Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

1.Стислий виклад суті ухвали місцевого господарського суду

04.03.2008р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", м.Авдіївка на неправомірні дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївки по виконанню наказу по справі № 6/363 від 01.02.2008р., в якій скаржник просить суд визнати недійсною постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка від 22.02.2008р. №929/1-08 про зупинення виконавчого провадження та про зобов'язання Кіровський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка вчинити дії по фактичному виконанню відповідно до закону наказу господарського суду Донецької області №6/363 від 01.02.2008р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат", м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", м.Авдіївка заборгованості по векселям у сумі 50 000грн., витрати пов"язані з опротестуванням векселів у сумі 4 500грн., витрати по сплаті держмита у сумі 545грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. (Усього 54 500грн. 00коп )

Ухвалою від 24.03.2008р. у справі № 6/363 господарський суд Донецької області (суддя Подколзіна Л.Д.) задовольнив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", м.Авдіївка, Донецької області на неправомірні дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м. Макіївка.

Визнав постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка від 22.02.2008р. №929/1-08 про зупинення виконавчого провадження відносно виконання наказу господарського суду Донецької області №6/363 від 01.02.2008р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" м.Авдіївка заборгованості по векселям у сумі 50 000грн., витрати пов"язані з опротестуванням векселів у сумі 4 500грн., витрати по сплаті держмита у сумі 545грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. недійсною.

Зобов’язав Кіровський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка вчинити дії по виконанню наказу господарського суду Донецької області №6/363 від 01.02.2008р. про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" м.Авдіївка 54 500грн., відповідно до закону.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд ухвали

Відкрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний комбінат" м. Макіївка з прийнятою ухвалою господарського суду від 24.03.2008р. не погодилося та подало апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені скарги заявника про визнання неправомірними дій Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької по справі № 6/363, визнання постанови від 22.02.2008р. незаконною та зобов"язання Кіровського ВДВС по виконанню наказу господарського суду Донецької області №6/363 від 01.02.2008р. відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду прийнята при невірному застосуванні норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вірного вирішення спору.

В обґрунтування доводів посилається на те,що 21.04.97р. арбітражним судом Донецької області порушено справу № 35/1-16 про банкрутство ВАТ "Макіївський металургійний комбінат".

19.11.01р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 35/1-16 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 35/1-16 від 17.01.02р. відкрито процедуру санації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат". Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.12.2007р. процедура санації продовжена до 22.05.2008 р.

На думку апелянта, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура санації виключає можливість розпорядження майном боржника поза межами процедури санації.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення у відповідності із законодавством.

Вважає, що вказана норма визначає конкретний проміжок часу, на протязі якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів. Цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів і ніяким чином не пов'язаний із його визначенням, наданим у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначає, що Вищий господарський суд України у інформаційному листі від 19.03.02р. № 01-8/307 (v_307600-02) "Про деякі питання пов'язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" роз'яснює, що вимоги боржника, які не підлягають задоволенню в межах провадження зі справи про банкрутство, можуть бути предметом позову. Позовне провадження за цими вимогами може бути порушено господарським судом за наявності підстав, передбачених ГПК (1798-12) . Позовне провадження з таких підстав не підлягає зупиненню на підставі ст. 79 ГПК України, але згідно ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію у справі про банкрутство неплатоспроможного боржника забороняється стягнення його майнових активів на підставі наказу господарського суду, виданого кредиторам цього боржника.

Вважає, що із змісту п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" витікає, що виконавче провадження не може бути зупинене лише у випадках знаходження виконавчого провадження в стадії розподілу стягнутих з боржника сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). Але на даний час розподіл стягнутих сум з боржника не здійснюється.

Посилається на те, що така правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 07.10.2004р. по справі № 40/648 та у постанові ВГСУ від 14.12.2005р. по справі № 6/62.

Згідно, ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку порушення справи про банкрутство боржника (п. 8 ст. 34 цього закону) виконавче провадження зупиняється до розгляду питання по суті.

Вважає, що дії Кіровського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції щодо зупинення виконавчого провадження з виконання наказу по справі № 6/363 відповідають вимогам ст.ст. 12, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) .

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скарг

Позивач вважає, що ухвала господарського суду Донецької області від 25.03.2008р. винесена правомірно і у відповідності до норм чинного законодавства, а саме до приписів Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом" (2343-12) та норм Цивільного та Господарського процесуального кодексів України (1798-12) , а апеляційна скарга відповідача є безпідставною та законодавчо не обґрунтованою.

