П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2007 р
Справа № 31-6/69-06-184
Колегiя суддiв Одеського апеляцiйного господарського суду у складi:
Головуючого Лашина В.В.
Суддiв : Єрмiлова Г.А. Воронюка О.Л.
при секретарi Кiценко В.С.
за участю представникiв сторiн:
вiд позивача -Леснiчевський Р.Г., довiренiсть вiд 27.04.07р.
вiд вiдповiдача -Охотська Л.В., довiренiсть вiд 01.09.05р., Пак О.I., довiренiсть вiд 01.09.05р.
Розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi апеляцiйну скаргу закритого акцiонерного товариства "Одеське виробничо-торгiвельне суконне об'єднання "Лазур"
на рiшення господарського суду Одеської областi вiд 12.06.2007р.
у справi №31-6/69-06-1840
за позовом закритого акцiонерного товариства "Одеське виробничо-торгiвельне суконне об'єднання "Лазур"
до приватного пiдприємства "Управлiння
виробничо-технологiчної комплектацiї"
третя особа, яка не заявляє самостiйних вимог на предмет спору, на сторонi позивача -Регiональне вiддiлення Фонду державного майна України по Одеськiй областi
про визнання права власностi, зобов'язання звiльнити займане примiщення, зобов'язання не перешкоджати у користуваннi примiщенням
та за зустрiчним позовом приватного пiдприємства "Управлiння виробничо-технологiчної комплектацiї"
до закритого акцiонерного товариства "Одеське виробничо-торгiвельне суконне об'єднання "Лазур"
про визнання права власностi та визнання договору дiйсним
Вiдповiдно до ст.77 ГПК України (_1798-12_) в судовому засiданнi оголошувалась перерва з 17.07.07р. на 31.07.07р.
В С Т А Н О В И Л А:
22.02.2006 р. Закрите акцiонерне товариство "Лазур" (далi -ЗАТ "Лазур") звернулось до господарського суду з позовом до Приватного пiдприємства "Управлiння виробничо-технiчної комплектацiї" (далi -ПП УВТК) про визнання недiйсним договору № 5 вiд 22.10.2003 р., укладеного мiж сторонами, визнання за позивачем права власностi на нежитлове примiщення зага льною площею 85 кв.м - склад № 1 по вул. Червонослобiдська у м. Одеса та зобов'язання вiдповiда ча усунути перешкоди в користуваннi ЗАТ "Лазур" вказаних нежитлових примiщенням та не чинити перешкод в його користуваннi, а також стягнути судовi витрати, обгрунтовуючи тим, що за оспорюваним договором зазначене майно було передане вiдповiдачу безоплатно, але рiшен ня щодо укладення такого договору Наглядової ради та правлiння позивача не виносилось у зв'язку з чим голова правлiння ЗАТ "Лазур" при укладеннi цього договору дiв з перевищенням своїх повноважень, порушивши як права товариства так i права його акцiонерiв. Позивач вказував на те, що договiр не був нотарiально посвiдчений, а також зазначав, що ст. 720 ЦК України (_435-15_) та установчими документами ЗАТ "Лазур" не передбачена можливiсть безоплатної передачi майна у власнiсть.
10.04.2006 р. ЗАТ "Лазур" уточнило свої позовнi вимоги, виключивши вимогу про визнан ня недiйсним договору, у зв'язку з тим, що договiр мiж сторонами взагалi не укладався, та просило господарський суд визнати за ним право власностi на нежитлове примiщення - склад запчастин загальною площею 85 кв.м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Червонослобiдська,1, зобо в'язати ПП УВТК звiльнити вказане примiщення й не чинити перешкоди в користуваннi ним.
Ухвалою господарського суду Одеської областi вiд 21.04.2006 р. було прийнято зу стрiчний позов ПП УВТК до ЗАТ "Лазур" про визнання права власностi на нежитлове примiщення - склад запчастин загальною площею 85 кв.м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Червоносл обiдська, 1.
Зустрiчний позов обгрунтований тим, що договiр є дiйсним, оскiльки був схвалений ЗАТ "Лазур", про що свiдчать наступнi його дiї щодо укладення з ПП УВТК договору про порядок та строки вивезення майна та звiльнення складського примiщення вiд 18.03.2004 р., складення та пiд писання акту про звiльнення спiрного примiщення вiд 31.01.2005 р., якi недiйсними не ви знавались.
