ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     09.08.2007 № 38/100
 
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого: Андрієнка В.В.
 
     суддів:
 
     За участю представників:
 
     від позивача - Григораш О.В.
 
     від відповідача 2 - Примаченко А.М., Висторубець В.А.
 
     від третьої особи 2 - Примаченко А.М.
 
     від третьої особи 4 - Островська О.В.
 
     розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні   апеляційне
подання Заступника Генерального прокурора України
 
     на ухвалу Господарського суду м.Києва від 12.06.2007
 
     у справі № 38/100
 
     за  позовом  Заступника  Генерального  прокурора  України   в
інтересах держави в особіФонду державного майна України
 
     до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова  компанія
"Iніціатива"
 
     ВАТ "Судмашпром"
 
     треті   особи   Товариство   з   обмеженою   відповідальністю
"Миколаївське реєстраційне бюро"
 
     ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод"
 
     Верховна Рада України
 
     Кабінет Міністрів України
 
     про визнання недійсним договору та зобов"язання вчинити дії
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     На розгляд Господарського суду м. Києва були передані  позвні
вимоги  Заступника  Генерального  прокурора  України,  заявлені  в
інтересах держави в особі Фонду державного майна України про:
 
     1)  визнання  недійсним  Iнформаційного  повідомлення   Фонду
державного майна України про проведення конкурсу з продажу  пакета
акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод";
 
     2) визнання недійсним протоколу №2 від 22-23.09.03  засідання
комісії по проведенню конкурсу з продажу пакета акцій ДАХК  "ЧСЗ",
яким визначено переможцем конкурсу ВАТ "Миколаївська  малотоннажна
верф";
 
     3) визнання недійсним наказу Фонду державного  майна  України
№1679 від 24.09.03р. "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій
ДАХК "ЧСЗ";
 
     4)  визнання  недійсним  договору  №КПП-423   купівлі-продажу
державного пакета акцій ДАХК "Чорноморський  суднобудівний  завод"
за конкурсом від 07.10.2003р.,  укладений  між  Фондом  державного
майна України і ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф";
 
     5) зобов'язання  ВАТ  "Судмашпром",  як  правонаступника  ВАТ
"ММВ", повернути у власність  держави  в  особі  Фонду  державного
майна України пакт акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний  завод"
у кількості  466401776  штук  простих  іменних  акцій  номінальною
вартістю однієї акції 0,25 грн.  та  номінальною  вартістю  пакета
акцій 116600444 грн., що становить 90,25%  статутного  фонду  ДАХК
"ЧСЗ";
 
     6) відповідно до п.133  Державної  програми  приватизації  на
2000-2002,  кошти,  сплачені  за  об'єкт  приватизації,  з  коштів
позабюджетного державного фонду приватизації, які будуть  отримані
від  повторного   продажу   об'єкта   приватизації,   у   порядку,
встановленому Фондом;
 
     7) зобов'язання ТОВ "ФК  "Iніціатива"  списати  з  рахунку  в
цінних паперах ВАТ "Судмашпром" (ВАТ "ММВ") 466401776 штук простих
іменних акцій номінальною  вартістю  однієї  акції  0,25  грн.  та
номінальною вартістю пакета акцій  116600444  грн.,  що  становить
90,25% статутного фонду пакета акцій 116600444 грн., що  становить
90,25% статутного фонду ДАХК "ЧСЗ",  що  були  предметом  договору
№КПП-423 від 07.10.2003р.;
 
     8) зобов'язання ТОВ "ФК "Iніціатива" перерахувати на  рахунок
у цінних паперах Фонду державного  майна  України  466401776  штук
простих іменних акцій номінальною вартістю пакета акцій  166600444
грн., що становить 90,25% статутного фонду  ДАХК  "ЧСЗ",  що  були
предметом договору №КПП-423 від 07.10.2003р.;
 
     9) зобов'язання ТОВ "ФК "Iніціатива" надати Фонду  державного
майна України виписку з рахунку у цінних паперах,  яка  відповідно
до ст.5 Закону України "Про  Національну  депозитарну  систему  та
особливості  електронного  обігу   цінних   паперів   в   Україні"
( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
         є підтвердженням права власності на  пакет  акцій  у
розмірі 90,25% статутного фонду ДАХК "ЧСЗ".
 
     Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2007 р.  позов
Заступника Генерального прокурора України в  інтересах  держави  в
особі Фонду державного майна  України  залишено  без  розгляду  на
підставі п. 1 ч. 1 ст. 81  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Не погоджуючись з ухвалою, Заступником Генерального прокурора
України  до  Київського  апеляційного  господарського  суду   було
внесене апеляційне подання, в якому просить  ухвалу  скасувати  та
направити справу до Господарського суду м. Києва для  розгляду  по
суті.
 
     Свої вимоги апелянт  обгрунтовує  тим,  що  ухвала  місцевого
господарського суду прийнята з порушенням норм  процесуального  та
матеріального права.
 
     Зокрема прокурор стверджує про те, що Фонд  державного  майна
України може бути  позивачем  за  позовом  прокурора  в  інтересах
держави у спрі про визнання договору  недійсним,  у  якому  він  є
стороною. Апелянт стверджує, що позиція  місцевого  господарського
суду  стосовно  неправильного   визначення   прокурором   позивача
суперечить чинному законодавству,  меті  створення  та  діяльності
Фонду державного майна України.
 
     Відповідач 2 проти апеляційного подання заперечував та просив
суд ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін.
 
     Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи  апеляційного
подання, колегія суддів відзначає наступне.
 
     Згідно з ст.2 Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         прокурор, який звертається до  господарського  суду  в
інтересах держави, в позовній заяві  вказує  орган,  уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
 
     Відповідно до ст. 29  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         прокурор бере участь у розгляді справ за  його
позовами для представництва інтересів держави.  У  разі  прийняття
господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах
держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави
у  спірних  правовідносинах,  зазначений  орган  набуває   статусу
позивача.
 
     Згідно з п. 2 резолютивної  частини  рішення  Конституційного
Суду  України  від  08.04.99  N  З-рп/99  під   поняттям   "орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні  функції  у  спірних
відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  потрібно  розуміти  орган  державної
влади чи орган  місцевого  самоврядування,  якому  законом  надано
повноваження органу виконавчої влади.
 
     Відповідно   до    п.З    роз'ясненнями    Президії    Вищого
господарського   суду   України   від    22.05.2002р.    №04-5/570
( v_570600-02 ) (v_570600-02)
         "Про деякі питання  участі  прокурора  у  розгляді
справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд  повинен
оцінювати  правильність  визначення  прокурором  органу,  на  який
державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій  у
правовідносинах,  пов'язаних  із  захистом  інтересів  держави.  У
випадках  неправильного  визначення  прокурором  позивача,   тобто
органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні  функції  у
спірних правовідносинах, господарський суд  на  підставі  п.1  ч.I
ст.63 Господарського процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
повертає  таку  позовну  заяву  і  додані  до  неї  документи  без
розгляду. Якщо  господарський  суд  помилково  порушив  справу  за
позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено
позивача за вимогами про захист  інтересів  держави,  такий  позов
підлягає залишенню  без  розгляду  відповідно  до  п.1  ч.I  ст.81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Таким чином прокурор має право звернутись  до  господарського
суду  з  позовною  заявою  в  інтересах  держави  в  особі  органу
державної влади,  уповноваженого  здійснювати  функції  держави  у
спірних   правовідносинах,   в   разі   неправильного   визначення
прокурором такого  органу  суд  повинен  повернути  позовну  заяву
прокурору або залишити її без розгляду.
 
     Звертаючись  до  суду   з   вищевказаним   позовом   прокурор
посилається на численні грубі порушення Позивачем та  Відповідачем
2 встановленого чинним законодавством України порядку приватизації
державного пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний  завод",
що призвели до незаконного проведення Позивачем конкурсу з продажу
державного пакету акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний  завод",
визначення Відповідача 2 переможцем цього конкурсу,  та  укладення
договору №КПП-423 купівлі-продажу  державного  пакета  акцій  ДАХК
"Чорноморський суднобудівний завод" між  Фондом  державного  майна
України і ВАТ "Миколаївська малотоннажна верф".
 
