Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.04.07;

відповідача: не з'явився, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

третьої особи: не з'явився, комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради;

третьої особи: не з'явився, Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації;

третьої особи: не з'явився, комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської ради;

третьої особи: Трофімової Галини Іванівни, довіреність № 1 від 29.10.07, Комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргуфізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 21.02.2008 у справі № 20-7/495

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011); (м. Севастополь, вул. Леніна, 3, 99011)

3-ті особи:

комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради (вул. Хрустальова, 83,Севастополь,99040)

Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2,Севастополь,99011)

комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської ради (вул. Пожарова, 7,м.Севастополь,99008)

комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 48,Севастополь,99011)

про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна - Бар "Морской Барон", розташований за адресою: місто Севастополь, пляж "Омега";

зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво про право власності на об'єкт - Бар "Морской Барон", розташований за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега";

зобов'язання комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості - бар "Морський барон" розташований за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега";

зобов'язання Управління містобудування та архітектури Севастопольської

міської державної адміністрації присвоїти об'єкту нерухомості - бар "Морський барон", розташований за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега" конкретну адресу;

Рішенням господарського суду міста Севастополь від 21.02.2008 у справі № 20-7/495 у позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що будівництво позивачем здійснено на земельній ділянці, яка відноситься до комунальної власності.

Так, місцевий господарський суд зазначив, що позивач будівництво будівлі кафе-бару та допоміжних до нього приміщень здійснив самовільно, без належних дозволів та без дотримання встановленого порядку, без відведення земельної ділянки для цієї мети, при тому, що договором про спільну діяльність не надано право на капітальне будівництво та не надано дозволу на проведення будівельних робіт по будівництву спірного об'єкту.

Таким чином, суд прийняв до уваги норми статей 13, 376, 415 Цивільного кодексу України та 17, 83 Земельного кодексу України (2768-14) .

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив всі обставини справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Позивач вказує на те, що він здійснював постійні витрати на утримання спірної побудови, своєчасно сплачував всі обов'язкові платежі, податки та збори.

Головним доводом позивача є те, що підписаний та затверджений акт державної технічної комісії про готовність об'єкта к вводу до експлуатації є

підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт в органах Бюро технічної інвентаризації.

При цьому, нормами матеріального права апеляційна скарга не обґрунтована.

Більш того, які саме норми чинного законодавства порушив суд першої інстанції позивачем не наведено.

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, комунальне підприємство "Севастопольський комбінат благоустрою" Севастопольської міської ради у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Представник комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської ради у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся третіх осіб та відповідача за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.1997 між ДКП "Комбінат благоустрою" та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 19 про спільну діяльність, згідно з яким Учасники Договору на базі об'єднання майна та зусиль зобов'язуються спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей: організації відпочинку громадян та отримання прибутку від розміщення торгових місць на пляжі "Омега". ДКП "Комбінат благоустрою" зобов'язується розмістити торгові точки на пляжі "Омега" згідно схематичного плану загальною площею 150 м. Підприємець зобов'язується організувати торгове місце та почати торгову діяльність, а також сплачувати розмір земельного податку відповідно до вимог Закону "Про плату за землю" (2535-12) на розрахунковий рахунок ДКП "Комбінат благоустрою" окремим платіжним дорученням за тимчасове користування територією на пляжі "Омега" загальною площею 150 м-2 в сумі 43,50 грн. до 5 числа по закінченню кварталу (том 1, а. с. 61).

Судом встановлено, що 20.06.1997 між Севастопольською міською державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Землекористувач) укладено Договір № 1/480 про право користування землею на умовах оренди, згідно з яким Севастопольська міська державна адміністрація надає, а Землекористувач приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,015 га, розташовану в районі пляжу "Омега", згідно плану землекористування; земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 0,3 роки для тимчасової експлуатації торгової споруди (том 1, а. с. 62-63).

24.11.1997 вих. № 957 Голова Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя направило Севастопольській міській державній адміністрації лист, згідно з яким, Гагарінська районна державна адміністрація не заперечує проти розміщення торгового павільйону позивачу (том 1, а. с. 57).

14.05.1999 між ДКП "Комбінат благоустрою" та позивачем укладено Договір № 70/99 спільної діяльності, згідно з яким Учасники Договору зобов'язуються спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей: організації відпочинку громадян та забезпечення санітарного стану закріпленої території пляжу "Омега"; ДКП СКБ зобов'язується розмістити торгові точки на пляжі "Омега" згідно схематичного плану загальною площею 350 м-2; Підприємець зобов'язується організувати торгове місце та почати торгову діяльність; Підприємець зобов'язується сплачувати розмір земельної податку відповідно до вимог Закону "Про плату за землю" (2535-12) на розрахунковий рахунок ДКП СКБ окремим платіжним дорученням за тимчасове користування територією на пляжі "Омега" загальною площею 350 м-2 до 20 числа по закінченню кварталу (том 1. а. с. 10).

