ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2007 № 25/65
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Левченко М.П.
від відповідача - Загородня Д.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю Банк "Фінанси та Кредит"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2007
у справі № 25/65
за позовом ВАТ "Проектний та науково-дослідний інститут по
газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України
"УкрНДIінжпроект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Банк "Фінанси та
Кредит"
про усунення перешкод в реалізації права власності та
стягнення збитків
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Проектний та науково-дослідний інститут по
газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України
"УкрНДIінжпроект" звернувся до суду з позовом про:
- стягнення з ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" 1 297 717,20 грн.
збитків;
- зобов'язання ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" усунути
перешкоди у реалізації права вланості ВАТ "Проектний та
науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному
благоустрою міст і селищ України "УкрНДIінжпроект" на нерухоме
майно - нежитлові приміщення першого поверху та підвалу будівлі
літери "А" по вул. Тургенівській буд. 38 в м. Києві; виселити ТОВ
"Банк "Фінанси та кредит" з нежитлових приміщень першого поверху
та підвалу будівлі літери "А" по вул. Тургенівській буд. 38 в м.
Києві;
- стягнення з ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" неустойки в
розмірі 22200,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 р.
припинено провадження у справі в частині позовних вимог про
виселення ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" з нежитлових приміщень
першого поверху та підвалу будівлі літери "А" по вул.
Тургенівській буд. 38 в м. Києв, що належать позивачу на праві
власності; стягнуто з ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" на користь ВАТ
"Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню та
комплексному благоустрою міст і селищ України "УкрНДIінжпроект"
1297717,20 грн. збитків та 22200,00 грн. неустойки.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Банк "Фінанси та
кредит" звернулось до Київського апеляційного господарського суду
з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та
прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову.
Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що рішення місцевого
господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що
мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно
застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема заявник посилається на те, що жодної підстави для
припинення, відмови від договору оренди від 03.11.2003 р. або його
розірвання згідно з вимогами закону не існувало та не наводилось
позивачем, а тому вимоги про повернення приміщення є
безпідставними. Крім того відповідач стверджує, що оскільки в
одоговорі оренди сторони погодили строк користування спірними
приміщеннями до 2009 року включно, тож відповідач має відповідні
права на вказане приміщення протягом усього строку до кінця 2009
року.
Позивач просив суд рішення суду першої інстанції залишити без
змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Під час розгляду справи відповідачем були заявлені клопотання
про витребування у позивача ряду документів. Дані клопотання судом
відхилені з огляду на те, що надання або ненадання наведених у
клопотаннях відповідача документів будь-яким чином не впливають на
обставини справи, встановлені судом на підставі наявних у справі
доказів.
Заявлене ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" клопотання про
зупинення провадження у справі також судом відхилене, оскільки суд
вважає, що рішення суду у справі № 23/293 не впливатиме на
перегляд апеляційним судом рішення суду у справі № 25/65. У разі
задоволення позовних вимог у справі № 23/293, відповідач не
позбавлений права звернутись до Господарського суду м. Києва із
заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі
№ 25/65.
Клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої
експертизи не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач просив суд поставити на вирішення експерта
наступне запитання: яка реальна вартість оренди 1 кв. м. офісних
та інших нежитлових приміщень м. Києва у районі вул. Тургенєвська
за цінами, що існували станом на 05.01.2007 р.
Судова колегія вважає, що відповідь на дане запитання не має
значення при вирішенні даної справи, оскільки встановлення розміру
орендної плати при укладенні договору оренди відбувається виключно
за згодою контрагентів за договором. Чинним законодавством не
встановлено обмежень для визначення ціни договору для
господарюючих суб'єктів.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної
скарги, колегія суддів встановила наступне.
ВАТ "Проектний та науково-дослідний інститут по
газопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України
"УкрНДIінжпроект" є власником нежитлових приміщень, розташованих у
м. Києві в будинку № 38 по вулиці Тургенєвській, у тому числі
приміщень та підвалу будівлі літери "А" за вказаною адресою, на
підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс -
нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 38 серія МК
№ 010001581 видане 25.06.1998 року КМДА.
Між позивачем та відповідачем ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" в
особі керуючого філією "Київське Регіональне Управління" ТОВ "Банк
"Фінанси та Кредит" Музики I.В., 30 серпня 2001 року було укладено
договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого в
місті Києві в будинку № 38 по вулиці Тургенєвській площею 415
квадратних метрів для використання у якості офісного приміщення,
та площею 18 квадратних метрів для використання у якості
складського приміщення (далі у тексті - Приміщення). Площа та
розташування орендованого Приміщення зазначені у додатках до
вказаного Договору оренди, які є невід'ємною частиною останнього.
