ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
     05.07.07 Справа № 4/2366-21/339  ( rs498287 ) (rs498287)
        
 
     Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
 
     головуючого-судді  Кордюк Г.Т.
 
     суддів Давид Л.Л.
 
     Мурська Х.В.
 
     розглянувши   апеляційну   скаргу    приватного    підприємця
ОСОБА_1.,м.Турка.
 
     на  рішення  господарського  суду  Львівської   області   від
27.02.2007 року
 
     у справі № 4/2366-21/339 ( rs498287 ) (rs498287)
        
 
     за позовом ВАТ "Львівський хлібозавод №1",м.Львів.
 
     до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1., м.Турка.
 
     про стягнення 1721,45 грн.
 
     За участю представників:
 
     від позивача -не з"явився.
 
     від відповідача -ОСОБА_1.- підприємець.
 
     Рішення   господарського   суду   Львівської   області    від
27.02.2007р. (суддя Судова-Хомюк Н.М.)  позов  ВАТ  "Хлібокомбінат
№1"задоволено, стягнено з приватного підприємця  ОСОБА_1.  1217,90
грн.  боргу,115,38  грн.  пені,  відшкодовано  судові  витрати,  в
стягненні 20% річних відмовлено.
 
     Суд мотивував рішення тим, що  відповідач  свої  зобов"язання
щодо оплати за отриманий товар не  виконав,  сума  боргу  підлягає
стягненню, на підставі п.5.5 договору підлягає стягненню пеня.
 
     Відмовляючи в стягненні 20% річних, суд виходив  з  того,  що
розмір відсотків суперечить ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав  апеляційну
скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, справу направити на
новий розгляд, покликаючись, що  оплата  за  отриманий  товар  ним
здійснена, про  розгляд  справи  не  був  повідомлений  і  не  міг
захищати свої права, оскільки змінив місце проживання, в  судовому
засіданні доповнив  доводи  апеляційної  скарги,  зазначив,  що  з
позовної заяви не зрозуміло на які накладні  посилається  позивач,
на  підставі  чого  виник  борг  в  сумі  1217,90  грн.,  оскільки
незрозуміло  на  яку  суму  отримано  товар,  по  яких  накладних,
відсутні документи, які б свідчили про  часткову  оплату,  а  тому
вимоги є необгрунтовані.
 
     Крім того, покликається, що  згідно  договоруНОМЕР_1  юр  від
31.01.2005р. оплата повинна проводитись протягом трьох банківських
днів з моменту отримання продукції, а в розрахунку пені  неможливо
встановити  по  яких  накладних  і  коли   повинна   здійснюватись
проплата, оскільки позивач не зазначив в позовній  заяві  підставу
отримання товару, а саме номери накладних, на  яку  суму  отримано
товар.
 
     Заслухавши   пояснення   відповідача,   обговоривши    доводи
апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняте в  ній
судове рішення, Львівський апеляційний господарський  суд  вважає,
що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи  з
наступного:
 
     Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  позовна
заява  повинна  містити:  виклад  обставин,  на  яких  грунтуються
позовні  вимоги,  зазначення  доказів,  що  підтверджують   позов,
обгрунтований  розрахунок  сум,  що  стягуються  чи   оспорюються,
законодавство на підставі якого подається позов.
 
     В позовній заяві позивач вказав, що відповідачем отримано  по
накладних товар і оплату не проведено.
 
     Однак, в порушення ст.54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , позивач  не
виклав  повністю  обставин  справи  та  не  зазначив  які   докази
підтверджують дані обставини,  в  звязку  з  чим  суд  апеляційної
інстанції  ухвалою  від  14.06.2007р.  зобв"язав  позивача  подати
обгрунтований  розрахунок  боргу  (зазначити  по  яких   накладних
отримано продукцію і на яку суму, коли проведено оплату і  на  яку
суму) подати обгрунтований розрахунок пені,  оскільки  в  позовній
заяві зазначено лише про стягнення суми  боргу  1217  грн.,  однак
яким чином ця сума боргу виникла  у  відповідача  перед  позивачем
незрозуміло.
 
