Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Кушнірчук Н.В., адвокат, довіреність б/н від 08.01.08;

від відповідача - Шляєв I.В., юрисконсульт, довіреність № 63 від 01.01.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество", смт.Підгородне Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.08р. у справі № 22/453-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество", смт.Підгородне Дніпропетровської області

до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17171 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 24.04.2008 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество", смт. Підгородне Дніпропетровської області звернулося з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ про стягнення 17171,19 грн. вартості недостачі прокату чорного металу за залізничною накладною № 49864582.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 року по справі № 22/453-07 (суддя Пуппо Л.Д.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки в комерційному акті йдеться про перевірку і видачу вантажу сталі сортової, зважувався весь вантаж без розподілу на різні марки, ГОСТи сталі. Суд зазначив, що в акті встановлена загальна вагова недостача і не встановлено, якої саме продукції не вистачає і скільки. У разі, коли в комерційному акті не встановлено, якої саме продукції не вистачає і в якій кількості, одержувач має здійснити приймання продукції у відповідності з Iнструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості по Iнструкції П-6.

Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що позивачем були надані всі належні докази розміру та вартості недостачі.

Відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між відкритим акціонерним товариством "Торговий дім "Содружество" та закритим акціонерним товариством "Донецьксталь -металургійний завод" укладено договір від 27.02.2007 року № 302167 на поставку металопродукції.

На виконання договору, закрите акціонерне товариство "Донецьксталь -металургійний завод" відвантажило на адресу позивача по залізничній накладній № 49864582 у вагоні № 63378509 сталь сортову.

Видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача, що підтверджується комерційним актом від 10.07.2007 року БН № 752097/103/154.

Докази передоплати продукції позивачем надані (а.с. 60-66).

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України (435-15) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України (435-15) у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (457-98-п) , Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 1 пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 № 567/6855 (z0567-02) , комерційні акти складаються на місцях загального користування -у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Згідно до пункту 12 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644 (z0861-00) , при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг, на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевіряються навалом та насипом і прибули без ознак втрати. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача, ці вантажі видаються без перевірки.

Пунктом 5 Iнструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування, чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту вантажоодержувач зобов'язаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною інструкцією.

Згідно до зазначеного пункту 5 Iнструкції П-6 позивач витребував у відповідача складання комерційного акту.

Відповідно до комерційного акту від 10.07.2007 року БН № 752097/103/154, який складений згідно до вимог Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року № 567/6855 (z0567-02) , при видачі виявилось, що маса вантажу менше, ніж зазначено в документах на 440 кг. Навантаження навалом у зв"язках, нижче бортів 1,5-1,75 м. На кожній зв"язці покладено по 2 обв"язки, вантаж маркований білою фарбою в 2-х місцях від борту до борту над 2,6 люками. Над 2 люком маркування перерване на 3-х пачках від першого борту над 2, 6 люками. Над 2-м люком маркування перерване, на 3-х пачках від першого борту по 60 см. Вантаж вдруге промаркований сірою фарбою над 2-м люком від борту до борту. На інших зв"язках маркування та обв"язки не порушені.

Оскільки, як вбачається з комерційного акту, не виключений доступ сторонніх осіб до перевезення (відсутність маркування) відповідальність за недостачу повинна бути покладена на перевізника.

Iз сертифікату якості від 05.07.2007 року № 4507-С, який прямував з вантажем, вбачається, що по спірній відправці здійснювалось перевезення сталі сортової діаметром 50,0 та 20,0 мм.

Оскільки, в комерційному акті не вказано, якої саме сталі сортової не достає (50,0 чи 20,0 мм), позивачем не складений Акт приймання по кількості, передбачений Iнструкцією П-6, то вартість нестачі повинна розраховуватися, виходячи із меншої ціни сталі сортової, яка перевозилась у спірному вагоні) 2921,0 грн. (круг діаметром 20,0 мм) рахунок фактури від 07.07.2007 року № 8770007 (а.с. 10).

Згідно до статті 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (z0861-00) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року № 862/5083 (z0862-00) для даної категорії вантажу сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 %. Сума, яка підлягає стягненню з урахуванням вищевикладеного становить 14372,1 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як факт недостачі підтверджується комерційним актом, а ціна вантажу, який перевозився у спірному вагоні, підтверджується договором, рахунками, платіжними дорученнями та сертифікатом, у зв"язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 року по справі № 22/453-07 підлягає частковому скасуванню.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

На підставі викладеного, та, керуючись статтями 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 року по справі № 22/453-07 скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество", смт.Підгородне Дніпропетровської області 14372,1 грн. основного боргу, 143,72 грн. державного мита за розгляд справи, 98,8 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Содружество", смт.Підгородне Дніпропетровської області 71,9 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.