Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Котлярової О.Л.,

суддів Антонової І.В.,

Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег": Сергєєнко О.О., довіреність б/н від 18.04.08;

відповідача - Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим": не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 31 січня 2008 року у справі №2-5/14610-2007

за позовом Сільськогосподарcького закритого акціонерного товариства "Симиренко" (вул. Леніна, 128, Віліно, Бахчисарайський р-н, 98433)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" (вул. Глінки, 63, Сімферополь, 95022)

Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" (вул. Леніна, 128, Віліно, Бахчисарайський р-н, 98433)

про визнання недійсним договору

Сільськогосподарське Закрите акціонерне товариство "Симиренко" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним договір "Про уступку права вимоги" б/н від 04 жовтня 2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" та Сільськогосподарським Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Крим".

Позов мотивований тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" при уступці права вимоги не були дотримані умови договору купівлі-продажу, у частині не отримання письмового погодження позивача на передачу прав та обов’язків по вказаному договору третім особам.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2008 року у справі №2-5/14610-2007 позов задоволено, визнано недійсним договір про уступці права вимоги від 04 жовтня 2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" та Сільськогосподарським Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Крим".

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідачами не були дотримані вимоги договору купівлі - продажу №42 нафтопродуктів в асортименті від 10 червня 2004 року в частині можливої передачі прав та обов'язків за угодою третім особам, та Товариству з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" не мав права укладати договір про уступки права вимоги від 4 жовтня 2004 року.

Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки воно було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при порушенні норм матеріального права.

Більш детально доводи викладені в апеляційній скарзі.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2008 року було змінено склад колегії: суддю Ткаченко М.І. замінено на суддю Прокопанич Г.К.

У судове засідання, призначеного на 21 квітня 2008 року, представники позивача та відповідача - Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" не з'явились, були повідомлені про час і дату розгляду справи належним чином.

Від Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, але не надав доказів підтверджуючих не можливості з'явлення представника в судове засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін–це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача - Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим".

Під час повторного розгляду справи, в порядку передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег", Севастопольський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

10 червня 2004 року між Сільськогосподарським Закритим акціонерним товариством "Симиренко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" було укладено договір купівлі-продажу № 42 нафтопродуктів в асортименті.

04 жовтня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" та Сільськогосподарським Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Крим" укладений договір уступці права вимоги, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" передає, а Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Крим" приймає на себе право вимоги першого та стає кредитором за Договором № 42.

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 10.4 Договору купівлі-продажу від 10 червня 2004 року передбачає, що сторони домовилися, що передача прав та обов’язків за Договором третім особам допускається виключно з письмового погодження сторін.

Як слід із матеріалів справи про уступку права вимоги позивач був повідомлений належним чином 4 жовтня 2004 року та зареєстрував лист вх. №20411 (а.с.17).

Згідно з тексту повідомлення Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" є новим кредитором за виконанням Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства "Симиренко" зобов'язань за договором №42 від 10 червня 2004 року з моменту отримання останнім даного повідомлення.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про недійсність Договору про уступку права вимоги, не обґрунтував який нормі матеріального права не відповідає правочин, з посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України, якими встановлено принцип виконання зобов'язання належним чином.

Крім того, господарським судом не було з'ясовано, що законодавством не встановлена дійсність правочину щодо заміни кредитора у залежність від згоди боржника, оскільки становище боржника не погіршується.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення було прийнято при невідповідності висновків викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, та з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103 (частина 2), 104, (частина 1 пункти 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2008 року у справі №2-5/14610-2007 скасувати.

У позові відмовити.