ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2007 Справа № 4/126 ( rs722149 ) (rs722149)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі
колегії суддів:
головуючого судді
Ясир Л.О. (доповідача)
суддів
Лисенко О.М., Пруднікова В.В.
при секретарі судового засідання:
Корх Д.В.
за участю представників сторін: від позивача: від
відповідача:
представник в судове засідання не з'явився, про час та місце
судового засідання був повідомлений належним чином Протовцев Юрій
Миколайович директор, паспорт серії ЕА862055 від 17.08.01;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Кіровоград
на рішення
господарського суду від
Кіровоградської області 11.06.07р.
у справі
№ 4/126 ( rs722149 ) (rs722149)
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
м. Кіровоград
до державного підприємства Міністерства Оборони України
"Укрвійськбуд" в особі Кіровоградської філії державного
підприємства Міністерства Оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР
м. Кривий Ріг
про визнання недійсним договору оренди в частині вартості
станції
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 м. Кіровоград звернувся до
господарського суду Кіровоградської області з позовом до
державного підприємства Міністерства Оборони України
"Укрвійськбуд" в особі Кіровоградської філії державного
підприємства Міністерства Оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР
м. Кривий Ріг про визнання недійсним договору оренди в частині
вартості штукатурної станції.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що зазначена відповідачем
в спірному договорі вартість штукатурної станції в сумі 17 711
грн. 01 коп. не відповідає дійсності та є підробленою, так як
станом на час укладення договору станція коштувала 274 грн. 34
коп., тобто відповідач навмисно ввів позивача в оману щодо
обставин, які мають істотне значення, що з урахуванням статті 230
Цивільного кодексу України стало підставою для звернення позивача
до суду з позовом про визнання правочину недійсним.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
11.06.07р. по справі №4/126 ( rs722149 ) (rs722149)
(суддя Хилько Ю.I.) в
позові відмовлено повністю з посиланням на недоведеність та
необгрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з
апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, а позов
задовольнити. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по
даній справі прийнято з порушенням норм матеріального та
процесуального права, неповним з'ясуванням обставинам справи, що
мають значення для справи .
Відповідач проти задоволення скарги заперечує, вважає доводи
заявника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, рішення
господарського суду Кіровоградської області просить залишити без
змін.
Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи
апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія
вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
05.05.05р. між сторонами було укладено договір оренди, згідно
з пунктом 1.1 якого орендодавець (відповідач) передає, а орендар
(позивач) бере в тимчасове володіння штукатурну станцію. В наданій
фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 м. Кіровоград копії договору
вартість зазначеної штукатурної станції складає 451 грн. 00 коп.
В той же час згідно з пунктом 4.1 договору орендна плата
встановлена в розмірі 1500 грн. за місяць.
В наданому державним підприємством Міністерства Оборони
України "Укрвійськбуд" в особі Кіровоградської філії державного
підприємства Міністерства Оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР
м. Кривий Ріг договору оренди від 05.05.05р. вартість штукатурної
станції вказана в сумі 1500 грн. 00 коп., що відповідає розміру
місячної орендної плати, зазначеної в пункті 4.1 обох екземплярах
спірного договору, наданих сторонами і що, до речі співпадає зі
змістом договору оренди цієї ж станції від 16.08.04р., в якому як
вартість так і місячна орендна плата також співпадають.
За умовами пункту 7.1. договору об'єкт оренди повинен бути
повернутий орендодавцю за першою його вимогою у справному стані.
В жовтні 2006р. державне підприємство Міністерства Оборони
України "Укрвійськбуд" в особі Кіровоградської філії державного
підприємства Міністерства Оборони України "Укрвійськбуд" 1080 УНР
м. Кривий Ріг звернулось до господарського суду Кіровоградської
області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.
Кіровоград про повернення підприємству майна на суму 17 711 грн.
01 коп. За твердженням фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.
Кіровоград до позову було додано договір оренди від 05.05.05р., в
якому вартість штукатурної станції вказана в сумі 17 711 грн. 01
коп., але відповідних доказів цього ним не представлено.
Посилаючись на відомість основних засобів відповідача станом
на 01.01.04р., згідно з якою первісна вартість станції складала
3457 грн. 80 коп., а остаточна 3183 грн. 48 коп., підприємець
ОСОБА_1 м. Кіровоград вважає, що відповідач в своєму екземплярі
договору зазначив вартість штукатурної станції, яка не відповідає
дійсності та є підробленою.
З врахуванням цього позивач просить визнати недійсним договір
оренди в частині вартості станції на підставі статті 230
Цивільного кодексу України.
За приписами статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна
із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо
обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається
судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність
обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона
замовчує їх існування.
Поняття обставин, які мають істотне значення, визначені в
статті 229 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо особа,
яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне
значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Iстотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та
обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно
знижують її цінність або можливість використання за цільовим
призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного
значення, крім випадків, встановлених законом.
Позивач не довів суду, що відповідач умисно ввів його в оману
щодо таких властивостей і якостей станції, які значно знижують її
цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Позивач не навів також доводів, які б свідчили про порушення
його законних прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з
зазначенням різної вартості об'єкта оренди в екземплярах
договорів, що знаходяться у нього та відповідача, на вимогу суду
апеляційної інстанції не представив оригінал договору оренди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий
господарський суд обгрунтовано не взяв до уваги надані позивачем
відомості про вартість основних засобів філії державного
підприємства Міністерства Оборони України "Укрвійськбуд" в особі
Кіровоградської філії державного підприємства Міністерства Оборони
України "Укрвійськбуд" 1080 УНР м. Кривий Ріг (в тому числі і
штукатурної станції), оскільки копія вказаного документа підписана
та завірена позивачем, а не відповідачем. Оригінал цього документу
позивачем не надано.
Проте, відповідачем надано оборотно -сальдові відомості про
балансову вартість штукатурної станції, якими повністю
спростовуються доводи позивача про вартість цієї станції. (а.с.
24-26).
Зважаючи на те, що надані позивачем докази (наказ №18 від
07.08.04р., звіт за III квартал, дефектна відомість від
02.08.04р., накладна №174 від 14.08.04р., список матеріалів,
використаних для проведення ремонту штукатурної станції, видаткові
касові ордери, гарантійний лист а.с. 32-37) в обгрунтування своїх
вимог були предметом дослідження по справі №2/83 по спору між цими
сторонами, за якою рішенням господарського суду Кіровоградської
області від 03.05.07р. в задоволенні позову відмовлено повністю,
місцевий господарський суд правомірно не прийняв ці докази до
уваги, оскільки в силу статті 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням
господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські
спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що
з підстав, вказаних позивачем, пункт 1.2. договору від 05.05.05р.
в частині вартості штукатурної станції не може бути визнаний
недійсним.
Рішення місцевого господарського суду відповідає обставинам
справи та чинному законодавству і підстави для його зміни чи
скасування відсутні.
Витрати по справі у відповідності зі статтею 49
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст.101, 103, 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
11.06.07р. по справі №4/126 ( rs722149 ) (rs722149)
- залишити без змін.
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.
Кіровоград - залишити без задоволення.
Головуючий Л.О. Ясир
Суддя О.М. Лисенко
Суддя В.В. Прудніков
Постанову підписано ________________