Ухвалою господарського суду Одеської областi вiд 31.05.2006 р. до участi у справi в якостi третьої особи залучено Регiональне вiддiлення Фонду державного майна України в Одеськiй областi.
В процесi розгляду спору ПП УВТК надало доповнення до зустрiчного позову вимогою визнання договору № 5 вiд 22.10.2003 р., укладеного мiж сторонами, дiйсним.
Рiшенням господарського суду Одеської областi вiд 12.06.2007 р. (суддя Лєсогоров В.М.) у задоволеннi позову ЗАТ "Лазур" було вiдмовлено, а зустрiчний позов ПП УВТК задоволений ча стково, за ПП УВТК визнано право власностi на об'єкт нерухомостi: нежитлову будiвлю - склад загальною площею 85 кв.м, який знаходиться у м. Одесi по вул. Червонослобiдська, 1. В iншiй ча стинi зустрiчного позову вiдмовлено. З ЗАТ "Лазур" на користь ПП УВТК стягнуто 42,50 грн. держмита та 59 грн. витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з цим рiшенням, ЗАТ "Лазур" в апеляцiйнiй скарзi просить його скасувати та прийняти нове рiшення, яким первiснi позовнi вимоги задовольнити у повному обся зi, а в зустрiчному позовi вiдмовити, посилаю чись на неповне з'ясування мiсцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матерiального та процесуа льного права, оскiльки судом були проiгнорованi без правомiрних на те пiдстав вказiвки Вищого господарського суду України, якi викладенi у постановi вiд 15.01.2007 р., та, як наслiдок, без правової квалiфiкацiї залишились принциповi при вирiшеннi даного спору обставини. Господарським судом не надано правової оцiнки тiй обставинi, що спiрне майно з 07.08.1998 р. по 01.07.2004 р. знаходилось у податковiй заставi, у зв'язку з чим та вiдповiдно до п.п. "а" п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бю джетами та державними цiльовими фондами" (_2181-14_) ЗАТ "Лазур" не мало право без узгодження з податковим органом вiдчужувати спiрне майно й зазначений Закон прямо передбачає недiйснiсть правочинiв, укладених суб'єктами господарювання з порушенням умов вiдчуження нерухомого майна - об'єкту публiчних обтяжень.
Представник третьої особи в судове засiдання не з'явився, хоча був належним чином повiдомлений про час i мiсце судового засiдання, про що свiдчить поштове повiдомлення з вiдмiткою про вручення.
Заслухавши пояснення представникiв сторiн, перевiривши матерiали справи, судова коле гiя вва жає апеляцiйну скаргу не пiдлягаючою задоволенню з наступних пiд став.
03.09.1993 р. мiж Регiональним вiддiленням ФДМУ в Одеськiй областi та органiзацiєю орендарiв Одеського орендного виробничо-торгового суконного об'єднання "Лазур", правонаступ ником якого є позивач, був укладений договiр купiвлi-продажу державного майна № 17, за умовами якого ЗАТ "Лазур" отримало у власнiсть спiрне майно в ходi приватизацiї цiлiсного майнового комплексу з всiма будiвлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобiдська, 1 на земельнiй дiлянцi площею 6,3 га.
Вiдповiдно до Статуту ЗАТ "Лазур" органом управлiння, який здiйснює контроль за дiя льнiстю правлiння, визначена Рада, яка у вiдповiдностi до п. 8.2.3 Статуту дає дозвiл (право) правлiнню на прийняття рiшень по здачi в оренду, продажу, облiку або iншого вiдчуження нерухо мого або iншого майна в межах 1/3 статутного фонду товариства. Статутний фонд товариства складає 2 885 103 грн.
22.10.2003 р. мiж сторонами був укладений договiр, який з боку позивача за первiсним позовом пiдписаний генеральним директором Солиловим А.Н., за умовами якого ЗАТ "Лазур" зобов'язалось передати ПП УВТК у власнiсть нежитлове примiщення - склад площею 85 кв.м, роз ташований по вул. Червонослобiдська, 1 у м. Одесi безоплатно, а ПП УВТК зобов'язалось здiйсни ти перенос iнженерних мереж.
