6/78-92 Про визнання недійсним договору про спільне будівництво (реконструкцію об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту - 03.06.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.01.2008р. у справі №6/78-92 (суддя В.А. Пахолюк) задоволено позов Військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України та визнано недійсними договір від 24.04.2006р. №17/04-06а на спільне будівництво (реконстуркцію об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, що укладений Міноборони України в особі філії ЦСБУ "Укроборонбуд" та ПП "Західна продуктова компанія" та договір від 18.05.2006р. №19/05-06/02 між цими ж сторонами про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.04.2006р. №17/04-06а.

Не погоджуюсь із зазначеним рішенням, Приватне підприємство "Західна продуктова компанія", м.Луцьк та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Волинської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" оскаржили його в апеляційному порядку оскільки вважають, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і з неповним дослідженням обставин справи, у зв‘язку з чим просять рішення місцевого господарського суду скасувати і в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні №5/913 від 27.02.2008р. (вх. №1197 від 14.03.2008р.) Військова прокуратура Центрального регіону України та запереченні за вх. №2281 від 01.04.2008р. Міністерство оборони України апеляційні скарги заперечують, доводи скаржників вважають необґрунтованими з підстав, наведених у цих запереченнях та просять апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

В судових засіданнях представники прокуратури, позивача та третьої особи підтримали викладене в апеляційних скаргах та запереченнях.

ПП "Західна продуктова компанія" жодного разу в засідання суду свого представника не направила. Ухвали, які направлялись на адресу позивача, яка ним же зазначена в апеляційній скарзі та підтверджена довідкою статуправління (в матеріалах справи) поверталися з відміткою поштового відділення "адресат вибув".

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши представників прокуратури та сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід задоволити, а рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2008р. у справі №6/78-92 скасувати, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся з позовною заявою до господарського суду Волинської області в інтересах Міністерства оборони України, в якій просив визнати недійсними договір від 24.04.2006р. №17/04-06а на спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та приватним підприємством "Західна продуктова компанія" та договір від 18.05.2006р. №19/65-06/02 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.04.2006р. №17/04-06а на спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та приватним підприємством "Західна продуктова компанія".

В обгрунтування зазначених вимог прокурор посилався на те, що зазначені договори були укладені з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, внаслідок чого вони мають бути визнані недійсними за таких підстав, зокрема:

- договір №17/04\06а від 24.04.2006р. на спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін від імені Міністерства оборони України було укладено представником з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки був укладений від імені Міністерства оборони України "Укроборонбуд" Мельником В.Л., який діяв на підставі довіреності від 09.03.2006р. посвідченої нотаріально;

- довіреністю від 09.03.2006р. було встановлено певні умови, лише за наявності яких вказана особа набувала повноважень вчиняти відповідні правочини від імені Міністерства оборони України. При цьому, Мельник В.Л. уклав від імені Міністерства оборони України спірний договір з перевищенням повноважень, не отримавши рішення Міністерства оборони України та без додержання встановленої у Міністерстві оборони України процедури погодження укладення таких договорів директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України;

- з повноважень, наданих директору філії ЦСБУ МО України "Укроборонбуд" Мельнику В.Л. довіреністю від 09.03.2006р. №610, не вбачається повноважень укладати, (договори, контракти) від імені Міністерства оборони України у договорах про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення шляхом пайової участі сторін, якими Міністерство оборони України передає свій пай (майно) у договорі про спільне будівництво, іншій стороні у договорі.Отже, при укладенні договору №19/05-06/02 від 18.05.2006 року Мельник В.Л. не мав належних на це повноважень;

- зміст спірних договорів суперечить чинному законодавству, що є порушенням вимог ч.і ст. 203 ЦК України. Зокрема, відчуження майна шляхом купівлі-продажу майна, що становить розмір пайової участі (паю) Міноборони, здійснюється в спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України,оскільки останнє є військовим майном;

- зміст розділу 10 "Особливі умови" договору №17/04-06а від 24.04.2006р. безпосередньо суперечать вимогам Земельного кодексу України (2768-14) , так як складання будь-яких інших документів, в тому числі двосторонніх актів, якими передбачається припинення права постійного користування земельною ділянкою, Земельним кодексом (2768-14) не передбачено.

