У к р а ї н а
ЗАПОРIЗЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Iменем України
09.08.07 Справа №19/133/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду
у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський
В.А. , Мірошниченко М.В. , Хуторной В.М.
при секретарі Соколова А.А.
за участю представників сторін:
кредитора - ОСОБА_1, приватного підприємця
боржника - Доценко Н.М., дов.№4104 від 02.11.2005р.
розпорядника майна боржника - ОСОБА_2 (арбітражного
керуючого)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємця ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Запорізької області від
11.04.2007р.
у справі № 19/133/06
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства
"Благовіщенське хлібоприймальне підприємство", с.Благовіщенка
Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області
Установив:
Згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від
12.07.2006р. (суддя Даценко Л.I.) за заявою
Кам'янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової
інспекції, м.Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, порушено
провадження у справі №19/133/06 про банкрутство ВАТ
"Благовіщенське хлібоприймальне підприємство", с.Благовіщенка
Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.
В друкованому органі - газеті "Голос України" №155 від
22.08.2006р. опубліковане оголошення про порушення провадження у
справі про банкрутство ВАТ "Благовіщенське хлібоприймальне
підприємство".
06.04.2007р. до господарського суду Запорізької області
надійшла заява приватного підприємця ОСОБА_1 з поточними грошовими
вимогами до боржника, оскільки, як вона вважає, виникли після
порушення провадження у цій справі.
Суд першої інстанції відмовив у прийнятті заяви про включення
в число кредиторів та повернув її кредитору, про що виніс
11.04.2007р. відповідну ухвалу, яка мотивована тим, що
вищезгаданим кредитором подана заява з порушенням строку,
встановленого для подання таких заяв статею 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Не погодившись з таким рішенням суду, приватний підприємець
ОСОБА_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції, зазначивши,
що вона і не зверталась до місцевого господарського суду як
конкурсний кредитор, так як вимоги виникли після порушення
провадження у справі, а її вимоги є поточними, тому суд першої
інстанції повинен був включити їх до реєстру, просить апеляційну
скаргу задовольнити, ухвалу скасувати, визнати приватного
підприємця-фізичну особу ОСОБА_1 кредитором на загальну суму -
22.154,21грн. та включити його до реєстру вимог кредиторів.
У відзивах на апеляційну скаргу боржник та розпорядник майна
не погодились з доводами особи, що подала апеляційну скаргу,
повністю погоджуються з висновками суду першої інстанції, просять
оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без
задоволення.
У судовому засіданні учасники процесу підтримали доводи та
заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови
Запорізького апеляційного господарського суду від 09.08.2007р. за
№ 2314 справу передано на розгляд колегії суддів у складі:
Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Мірошниченка М.В.
та Хуторного В.М.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши
матеріали справи, перевіривши застосування судом першої інстанції
норм матеріального і процесуального права, заслухавши учасників
судового засідання, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою,
що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статей 1 та 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор - юридична або фізична особа, яка має у
встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо
грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із
заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної
податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль
за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і
зборів(обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за
вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у
справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою
майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також
кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок
правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення
провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори -
кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення
провадження у справі про банкрутство. Конкурсні кредитори за
вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про
банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в
офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження
у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після
закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені
взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що
господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог
кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як свідчать матеріали, провадження у цій справі порушено
12.07.2006р., оголошення в офіційному друкованому органі - газеті
"Голос України" опубліковане 22.08.2006р., а заявник апеляційної
скарги всупереч частини першої статті 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
подав заяву з вимогами до боржника і
документи, що їх підтверджують, лише 06.04.2007р., тобто за межами
вищевказаного строку.
Посилання особи, що подала апеляційну скаргу, на те, що її
вимоги є поточними, а не конкурсними, а тому суд першої інстанції
повинен був включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів як
поточні, спростовується наступним.
Підставою виникнення заборгованості у боржника перед
заявником апеляційної скарги є рішення господарського суду
Запорізької області у справах №26/171 від 21.10.2005р. та №12/173
від 21.11.2005р. про стягнення з боржника на користь заявника - ПП
ОСОБА_1 відповідно 6.833,75грн. і 5.320 грн.
Крім того, заявник до кредиторських вимог включив 10.000грн.
так званої неустойки у "формі будиночку відпочинку по оціночній
вартості" (10.000грн.) за договором від 01.12.2005р. (а.с.19 т.3),
укладеним між заявником апеляційної скарги і боржником.
Колегія суддів, ретельно дослідивши цей договір у сукупності
з іншими матеріалами справи, вважає вимоги заявника
безпідставними, про що свідчить наступне.
За умовами вищезгаданого договору (а.с.19 т.3) заявник - ПП
ОСОБА_1 зобов'язалась не пред'являти до виконання накази про
примусове виконання рішень господарського суду Запорізької області
у справах №26/171 від 21.10.2005р. та №12/173 від 21.11.2005р. про
стягнення з боржника на її користь відповідно 6.833,75грн. і 5.320
грн., а боржник зобов'язався погасити ці суми в період з
01.12.2006р. по 20.03.2007р. Строк дії договору визначено - з
01.12.2005р. по 29.03.2007р., за його умовами при несплаті коштів
накази можуть бути пред'явлені до виконання з 29.03.2007р. по
21.11.2008р.
Саме цей договір на думку заявника є підтвердженням того, що
вимоги є поточними, а не конкурсними, оскільки строки для кінцевих
розрахунків у ньому встановлені після порушення цієї справи про
банкрутство.
Колегія суддів зауважує, що цим договором жодним чином не
підтверджуються грошові вимоги як поточні.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
виданий стягувачеві наказ може бути
пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття
рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у
разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення
ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу
до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання
судового рішення було зупинено.
Єдиним органом, який виконує рішення суду, є Державна
виконавча служба, діяльність якої регламентована Законом України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Тобто, в Законі визначений чіткий порядок і строк
пред'явлення до виконання наказів суду, виконавчих листів. А тому
будь-які договори не можуть змінювати цей порядок чи строки.
Оскільки рішення господарського суду Запорізької області
прийнято до порушення провадження у справі № 19/133/06 про
банкрутство ВАТ "Благовіщенське хлібоприймальне підпр иємство", то
вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 є конкурсними, а не
поточними.
Але враховуючи пропущення заявником 30-денного строку,
встановленого статею 14 Закону про банкрутство №2343 для подання
до господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника, то
такі вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи
апеляційної скарги не спростовують висновків, яких дійшов суд
першої інстанції, а відтак, підстав для скасування ухвали не має.
Керуючись ст. 101-106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Запорізький
апеляційний господарський суд-
Постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від
11.04.2007р. у справі №19/133/06 - без змін.
Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької
області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Мірошниченко М.В. Хуторной В.М.