ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2007 Справа № 13/233-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі
колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К.(доповідач)
суддів: Крутовських В.I., Прокопенко А.Є.
Представники сторін:
від позивача: Мирошниченко М.О. юрисконсульт, довіреність
№126/01-032 від 02.01.07;
від відповідача: Коптєлова Н.Л. начальник відділу правового
забезпечення, довіреність №564 від 21.12.06;
від відповідача: Мирошниченко Т.О. представник, довіреність
№398 від 22.08.06;
від відповідача: Мороз В.М. представник, довіреність №176 від
16.05.07;
від відповідача: Тищенко Т.А. представник, довіреність №256
від 10.11.06;
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.07р. у
справі № 13/233-06
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина",
м.Дніпропетровськ
до: відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ
про визнання права та зобов"язання вчинити дії
В засіданні оголошувалась перерва з 19.06.07 по 17.07.07 (ст.
77 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
22.02.07р. суддя Рудь I.А. визнала відсутнім у відкритого
акціонерного товариства "Дніпрошина" обов'язку сплачувати
нараховані йому відкритим акціонерним товариством
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" суми за електричну
енергію, визначені у рахунках за період з липня 2003 року по
листопад 2004 року за 9 групою 1 класу, у розмірі 3 128 928 грн.
54 коп., у тому числі ПДВ 521 488 грн.09 коп., зокрема:
за липень 2003 року - 165 072 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ
27 521 грн 07 коп.
за серпень 2003 року - 160 801 грн. 35коп., у тому числі ПДВ
26 800 грн 22 коп.
за вересень 2003 року - 174 925 грн. 09 коп., у тому числі
ПДВ 29 154 грн 18 коп.
за жовтень 2003 року - 278 310 грн. 15 коп., у тому числі ПДВ
46 385 грн 02 коп.
за листопад 2003 року - 334 059 грн. 16коп., у тому числі ПДВ
55 676 грн 52 коп.
за грудень 2003 року - 337 934 грн. 56 коп., у тому числі
ПДВ56 322 грн 42 коп.
за січень 2004 року - 342 414 грн. 02 коп., у тому числі ПДВ
57 069 грн 00 коп.
за лютий 2004 року - 320 171 грн. 74 коп., у тому числі ПДВ
53 361 грн 95 коп.
за березень 2004 року - 311 004 грн. 63 коп., у тому числі
ПДВ 51 834 грн 10 коп.
за квітень 2004 року - 193 185 грн. 81 коп., у тому числі ПДВ
32 197 грн 63 коп.
за травень 2004 року - 102 578 грн. 61 коп., у тому числі ПДВ
17 096 грн 43 коп.
за червень 2004 року - 73 971 грн. 87 коп., у тому числі ПДВ
12 328 грн 64 коп.
за липень 2004 року - 39 664 грн. 14 коп., у тому числі ПДВ 6
610 грн 69 коп.
за серпень 2004 року - 62 370 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ
10 395 грн 10 коп.
за вересень 2004 року - 187 701 грн. 48 коп., у тому числі
ПДВ 31 283 грн 58 коп.
за жовтень 2004 року - 39 826 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ
6 637 грн 83 коп.
за листопад 2004 року - 4 936 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ
822 грн 83 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відкрите акціонерне
товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" просить
його скасувати, посилаючись на невірне застосування норм
матеріального права.
Відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" вважає доводи,
викладені у скарзі, необгрунтованими і просить рішення залишити
без змін.
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго" подало клопотання про зупинення провадження у
даній справі до розгляду справи №39/209, де предметом спору є
стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за договором
від 01.01.02 № 5-ц/35/02/П по рахункам за липень-грудень 2003 р.
та перевищення договірної (граничної) величини споживання
електричної енергії після обмеження рівня електроспоживання за
період січень-липень 2004 р.
Оскільки позовні вимоги у справі № 13/233-06 стосуються
визнання відсутнім у відкритого акціонерного товариства
"Дніпрошина" обов"язку сплачувати нараховані йому відкритим
акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго" суми за електричну енергію, визначені у рахунках
за період з липня 2003 р. по листопад 2004 р., а, як вказувалось
вище, предметом спору у справі № 39/209 є стягнення заборгованості
з липня по грудень 2003 р. і ці вимоги є похідними від вимог у
справі №13/233-06, судова колегія відхиляє клопотання відповідача
про зупинення провадження у конкретній справі.