     Отже, прокурором оскаржуються дії, рішення та  договори,  які
були  здійснені  Позивачем  та  Відповідачем  2   при   проведенні
приватизації   державного   пакета   акцій   ДАХК   "Чорноморський
суднобудівний завод".
 
     Відповідно до ст. 113, 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
Кабінет Міністрів  України  є  вищим  органом  у  системі  органів
виконавчої влади. Кабінет Міністрів України  забезпечує  виконання
Конституції  і  законів  України,  здійснює  управління  об'єктами
державної власності відповідно до закону.
 
     Згідно з ст.1, 2, 21 Закону України  "Про  Кабінет  Міністрів
України" ( 514-16 ) (514-16)
         Кабінет Міністрів України є  вищим  органом  у
системі органів виконавчої влади.  До  основних  завдань  Кабінету
Міністрів України належить забезпечення  виконання  Конституції  і
законів України, Кабінет Міністрів України здійснює відповідно  до
закону управління об'єктами  державної  власності,  в  тому  числі
корпоративними  правами,  забезпечує   розроблення   і   виконання
державних програм приватизації, здійснює контроль  за  додержанням
законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами.
 
     Відповідно  до  ст.1,  5  Закону  України   "Про   управління
об'єктами державної  власності"  ( 185-16 ) (185-16)
          управління  об'єктами
державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів  України  та
уповноваженими ним органами, іншими  суб'єктами,  визначеними  цим
Законом, повноважень щодо  реалізації  прав  держави  як  власника
таких  об'єктів,  пов'язаних   з   володінням,   користуванням   і
розпоряджанням ними, у межах, визначених  законодавством  України.
Здійснюючи  управління  об'єктами  державної  власності,   Кабінет
Міністрів України визначає органи виконавчої влади, які здійснюють
функції  з  управління  об'єктами  державної  власності,  визначає
порядок здійснення контролю за  виконанням  функцій  з  управління
об'єктами державної власності, забезпечує контроль за ефективністю
управління об'єктами державної власності,  виконує  відповідно  до
законів інші функції з управління об'єктами державної власності.
 
     Відповідно  до  п.  1,  2  Тимчасового  положення  про   Фонд
державного майна України, затвердженого постановою Верховної  Ради
України №2558-ХП ( 2558-12 ) (2558-12)
         від 07.07.92р., Фонд державного майна
України є державним органом, який  здійснює  державну  політику  в
сфері приватизації  державного  майна.  Фонд  у  своїй  діяльності
підпорядкований і  підзвітний  Верховній  Раді  України.  У  своїй
діяльності Фонд  керується  Конституцією  і  законодавчими  актами
України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України,  а
також цим Положенням.
 
     Згідно  з  ст.7  Закону  України  "Про  управління  об'єктами
державної власності"  ( 185-16 ) (185-16)
          Фонд  державного  майна  України
відповідно до  законодавства  здійснює  управління  корпоративними
правами  держави  в  порядку,  встановленому  Кабінетом  Міністрів
України.
 
     Відповідно  до  ст.7   Закону   України   "Про   приватизацію
державного  майна"   ( 2163-12 ) (2163-12)
           державну   політику   в   сфері
приватизації  здійснює   Фонд   державного   майна   України.   До
компетенції  Фонду  законом   віднесено   здійснення   повноважень
власника державного майна, його продажу  у  процесі  приватизації,
створення комісії з приватизації.
 
     Згідно з п.З Тимчасового регламенту  Фонду  державного  майна
України, затвердженого наказом Фонду державного майна України  №86
від 21.01.04р., Фонд є центральним  органом  виконавчої  влади  зі
спеціальним статусом, що виконує функції  з  управління  об'єктами
права державної власності, що належать до сфери управління  Фонду,
у тому числі у процесі приватизації, реалізує державну політику  в
сфері приватизації державного майна, здійснює державне регулювання
оціночної діяльності в Україні.
 
     Відповідно   до   Схеми   організації   центральних   органів
виконавчої влади, затвердженої Указом Президента України  №1573/99
від  15.12.99р.  ( 1573/99 ) (1573/99)
        ,  в  редакції  на   30.01.07р.   Фонд
державного майна України є центральним органом виконавчої влади зі
спеціальним статусом.
 