Змiст цього договору, який не вiдноситься до жодного виду договорiв з тих, що перед баченi ЦК УРСР (_1540-06_), чинний на момент виникнення спiрних правовiдносин, складають майновi зобо в'язання обох сторiн.
Статтями 44 та 227 ЦК УРСР (_1540-06_) встановлена проста письмова форма такої угоди, оскiльки правочин укладався мiж юридичними особами.
За п. 1 договору вiд 22.10.2003 р., загальнi збори Наглядової ради та Правлiння ЗАТ "Ла зур", якi вiдбулися 14.03.2003 р., прийняли рiшення про передачу ПП УВТК у власнiсть спiрного майна.
Мiж тим, згiдно з протоколом спiльного засiдання Наглядової ради та правлiння ЗАТ "Ла зур" головi правлiння Солилову А.Н. було надано дозвiл на реалiзацiю ПП УВТК частини голо вного виробничого корпусу та складських примiщень при умовi сплати за них ПП УВТК 300 000 грн. та 60 000 грн. вiдповiдно.
Отже, при укладеннi договору вiд 22.10.2003 р. про вiдчуження спiрного майна, голова правлiння ЗАТ "Лазур" дiяв з перевищенням наданих йому повноважень.
Разом з тим, вiдповiдно до ст. 63 ЦК УРСР (_1540-06_) угода, укладена вiд iменi другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змiнює та при пиняє цивiльнi права та обов'язки для особи, яку представляють, лише в разi подальшого схвален ня угоди цiєю особою. Тобто, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної вiд її iменi представником, який не мав належних повноважень, робить її дiйсною з моменту укладення.
Доказами схвалення ЗАТ "Лазур" укладеного договору вiд 22.10.2003 р. є подальше ви конання його умов, що виразилось, зокрема, у складеннi акту вiд 17.03.2004 р. /а.с. 95, т.2/ про передачу спiрного майна, укладеннi договору з ПП УВТК вiд 18.03.2004 р. /а.с 94, т.2/ про вивезен ня належного ЗАТ "Лазур" майна з спiрного складу, погодження 20.07.2004 р. передачi ПП УВТК земельної дiлянцi, яка примикає до спiрного складу, зняття спiрного майна з балансу ЗАТ "Лазур", складення акту вiд 31.01.2005 р. /а.с. 96, т.2/ та пiдписання 14.09.2005 р. акту про виконан ня зобов'язань за договорами вiд 22.10.2003 р. й вiд 18.03.2004 р. /а.с. 97, т.2/. При цьому, акт про передачу спiрного майна вiд 31.01.2005 р. пiдписаний з боку ЗАТ "Лазур" вже новим пред ставником ЗАТ "Лазур" - виконуючим обов'язки голови правлiння останнього.
Отже, правовим наслiдком схвалення ЗАТ "Лазур" договору вiд 22.10.2003р. своїми подальшими дiями, направленими на виконання його умов, є дiйснiсть цього договору з моменту укладення. В свою чергу, у ст. 328 ЦК України (_435-15_) закрiплюється презумпцiя правомiрностi набуття права власностi та незаконнiсть цього має бути встановлена рiшенням суду чи пряме або опосередковано визнаватись законодавством.
Статтями 128 ЦК УРСР (_1540-06_) та 334 ЦК України (_435-15_) встановлено що право власностi у набувача майна за договором виникає з моменту передачi речi, якщо iнше не передбачене законом або до говором.
Тобто, з моменту передачi спiрного майна та подальше схвалення договору вiд 22.10.2003 р. з боку ЗАТ "Лазур", ПП УВТК набуло право власностi на спiрне нежитлове примiщення.
Враховуючи викладене, судова колегiя доходить до висновку, що судом першої iнстанцiї при прийняттi оскаржуваного рiшення цiлком вiрно у вiдповiдностi до ст. 4-7, 43 ГПК України (_1798-12_) були встановленi обставини справи в їх сукупностi та спiрним правовiдносинам дана правильна юридична оцiнка iз застосуванням до них належних норм матерiального права.
