ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
09.07.07 Справа № 12/107-9/16-13/158 ( rs227951 ) (rs227951)
Львівський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого-судді Р. Марко
суддів Т. Бонк
С. Бойко
При секретарі Ковалишин Ю.
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ"Добробут"від 10.11.06 № 72
на рішення господарського суду Iвано- Франківської області
від 02.11.06
у справі № 12/107-9/16-13/158 ( rs227951 ) (rs227951)
за позовом - ВАТ"Добробут"
до відповідача - Iнститут менеджменту та економіки "Галицька
академія"
про визнання недійсним договору
за зустрічним позовом- Iнститут менеджменту та економіки
"Галицька академія"
до- ВАТ"Добробут"
про спонукання до виконання договірних зобов"язань
за участю представників сторін:
від позивача- не з"явився
від відповідача -Гамалюк Б., Римарук М.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Iвано- Франківської області від
02.11.06 по даній справі відмовлено у задоволенні позову
ВАТ"Добробут"до Iнститут менеджменту та економіки "Галицька
академія"про визнання недійсним договору. Провадження по
зустрічному позову припинено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач- ВАТ"Добробут"
подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з
підстав не повного з"ясування обставин справи, що призвело до
прийняття не вірного рішення. Зокрема, підставами для задоволення
позову, апелянт вважає, те, що спірний договір фінансового лізингу
підписаний від імені лізингодавця головою правління, який не мав
на це відповідних повноважень, спірний договір не був затверджений
загальними зборами.
В судовому засіданні, представник відповідача заперечив проти
доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке,
що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на
підставі досліджених усіх обставин справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини
справи, перевіривши правильність застосування судом першої
інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає
правових підстав для задоволення вимог апелянта.
При цьому колегія виходила з наступного.
05.07.2000року, між ВАТ "Добробут"(лізингодавець) та ЗАТ
"Iнститут менеджменту та економіки"(лізингоодержувач) укладено
договір фінансового лізингу №1/46, згідно якого приміщення 5-го
поверху гуртожитку по вул. Дністровській 49, загальною площею
1000,7м передано лізингоодержувачу строком на 10 років (до
31.12.2010р.). Розмір лізингових платежів, згідно договору
становить 300 000 грн., після сплати яких, лізингоодержувач стає
власником об'єкта лізингу.
Як вбачається із матеріалів справи, договір фінансового
лізингу від імені ВАТ "Добробут" укладав голова правління
товариства Касічник Б.С..
Згідно п. 11.5 Статуту ВАТ "Добробут", Голова діє від імені
товариства без довіреності в межах, передбачених цим Статутом і
чинним законодавством України".
Згідно протоколу № 3 засідання Правління ВАТ "Добробут"від
23.06.2000р. , головою
правління Касічником Б.С. було здійснено попереднє погодження
зазначеної угоди із Правлінням.
Апелянт вказує не той факт, що Правлінням не було дано згоду
Голові правління на укладення спірного договору. Однак, як
вбачається зі змісту Статуту позивача, Статутом ВАТ "Добробут"не
встановлено будь-яких обмежень щодо повноважень Голови правління
по укладенню господарських договорів та не визначено норму щодо
отримання дозволу Головою у Правління на укладання угод.
Щодо твердження скаржника про те, що Правління ВАТ
"Добробут"не приймало рішення про укладання договору фінансового
лізингу, то слід зазначити, що в справі знаходиться протокол №3
засідання Правління ВАТ "Добробут"від 23.06.2000р, яким зокрема
засвідчена згода Правління ВАТ "Добробут"на укладення договору
фінансового лізингу із інститутом.
Щодо доводів апелянта, про те, що даний протокол складений із
порушенням, то такі доводи є необгрунтованими, оскільки факт
погодження із змістом протоколу підтверджується відсутністю
подання членами правління зауважень на протокол від 23.06.2000р.
Відносно затвердження (схвалення) спірного договору
загальними зборами ВАТ "Добробут", то слід зазначити, що оскільки
позивачем було вчинено зарахування лізингових платежів на підставі
спірного договору, використання даних сум, згідно рішень загальних
зборів на потреби підприємства і виплату дивідендів акціонерам, то
такі дії свідчать саме про укладення спірного договору, визнання
усіх умов передбачених даним договором та затвердження загальними
зборами даного договору.
Колегія суддів погоджується із зауваженнями відповідача, про
те, що відсутність рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ
"Добробут" про затвердження оспорюваного договору не є правовою
підставою для визнання такого договору недійсним.
Слід зазначити, що таку позицію займає ВАСУ .
Як встановлено апеляційним судом, згідно пояснень сторін, на
даний час Договір фінансового лізингу від 05.07.2000р., сторонами
в повному обсязі виконується. Згідно умов договору та додатку №1
до договору, інститут здійснює виплати лізингових платежів ВАТ
"Добробут"згідно встановленого графіку.
Не обгрунтованими є твердження апелянта про те, що спірний
договір є збитковим як для самого товариства, так і для його
акціонерів, оскільки платежі за договором складаються лише з
вартості об'єкта лізингу, крім того при сплаті лізингових платежів
відшкодовується лише вартість об'єкта лізингу і сплачується
вартість за користування даним об'єктом, оскільки відповідно до
ст. 4 Закону України "Про лізинг" ( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
(в редакції,
чинній на момент укладання договору) фінансовий лізинг - це
договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на
своє замовлення в оплату отримує в користування від лізингодавця
об'єкт лізингу на строк не менший строку, за який амортизується 60
відсотків вартості об'єкта лізингу визначеної в день укладення
договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі
лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу
повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкту лізингу-,
визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку
договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий
лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність
лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.
В силу ст. 16 названого закону, лізингові платежі включають в
себе як суму, яка відшкодовується при кожному платежі частину
вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який
вноситься лізинговий платіж, так і винагороду лізингодавцю за
отримане у лізинг майно.
Як пояснив представник відповідача, при укладанні договору
фінансового лізингу бралась за основу балансова вартість будівлі.
Згідно довідки регіонального відділення фонду державного
майна України по Iвано-Франківській області за №04/2498 від
26.10.2006р., під час приватизації до статутного фонду ВАТ
"Добробут"включено гуртожиток залишковою вартістю 82878,0 грн. та
їдальню залишковою вартістю 9114,9 гри., які станом на 01.10.1996
р., знаходяться за адресою: м. Iвано-Франківськ, вул.
Дністровська.49.
Як зауважив представник відповідача, якщо рівномірно
розподілити вартість одного поверху із загальної вартості
гуртожитку то вартість об'єкту лізингу становить 16575,6 грн. , що
у 18 разів менше ніж сума (склад) всіх лізингових платежів згідно
договору фінансового лізину, тобто винагорода лізингодавця за
надане майно у лізинг становить 283424,4 грн.. Також, відповідачем
вкладено додаткові кошти в об"єкт лізингу, зокрема за погодженням
із ВАТ "Добробут"здійснено капітальний ремонт приміщень
гуртожитку, що засвідчено довідкою від 03.05.06 р. за № 07-01/80.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна
сторона повинна довести наявність тих обставин на які вона
посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак,
апелянтом належними доказами не підтверджено наявності правових
підстав для визнання недійсним договору.
Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за
наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо
обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для
скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення
апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Львівський апеляційний господарський суд -
Постановив:
Рішення господарського суду Iвано- Франківської області від
02.11.06 у справі № 12/107-9/16-13/158 ( rs227951 ) (rs227951)
залишити без
змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Iвано-
Франківської області.
Головуючий-суддя Р. Марко
Суддя Т. Бонк
Суддя С. Бойко