ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
25.07.07 Справа № 14/149 ( rs605179 ) (rs605179)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянув матеріали апеляційної скарги Відкритого
акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод",
с. Нова Любомирка Рівненської області, вих. № 273 від 03.05.2007
року
на рішення Господарського суду Рівненської області від
17.04.2007 року
у справі № 14/149 ( rs605179 ) (rs605179)
, суддя Марач В.В.,
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Любомирський
вапняно-силікатний завод", с. Нова Любомирка Рівненської області
до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фієста", м. Київ
про визнання недійсними окремих положень договору,
за участю представників
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: Корчинська Л.В. -представник.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від
17.04.2007 року у справі № 14/149 ( rs605179 ) (rs605179)
позовні вимоги
Відкритого акціонерного товариства "Любомирський
вапняно-силікатний завод", с. Нова Любомирка Рівненської області в
частині визнання недійсним пункту 9.1 розділу 9 "Порядок вирішення
спорів"договору № 002-ПГ/05 від 31.12.2004 року на постачання
природного газу, укладеного між Відкритим акціонерним товариством
"Любомирський вапняно-силікатний завод"та Товариством з обмеженою
відповідальністю "Фієста"-задоволено, у визнанні недійсним пункту
9.2 цього ж Договору -відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що
Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
(ст. 15,
16 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) не передбачено договірної підсудності
господарських спорів, тому вказівка в п. 9.1 Договору виключно на
господарський суд м. Києва як на орган вирішення господарських
спорів, якому підсудні спори (розбіжності) по договору на
постачання природного газу між контрагентами з місцезнаходженням
Продавця - м. Київ, а Покупця - Рівненська область с. Нова
Любомирка, порушує норми встановлені ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, тобто є
незаконним. Що стосується п. 9.2 Договору (в редакції Додаткової
угоди № 1а/06 від 15.02.2006 р.), то він повністю відповідає
вимогам законодавства України і підстави для визнання його
недійсним відсутні з огляду на ч. 2 ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якою встановлено, що підвідомчий господарським судам
спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду
(арбітражу), кpім спорів про визнання недійсними актів, а також
спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні
господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних
потреб.
Не погоджуючись з даним рішенням Відкрите акціонерне
товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод"(Позивач у
справі) -надалі Скаржник, звернулось до Львівського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що
рішення Господарського суду Рівненської області від 17.04.2007
року у справі № 14/149 ( rs605179 ) (rs605179)
винесене з порушенням норм
матеріального права, а тому просить його скасувати в частині
визнання недійсним пункту 9.2 договору № 002-ПГ/05 від 31.12.2004
року на постачання природного газу, мотивуючи свої доводи тим, що
цей пункт суперечить ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки не
врегульовує порядок вирішення спорів і не відповідає нормам
чинного законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фієста"у відзиві на
апеляційну скаргу проти доводів Скаржника, викладених в
апеляційній скарзі -заперечило, просить залишити апеляційну скаргу
без задоволення.
В судовому засіданні представник Відповідача підтримав
доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
11.07.2007 року розгляд справи відкладався за клопотанням
Скаржника з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення
апеляційної скарги, а також з метою реалізації сторонами
конституційного права на захист своїх прав та охоронюваних законом
інтересів.
Проте, в дане судове засідання Скаржник участі уповноваженого
представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча
своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце
розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення поштового
відправлення наявні в матеріалах справи).
Ухвалою суду від 11.07.2007 участь представників сторін
визначено на власний розсуд. Враховуючи наведене, колегія суддів
Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про
можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника
Скаржника за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог
ст. 75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази,
заслухавши пояснення представника Відповідача, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення
місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування
судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні
вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення
місцевого господарського суду - залишити без змін, виходячи з
наступного.
31 грудня 2004 року між ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний
завод" та ТзОВ "Фієста" було укладено договір № 002-ПГ/05 на
постачання природного газу, згідно якого ТзОВ "Фієста"
(Постачальник) зобов'язувалось у 2005 році поставити природний газ
в газові мережі газорозподільного підприємства за
місцезнаходженням ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод"
(Покупця), яке транспортуватиме цей газ за дорученням та за
рахунок Покупця до ГРП Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти
і сплатити за фактично поставлений природний газ на умовах
Договору та Додаткових угод до нього.