Клопотання відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про витребування у
позивача оригіналу акту прийняття-передачі електричних мереж від
03.03.03 також не підлягає задоволенню, оскільки у матеріалах
справи міститься його належним чином завірена копія, яка не
викликає сумнівів у суду апеляційної інстанції.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали
справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.02 року між відкритим акціонерним товариством
"Дніпрошина" та відкритим акціонерним товариством
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" було укладено
договір про постачання електричної енергії №5-ц/35/02/П та 10
червня того ж року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до
вказаного договору.
03.03.03 згідно з актом прийняття-передачі електричних мереж
ВАТ "Дніпрошина" на баланс ОКП "Електромережі-Південне" відкрите
акціонерне товариство "Дніпрошина" передало ОКП
"Електромережі-Південне" трансформаторні підстанції (з точками
обліку електричної енергії) та електричні мережі, які
обслуговували житловий фонд з електропостачання.
01.04.03 позивач передав державний житловий фонд що
знаходився на його балансі, на баланс ОЖКП "Південне" на підставі
договору від 27.12.02 №1457/2002 та відповідно до акту прийому
житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури ВАТ
"Дніпрошина" у спільну власність територіальних громад області.
Вказані обставини щодо передачі трансформаторних підстанцій,
електричних мереж та об'єктів житлового фонду були встановлені у
рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.05
року та у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 17.10.05 у справі №9/164, що залишені без змін постановою
Вищого господарського суду України від 21.03.06, а також судовими
рішеннями у справі № 9/71, де сторонами були відкрите акціонерне
товариство "Дніпрошина" та відкрите акціонерне товариство
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго".
Пунктом 7.10 Правил користування електричною енергією,
встановлено, що у разі припинення споживання електричної енергії
внаслідок звільнення споживачем займаного об'єкта він за 7 днів до
виїзду зобов'язаний повідомити про це постачальника електричної
енергії та здійснити повний розрахунок, а постачальник електричної
енергії припиняє постачання електричної енергії на об'єкт з дати,
обумовленої в повідомленні, та оформлює нового споживача в
порядку, встановленому зазначеними Правилами
Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського
суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час
розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших
спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до приписів пункту 7.10 Правил користування
електричною енергією відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина"
повідомило відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго" листом від 23.06.03 №2083/01-040 про
припинення з 1 липня 2003 року споживання та закупівлі
електроенергії для житлового фонду та про передачу державного
житлового фонду, який знаходився на балансі позивача, на баланс
ОЖКП "Південне", а трансформаторних підстанцій та електричних
мереж, які обслуговують вказаний житловий фонд, - на баланс ОКП
"Електромережі-Південне", а також здійснило повний розрахунок з
відповідачем відповідно до умов договору про постачання
електричної енергіївід 01.01.02 №5-ц/35/02/П.
Як вказано у постанові Вищого господарського суду України від
28.09.05 у справі №9/71, за позовом відкритого акціонерного
товариства "Дніпрошина" до відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" наведена обставина
була встановлена при розгляді справи №9/71 як судом першої
інстанції - у рішенні господарського суду Дніпропетровської
області від 10.03.05 року, так і судом апеляційної інстанції - у
постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
30.05.05.
Отже, той факт, що відкрите акціонерне товариство
"Дніпрошина" повідомляло відповідача про припинення споживання та
закупівлі електроенергії для житлового фонду, переданого ОЖКП
"Південне", і таке повідомлення було здійснене позивачем у
відповідності з вимогами пункту 7.10 Правил користування
електричною енергією, був вже встановлений рішенням господарського
суду під час розгляду справи №9/71, а тому в силу статті 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
підлягає доведенню під час розгляду конкретної справи.
В порушення вимог пункту 7.10. Правил користування
електричною енергією енергопостачальник своєчасно не оформив
договірні правовідносини з постачання електричної енергії з новим
власником цих об'єктів або з ОЖКП "Південне", якому були передані
об'єкти житлового фонду, а також з населенням житлового фонду, і,
в подальшому, продовжував безпідставно нараховувати відповідачу
електричну енергію, що була спожита іншими особами - ОЖКП
"Південне"та мешканцями житлових будинків.
Також відкрите акціонерне товариство "Дніпрошина" 26.06.03
направило на адресу відповідача лист за вих. № 2132/01-029, яким
просило у зв'язку з передачею житлового фонду ЖКУ ВАТ "Дніпрошина"
виключити з договору від 01.01.02 № 5-ц/35/02/П точки обліку №№
11-37 (додаток 2.1а) та №№ 13-18, 21-24, 26-31, 34, 35 (додаток
2.16).
Згідно з пунктом 7.8. Правил користування електричною
енергією остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється
споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку,
які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази
розрахункових засобів обліку знімаються представником
постачальника електричної енергії та підтверджуються споживачем
відповідно до договору.
