судом України, були встановлені
факти, які свідчать про те, що у теперішнього орендаря не існувало
законних прав на оренду спірного майна. Просить задовольнити
апеляційну скаргу позивача та скасувати рішення господарського
суду.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду
від 21.08.2007 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України "Про
судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
№ 3018-III від 07.02.2002 р. для
розгляду апеляційної скарги у справі №39/88пд була призначена інша
колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши
представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
судова колегія встановила.
Рішенням господарського суду Донецької області від 31.06.2006
р. по справі №44/399пд за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Кондратьївська центральна збагачувальна
фабрика", м.Донецьк, до Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Донецькій області, м.Донецьк, зобов'язано укласти
договір оренди цілісного майнового комплексу Центральної
збагачувальної фабрики "Кондратьївська" на умовах, запропонованих
товариством з обмеженою відповідальністю "Кондратьївська
центральна збагачува льна фабрика" у заяві №1 від 14.09.2005 року
та додатках до неї.
Постановою Донецького апеляційного суду Донецької області від
16.03.2006р. та постановою Вищого господарського суду України від
08.06.2006р. рішення господарського суду Донецької області від
31.06.2006 р. по справі №44/399пд залишено без змін.
Згідно з рішенням господарського суду Донецької області від
31.06.2006 р. по справі №44/399пд, між Регіональним відділенням
Фонду державного майна України (Орендодавець) та товариством з
обмеженою відповідальністю "Кондратьївська центральна
збагачувальна фабрика" (Орендар), було укладено договір оренди №
2/2006 від 12.07.2006р.
Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 2/2006 від
12.07.2006р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове
платне користування майно, що належить до державної власності -
цілісний майновий комплекс "Центральна збагачувальна фабрика
"Кондратьївська", склад і вартість якого визначено у відповідності
з актом оцінки вартості майна, актом приймання-передачі та
передавальним балансом підприємства станом на 30.06.2005р.,
вартість якого становить 3 610 456 грн. 00 коп.
Згідно п. 11.1. договору оренди № 2/2006 від 12.07.2006р. цей
договір укладено строком на 10 років, що діє з 12.07.2006 р. до
12.07.2016 р. включно.
Факт передачі майна підтверджено актом приймання-передачі від
12.07.2006 р.
Верховним судом України було розглянуто касаційне подання
генерального прокурора України на постанову Вищого господарського
суду України по справі від 08.06.2006р. по справі №44/339пд.
Постановою від 10.10.2006р. Верховний суд України постанову
Вищого господарського суду України від 08.06.2006р. зі справи
№44/339пд, рішення господарського суду Донецької області від
31.06.2006 р. та постанову Донецького апеляційного суду Донецької
області від 16.03.2006р. скасував, а справу передав на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 11.12.2006р., яка набрала законної сили,
господарський суд Донецької області залишив без розгляду позовну
заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кондратьївська
центральна збагачувальна фабрика", про спонукання до укладання
договору.
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна
України по Донецькій області, м. Донецьк, звернувся до
господарського суду з позовом до відповідача, товариства з
обмеженою відповідальністю "Кондратьївська центральна
збагачувальна фабрика", м. Донецьк, про розірвання договору
оренди, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог
на предмет спору - Міністерства вугільної промисловості України,
м.Київ, посилаючись на те, що підстави для укладення спірного
договору скасовані, позов залишено без розгляду, проте, сам
договір на теперішній час є укладеним та підписаний сторонами.
Господарським судом Донецької області відмовлено у
задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським
судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку,
що рішення господарського суду у справі №39/88пд ( rs732651 ) (rs732651)
від
12.06.2007 р. відповідає вимогам норм матеріального і
процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних
підстав.
Згідно до приписів частини першої статті 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний
господарський суд переглядає справу за наявними у справі і
додатково доданими доказами. Суд не зв'язаний доводами апеляційної
скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого
господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що господарський суд дійшов
обгрунтованого висновку, що укладений між сторонами договір за
своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового
найму (оренди) державного майна, який підпадає під правове
регулювання норм Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та статей 759-786 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 283-291 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або
призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування
іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу
пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту
речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був
покладений на наймача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав ніяких
доказів щодо порушення відповідачем підстав, зазначених у ст. 783
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Навпаки з матеріалів справи
вбачається, що відповідач є належним орендарем та будь-яких
претензій щодо належного виконання покладених на нього згідно
Договору обов'язків позивачем не надано.