Як було встановлено місцевим господарським судом, 24 квітня 2006 року між Державою Україною в особі органу, уповноваженого управляти майном, Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони -"Укроборонбуд" Мельник В.Л. та приватним підприємством "Західна продуктова компанія" був укладений договір № 17/04-06а на спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (далі - Договір).

Згідно з п. 2.5 Договору його предметом було визначено спільну діяльність Сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8.

На території, що підлягала забудові (будівельному майданчику) загальною площею 0,32 га, знаходиться нерухоме майно, яке, за умовами Договору, склало пайовий внесок Міністерства оборони України, а саме: гарнізонний будинок офіцерів А-2 площею 2107,0 кв,м та склад Б-1 площею 68,1 кв.м.

Вiдповiдно до п.12 Положення про порядок вiдчуження та реалiзацiю вiйськового майна Збройних сил (затверджено Постановою КМУ вiд 28.12.2000р. за №1919 (1919-2000-п) ), реалiзацiя вiйськового майна проводиться уповноваженими пiдприємствами (органiзацiями) за ринковими цiнами, якi склалися на вiдповiдний перiод.

У вiдповiдностi до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" протоколом № 9 вiд 18.05.2006р. урядового комітeтy з питань правової полiтики та оборони визначено дев’ятим питанням порядку денного затверджено додатковий перелiк №6 нерухомого вiйськового майна Збройних Сил, яке може бути вiдчужено. Цей перелiк, серед нерухомого вiйськового майна Збройних Сил, яке може бути вiдчужене, мiстить об’єкт, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, вiйськове мicтечко №37, а саме, гарнiзонний будинок офiцерiв - буд.№21,87,83, та склад - буд.№I0.

Розпорядженням Кабiнету міністрів України вiд 28.07.2004р. №518-p (518-2004-р) визначено продовжити на перiод до 26 липня 2007р. строк дiї розпорядження Кабiнету Міністрів України вiд 26.07.2001р. №299 (299-2001-р) "Про затвердження перелiку нерухомого вiйськового майна Збройних Сил України", яке пропонується для вiдчуження та додаткових перелiкiв 1,2,6,19,41, затверджених у 2001-2004 роках рiшенням Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної дiяльностi. До даного перелiку належить об’єкт, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8 .

Отже, у вiдповiдностi до ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабiнетом міністрів України нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, визнано як таке, що може бути вiдчужене у встановленому порядку.

Вiдповiдно до вищевикладеного порядку проведення вiдчуження нерухомого майна Збройних Сил, Розпорядженням Кабiнету міністрів України вiд 13.12.2004р. №894-p (894-2004-р) "Про надання повноважень на реалiзацiю списаного вiйськового майна Збройних Сил" погоджено пропозицiю Мiноборони щодо надання повноважень на реалiзацiю списаного вiйськового майна Збройних Сил Центральним спецiалiзованим будiвельним управлiнням (м. Київ).

Наказом Міністерства оборони України вiд 12.04.2002р. №129 уповноважено ЦСБУ МО "УКРОБОРОНБУД" здiйснювати функцiї замовника будiвництва у Збройних Сил України, та затверджено Положення про Центральне будiвельне управлiння (госпрозрахункове).

Вiдповiдно до Наказу Начальника Центрального будiвельного управлiння (госпрозрахункового) №63 вiд 18.04.2005р. створено фiлiю Центрального будiвельного управлiння (госпрозрахункового) "УКРОБОРОНБУД" та затверджено Положення про фiлiю ЦСБУ МО "УКРОБОРОНБУД".

