ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2007 № 2/202
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Левченко В.С. (за довір.), Клюца С.О. (за
довір.), Целєв О.В. (за довір.),
від відповідача - Музиченко О.А. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Міністерства юстиції України в особі департаменту державної
виконавчої служби на ухвалу
Господарського суду м.Києва від 24.05.2007 про забезпечення
позову
у справі № 2/202
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття"
до Міністерства юстиції України в особі департаменту
державної виконавчої служби
третя особа відповідача
третя особа позивача
про заборона здійснювати дії
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2007 р. у
справі №2/202 заяву позивача про застосування заходів забезпечення
позову задоволено, заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії
щодо нежитлових будівель літ. "А" (крім - 1 поверх: 2, 48; 4
поверх: 2а, 3,4) "ББ1" (крім - 1 поверх: 6-14,44), "В", "ГГ1",
"Д", "Е", "Ж", "З", "Й", "К", "Л", площею 22256,4 кв.м., що
знаходяться за адресою м. Одеса, вул.. Хімічна, 2 та складають
957/1000 частини нежитлових будівель.
Відповідач, не погоджуючись з ухвалою суду про застосування
заходів забезпечення позову від 24.05.2007 р., звернувся з
апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського
суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати з підстав
порушення судом норм процесуального права, ноповного дослдження
судом обставин справи, матеріали справи передати до суду першої
інстанції для подальшого розгляду.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт
посилається на неправомірність застосування судом заходів
забезпечення позову, оскільки обрані заходи порушують права сторін
виконавчого провадження. Апелянт також зазначає, що у
відповідності до положень ст..4,5 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, станом на теперішній час у відношенні
спірного майна проводяться виконавчі дії, передбачені чинним
законодавством.
В судове засідання від позивача з'явилися два представники
гр. Левченко В.С., який діє на підставі довіреності, виданій
головою правління Панасюком О.В. від 02.07.2007 р., та гр. Целєв
О.В., який діє на підставі довіреності, виданій головою правління
Сандул Ю.О. від 16.06.2006 р.
Через канцелярію суду від представника позивача, гр. Левченко
В.С., була подана заява про припинення апеляційного провадження у
справі №2/202 у відповідності до ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
підстав відмови позивача від позову.
В судовому засіданні представник позивача, гр.. Целєв О.В.
проти апеляційної скарги заперечує, просить ухвалу суду про
застосування заходів забезпечення позову залишити без змін, проти
поданої представником Левченко В.С. заяви про припинення
апеляційного провадження у справі №2/202 заперечує.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши зібрані у справі
докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія
приходить до висновку про правомірність задоволення судом першої
інстанції заяви про забезпечення позову та застосування обраних
заходів, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду
першої інстанції із позовом до Міністерства юстиції України в
особі департаменту державної виконавчої служби про звільнення
майна з під арешту, накладеного відповідачем при здійсненні
виконавчого провадження №2641-356, відкритого державним виконавцем
відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства
юстиції України Олефір О.О. по стягненню заборгованості з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубль А", а саме на
нежитлові будівлі літ. "А" (крім - 1 поверх: 2, 48; 4 поверх: 2а,
3,4), "ББ1" (крім - 1 поверх:6-14,44), "В", "ГГ1", "Д", "Е", "Ж",
"З", "Й", "К", "Л", площею 22256,4 кв.м., що знаходяться за
адресою м. Одеса, вул. Хімічла, 2 та складають 957/1000 частини
нежитлових будівель.
Позивач вважає, що порушено його право власності, так як саме
він є власником вищезазначених будівель, на підтвердження чого
позивачем надано рішення Приморського районного суду м. Одеси від
20.10.2006 р., що набрало законної сили відповідно до ухвали
Апеляційного суду Одеської області від 27.01.2007 р. у справі
№22ц-304/2007р. та Рішення Господарського суду Одеської області
від 17.01.2007 р., яке набуло законної сили 12.08.2006 р.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія Акту державного
виконавця про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні
суду та передачі їх стягувану від 28.12.2006 р., з якого
вбачається, що 28.12.2006 р. відповідач здійснив вилучення у ТОВ
"Дубль А" вказане в акті майно і передав його позивачу, ВАТ
"Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття".
