П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2007 р.
Справа № 4/377-03-9058
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у
складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
від Заступника прокурора Одеської області -Радянський О.Ю.,
від позивача -не з'явився,
від відповідача -Iвашкова Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса
апеляційне подання Заступника прокурора Одеської області, м. Одеса
на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.2007 р.
про залишення без розгляду подання Заступника прокурора Одеської
області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та
зв'язку України, м. Київ про перегляд за нововиявленими
обставинами рішення господарського суду Одеської області від
05.12.2003 р. у справі №4/337-03-9058 за позовом МПП "Дарт", м.
Одеса до ДП "Чорноморсько -Азовське виробничо -експлуатаційне
Управління морських шляхів", м. Одеса про стягнення 3169565,71
грн.,
ВСТАНОВИЛА:
25.11.2003 р. (вх. №12131) МПП "Дарт" у господарському суді
Одеської області пред'явлено позов до ДП "Чорноморсько -Азовське
виробничо -експлуатаційне Управління морських шляхів" про
стягнення 3169565,71 грн. заборгованості та штрафних санкцій, які
виникли внаслідок невиконання умов контракту № ВР - 028000 від
03.10.2001 р. та договору № ВУ 032200 від 25.01.2002 р. (а. с.
2-9, т.1).
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2003
р. (суддя Літвінов С. В.) позов задоволений, а саме, стягнено з
відповідача на користь позивача суму боргу - 2964 865,26 грн.,
пеню - 204697,54 грн., держмито -1700,00 грн. та витрати на
послуги IТЗ судового процесу -118,00 грн. (а.с. 209-210, т.1).
Зазначене рішення набуло законної сили.
09.01.2007 р. (вх. №42) до господарського суду Одеської
області Заступник прокурора Одеської області подав подання про
перегляд рішення господарського суду Одеської області від
05.12.2003 р. по справі №4/337-03-9058 за нововиявленими
обставинами (а.с. 2-4, т.2), в якому, враховуючи приписи ст.ст.
22,29,112,113,114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч.1 ст. 59 ЦК України
(в редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р.), п.3.3. Роз'яснення Вищого
Арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111
( v_111800-99 ) (v_111800-99)
"Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з визнанням угод недійсними", п.1.2. Роз'яснення
президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання
практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими
обставинами" ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
, він просив скасувати зазначене
рішення, відмовити у позові та залучити до розгляду цієї справи
Міністерство транспорту та зв'язку України, з тих підстав, що до
нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на
яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти,
які мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені
обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в
установленому порядку спростовують факти, які було покладено в
основу судового рішення. В основу рішення господарського суду
Одеської області від 05.12.2003 р. по справі № 4/337-03-9058
покладений висновок суду щодо обов'язку ДП "Чоразморшлях",
відповідно до вимог ст.ст. 161,162,203,332,342,345 ЦК України (в
редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р.), виконати свої зобов'язання перед
МПП "Дарт" по оплаті ремонтних робіт та робіт по технічному
обслуговуванню землечерпалки "Рион", відповідно до умов Контракту
№ ВР-028000 від 03.10.2001 р. та договору № ВУ-032200 від
25.01.2002 р.. Такий висновок суду грунтувався на встановленні
факту, що ремонтні роботи та роботи по технічному обслуговуванню
з/ч "Рион" були виконані МПП "Дарт" якісно і в повному обсязі, про
що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт. Але постановою
Одеського апеляційного господарського суду по справі
№15/46-06-1368 від 07 листопада 2006 року, винесеною в результаті
перегляду рішення господарського суду Одеської області по даній
справі за позовом заступника прокурора Одеської області в
інтересах Міністерства транспорту та зв'язку України до ДП
"Чоразморшлях" та МПП "Дарт" про визнання Контрактів №ВР-015500
від 04.04.01 р., №ВР-015600 від 04.04.01 р. та № ВР-028000 від
03.10.01 р. недійсними, встановлено, що відомості, викладені в
актах прийому-передачі виконаних робіт по вказаним Контрактам, не
відповідають дійсності, а самі Контракти є недійсними на підставі
ч.1 ст. 58 ЦК України (в редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р.), як мнимі
угоди. У даному випадку днем встановлення таких обставин є день
оголошення вступної та резолютивної частин Постанови Одеського
апеляційного господарського суду по справі №15/46-06-1368, тобто
07 листопада 2006 року. Враховуючи ч.2 ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, факти, встановлені Постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 07.11.2006 р. по справі №15/46-06-1368,
мають преюдиціальний характер при перегляді рішення господарського
суду Одеської області від 05.12.2003 р. по справі № 4/337-03-9058
за нововиявленими обставинами. Таким чином, з урахуванням
нововиявлених обставин щодо недійсності Контракту № ВР-028000 від
03.10.2001 р., рішення господарського суду Одеської області від
05.12.2003 р. по справі № 4/337-03-9058 підлягає скасуванню, а
позовні вимоги МПП "Дарт" про стягнення не підлягають задоволенню.