Відповідно до п. 1.2 та п. 7.1 Договору оренди, він набирає
чинності з моменту підписання його обома сторонами, тобто з
01.09.2001 року, та діє до 31.12.2006 року. Договір автоматично
міг бути продовжений ще на 10 років, якщо жодна з сторін не
заявить про своє бажання його розірвати.
Сторони протягом 2004 - 2006 p.p. неодноразово вносили зміни
до вищезазначеного договору оренди шляхом укладання додаткових
угод.
29.11.2006 року позивачем було надано відповідачеві
лист-повідомлення вих. № 1-523 про відсутність наміру позивача на
продовження дії Договору оренди від 30.08.2001 р. та про його
бажання, відповідно до п. 7.1 цього договору, розірвати Договір
оренди і скласти акт приймання-передачі об'єкта оренди та акт
звірки взаєморозрахунків, який відповідач отримав 29.11.2006 року.
13.12.2006 року позивач надав відповідачеві лист з
пропозицією укладання нового договору оренди з новими розмірами
орендних платежів (вих. № 1-541), який було отримано відповідачем
13.12.2006 р.
22.12.2006 p. листом за № 1-555 позивач повторно повідомив
відповідача про необхідність укласти новий договір оренди
нежитлових або звільнити орендовані приміщення у зв'язку із
закінченням договору оренди 31.12.2006 р.
Не отримавши згоди відповідача на продовження та підписання
строку договору оренди на нових умовах, позивач, 03.01.2007 p.,
надав відповідачеві лист за вих. № 1-1, з проханням звільнити
займане останнім Приміщення, що належить позивачу на праві
власності, підписати акт приймання-передачі приміщення та
здійснити остаточний розрахунок за договором оренди, який
відповідач отримав 04.01.2007 р.
Проте відповідач не звільнив приміщення, не підписав акт
приймання-передачі Приміщення та не здійснив остаточний розрахунок
з позивачем за Договором оренди.
Відповідач пояснював це тим, що на момент подання позовної
заяви позивачем між сторонами існував інший чинний договір оренди
нежитлових приміщень від 03.11.2003 p., які займав відповідач. На
думку відповідача договір оренди нежитлових приміщень від
03.11.2003 р. є новим договором оренди який з 03.11.2003 р.
припинив дію договору оренди від 30.08.2001 р.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
Відповідно до ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
письмовими
доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини,
що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази
подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно
до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами,
а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Огляду оригінал договору оренди від 03.11.2003 р.
відповідачем наданий суду не був. Відповідачем була надана лише
нотаріально засвідчена копія даного договору.
Позивач надав довідку якою підтвердив, що в нього не має
договору оренди від 03.11.2003 p., приміщення по ньому в оренду
ніколи не передавалися, а орендна плата по ньому ніколи не
сплачувалася. Iз змісту договору оренди від 03.11.2003 р. не
випливає, що він припинив дію договору оренди від 30.08.2001 р.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що
договору оренди від 03.11.2003 р. у діловодстві ВАТ "Проектний та
науково-дослідний інститут по газопостачанню та комплексному
благоустрою міст і селищ України "УкрНДIінжпроект" не
зареєстровано, а також відсутні будь-які документи, що
підтверджують підписання вищезазначеного договору, а саме: акт
приймання-передачі Приміщення за даним договором, додатки,
листування, тощо.
Відповідач пояснень позивача не спростував, а також не надав
суду документів, що підтверджують підписання та виконання, а також
передачу оригіналу договору оренди від 03.11.2003 р. позивачу.
Крім того судом встановлено, що оскільки строк дії Договору
оренди від 30.08.2001 р. закінчився 31.12.2006 p., то з
урахуванням положень ч. 2 та ч. 4 ст. 291 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
а
також ст. 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вимоги позивача про виселення
ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" з нежитлових приміщень першого
поверху і підвалу будівлі літери "А" по вул. Тургенєвській, буд.
38 в м. Києві та стягнення з ТОВ "Банк "Фінанси та кредит"
неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю
(Приміщенням) за час прострочення, що становить 22 200 грн., є
правомірними.