Посилається на те, що норма п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" може застосовуватись лише у випадку, коли на вимоги стягувача поширюється дія мораторію, введеного в рамках процедури банкрутства, однак на вимоги ТОВ "Маяк" дія цього мораторію не поширюються, оскільки вимоги виникли після введення мораторію. Тому, на думку позивача, у органа виконання не було підстав для зупинення виконавчого провадження згідно п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважає, що доводи апелянта щодо того, що в процедурі банкрутства (зокрема, санації) забороняється задовольняти вимоги будь-яких осіб до боржника (і цим обґрунтовується нібито неможливість здійснення виконавчого провадження) побудовані на невірному розумінні положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Зазначає, що обмеження встановлюються як правило не для всіх осіб, що мають якійсь вимоги до боржника, а лише для конкурсних (реєстрових) кредиторів. Вимоги до підприємства, які виникають вже після порушення справи про банкрутство і введення мораторію (тобто поточні вимоги), повинні задовольнятися без обмежень, встановлених законодавством про банкрутство (дія мораторію, черговість тощо). Такої ж самої думки притримується й Вищий господарський суд України у п.1.2 рекомендацій ВГСУ від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (v1193600-04) .

Вважає, що апелянт невірно тлумачить абз.7 ч.б ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо того, що вимоги кредиторів по зобов'язанням, що виникли після порушення справи про банкрутство, мають розглядатися у процедурі санації керуючим санації та підлягають погашенню у подяку, передбаченому планом санації. В дійсності абз.7 ч.б ст.17 Закону про банкрутство встановлює обов'язок керуючого санацією розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації. Вважає, що ця норма ніяким чином не обмежує можливість задоволення вимог поточних кредиторів.

В якості іншого доводу апелянт посилається на ч.4 ст.12 Закону про банкрутство, згідно якій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. З незрозумілих причин апелянт чомусь вважає, що при застосуванні даної норми повинно ігноруватись визначення "мораторію", надане в ст. 1 Закону про банкрутство.

Отже, коли в ч.4 ст. 12 Закону про банкрутство визначається механізм дії мораторію (заборона стягнення на підставі виконавчих документів, заборона нарахування неустойки тощо), то він, безумовно, стосується саме тих вимог, які згідно ст.1 Закону підпадають під дію мораторію. Поточні вимоги під дію мораторію не підпадають, а тому і обмеження ч.4 ст. 12 Закону на них, відповідно, не розповсюджується.

Вважає посилання скаржника на ч.4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" необґрунтованим, оскільки механізм дії мораторію (заборона стягнення на підставі виконавчих документів, заборона нарахування неустойки тощо), стосується саме тих вимог, які згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підпадають під дію мораторію. Поточні вимоги під дію мораторію не підпадають, а тому і обмеження ч.4 ст. 12 Закону на них, відповідно, не розповсюджується.

Представник Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги відповідача.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

19.11.01р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 35/1-1Б щодо визнання ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 35/1-16 від 17.01.02р. відкрито процедуру санації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат". Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.12.2007р. (а.с.53-59) процедура санації продовжена до 22.05.2008 р.

21 січня 2008р. господарський суд Донецької області виніс рішення по справі №6/363, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" м.Авдіївка, Донецької області до Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" м.Макіївка про стягнення 54 500грн. були задоволені повністю та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" м.Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" м.Авдіївка заборгованість по векселям у сумі 50 000грн., витрати пов"язані з опротестуванням векселів у сумі 4 500грн., витрати по сплаті держмита у сумі 545грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

1 лютого 2008р. стягувачеві був виданий відповідний наказ для пред"явлення до виконавчої служби (а.с.37).

14 лютого 2008р. стягувач звернувся до Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка з заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області №6/363 від 01.02.2008р. (а.с.42).

У відповідності з вимогами ст.24 ЗУ "Про виконавче провадження" 17.02.2008р. заступником начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №929/1-08 по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області №6/363 від 01.02.2008р. та боржнику надано строк добровільно виконати виконавчий документ до 24.02.2008р. (а.с.43).

22 лютого 2008р. Кіровським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.34 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки ухвалою Арбітражного суду Донецької області від 21.04.97р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "ММК", а ухвалою від 19.11.2001р. введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.44).

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Умови і порядок виконання судових рішень визначається Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію введеного господарським судом.

Після порушення провадження у справі про банкрутство підприємство знаходиться в особливому правовому режимі, який регламентується Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про ведення мораторію.

Тобто, мораторій поширюється лише на ті зобов’язання, термін виконання яких настав до введення мораторію.

Відповідно до п.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Як вбачається із обставин справи, термін виконання вимог позивача, щодо яких видано наказ №6/363 від 01.02.2008р. настав вже після введення мораторію (строк платежу у векселях не раніше 19.11.200р. та 20.11.2007р.). У зв'язку з цим мораторій на дані вимоги позивача не поширюються.

Таким чином, відповідно до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів тому, Кіровський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області не мав правових підстав для зупинення виконавчого провадження по стягненню з боржника заборгованості, яка є поточною.

Крім того, судовою колегією врахована правова позиція Верховного суду України (постанова від 06.01.2007р. (а.с.67-69)) згідно якої порушення провадження у справі про банкрутство не пов'язується з завершенням підприємницької діяльності боржника і він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

З огляду на зазначене, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.03.2008р. по справі № 6/363 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" м. Макіївка без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Надруковано 6 примірників:

2 –сторонам по справі

1 –ВДВС

1 - у справу,

1 - господарському суду,

1-апеляц.. господ. суду