Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П., Зубкова Т.П., Колодій Н.А.

при секретарі: Акімовій Т.М.,

за участю представників:

позивача: Поліщук А.С. - довіреність № 51000-01-22/226 від 29.01.2008 року;

відповідача:ОСОБА_2 - довіреність № ВКК 3743366 від 15.05.2008 року

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної пробірної служби, м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.03.2008 р. у справі № 11-07/457

за позовом: Державної пробірної служби, м. Київ

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 28218 грн. до державного бюджету України

Державною пробірною службою, м. Київ було подано позовну заяву до господарського суду Запорізької області про зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Запоріжжя сплатити штраф в розмірі 28218 грн. до державного бюджету України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Попова І.А.) від 17.03.2008 року у справі № 11-07/457 у прийнятті позовної заяви відмовлено.

Ухвалу винесено на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України та мотивовано тим, що спір у цій справі не може бути розглянутий господарським судом в позовному провадженні, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , оскільки це справа адміністративної юрисдикції.

Державна пробірна служба не погодилася із винесеною ухвалою та звернулася до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області та передати справу на розгляд місцевого господарського суду. Вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що ст. 17 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" не передбачає положень щодо здійснення органами державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням управлінських функцій. Посилається на те, що згідно Положення про Державну пробірну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 року № 732 (732-2000-п) , Державна пробірна служба виконує контрольно-наглядові функції у сфері державного пробірного контролю. Вказує, що Державна пробірна служба виконує управлінські функції лише щодо казенних підприємств пробірного контролю. Зауважує, що Державна пробірна служба є органом державної влади який реалізував під час перевірки приватного підприємця ОСОБА_1, накладення адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу та зверненні до господарського суду Запорізької області свої контрольно-наглядові функції та заходи впливу на приватного підприємця з метою захисту прав і законних інтересів громадян, організацій та держави щодо відносин, які виникають та регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, а саме, Господарським кодексом України (436-15) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (637/97-ВР) , при цьому Державна пробірна служба не перебувала при здійсненні управлінських функцій та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ознак суб'єкта владних повноважень, і в законі відсутня норма, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, а отже спір повинен вирішуватись господарським судом.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року у справі № 11-07/457 апеляційний розгляд справи призначено на 21.05.2008 року.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Посилається на те, що Державна пробірна служба діє як орган державної влади, який у правовідносинах з відповідачем, зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 22 Закону України "Про державне регулювання видобутку і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", реалізує владні управлінські функції, а право позивача на звернення до суду у відповідних відносинах визначено частиною 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

На виконання ухвали суду, 08.05.2008 року від позивача надійшли матеріали позовної заяви, нормативно-правові акти і документи, якими обґрунтовуються доводи. викладені у апеляційній скарзі. Зазначені документи були приєднані до матеріалів справи.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 956 від 20.05.2008 року справу № 11-07/457 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Колодій Н.А., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 21.05.2008 року, представники позивача підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів судового процесу.

По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 106 вказаного кодексу також передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

27.04.2007 року Державною пробірною службою проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства під час виконання операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них Приватного підприємця ОСОБА_1, що здійснював торгівлю ювелірними виробами на торгівельній точці ринку по вул. Анголенка, м. Запоріжжя. За результатами перевірки перевіряючими складений відповідний акт.

04.07.2007 року Державною пробірною службою, на підставі акту перевірки, прийнято постанову про накладення штрафу за № 70, згідно якої, відповідача зобов'язано сплатити в установленому порядку штраф у розмірі 28218грн.00коп.

Зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Запоріжжя сплатити штраф в розмірі 28218 грн. до державного бюджету України було предметом позовних вимог у цій справі.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у прийнятті позовної заяви, на підставі наступного:

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 цього ж кодексу встановлено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справи у спорах про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні здійснюють Рахункова палата, Національний банк України, Міністерство фінансів України та інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством України.

Згідно Положення про Державну пробірну службу (732-2000-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 року № 372, Де ржавна пробірна служба є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України та йому підпорядковується. Державна пробірна служба, зокрема, бере участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері державного пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали, і здійснення операцій із зазначеними цінностями; здійснює в установленому порядку управління сферою державного пробірного контролю; виконує контрольно-наглядові функції у сфері державного пробірного контролю; проводить у межах своїх повноважень перевірки додержання суб'єктами підприємницької діяльності та іншими суб'єктами господарювання вимог законодавства у процесі здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, що містять дорогоцінні метали.

Отже, Державна пробірна служба України, приймаючи постанову про накладення штрафу за порушення законодавства під час здійснення операцій з дорогоцінними металами, виконує функції управління сферою державного пробірного контролю і діє як орган державної влади, суб'єкт владних повноважень.

Право позивача на звернення до суду у відповідних відносинах визначено п.4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга Державної пробірної служби, м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.03.2008 р. у справі № 11-07/457 задоволенню не підлягає.

.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Державної пробірної служби, м. Київ залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.03.2008 р. у справі № 11-07/457 залишити без змін.