Міністерство транспорту та зв'язку України являється центральним
органом державної виконавчої влади, яке здійснює управління майном
Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо -
експлуатаційне Управління морських шляхів", що є загальнодержавною
власністю. Вказане рішення господарського суду від 05.12.2003 р.
прийнято судом з порушенням законодавства, що мають очевидний
характер, не сприяють встановленню істини по справі, зачіпають
майнові інтереси держави. Залишення в силі вказаного судового
рішення завдасть істотної шкоди економічним інтересам держави,
представництво яких у суді покладено, згідно з п.2 ст. 121
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 36-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, на прокуратуру.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.2007
р. (а. с. 42, т.2), суддею Літвіновим С.В., враховуючи приписи
п.п.2.3.,3.5. Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про
деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за
нововиявленими обставинами" №04-5/563 ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від
21.05.2002 р., п.1 ч.1 ст. 81, ст. 113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
п.4 Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі
питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих
господарським судам" №04-5/570 ( v_570600-02 ) (v_570600-02)
від 22.05.2002 р.,
залишено без розгляду подання Заступника прокурора Одеської
області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та
зв'язку України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення
від 05.12.2003 р., оскільки зазначене подання було подано до суду
в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку
України, у той час, коли держава в особі Міністерства транспорту і
зв'язку України не є стороною у справі. Зі змісту ст. 121
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 2 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.
36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
випливає, що
прокурор може внести подання про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами лише у справах, в яких стороною є
держава в особі органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування, якому законом надано повноваження органу
виконавчої влади.
Не погоджуючись із вищезазначеною судовою ухвалою, Заступник
прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного
господарського суду з апеляційним поданням, в якому просив її
скасувати, передати його подання про перегляд рішення від
05.12.2003 р. за нововиявленими обставинами на розгляд по суті до
господарського суду Одеської області та залучити до розгляду цієї
справи Міністерство транспорту та зв'язку України, з тих же
підстав, що були викладені ним у поданні, а також, враховуючи те,
що орган управління майном відповідача - Міністерство транспорту
та зв'язку України не брало участі у розгляді судом вказаної
справи. Суд не залучав даний центральний орган державного
управління, а також прокурора, до участі у справі. На підставі
судового рішення від 05.12.2003 р., позивач звернувся в грудні
2005 року до господарського суду Одеської області із заявою про
визнання ДП "Чоразморшлях" банкрутом. За вказаною заявою
20.12.2005 р. судом порушено провадження у справі № 2/268-05-11729
про банкрутство ДП "Чоразморшлях"; участь в даній справі приймають
заступник прокурора Одеської області та орган управління майном
боржника - Міністерство транспорту та зв'язку України. Постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 р., яку
Вищий господарський суд України постановою від 15.03.2007 р.
залишив без змін і тим самим підтвердив її законність, доведено
беззаперечний факт, що ніяких судноремонтних робіт позивач по
справі № 4/337-03-9058 не проводив і не міг проводити, а тому,
прийняте господарським судом Одеської області рішення від
05.12.2003 р. не відповідає дійсним обставинам справи і повинно
бути скасовано. Заступник прокурора зазначив, що оскаржену ухвалу
суд виніс після здійсненого фактично розгляду його подання за
участю представників сторін, представника прокуратури та
Міністерства транспорту та зв'язку України, які надавали суду
пояснення, заявляли клопотання, у тому числі про залучення до
матеріалів судової справи нових матеріалів, що мають суттєве
значення для правильного вирішення спору, які суд задовольнив. На
думку апелянта, висновок суду стосовно недотримання заявником норм
законодавства, яке регулює участь прокурора в господарському
судочинстві, не можна вважати обгрунтованим, оскільки він
спростовується самим поданням, в якому в якості центрального
органу державної влади, уповноваженого державою здійснювати
відповідні функції у спірних правовідносинах, визначено
Міністерство транспорту та зв'язку України, яке здійснює
управління майном боржника -ДП "Чоразморшлях". При винесенні
оскаржуваної ухвали суд не врахував положення ст. 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Пленум Верховного Суду України в п.2
постанови від 01.11.1996 р. № 9 ( v0009700-96 ) (v0009700-96)
"Про застосування
Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що,
оскільки Конституція України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, як зазначено в ст. 8,
має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди
при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого
закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його
відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках
застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Рішення суду від
05.12.2003 р. безпосередньо стосується інтересів держави в особі
Міністерства транспорту та зв'язку України, тому обмеження права
прокурора на внесення подання про перегляд вказаного рішення за
нововиявленими обставинами суперечить ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Правильність таких тверджень підкріплюється
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.02.2007 р. у справі № 17-6-32-18/8067/3/19/21, якою задоволено
подання Заступника прокурора Одеської області на ухвалу від
30.10.2006 р. № 21/1872-06 господарського суду Одеської області
про повернення без розгляду подання Заступника прокурора Одеської
області про перегляд ухвали суду від 21.09.2001 р. по справі №
8067/3/19/21 за нововиявленими обставинами.
