Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Дубник О.П.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, м.Івано-

Франківськ б/н від 07.06.2007 р. (далі -ПП)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2007 р.

у справі № 19/88

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, с.Старуня Богородчанського

р-ну Івано-Франківської обл.

до відповідача ПП ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ

про стягнення 138 390,41 грн.

за участю представників сторін:

від скаржника -ОСОБА_2-підпр., ОСОБА_3-предст.

від позивача - ОСОБА_4 предст.

Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, присутнім в судовому

засіданні представникам роз'яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2007 р. у

справі № 19/88 (суддя Максимів Т.В.) частково задоволено позовні вимоги

приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -ПП), стягнено з приватного підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ (далі -ПП) на користь позивача 125000 грн. боргу,1250 грн. державного мита та 118 грн. інформаційних послуг; в решті позову відмовлено.

Дане рішення оскаржується відповідачем у справі -приватним підприємцем ОСОБА_2, оскільки, на його думку, господарським судом не взято до уваги, що дія договору купівлі-продажу від 26.05.2006 р. продовжується і після надання відповідачу попередньої оплати; доказом цього є фактична поставка 26.02.2007 р. за згодою позивача крана іншої марки, який був вивезений із ст.Івано-Франківськ позивачем своїм транспортом на його будівельний майданчик. На даний час кран знаходиться у позивача, який його прийняв, у відповідності до ч.4 ст. 672 ЦК України. Скаржник зазначає, що судом не надано можливості врегулювання з позивачем спору шляхом поставки крану по договору від 14.04.2007 р., чим проігноровано ст. 631 ЦК України, і т.і.

Позивач вимоги скаржника заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. ).

При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією

встановлено наступне:

26 травня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця кран баштовий КБ-308, а покупець прийняти та оплатити його. Загальна сума договору склала 170 000 грн.

Згідно п.2.1 договору відповідач зобов'язався після підписання договору в строк не пізніше 60 днів передати позивачу товар та всю необхідну технічну документацію до нього.

Оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною готівковим шляхом продавцю в наступному порядку: покупець зобов'язується сплатити продавцю 50% вартості товару, вказаної в п.1.4 договору, не пізніше 2 днів з моменту підписання договору, решту 50 % - 85 000 грн. покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок в момент підписання акту прийому-передачі.

На підставі квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 10.08.2006 р. (копія якої знаходиться в матеріалах справи, а.с.9) позивач здійснив попередню оплату товару на суму 25 000 дол.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 599 цього кодексу, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тобто, оскільки в укладеному сторонами договорі чітко визначено предмет договору (істотна умова договору), а саме: купівля-продаж крану баштового КБ-308 (а.с. 6), то поставка в рахунок виконання умов цього договору крану іншої марки без погодження із стороною по договору, не може вважатись виконанням договору і свідчити про припинення зобов"язання.

Скаржником не доведено укладення сторонами договору додатків до нього, де б узгоджувалась поставка, в рахунок виконання договору, іншої марки крану. Тобто, в даному випадку поставку крана іншої марки слід вважати позадоговірною.

З врахуванням викладеного, вимоги скаржника не підлягають задоволенню.

Отже, керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу ПП ОСОБА_2 відхилити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2007 р. у справі № 19/88 залишити без змін.

Дана постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.