Відповідно до положень ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд за
заявою сторони, прокурора, або зі своєї ініціативи, може вжити
заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення
позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення
суду.
Судова колегія звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про
забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів,
наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися,
зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує
реальна загроза не виконання чи утруднення виконання можливого
рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних
вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який
просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення
судом клопотання позивача про застосування заходів забезпечення
позову у вигляді заборони відповідачу та іншим особам здійснювати
будь-які дії щодо відчуження спірних нежитлових приміщень, є
припущення про те, що здійснення виконавчого провадження в частині
накладення стягнення на майно, що належить позивачу на праві
приватної власності, і який не відповідає за борговими
зобов'язаннями ТОВ "Дубль А", може призвести до порушення
законного права власності позивача на вищезазначене нерухоме
майно.
За таких обставин колегія погоджується із висновком суду
першої інстанції щодо обгрунтованості обрання вказаних заходів
забезпечення позову з метою недопущення порушення законних прав
власника майна та гарантування можливості виконання в майбутньому
рішення господарського суду.
З приводу заявленого представником позивача клопотання про
припинення апеляційного провадження у справі №2/202 на підставі
ст..80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія вважає за необхідне
зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, подане клопотання про
припинення провадження у справі від імені позивача підписане
представником гр.. В.С. Левченко, що діє на підставі довіреності,
підписаної Панасюком О.В. як головою правління позивача.
Однак, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що
з моменту прийняття рішення Загальними Зборами акціонерів
позивача, з 15.03.2006 р., Панасюк О.В. був звільнений з посади
голови правління товариства, яким став Сандул Ю.О. (копія
протоколу загальних зборів акціонерів від 15.03.2006 р., наказ
№35к від 06.06.2006 р. про звільнення з посади голови правління
Панасюка О.В.).
Представник позивача, Целєв О.В., також зазначає, що
громадянин Панасюк О.В. більше на посаді голови правління позивача
не поновлювався, на посаду голови правління не обирався. У
відповідності до наказу №35к.д від 06.06.2006 р. всі довіреності,
видані Панасюком О.В. від імені голови правління позивача були
скасовані (залучено до матеріалів справи).
Доводи гр. Левченко В.С. щодо зазначення в довідці
статуправління в ЄДРПОУ в якості керівника позивача гр. Панасюка
О.В., судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки
не внесення своєчасно змін до ЄДРПОУ про керівника підприємства не
є підставою для задоволення заяви гр. Левченко В.С. про відмову
від позову.
Дослідивши обставини справи, колегія не вбачає підстав для
задоволення клопотання про припинення апеляційного провадження з
підстав звернення із заявою неповноважного представника позивача.
Питання щодо відмови від позову підлягає розгляду в суді
першої інстанції, оскільки в даному випадку справа по суті спору
не розглянута, апеляційне провадження було порушено в зв'язку із
оскарженням ухвали про забезпечення позову відповідачем. Апелянт,
Міністерство юстиції України, від апеляційної скарги не
відмовлявся, тому відсутні підстави припиняти апеляційне
провадження.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції від позивача
заяв про відмову від позову не надходило, відповідно суд першої
інстанції правомірно прийняв ухвалу про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не є
обгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Оскаржувана
ухвала суду від 24.05.2007 р. про застосування заходів
забезпечення позову відповідає фактичним обставинам справи,
чинному законодавству, а відтак підстави для її зміни чи
скасування є відсутніми.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України в особі
департаменту державної виконавчої служби залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.05.2007 р. про
забезпечення позову у справі №2/202 без змін.
3. Передати матеріали справи №2/202 до Господарського суду
міста Києва.
Головуючий суддя
Судді