Згiдно п.2.1. Положения про фiлiю ЦСБУ МО "УКРОБОРОНБУД" метою створення фiлiї є зберiгання та реалiзацiя майна Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань. Пунктом 2.2. вказаного Положення визначено, що предметом дiяльностi фiлiї є здiйснення функцiй генерального пiдрядника, постачальника, виробника з правом пiдписання договорiв на капiтальне будiвництво, пайову участь в галузi будiвництва об’єктiв житлового, вiйськового, спецiального призначення, тощо.

Згiдно Протоколу №23/Л вiд 21.04.2006р. засiдання постiйної робочої групи фiлiї ЦСБУ МО "УКРОБОРОНБУД" з визначення найкращої пропозицiї щодо придбання будiвель та споруд прийнято рiшення надати ПП "Захiдна продуктова компанiя" право участi у спiльнiй забудовi (реконструкцiї) вiйськового мiстечка в м.Луцьку, по вулицi Винниченка, 8, з можливiстю у подальшому викупу паю Міністерства оборони шляхом укладення вiдповiдного договору на спiльне будiвництво (реконструкцiю) об’єктiв житлово-цивiльного призначення, шляхом пайової участi, з можливiстю у подальшому викупу паю МІністерства оборони.

З дослiджених судом документiв вбачається, що ринкова вартiсть даного нерухомого майна, здiйснена вiдповiдно до вимог чинного законодавства та вiдповiдає найкращiй пропозицiї, визначенiй на конкурснiй основі засiданням постiйної робочої групи фiлiї ЦСБУ МО "Укроборонбуд". І, як стало вiдомо в ходi розгляду справи №6/78-92 Приватним пiдприємством "Захiдна продуктов а компанiя" було повнiстю вiдшкодовано позивачу вартiсть паю, що пiдтверджується платiжним документом та вiдомостями з Постанови про закриття кримiнальної справи.

Отже, обставини справи доводять те, що умови Договору вiд 18.05.2006р. за №19/65-06/02 мiж позивачем i вiдповiдачем про компенсацiю пайової участi (паю) Мiноборони України в договорi вiд 24.04.2006р. №17104-06a є такими, що вiдповiдають вимогам законодавства, яке регулює вiдносини вiдчуження вiйськового майна Міністерством оборони України.

Пiсля набуття права власностi, вiдповiдач (Приватне пiдприємство "Захiдна продуктова компанiя") 19 грудня 2006 року уклав з банком ("Райффайзен Банк Аваль") договори купiвлi-продажу нежитлових примiщень, вiдповiдно до умов i положень яких ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" набуло права власностi на нерухоме майно за адресою: м.Луцьк, вул.Винниченка, 8 (гарнiзонний будинок офiцерiв i склад).

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд у своєму рішенні не надав правової оцінки тому факту, що на момент подання позовної заяви відповідач уже не був власником спірного нерухомого майна.

Отже, на думку Львівського апеляційного господарського суду господарський суд Волинської області прийшов до помилкових висновків, які суперечать дійсним обставинам справи та наявними в ній доказами та прийняв неправильне рішення.

Крім того, відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Колегія суддів також не погоджується з висновками місцевого господарського суду що Міністерство оборони України не вчиняло будь-яких дій щодо схвалення спірних правочинів, оскільки до матеріалів справи було долучено копію платіжного доручення №30 від 19.12.2006р., згідно якого платник –ПП "Західна продуктова компанія", на виконання ч.2 п.2 договору №19/05-06/02 від 18.05.20006р., перерахувало на рахунок Філії ЦСБУ "Укроборонбуд" 4200000,00грн., як викуп паю Міністерства оборони України за договором від 24.04.2006р. №17/04-06а, і ці кошти не були повернені відповідачу, що свідчить про їх прийняття позивачем, тобто наступним схваленням правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 33 та ч.2 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 101, 103- 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства "Західна продуктова компанія" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Волинської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 21.01.2008 року у справі №6/78-92 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України –відмовити повністю.