До основного Договору були підписані Додаткова угода № 1/06
від 15.02.2006 р. та Додаткова угода № 1а/06 від 15.02.2006 р.
Остання доповнювала Договір пунктом 9.2, яким сторони дійшли
згоди, що вcі спори (розбіжності), пов'язані з укладенням,
виконанням та припиненням дії Договору, які можуть виникнути при
виконанні умов даного договору, повинні вирішуватись шляхом
переговорів, а в разі недосягнення згоди -в Постійно діючому
Третейському суді при Асоціації "Газові трейдери України"в
порядку, установленому чинним законодавством України, Положенням
та Регламентом Постійно діючого Третейського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підвідомчий
господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення
третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними
актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні,
розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із
задоволенням державних потреб.
Крім того, стаття 5 Закону України "Про третейські
суди"передбачає ( 1701-15 ) (1701-15)
, що юридичні та/або фізичні особи
мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір,
який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім
випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на
розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської
угоди, яка відповідає вимогам Закону. Спір може бути переданий на
вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом
рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих
самих підстав.
Згідно ст. 2 Закону України "Про третейські суди"третейська
( 1701-15 ) (1701-15)
угода - угода сторін про передачу спору на вирішення
третейським судом. Третейська угода може бути укладена у вигляді
третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді
окремої письмової угоди.
Таким чином, сторони за взаємною згодою, доповнивши Договір
пунктом 9.2, внесли до нього третейське застереження, яким змінили
підвідомчість спору.
З огляду на вищевказане, судова колегія Львівського
апеляційного господарського суду погоджується з висновком
господарського суду Рівненської області про відповідність пункту
9.2 укладеного договору вимогам чинного законодавства України.
Щодо визнання недійсним пункту 9.1 договору № 002-ПГ/05 на
постачання природного газу, то місцевий господарський суд
правомірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних
вимог в цій частині з огляду на наступне.
Згідно пункту 9.1 договору № 002-ПГ/05 на постачання
природного газу в разі виникнення спорів (розбіжностей) по даному
договору спір передається на вирішення господарському суду м.
Києва і розглядається в установленому порядку згідно з чинним
законодавством України.
Частина 4 ст. 16 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає, що
господарським судом міста Києва розглядаються лише справи у
спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган
виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські
державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять
державну таємницю (виключна підсудність).
Крім того, у відповідності до вимог ч.1 ст. 15 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та
розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання
договорів недійсними розглядаються господарським судом за
місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на
користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно,
виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо
(територіальна підсудність).
Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 002-ПГ/05 від
31.12.2004 року на постачання природного газу з Додатковими
угодами до нього повністю виконаний Постачальником щодо поставки
природного газу та частково виконаний Покупцем в частині
проведения розрахунків за товар. 3 огляду на це судом, якому
підсудний спіp про визнання недійсним договору (його частини),- за
місцезнаходженням сторони зобов'язаної за договором здійснити на
користь другої сторони певні дії (сплатити гроші), є господарський
суд за місцезнаходженням ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний
завод"(Позивача) - господарський суд Рівненської області.
Частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в
момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які
встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
(зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу,
іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам
суспільства). Оскільки згідно із ч. 7. ст. 179 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
господарські договори укладаються за
правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням
особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими
нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, то в
даному випадку п. 9.1 укладеного договору правомірно визнаний
судом першої інстанції недійсним, оскільки його зміст суперечить
вимогам ст. ст. 15 та 16 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та
заперечень.
Скаржником у справі не доведено належними та допустимими
доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
недійсність пункту 9.2 Договору № 002-ПГ/05
від 31.12.2004 року на постачання природного газу.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного
господарського суду оцінивши докази в їх сукупності, дійшла
висновку про відповідність рішення Господарського суду Рівненської
області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а
тому не вбачає підстав для його скасування.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103,
105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Рівненської області від
17.04.2007 року у справі № 14/149 ( rs605179 ) (rs605179)
залишити без змін,
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Любомирський
вапняно-силікатний завод", с. Нова Любомирка Рівненської області,
вих. № 273 від 03.05.2007 року -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та
може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи № 14/149 ( rs605179 ) (rs605179)
повернути місцевому
господарському суду.
Головуючий суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.