     Крім того, згідно умов  договоруНОМЕР_1  юр  (п.4.3  ),  який
долучений до позовної заяви, вбачається, що  оплата  за  отриманий
товар повинна бути проведена на протязі трьох банківських  днів  з
моменту  отримання  продукції.А  тому  розрахунок   пені   повинен
проводитись відповідно по кожній накладній з урахуванням вимог п.6
ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Без обгрунтованого розрахунку суми  боргу  і  пені  неможливо
встановити чи правильно позивач визначив ціну  позову  (п.3  ст.54
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ),  а  відтак  від  ціни  позову  чи  вірно
сплачено держмито.
 
     Приймаючи рішення про стягнення з позивача суми боргу і пені,
місцевий господарський суд на вказані обставини уваги не  звернув,
прийняв рішення при неповому з"ясуванні всіх обставин  справи,  що
відповідно до ст.104  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          є  підставою  для
скасування рішення суду.
 
     Позивач на вимогу ухвали суду від 14.06.2007р. обгрунтованого
розрахунку боргу пені не подав, представник в судове засідання  не
з"явився, тому позов підлягає залишенню без розгляду  на  підставі
п.5 ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Додаток на 28 аркушах, які надійшли до суду 3.07.2007р., не є
обгрунтованим розрахунком  суми  позову,  походження  яких  і  які
обставини вони підтверджують позивач не обгрунтував.
 
     Приймаючи рішення про відмову в  стягненні  20%  річних,  суд
мотивував, що даний розмір відсотків суперечить ст.625 ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Однак, не з"ясував, що такий відсоток  сторони  встановили  в
п.5.5 договору, який у встановленому порядку недійсним не визнано.
 
     Відповідно   до   п.1   ст.83   ГПК   України    ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
господарський суд приймаючи рішення має  право  визнати  недійсним
повністю чи у певній частині пов"язаний з предметом спору, договір
який суперечить законодавству.
 
     Однак, роблячи висновок, що стягнення 20%  річних  суперечить
ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , місцевий господарський суд договір в
цій частині недійсним не визнав, а тому висновок в цій частині  не
відповідає обставинам справи, є невірний, зроблений при  неповному
з"ясуванні обставин справи.
 
     В зв"язку з  неможливістю  визначити  суму  боргу,  від  якої
відповідно до п.5.5 договору підлягають стягненню річні в  розмірі
20%, позовні вимоги в цій  частині  також  належить  залишити  без
розгляду.
 
     Відповідно до п.5  ст.54  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  позовна
заява повинна містити, зокрема, обгрунтований розрахунок  сум,  що
стягуються чи оспорюються.
 
     Якщо у позовній заяві йдеться лише про  стягнення  зазначених
спірних сум (тобто їх стягнення є не додатковою, а єдиною позовною
вимогою), і обгрунтований розрахунок  стягуваної  суми  відсутній,
така заява підлягає поверненню господарським судом  відповідно  до
пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     В інших випадках, коли  вимога  про  стягнення  сум  штрафних
санкцій, річних тощо є  додатковою  до  основної  (наприклад,  про
стягнення заборгованості) і розрахунок зазначених  сум  відсутній,
суд, прийнявши позовну  заяву,  в  порядку  підготовки  справи  до
розгляду (стаття 65 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        )  зобов'язує  позивача  надати
такий розрахунок,  за  необхідності  -  з  матеріалами,  які  його
обгрунтовують, а в разі їх  неподання  -  з  урахуванням  обставин
конкретної справи застосовує зазначений припис пункту 5 частини  1
статті 81 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         або відмовляє в задоволенні позову (п.18
інформаційного   листа    ВГСУ    від    11.04.2005р.    №01-8/344
( v_344600-05 ) (v_344600-05)
         "Про  деякі  питання  практики  застосування  норм
Господарського   процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
порушені у доповідних записках про роботу  господарських  судів  у
2004 році"(із змінами і доповненнями).
 
     Враховуючи  вищевикладене,  керуючись  ст.ст.99,103-105   ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Львівський апеляційний господарський суд,
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1. Апеляційну скаргу приватного  підприємця  ОСОБА_1.,м.Турка
задоволити частково.
 
     2.  Рішення  господарського  суду  Львівської   області   від
27.02.2007р. скасувати.
 
     3.  Позов  ВАТ  "Львівський  хлібокомбінат  №1"залишити   без
розгляду.
 
     4. Матеріали справи повернути в господарський суд  Львівської
області.
 
     Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
 
     Суддя Давид Л.Л.
 
     Суддя Мурська Х.В.