     Згідно з Указом Президента  України  №56/2007  від  30.01.07р
( 56/2007 ) (56/2007)
        . Фонд державного  майна  України  виключено  зі  Схеми
організації центральних  органів  виконавчої  влади,  затвердженої
Указом Президента України №1573/99 від 15.12.99р. ( 1573/99 ) (1573/99)
        ,  як
центральний  орган  виконавчої  влади  зі  спеціальним   статусом,
указано Фонду державного майна України подати Президентові України
пропозиції до законопроекту про  Фонд  державного  майна  України,
зокрема щодо статусу Фонду державного майна України.
 
     З наведених правових норм вбачається, що  Позивач  є  органом
державної влади, який підпорядкований і підзвітний Верховній  Раді
України, до 30.01.07р. входив до системи органів виконавчої  влади
зі спеціальним статусом, з 30.01.07р. виключений з цієї схеми  без
визначення його  статусу.  При  цьому,  вищим  органом  у  системі
органів виконавчої влади, який забезпечує виконання Конституції  і
законів України, здійснює контроль  за  додержанням  законодавства
органами виконавчої влади, здійснює управління об'єктами державної
власності,  та  забезпечує  контроль  за  ефективністю  управління
об'єктами державної власності є Кабінет Міністрів України.
 
     Як вказано вище, Прокурор висунув позовні вимоги в  інтересах
Держави, в  яких  оскаржує  дії,  рішення  та  договір,  які  були
здійснені Позивачем під  час  проведення  приватизації  державного
пакета акцій ДАХК "Чорноморський суднобудівний  завод"  з  підстав
вчинення Фондом державного майна України численних грубих порушень
встановленого чинним законодавством України  порядку  приватизації
даного майна.
 
     Тобто, виник спір між Державою, в  інтересах  якої  звернувся
Прокурор,  та  Фондом  державного  майна  України   у   відносинах
дотримання  Фондом  державного  майна   України   законності   при
виконанні повноважень, покладених на нього Державою  з  управління
(ефективністю такого управління), приватизації  державного  майна,
та контролю за законністю дій та  рішень  Фонду  державного  майна
України.
 
     У  вказаних  спірних  відносинах  між   Державою   і   Фондом
державного майна України, які подані на вирішення суду за  позовом
Держави (в інтересах якої  звернувся  Прокурор),  Фонд  державного
майна  України  не  може  бути  органом,  уповноваженим   Державою
здійснювати  функції  Держави  у   спірних   правовідносинах,   та
відповідно не може мати статус Позивача.  Такими  органами  можуть
бути органи  Держави,  яким  підпорядкований  та  підзвітний  Фонд
державного  майна   України,   та   які   забезпечують   виконання
Конституції, законів України і контроль за ефективністю управління
об'єктами державної власності, а саме  Верховна  Рада  України  та
Кабінет Міністрів України,  а  Фонд  державного  майна  України  у
вказаному спорі може бути лише відповідачем.
 
     Таким чином, звертаючись до місцевого господарського  суду  з
позовом, Прокурор неправильно визначив позивача за заявленими  ним
позовними  вимогами,  тому  поданий  Прокурором   позов   підлягає
залишенню  без  розгляду  на  підставі   норми   п.1   ч.I   ст.81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     З урахуванням викладеного судова колегія  вважає,  що  ухвала
Господарського суду м. Києва від 12.06.2007 року у справі № 38/100
прийнята з  повним  і  достовірним  встановленням  всіх  фактичних
обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
 
     У зв'язку з  цим  підстав  для  скасування  прийнятої  ухвали
Київський  апеляційний  господарський  суд  не  вбачає,   а   отже
апеляційне  подання  Заступника  Генерального  прокурора   України
підлягає залишенню без задоволення.
 
     Керуючись  ст.  ст.  99,   101,   103,   105   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Київський  апеляційний
господарський суд, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Ухвалу Господарського суду м. Києва  від  12.06.2007  року  у
справі № 38/100 залишити без змін, а апеляційне подання Заступника
Генерального прокурора України - без задоволення.
 
     Головуючий суддя
 
     Судді
 
     14.08.07 (відправлено)