Пунктом 2.9. договору від 01.01.02 № 5-ц/35/02/П сторони
встановили, що підтвердження фактичного обсягу спожитої
електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою
звіту про спожиту електроенергію, що відображена у додатку №5, до
2 числа місяця, що настає за звітним.
Відповідно до умов договору № 5-ц/35/02/П позивач в
підтвердження обсягів спожитої електричної енергії за кожний
місяць надавав відповідачу у період з липня 2003 року по листопад
2004 року звіти про спожиту електроенергію.
Згідно з пунктом 4.2. договору № 5-ц/35/02/П позивач
здійснював остаточні розрахунки за фактично спожиту електроенергію
у розрахунковому місяці на підставі рахунку, наданого
відповідачем, але в період з липня 2003 року по листопад 2004 року
відповідач надавав позивачу для сплати рахунки, що містили не
підтверджені останнім дані розрахункового обліку електричної
енергії, які не співпадали з даними щомісячних звітів про спожиту
електроенергію позивача.
Кількість електричної енергії, яка підлягала сплаті
відповідно до наданих відповідачем рахунків за липень 2003 року -
листопад 2004 року, перевищувала обсяг фактично спожитої позивачем
електричної енергії, який було підтверджено звітами про спожиту
електроенергію за цей період, на величину електричної енергії, що
була використана житловим фондом, який знаходився на балансі ОЖКП
"Південне".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.06.05 у справі №9/164, яка розглядалась за участю тих самих
сторін, встановлено, що відповідач на підставі повідомлень
позивача про припинення закупівлі електроенергії для житлового
фонду повинен був припинити постачання електричної енергії на
об'єкти житлового фонду або оформити свої відносини з новим
споживачем.
Окрім того, у постанові Вищого господарського суду України
від 21.03.06 у справі № 9/164 було визначено, що суди першої та
апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що з
дати передачі житлового фонду на баланс ОЖКП "Південне" у
відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" припинився
обов'язок обліковувати обсяги споживання електроенергії іншими
споживачами.
Безпідставне нарахування відповідачем спірної заборгованості
позивачу було наслідком порушення відповідачем з 1 липня 2003 року
приписів пункту 7.10. Правил користування електричною енергією.
Крім того, твердження відповідача стосовно того, що дані
звітів про споживання електричної енергії позивача за спірний
період не відповідають дійсності, оскільки стосовно цих даних
відсутні відомості щодо номерів приладів обліку, з яких були взяті
ці покази, спростовується механізмом визначення кількості спожитої
відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина" електроенергії за 1
класом 9 групи у звітах про спожиту електроенергію, який існував
до 1 липня 2003 року, не змінювався після 1 липня 2003 року, та
який грунтувався виключно на вказаних у звітах даних приладів
обліку електроенергії.
Кількість електроенергії, яка була безпосередньо передана
позивачем на об'єкти житлового фонду (населенню) - 1 клас 9 група,
визначалась у звітах про спожиту електроенергію як залишок після
віднімання від кількості електроенергії, що вказували певні
прилади обліку, кількості електроенергії, спожитої допоміжними або
побутовими об'єктами позивача, та кількості електроенергії,
переданої стороннім організаціям, які мали прямі договори з
відповідачем.
Посилання відповідача на те, що у звітах відкритого
акціонерного товариства "Дніпрошина" за січень-листопад 2004 р. не
вказано номерів приладів обліку є безпідставним та спростовується
відомостями, які фактично відображено позивачем у звітах про
спожиту електроенергію. Зазначені звіти містять докладну
інформацію про кількість електроенергії, спожитої позивачем та
його субспоживачами із зазначенням номерів розрахункових засобів
обліку та їх показань. У відповідності зі ст. 15 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має право на захист свого
цивільного права у разі його порушення, невизнання або
оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який
не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено,
що кожна ососба має право звернутися до суду за захистом свого
особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом
захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання
права.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право
на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні
інтереси таких суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або
відсутності прав.
Визнання права є способом захисту, який застосовується у
випадку спору між суб'єктами цивільного права щодо наявності чи
відсутності правовідносин між сторонами правовідносин і
відповідно - наявності чи відсутності цивільного права та
цивільного обов'язку. Відсутність цивільного права у однієї
сторони правовідносин - це відсутність обов'язку у іншої сторони
тих самих правовідносин.
Враховуючи викладене судом першої інстанції було повністю
з"ясовано всі обставини справи та правильно застосовані норми
матеріального права у зв"язку, з чим підстав для скасування
рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
22.02.07 у даній справі залишити без змін, а скаргу без
задоволення.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя В.I. Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко