ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2007 Справа № 2-441/07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі
колегії суддів:
головуючого: судді Науменко I.М. -доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Ковальова Олена Анатоліївна представник,
довіреність №б/н від 22.06.07;
від відповідача-1: Боровський Валерій Антонович представник,
довіреність №725 від 25.06.07;
відповідачі-2, 3 та їх представник у судове засідання не
з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені
належним чином.
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу
Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від
16.11.06р. у справі № 2-441/07; приватного підприємства
"Одіссей", Кіровоградська область на рішення Олександрійського
міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.01.07р. у
справі № 2-441/07; приватного підприємства "Одіссей",
Кіровоградська область на додаткове рішення Олександрійського
міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.02.07р. у
справі № 2-441/07
за позовом приватного підприємства "Одіссей", Кіровоградська
область
до Фонду комунального майна Олександрійської міської ради
ОСОБА_1
ОСОБА_2
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та
дарування, повернення об'єкту приватизації у комунальну власність
та за зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні
майном
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 16.11.06р. у справі № 2-441/07 (№2-4426/06) (суддя
Куковенкова С.В.) накладено арешт на нерухоме майно -не житлове
приміщення загальною площею 168 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, яке
належить ОСОБА_2.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 16.11.06р. суд першої
інстанції виходив з того, що відповідач може вжити заходів по
відчуженню майна, щодо якого виник судовий спір, що може
спричинити тривалий процес відновлення прав позивача.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області від 16.01.07р. у справі № 2-441/07
(№2-4426/06) позов ОСОБА_2 задоволено, в позові ПП "Одіссей"
відмовлено, зобов'язано ПП "Одіссей" звільнити приміщення
загальною площею 22,2 кв.м. в АДРЕСА_1.
Приймаючи оскаржуване рішення від 16.01.07р. суд першої
інстанції виходив з того, що позивач не був стороною договору
купівлі-продажу майна, доказів того, що він мав намір брати участь
в приватизації не надав. Крім того він мав намір укласти договір
суборенди спірного приміщення. Тобто на час приватизації визнав
права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та те, що про зміну власника йому було
відомо ще тоді.
Додатковим рішенням від 05.02.07р. у справі № 2-441/07
стягнуто з ПП "Одіссей" на користь ОСОБА_1 8,50 грн. судового
збору та 7,50 витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. Скасовано арешт на не житлове приміщення
загальною площею 168 кв.м. в АДРЕСА_1.
Приймаючи оскаржуване додаткове рішення від 05.02.07р. суд
першої інстанції виходив з того, що при ухваленні рішення суд не
вирішив питання про судові витрати та заходи щодо забезпечення
позову.
Не погодившись з ухвалою районного суду від 16.11.06р.,
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати
ухвалу суду першої інстанції у справі №2-441/07(№2-4426/06),
посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував ту
обставину, що відсутні будь-які докази про те, що не житлове
приміщення може бути відчужене.
Не погодившись з рішенням районного суду від 16.01.07р. у
справі № 2-441/06(№2-4426/06) ПП "Одіссей" звернулося до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти
нове рішення, яким позов ПП "Одіссей" задовольнити, визнати
недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу НОМЕР_1,
визнати недійсним з моменту вчинення договір дарування, укладений
17.03.06р., посилаючись на те, що як оренда так і приватизація
спірного майна у Фонді комунального майна міської Ради були
здійснені на підставі підроблених документів.
Також ПП "Одіссей" не погодилось з додатковим рішенням
районного суду від 05.02.07р. у цій справі, звернулося до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просить скасувати дане рішення, посилаючись на те,
що судові витрати стягнуті безпідставно, а вжиті заходи
забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням
законної сили, тобто суд передчасно скасував арешт без достатніх
на то підстав.
Сторони витребуваних судом відзивів на апеляційні скарги не
надали.
Від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення
розгляду справи в зв'язку з її хворобою, в підтвердження чого було
надано довідку НОМЕР_2 поліклініки міськлікарні № 1 про те, що
ОСОБА_3 знаходилась на амбулаторному лікуванні з 11.07.07р. по
13.07.07р. Однак дана довідка викликає сумніви щодо її дійсності,
оскільки зміст довідки зроблений в минулому часі, справа
розглядається 12.07.07р., і судовій колегії невідомо, яким чином
лікар зробив висновок, що ОСОБА_3 хворіла саме до 13.07.07р.,
тобто саме в дні розгляду справи. За цих обставин колегія суддів
вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про
відкладення розгляду справи, з метою недопущення затягування
розгляду справи. До того ж, в матеріалах справи міститься
достатньо документів та доказів для вирішення справи по суті в
даному судовому засіданні.
Справа розглядається за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки згідно ЗУ
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
визначення підсудності справ з питань приватизації та з
корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
від 15.12.2006р. № 483-V, ст.. 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
доповнено пунктом 4 такого змісту "4) справи, що виникають з
корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та
його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником,
який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)
господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю,
управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім
трудових спорів". Відповідно до ч.5 ст. 16 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, справи у спорах між
господарським товариством та його учасником (засновником,
акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між
учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства,
що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням
діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за
місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним
державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно "Прикінцевих положень" ЗУ "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з
питань приватизації та з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
від
15.12.2006р. № 483-V, після набрання чинності цим Законом заяви і
скарги у справах, передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом
4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, по яких не порушено (не відкрито)
провадження, розглядаються господарським судом у порядку,
встановленому Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Судові рішення у справах, передбачених пунктом 2
Прикінцевих положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання
чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути
оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням
господарського товариства в порядку, встановленому Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і в строки, визначені
процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа
чи постановлено рішення суду першої інстанції. Неоскаржені судові
рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень
цього Закону, ухвалені судами першої інстанції до набрання
чинності цим Законом, набирають законної сили в порядку і у
строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційні скарги
сторін, вважає, що апеляційні скарги на рішення Олександрійського
міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.01.07р. та
додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області від 05.02.07р. у справі №
2-441/07(№2-4426/06) підлягають задоволенню, а апеляційна скарга
на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 16.11.06р. у справі № 2-441/07(№2-4426/06) не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, приватне підприємство "Одіссей"
звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору
НОМЕР_1 купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 23.08.2002р.,
договору дарування від 17.03.06р., зобов'язання відповідача
ОСОБА_2 повернути не житлове приміщення площею 168,0 кв.м. за
адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність. Позивач з метою
забезпечення позову просив накласти арешт на нерухоме майно, що є
предметом спору.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно
задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки
відповідач може вжити заходів по відчуженню майна, щодо якого
виник судовий спір, що може спричинити тривалий процес відновлення
прав позивача. Враховуючи те, що дії по відчуженню спірного майна
вже відбувались, а саме було укладено договір дарування ОСОБА_1 на
користь ОСОБА_2, то у суду першої інстанції були всі достатні
підставі припускати можливість відчуження спірного майна в
подальшому, що може ускладнити, або зробити виконання рішення суду
неможливим.
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу суду
першої інстанції від 16.11.06р. слід залишити без задоволення.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського
суду вважає, що апеляційна скарга ПП "Одіссей" на рішення суду від
16.01.07р. підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішенням Олександрійської міської ради НОМЕР_3 затверджено
перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м.
Олександрії, що підлягають приватизації (відчуженню) в 2002 році,
згідно з п. 5 якого, в 2002 році підлягає приватизації спірне
приміщення. В ході підготовки об'єкта до приватизації було
проведено інвентаризацію приміщення, за результатами якої уточнено
розмір площі приміщення. Наказом по Фонду комунального майна
міської ради НОМЕР_4 затверджено площу в розмірі 168 м2.
Рішення міської ради НОМЕР_3 прийнято відповідно до
повноважень, наданих п. 30 ст. 26, ст. 59 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, ч. 1 ст. 7 Закону
України "Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу
приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
.
Однак, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про
те, що посилання позивача на вчинення продажу приміщення без згоди
власника не грунтується на матеріалах справи, оскільки
скористатися правом на оренду та приватизацію спірного приміщення
ПП "Одіссей" не мало можливості внаслідок того, що як оренда, так
і приватизація цього майна у Фонді комунального майна міської Ради
були здійснені на підставі підроблених документів, що повністю
підтверджується матеріалами справи. З цих підстав є неправильним
висновок районного суду про те, що ПП "Одіссей" взагалі не мало
права на оспорювання договору НОМЕР_1 купівлі-продажу нежитлового
приміщення від 23.08.02р.
Як видно з матеріалів справи, в ході розслідування
кримінальної справи № 51-568, матеріали якої залучені до даної
справи, було встановлено, що у Фонді комунального майна міської
Ради було зареєстровано підроблений договір суборенди від
04.01.01р. за умовами якого у суборенду ОСОБА_1 було передано не
житлове приміщення площею 158 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. При
цьому на момент складання договору відповідач ОСОБА_1 не була
зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності, а
отримала цей статус лише 11.07.01р., а тому судова колегія дійшла
висновку, що згідно ст.. 6 ЗУ "Про оренду державного та
комунального майна" виступати в якості орендаря чи суборендаря
об'єкту комунального майна ця особа не мала права.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
, підготовка
об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами
приватизації, які визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає
приватизації шляхом викупу, або початкову ціну продажу об'єкта на
аукціоні, за конкурсом.
Згідно з ч. З ст. 7 Закону України "Про оцінку майна та
професійну оціночну діяльність" ( 2658-14 ) (2658-14)
, у випадку
приватизації майна, що є у комунальній власності, проведення
незалежної оцінки майна є обов'язковим.
Згідно з п. 24 Методики оцінки вартості майна під час
приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України
від 12.10.00 року №1554 ( 1554-2000-п ) (1554-2000-п)
, висновок експерта,
отриманий у процесі виконання договору на проведення незалежної
оцінки майна, який укладено з державним органом приватизації,
підлягає затвердженню керівником державного органу приватизації у
разі, коли така оцінка проводилася з метою продажу цього майна
шляхом викупу або продажу одному покупцю, на аукціоні (за
конкурсом) з продажу цілісних майнових комплексів та індивідуально
визначеного майна під час приватизації.
Ч. З ст. 13 Закону України "Про оцінку майна та професійну
оціночну діяльність" ( 2658-14 ) (2658-14)
, рецензування звіту про оцінку
майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується,
затверджується або приймається органом місцевого самоврядування, є
обов'язковим.
Судом першої інстанції було встановлено, що рецензування
звіту про оцінку спірного приміщення проводилось рецензентом
ОСОБА_4. Згідно з висновком рецензента, звіт придатний для
використання. Таким чином, районний суд прийшов до висновку, що
оцінку спірного приміщення проведено з дотриманням норм чинного
законодавства. Однак цей висновок суду першої інстанції також не
грунтується на законі та матеріалах справи, оскільки посилання
рецензента ОСОБА_4 на те, що рецензія від 31.07.02р. ним оформлена
згідно вимогам п.64 Національного стандарту № 1 "Загальні засади
оцінки майна і майнових прав", який було затверджено постановою
КМУ №1440 від 10.09.03р. ( 1440-2003-п ) (1440-2003-п)
, свідчать про те, що
даний звіт суперечить вимогам закону, оскільки на час складання
рецензії від 31.07.02р. зазначений нормативний акт не набув
чинності.
18.07.02 року в Фонд комунального майна міської ради
звернулась ОСОБА_1 із заявою про приватизацію спірного об'єкта
Відповідно до довідки №4 від 3.01.07 року, заяв щодо участі в
процесі приватизації спірного приміщення від інших осіб не
надходило.
23.08.02 року між відповідачами - Фондом комунального майна
міської ради та ОСОБА_1 було укладено договір НОМЕР_1
купівлі-продажу приміщення шляхом викупу, згідно з яким ОСОБА_1
придбала спірне приміщення.
Оренда майна будь-якої форми власності, як різновид майнового
найму, регулюється, як положеннями ЦК, так і ЗУ "Про оренду
державного та комунального майна". Норми цивільно-правового
інституту (ст.ст. 256-276 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що діяла на час
виникнення спірних правовідносин) і норми Закону про оренду
узгоджуються, крім положень щодо істотних умов договору та порядку
передачі майна в суборенду.
Суд першої інстанції невірно відхилив факти, встановлені при
розслідуванні кримінальної справи №51-568, а також надав оцінку
законності порушення цієї кримінальної справи.
За таких обставин колегія суддів Дніпропетровського
апеляційного господарського суду дійшла висновку, що договір
НОМЕР_1 купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 23.08.02р.