Враховуючи те, що до прийняття рішення по даній справі,
12.04.2007 р. відповідач зі спірного орендованого Приміщення
виїхав, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про
припинення провадження у справі в частині вимог про виселення ТОВ
"Банк "Фінанси та кредит" з нежитлових приміщень першого поверху і
підвалу будівлі літери "А" по вул. Тургенєвській, буд. 38 в м.
Києві, що належать позивачу на праві власності, на підставі п. 1-1
ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
під збитками
розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які
управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до складу збитків, що
підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське
правопорушення, включаються зокрема:
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам,
вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),
понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення
зобов'язання другою стороною;
неодержаний доход (втрачена вигода), на який сторона, яка
зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного
виконання зобов'язання другою стороною.
Обов'язок відшкодування збитків виникає при наявності
наступних складників: протиправна поведінка; наявності збитків;
прямого причинного зв'язку між першим і другим; та вини.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно
задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Банк
"Фінанси та кредит" неустойки у розмірі 22 200 грн.
Оскільки позивач не отримував згоди відповідача на
продовження договору оренди спірних нежитлових приміщень від
30.08.2001 р. на нових умовах та не уклав з відповідачем нового
договору оренди вказаних приміщень з новими умовами, то 05.01.2007
р. позивачем було укладено договір оренди нежитлових приміщень,
які на той час незаконно займав відповідач, із З AT КБ
"ПриватБанк", відповідно до якого позивач (орендодавець) передає,
а ЗАТ КБ "ПриватБанк" (орендар) приймає у тимчасове, сплатне
користування нежитлові офісні та складські приміщення, загальною
площею 426,6 кв. м які знаходяться за адресою: 01054, м. Київ,
вул. Тургенєвська, 38, строком з 2 січня 2007 року по 30 грудня
2007 року.
Згідно з п. 4.1 договору оренди від 05.01.2007 р.
вищезазначене приміщення повинно бути передане орендодавцем і
прийняте орендарем протягом 10 днів з дня підписання договору.
Передача орендованого приміщення від орендодавця до орендаря
здійснюється відповідно до акту здачі-приймання приміщення,
підписання якого свідчить про фактичну передачу орендованого
приміщення орендарю.
Однак, протягом терміну, зазначеного у п. 4.1 договору оренди
від 05.01.2007 p., позивач не передав ЗАТ КБ "ПриватБанк" вказані
у договорі приміщення, не надав для підписання відповідного акту
приймання-передачі приміщення та не вчинив будь-яких дій на
виконання п. 4.1, 4.2, пп. та п. 6.1 договору оренди від
05.01.2007 р. щодо надання приміщень в користування, у зв'язку з
чим ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до позивача з претензією № 1 від
17.01.2007 р. про стягнення, на підставі п. 8.2.4 договору оренди
від 05.01.2007 p., 324 429,30 грн. штрафу за невиконання
зобов'язання по передачі орендованого приміщення за договором та
на підставі п. 8.8.1 договору та 6 488,58 грн. пені.
Позивач визнав дану претензію частково та сплатив на користь
ЗАТ КБ "ПриватБанк" 324 429, 30 грн. штрафних санкцій, що
підтверджується платіжним дорученням № 143 від 07.02.2007 р. про
перерахування грошових коштів.
Таким чином, сума завданих збитків позивачу, в результаті
незаконного знаходження відповідача у приміщенні, складає 324 429,
30 грн.
До того ж, позивач, через незаконне знаходження відповідача в
приміщеннях позивача, не отримав за договором оренди від
05.01.2007 р. орендну плату за три місяці (січень, лютий,
березень) 2007 року в розмірі 973 287, 90 грн., що є неодержаним
доходом позивача з вини відповідача.
Проаналізувавши обставини справи, а також те, що доказів на
спростування обставин, викладених позивачем, відповідач не надав,
колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зроблено правильний
висновок про те, що позивач зазнав збитків у формі штрафних
санкцій та неодержаних доходів через те, що відповідач не виконав
умови договору оренди від 30.08.2001 p., строк дії якого
закінчився 31.12.2006 p., та не звільнив вчасно спірне приміщення,
що належить позивачу на праві власності, - тобто з вини
відповідача.
З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення
Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року у справі № 25/65
прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних
обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення
Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже
апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Банк
"Фінанси та кредит" підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Київський апеляційний
господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року у
справі № 25/65 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та кредит"- без
задоволення.
Головуючий суддя
Судді
20.08.07 (відправлено)