Позивач при зверненні з позовною заявою посилався на ст. 652
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. В огрунування своїх вимог
позивач також посилався на те, що скасування Верховним судом
України рішення господарського суду Донецької області від
31.01.2006 р. по справі № 44/399пд, у відповідності з яким
укладено спірний договір оренди, є істотною зміною обставин, тому
даний договір повинен бути розірваний за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
у разі істотної зміни обставин, якими сторони
керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або
розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором
або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною,
якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це
передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших
умовах.
Відповідно до ч.2 ст. 652 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору
у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо
його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав,
встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за
рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності
одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що
така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована
сторона не могла усунути після їх виникнення при всій
турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових
інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що
вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає,
що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Господарський суд обгрунтовано зазначив, що однією з умов,
необхідних для розірвання договору з підстав, передбачених ч. 2
ст. 652 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, є те, що виконання
договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і
позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала
при укладенні договору.
Як вбачається з договору оренди № 2/2006 від 12.07.2006р.,
Орендодавець, Регіональне відділення Фонду Державного майна
України по Донецькій області, розраховував на використання даного
цілісного майнового комплексу за призначенням та отримання
орендної плати. Згідно п. 3.4 договору оренди орендна плата
перераховується до державного бюджету. Таким чином, судова колегія
вважає, що скасування рішення по справі № 44/399пд не позбавило
позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, одностороння відмова від договору
оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено; приватизації
об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства
орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка
була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути
розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін
договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,
арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань
та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Посилання позивача на ст. 26 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, судова колегія не
приймає, оскільки позивачем не доведено, що відповідач не виконує
свої зобов'язання за договором оренди та не зазначені інші
підстави, передбачені законодавчими актами України, які можуть
бути підставами для розірвання договору оренди.
Твердження позивача про те, що продовження існування
договірних відносин з відповідачем порушує його майнові права, як
сторони за договором, а саме - власник майна Міністерство
вугільної промисловості України, бажає створити на базі цілісного
майнового комплексу Кондратьївська ЦЗФ державне підприємство,
обгрунтовано не прийняті господарським судом, оскільки
Міністерство вугільної промисловості України не є стороною за
спірним Договором.
Судова колегія не приймає твердження позивача про те, що
істотною зміною обставин, яку усунути або змінити вони не могли, є
прийняття Верховним судом України постанови від 10.10.2006р. про
скасування рішення господарського суду Донецької області від
31.01.2006р. по справі №44/339пд з огляду на таке.
Відповідно до ст. 111-14 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони у справі та Генеральний
прокурор України мають право оскаржити у касаційному порядку
постанову Вищого господарського суду України, прийняту за
наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що
набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського
суду, а також ухвалу Вищого господарського суду України про
повернення касаційної скарги (подання) до Верховного Суду України.
Таким чином, сторони знали та могли передбачити можливість
касаційного оскарження постанови Вищого господарського суду
України від 08.06.2006 р. та відповідні наслідки за результатами
перегляду цієї постанови. Також позивач міг скористатися своїм
правом, передбаченим ст. 121-1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та клопотати перед судом про
зупинення виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні
обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов
правильного висновку, що позивач не довів та не обгрунтував свої
вимоги щодо розірвання договору оренди №2/2006 від 12.07.2006р.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
З наведеного вище вбачається, що позивач, Регіональне
відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області,
м.Донецьк, не довів у розумінні статті 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
свої вимоги та
заперечення щодо обгрунтування позовних вимог та апеляційної
скарги.
З огляду на надані до матеріалів справи документи, та
враховуючи вимоги Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла
висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою
для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення
господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми
чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані
правильно, рішення відповідає приписам матеріального та
процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а
мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою
для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова
колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного
майна України по Донецькій області, м.Донецьк, на рішення
господарського суду Донецької області від 12.06.2007 р. у справі
№39/88пд ( rs732651 ) (rs732651)
- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2007
р. у справі №39/88пд ( rs732651 ) (rs732651)
; -
залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову
апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського
суду України у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
за згодою сторін в засіданні суду була
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови підписаний 27.08.2007р.
Головуючий Г.Я. Старовойтова
Судді: Н.Л. Величко
Р.В. Волков
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. третій особі
1. у справу
2. ДАГС