укладено на підставі підроблених документів, ціна продажу об'єкта,
що підлягає приватизації шляхом викупу, визначена з порушенням
вимог ч.2 ст. 9, ст.. 12 ЗУ "Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію", п.11, п.24 Методики оцінки
вартості майна під час приватизації, ч.1 ст. 12, ч.1,3,6 ст. 13 ЗУ
"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність
в Україні, Фондом комунального майна міської Ради продаж спірного
приміщення вчинено після спливу двомісячного строку підготовки
цього об'єкта до приватизації, встановленого ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)).
Таким чином договір НОМЕР_1 від 23.08.02р. слід визнати недійсним
з моменту його укладення.
Також суд першої інстанції неправильно зобов'язав ПП
"Одіссей" повернути приміщення площею 21,2 кв.м., оскільки ПП
"Одіссей" було суборендатором даного приміщення у ТОВ фірми "Віт",
а в матеріалах справи акт на повернення ТОВ фірмою "Віт" Фонду
комунального майна міської Ради нежитлового приміщення, загальною
площею 781,9кв.м., яке є предметом договору оренди нерухомого
майна НОМЕР_5 або на повернення ПП "Одіссей" приміщення площею
21,2 кв.м., яке є предметом договору суборенди від 27.10.2000р.
відсутні.
Не приймається до уваги посилання районного суду на довідку
Фонду комунального майна міської Ради від 03.01.07р. № 3, яка за
висновками суду підтверджує припинення з 01.07.04р. договору
оренди нерухомого майна НОМЕР_5 та відповідно договору суборенди
нерухомого майна НОМЕР_6, оскільки виходячи з приписів ч.2 ст. 795
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про оренду державного та
комунального майна" зазначені обставини можуть бути підтверджені
лише актом про повернення орендарем (суборендарем) предмета
договору оренди, який підписується сторонами договору оренди.
За таких обставин колегія суддів Дніпропетровського
апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що
рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 16.01.07р. у справі № 2-441/07(№2-4426/06) слід
скасувати з підстав, передбачених п.3 ст. 104 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме невідповідність
висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду,
обставинам справи.
Також ПП "Одіссей" оскаржило додаткове рішення
Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Судова колегія вважає, що рішення районного суду від
05.02.07р. також підлягає скасуванню в силу наступного.
Оскільки рішення Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області від 16.01.07р. підлягає скасуванню, то і
додаткове рішення від 05.02.07р. також підлягає скасуванню в
частині стягнення судових витрат.
Також районний суд невірно скасував арешт, накладений на
спірне майно, оскільки на момент 05.02.07р. рішення від 16.01.07р.
в законну силу не вступило, а на а.с. 231 тому 1 міститься заява
про апеляційне оскарження ПП "Одіссей" від 24.01.07р., тобто
подана в строк для подання заяви на апеляційне оскарження. Таким
чином суд першої інстанції не мав права скасовувати арешт до
вирішення справи по суті.
Додаткове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених
ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 16.11.06р. у справі № 2-441/07(№2-4426) -залишити без
змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Олександрія -без
задоволення.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Одіссей" на
рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 16.01.07р. у справі №
2-441/07(№2-4426/06) -задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської
області від 16.01.07р. у справі № 2-441/07(№2-4426/06) -скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги приватного
підприємства "Одіссей" -задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним договір НОМЕР_1 купівлі-продажу приміщення
шляхом викупу від 23.08.02р., укладений між Фондом комунального
майна Олександрійської міської ради та ОСОБА_1, з моменту його
укладення.
Визнати недійсним договір дарування від 17.03.06р., укладений
між ОСОБА_1, м. Олександрія та ОСОБА_2 з моменту його укладення.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути об'єкт приватизації, а саме
приміщення загальною площею 168 кв.м., розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 Фонду комунального майна Олександрійської міської ради.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до приватного
підприємства "Одіссей" про усунення перешкод в користуванні
майном -відмовити.
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Одіссей" на
додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області від 05.02.07р. у справі №
2-441/07(№2-4426/06) -задовольнити.
Додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду
Кіровоградської області від 05.02.07р. у справі №
2-441/07(№2-4426/06) -скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду
України.
Головуючий суддя I.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді К.С. Лукінова