Розгляд апеляційного подання було призначено на 10.07.2007
р., про що заступник прокурора і сторони, згідно приписів ст. 98
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повідомлялись належним чином.
У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 10.07.2007р.
представника позивача та відсутністю даних про повідомлення його
про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 10.07.2007р.
розгляд справи було відкладемо на 17.07.2007р. о 9.45, про що
заступник прокурора і сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, були належним чином повідомлені.
У письмовому відзиві на апеляційне подання позивач просив
залишити його без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.
У судове засіданні 17.07.2007р. представник позивача знов не
з'явився, однак від нього надійшло клопотання про відкладення
розгляду справи.
Ухвалою суду від 17.07.2007р. розгляд справи було відкладемо
на 07.08.2007р. о 9.45, про що заступник прокурора і сторони,
згідно приписів ст. 98 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, були повідомлені
належним чином.
Представник позивача в судове засідання 07.08.2007р. не
з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, про
причини свого нез'явлення суд не повідомив і колегія суддів
прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.
Оскільки представники заступника прокурора та відповідача не
заявили клопотань про технічну фіксацію судового засідання, така
фіксація, відповідно до ст. 81-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.
Представник скаржника (заступника прокурора) в усних
поясненнях наданих апеляційному суду підтримав подання і просив
його задовольнити на викладених у ньому підставах.
Представник відповідача в усних поясненнях наданих
апеляційному суду підтримав подання і просив його задовольнити на
викладених у ньому підставах.
За згодою представників заступника прокурора і відповідача,
згідно ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в судовому засіданні
оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової
постанови.
Заслухавши усні пояснення представників заступника прокурора
та відповідача, ознайомившись з доводами апеляційного подання та
запереченнями на нього, дослідивши обставини і матеріали справи, в
тому числі наявні у них докази, відповідність викладеним в ухвалі
висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання
та правильність застосування судом першої інстанції норм
процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що
апеляційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обгрунтовуючи свій висновок, щодо залишення подання без
розгляду місцевий суд послався на ст.2, п.1 ч.1 ст. 81, ст. 113
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
, а також на приписи п.п.2.3.,3.5. Роз'яснень Вищого
господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду
рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №04-5/563
( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від 21.05.2002 р. та п.4 Роз'яснень Вищого
господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у
розгляді справ, підвідомчих господарським судам" №04-5/570
( v_570600-02 ) (v_570600-02)
від 22.05.2002 р..
Проте з вищезазначених норм права можливість такого висновку
не вбачається.
Так ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
надає прокурору право на
звернення прокурора до суду з позовом. Відповідно до зазначеної
статті, а також ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
, а Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня
1999 року у справі N 1-1/99 прокурор має право звернутись до
господарського суду з позовом саме в інтересах держави,
обов'язково зазначивши у позові в особі інтересів якого органу
державної влади чи місцевого самоврядування він звертається.
Дійсно при не визначенні такого органу, господарські суди
зобов'язані повернути таку позовну заяву без розгляду.
Проте ці правила враховуючи їх зміст та суть, на думку
судової колегії, стосуються лише порядку звернення прокурорів до
господарських судів саме з позовними заявами та порушення по ним
(позовним заявам) господарських справ.
Питання звернення з заявами (поданнями) про перегляд рішень
господарських судів за нововиявленими обставинами регламентується
не розділом I ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в якому знаходиться
вищезазначена ст.2, а розділом ХIII цього Кодексу.
Так стаття 113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка надає прокурору
(поряд з іншими учасниками процесу) право на внесення подання про
перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не
встановлює будь-яких обмежень прокурору при зверненні з таким
поданням та не пов'язує внесення подання із необхідністю
зазначення в ньому в чиїх саме інтересах він звертається, в тому
числі якого саме органу державної влади чи місцевого
самоврядування .
Зазначена стаття, яка є спеціальною нормою щодо порядку
перегляду заяв за нововиявленими обставинами, містить вичерпаний
перелік підстав не прийняття заяв (подань) до розгляду і в цей
перелік не входять зазначені місцевим судом підстави.
Крім того відповідно до ст.36-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
формами представництва прокурором
інтересів держави є: звернення до суду з позовами або заявами про
захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав
юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про
визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і
посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення
апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про
їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Відповідно до зазначеної статті та вищевказаного Рішення
Конституційного суду України прокурор самостійно визначає підстави
для представництва у судах, форму його здійснення і може
здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в
порядку, передбаченому законом.
На думку судової колегії прокурор при зверненні з поданням
про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення з цієї
справи обгрунтував в чому саме полягають інтереси держави, тобто
підстави свого звернення до суду і вони, на думку судової колегії,
вмотивовані та заслуговують на увагу.
Посилання місцевого суду на приписи п.п.2.3.,3.5. Роз'яснень
Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики
перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"
№04-5/563 ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
від 21.05.2002 р. не можуть прийматись
до уваги з огляду на таке.
Дійсно в зазначеному роз'ясненні вказано: " ... що прокурор
може внести подання про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами лише у справах, в яких стороною є
держава в особі органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування, якому законом надано повноваження органу
виконавчої влади. Обов'язковою умовою такої участі є перегляд
судового рішення зі справи, стороною в якій є держава в особі
органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах."
Однак ці роз'яснення не є нормою права і згідно чинного
законодавства не носять обов'язкового характеру для застосування,
а тому не можуть вважатись такими що регулюють чи тлумачать зміст
ст.113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зазначена позиція на думку судової
колегії звужує права прокурора надані йому як ст.113 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
так і ст.36-1 "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, що
суперечить приписам ст.8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
щодо
верховенства права та Закону України "Про Конституційний суд
України" ( 422/96-ВР ) (422/96-ВР)
, щодо можливості тлумачення законів лише
Конституційним Судом України.
Слід зазначити, що Вищий господарський суд України при
розгляді конкретних справ про перегляд рішень господарських судів
за нововиявленими обставинами, в обгрунтування своєї правової
позиції при ухваленні рішень посилається поряд нормами права на
Постанову Пленуму Верховного суду України N 1 ( v0001700-81 ) (v0001700-81)
від
27.02.19 81р. " Про практику перегляду судами у зв'язку з
нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних
справах, що набрали законної сили (із змінами, внесеними згідно з
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) (v0015700-98)
від 25.05.98 ). Проте зазначена Постанова ВСУ містись положення,
що "...Прокурор вправі звертатися з таким поданням незалежно від
того, чи брав він участь у справі", тобто не обмежуючи цього права
будь-якими рамками стосовно осіб в інтересах яких він звертається
з поданням про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що у
прокурора відповідно до чинного законодавства було право
звернутись до суду з таким поданням по даній конкретній справі і
місцевий суд необгрунтовано у порушення вищезазначених норм права
залишив це подання без розгляду.
Відповідно до статті 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами
для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування
обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин,
що мають значення для справи, які місцевий господарський суд
визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у
рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4)
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм
процесуального права може бути підставою для скасування або зміни
рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття
неправильного рішення.
Зазначені підстави застосовуються також при вирішення питання
про скасування ухвал суду.
З огляду на викладене ухвала місцевого суду підлягає
скасуванню, а справа, враховуючи що подання прокурора не
розглядалось по суті, скеруванню до господарського суду Одеської
області для розгляду по суті подання Заступника прокурора Одеської
області про перегляд про перегляд за нововиявленими обставинами
рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2003 р. у
справі №4/337-03-9058.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 112-114 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
,
ст.8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Законом України "Про
Конституційний суд України" ( 422/96-ВР ) (422/96-ВР)
, Постановою Пленуму
Верховного суду України N 1 ( v0001700-81 ) (v0001700-81)
від 27.02.19 81р. "
Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими
обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що
набрали законної сили (із змінами, внесеними згідно з Постановою
Пленуму Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) (v0015700-98)
від 25.05.98
) колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
1.Апеляційне подання Заступника прокурора Одеської області
задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.2007
р. про залишення без розгляду подання Заступника прокурора
Одеської області про перегляд за нововиявленими обставинами
рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2003 р. у
справі №4/337-03-9058 за позовом МПП "Дарт", м. Одеса до ДП
"Чорноморсько -Азовське виробничо -експлуатаційне Управління
морських шляхів", м. Одеса про стягнення 3169565,71 грн. -
скасувати .
3.Справу № 4/337-03-9058 скерувати до господарського суду
Одеської області для розгляду по суті зазначеного подання
Заступника прокурора Одеської області.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, набуває
законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у
касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В
Повний текст постанови підписано 08.08.2007 р.