19.05.1999 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю позивачу надано Дозвіл № 164/283 з терміном дії до 31.08.1999 на підставі договору про спільну діяльність № 70/99 від 14.05.1999 по будівництву кафе-бару "Морской Барон" на пляжі в б. Омега (том 1, а. с. 28).

Робочий проект на торговий павільйон з літнім майданчиком та навісом на пляжі "Омега" 1998 року Замовником проекту є кафе-бар "Морський Барон", замовлення № 15/98-АС (том 1, а. с. 41-47).

21.05.1999 Актом державної технічної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту: введено в експлуатацію кафе-бар "Морской Барон" з літнім майданчиком в б. Омега, загальною площею 350 м-2, літній майданчик - павільйон -60 м-2, замовником якого зазначено: ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою", експлуатуюча організація: приватний підприємець ОСОБА_1 (том 1, а. с. 11).

20.06.2000 № 5-27гс Голова Севастопольської міської Ради повідомив позивача про необхідність надання висновку Управління містобудування та архітектури для вирішення питання про надання в оренду запитуємої земельної ділянки (том 1, а. с. 58).

18.08.2000 за № 1036 згідно Державного акту на право постійного користування землею бланк ІІ-КМ № 005937 КП "Севастопольський комбінат благоустрою" надано земельну ділянку площею 6,1331га для обслуговування будівель, споруд і території пляжу "Омега" в районі б. Кругла (том 2, а. с. 77-80).

08.04.2003 між ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" та позивачем укладено Договір № 19 про дольову участь в утриманні пляжів міста, предметом якого є дольова участь Підприємця в фінансуванні витрат ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" на утримання міських пляжів в 2003 році, співпраця сторін по організації відпочинку, дозвілля та торгового обладнання громадян на пляжі "Омега" торгова точка: бар "Морской Барон", згідно з яким ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" зобов'язується сприяти в організації торгової точки Підприємцем на ділянці навколо-пляжної території площею 389,1 м-2; Підприємець зобов'язується організувати експлуатацію торгового місця та здійснювати свою господарську діяльність тільки відповідно до цілей, викладених в цьому Договорі; звільнити територію, що займається по закінченню строку дії цього Договору або у випадку дострокового його розірвання протягом 30 днів; не здійснювати без дозволу ДКП СКБ робіт по капітальному будівництві на території, що займається (том 1, а. с. 65).

Обставини справи також свідчать про те, що 21 квітня 2004 року, 13 червня 2005 року та 21 червня 2006 року між ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладені Договори № № 25, 68, 101, 122 про дольову участь в утриманні пляжів міста, предметом якого є дольова участь Підприємця в фінансуванні витрат ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" на утримання міських пляжів в 2004 році, в 2005 році, в 2006 році на умовах, аналогічних умовам Договору № 19 від 08.04.2003 (том 1, а. с. 66, 67, 68, 69).

10.04.2007 Рішенням VI сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 1785 від 10.04.2007 на КП "Благоустрій" покладені функції по утриманню та обслуговуванню пляжів м. Севастополя (том 2, а. с. 16-17, 32-33).

Дані обставини справи перевірені апеляційною інстанцією в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі, підтверджуються матеріалами справи та сторонами по суті не заперечуються.

06.06.2007 Висновком спеціаліста Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз № 344, згідно з яким вартість кафе-бару "Морской Барон", розташованого за адресою: м. Севастополь, б. Омега, складає 3055871,00 грн., зазначений об'єкт визначено нерухомим майном і капітальною будівлею з III групою капітальності (том 2, а. с. 46-57).

У матеріалах справи є лист КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради 07.06.2007 вих. №36275 спрямований на адресу позивача, в якому повідомлено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 про відмову в задоволенні заяви про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, так як позивачем не був наданий документ про відведення земельної ділянки на пляжі "Омега" з цільовим призначенням - будівництво кафе-бару; в матеріалах архіву КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради міститься документ про відведення земельної ділянки в бухті "Омега" ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" з цільовим призначенням - обслуговування існуючих будівель та пляжу, Акт державної технічної комісії від 21.05.1999 про прийняття в експлуатацію об'єкту: кафе-бару "Морской Барон" загальною площею 350 м з літнім майданчиком - павільйоном площею 60 м-2, замовником-забудовником виступало ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою", тому цей об'єкт може бути об'єктом загальної спільної власності з територіальною громадою м. Севастополя; при проведенні поточної інвентаризації в 2007 році КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради зафіксовані зміни: об'єкт складається з будівлі літ. "А" загальною площею 378.4 м-2 з навісами літ. "а" і "Б", котельною літ. "В", крильцями; Акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію об'єкту з зазначеними технічними характеристиками наданий не був (том 1, а. с. 12).