Посилання ЗАТ "Лазур" на неврахування мiсцевим господарським судом вказiвок, викла дених у постановi Вищого господарського суду вiд 15.01.2007 р. щодо незаконностi укладення до говору вiд 22.10.2003 р. в перiод обтяження у виглядi податкової застави та, як наслiдок, порушен ня норм процесуального права, судова колегiя вважає безпiдставним з огляду на наступне.
Як вбачається з витягу реєстратора iнформацiйного центру Мiнiстерства юстицiї м. Одеси вiд 01.07.2004 р. про зняття з реєстрацiї у Державному реєстрi застав нерухомого майна запису про заставу № 2731-543 спiрне майно, починаючи з 07.08.1998 р. по 01.07.2004 р., тобто на момент укладення договору вiд 22.10.2003 р., дiйсно знаходилось у податковiй заставi.
Однак, згадана податкова застава була зареєстрована у встановленому законом порядку 16.04.2004 р., про що свiдчить витяг про внесення запису за № 2731-543 до Державного реєстру за став вiд 16.04.2004 р. /а.с. 73, т.2/.
Згiдно до ст. 11, 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторiв та реєстрацiю об тяжень" (_1255-15_) № 1255-IV вiд 18.11.2003 р., який набув чинностi з 01.01.2004 р., обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрi в порядку, встановленому цим Законом. Взаємнi права та обов'язки за правочином, на пiдставi якого виникло обтяження, виникають у вiдносинах мiж об тяжувачем i боржником з моменту набрання чинностi цим правочином, якщо iнше не встановлено законом. Реєстрацiя обтяження надає вiдповiдному обтяженню чинностi у вiдносинах з третiми особами, якщо iнше не встановлено цим Законом. У разi вiдсутностi реєстрацiї обтяження таке об тяження зберiгає чиннiсть у вiдносинах мiж боржником i обтяжувачем, проте воно є не чинним у вiдносинах з третiми особами, якщо iнше не встановлено цим Законом.
Отже, ЗАТ "Лазур" мало право, а податковий орган зобов'язаний зареєструвати наявнiсть обтяжень у виглядi податкової застави для зупинення виконання зобо в'язань за договором вiд 22.10.2003 р. вiдповiдно до п.8.3 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами" (_2181-14_) №2181-III, але цього зроблено не було.
Також, якщо договiр вiд 22.10.2003 р. був укладений до реєстрацiї податкової застави, то фактична передача спiрного майна вiдбулась вже пiсля чинностi цiєї застави, а саме 31.01.2005 р., тобто коли ПП УВТК в дiйсностi у повному обсязi отримало вивiльнене ЗАТ "Лазур" спiрне примiщення.
Крiм цього, питання правової квалiфiкацiї укладеного правочину з мотивiв його невiд повiдностi закону пов'язується з вимогами про недiйснiсть такого правочину. Натомiсть, ЗАТ "Ла зур" таких вимог не заявляло.
Вiдповiдно до п. 2 ч. 83 ГПК України (_1798-12_) господарський суд має право виходити за межi позовних вимог, якщо це необхiдно для захисту прав i законних iнтересiв позивачiв або третiх осiб з самостiйними вимогами на предмет спору i про це є клопотання заiнтересованої сторони. Такого клопотання матерiали справи не мiстять, навпаки, ЗАТ "Лазур" вiд цiєї вимоги вiдмовилось згiдно з уточненням позовних вимог вiд 10.04.2004 р. /а.с. 55, т.1/.
Частиною 3 ст. 101 ГПК України (_1798-12_) визначено, що в апеляцiйнiй iнстанцiї не приймаються i не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в судi першої iнстанцiї.
За таких обставин, судова колегiя вважає, що оскаржуване рiшення господарського суду Одеської областi вiдповiдає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому пiдстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України (_1798-12_), колегiя суддiв
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляцiйну скаргу Закритого акцiонерного товариства "Лазур" залишити без задоволення, а рi шення господарського суду Одеської областi вiд 12.06.2007 р. по справi № 31-6/69-06-1840 - без змiн.
Головуючий В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмiлов
Суддя О.Л. Воронюк