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що всі вищенаведені обставини позивачем взагалі ніяким чином не спростовані. Апеляційна скарга містить лише посилання на інші обставини справи: існування постійних витрат позивача на утримання спірної побудови, сплата всіх обов'язкових платежів, податків та зборів тощо. Однак, таки факти не можуть вплинути на правомірне вирішення спору по суті, у зв'язку з чим колегія суддів вказані обставини висловлені в апеляційній скарзі залишає поза увагою.

Довід позивача про те, що підписаний та затверджений акт державної технічної комісії про готовність об'єкта к вводу до експлуатації є підставою для оформлення права власності на збудований об'єкт в органах БТІ, не заснований на нормах матеріального права. По-перше, вищенаведений акт, є підставою саме для вводу до експлуатації. У наступному, такий документ може з'явитися одним із документів, якій необхідний для оформлення права власності.

Згідно Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (z0157-02) , для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Таким чином, слідує висновок, що акт державної технічної комісії про готовність об'єкта к вводу до експлуатації, не є єдиною і достатньою умовою для оформлення права власності.

13.07.2007 вих. №2289 відповідач на заяву позивача від 12.06.2007 направив лист, в якому зазначив, що відсутні підстави для оформлення права власності на об'єкт нерухомості, який запитується, так як позивачем не був наданий документ про відведення земельної ділянки на пляжі "Омега" з цільовим призначенням - будівництво кафе-бару; в матеріалах архіву КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради міститься документ про відведення земельної ділянки в бухті "Омега" ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" з цільовим призначенням - обслуговування існуючих будівель та пляжу, Акт державної технічної комісії від 21.05.1999 про прийняття в експлуатацію об'єкту: кафе-бару "Морской Барон" загальною площею 350 м з літнім майданчиком - павільйоном площею 60 м-2, замовником-забудовником виступало ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою", тому цей об'єкт може бути об'єктом загальної спільної власності з територіальною громадою м. Севастополя; при проведенні поточної інвентаризації в 2007 році КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради зафіксовані зміни: об'єкт складається з будівлі літ. "А" загальною площею 378.4 м-2 з навісами літ. "а" і "Б", котельною літ. "В", крильцями; Акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію об'єкту з зазначеними технічними характеристиками наданий не був (том 2, а. с. 11). Судовою колегією така відповідь вважається правомірною.

12.09.2007 Рішенням VII сесії Севастопольської міської Ради V скликання № 1785 від 10.04.2007 КП "Міський житловий фонд" Севастопольської міської Ради перейменовано в КП "Благоустрій" Севастопольської міської Ради (том 2, а. с. 18).

Правовідносини сторін регулюються статтями 13, 376, 415 Цивільного кодексу України, статтями 3, 9, 17, 31- 34, 83 Земельного кодексу України, статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Статтею 13 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно приписів статті 376 Цивільного кодексу України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням: суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Статтею 415 Цивільного кодексу України передбачено, що землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих. же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди). Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх. межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, право постійного землекористування ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" в 1997-2003 р. р. не припинено на користь позивача.

Статтею 17 Земельного кодексу України, встановлено, що передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Надання в землекористування іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 31-34 цього кодексу. Земельним кодексом України (2768-14) не передбачено право землекористувача передавати частину земельної ділянки іншому землекористувачеві під будівництво.

Згідно статті 376 Цивільного кодексу України та частин другої та третьої статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій", згідно з якими фізичні та юридичні особи, зацікавлені в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної Ради. До заяви додається документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки.

Свідоцтво про право власності видається Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради при оформленні права власності при наданні правовстановлюючих документів, що підтверджують виділення земельної ділянки на цілі будівництва та при наявності Акту прийому та вводу в експлуатацію спірного об'єкту у встановленому порядку по даним інвентарної справи на дату звернення.

Свідоцтво про право власності входить в перелік правовстановлюючих документів, які є підставою для державної реєстрації об'єкту в порядку пунктів 2.1., 3.1. Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (z0157-02) .

Згідно вищенаведеному положенню: для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням; відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна; правовстановлювальні документи, які відповідно до закону підлягають обов'язковій державній реєстрації, приймаються за умови проведення їх державної реєстрації.

Апеляційна інстанція дійшла до висновку, що позивач здійснив самовільно будівництво будівлі кафе-бару та допоміжних до нього приміщень, без належних дозволів, без дотримання встановленого порядку та без відведення земельної ділянки для цієї мети.

Вимоги позивача про зобов'язання КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості - Бар "Морской Барон" та зобов'язання Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації присвоїти об'єкту нерухомості - Бар "Морской Барон" залежать від задоволення чи відмови в задоволенні вимог про визнання за позивачем права власності на спірний об'єкт, а тому також правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення

господарського суду міста Севастополя є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 21.02.2008 у справі № 20-7/495 залишити без змін.