Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової I.Л.,

суддів: Швеця В.В. (доповідача), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників:

позивача: Мартинова О.В. представник, довіреність №20 від 19.07.04;

відповідача: Глушко М.I. адвокат, довіреність №803 від 14.03.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроагротехсервіс - Авто", місто Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2007 року у справі №30/123-07;

за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпроагротехсервіс - Авто", місто Дніпропетровськ;

до дочірнього підприємства "Проектний інститут "Придніпровський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД", місто Дніпропетровськ;

про стягнення 210 000 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, відкрите акціонерне товариство "Дніпроагротехсервіс - Авто", місто Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача дочірнього підприємства "Проектний інститут "Придніпровський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД", місто Дніпропетровськ авансовий внесок в розмірі 210 000 гривень за проведення проектних робіт, отриманий відповідачем без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений сторонами договір підряду №210 від 30 травня 2005 року на проведення проектних робіт не містить усіх істотних умов, а саме сторонами не було підготовлено завдання на проектування, яке відповідно до статті 887 ЦК України (435-15) , є істотною умовою договору, а тому, відповідно до статті 181 ГК України (436-15) , такий договір вважається неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

Рішенням господарського суду у справі №30/123-07 від 03 квітня 2007 року (суддя Евстигнеєва Н.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що зі змісту спірного договору підряду вбачається, що сторони домовились щодо предмету договору, ціни договору та порядку проведення розрахунків.

Визначили строки та умови виконання робіт, визначили відповідальність, а також інші умови договору.

Протоколу розбіжностей до договору підряду сторонами надано не було.

Договір підряду укладено на основі вільного волевиявлення сторін.

Тому господарський суд вважає, що відсутні підстави вважати спірний договір проектом договору та договором, що не відбувся.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи, тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що відповідно до пункту 3.2 укладеного договору підряду, замовник-позивач не пізніше 10 днів з моменту підписання договору повинен передати підряднику-відповідачу завдання на проектування яке повинно було стати не від'ємним додатком до договору.

Але замовником-позивачем вихідні данні не були розроблені та затверджені.

Таким чином, позивач вважає, що сторонами не було досягнуто згоди по істотним умовам договору, вихідним даним, які складають саме предмет договору відповідно до 638 ЦК України (435-15) .

Тому позивач вважає, що відповідно до статті 181 ГК України (436-15) , у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору такий договір вважається неукладеним таким, що не відбувся.

На апеляційну скаргу відповідач надав відзив, в якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обгрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає необхідним в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що між позивачем-замовником та відповідачем-підрядником 20 травня 2005 року був укладений договір-підряду №210 на проведення проектних робіт.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робочого проекту на будівництво об'єкту "Універсальний склад з АБК площею 15000 метрів квадратних у місті Дніпропетровську по вулиці Березинська, будинок №80.

Згідно календарного плану робіт робочий проект повинен бути виконаний через чотири місяці з моменту отримання авансу.

7 червня 2005 року, 9 червня 2005 року, 25 липня 2005 року позивач платіжними дорученнями №280, №288, №332 сплатив відповідачу 103300 гривень, 28300 гривень, 78400 гривень, а всього загальну суму 210 000 гривень, як авансовий внесок за проведення проектних робіт.

Відповідно до умов договору та строків виконання його відповідач виконав роботи по договору підряду на проведення проектних робіт за договором підряду №210 від 30 травня 2005 року.

23 листопада 2006 року позивач вимагав повернути авансовий внесок на вищевказану суму.

Але відповідач відмовив повернути перераховану позивачем суму 210 000 гривень пославшись на те, що вказана сума була оплатою за виконані роботи.

Позивач не погодившись з відмовою вважає укладений договір підряду №210 від 30 травня 2005 року неукладеним та просить стягнути з відповідача суму авансового внеску перерахованого за виконання підрядних робіт, посилаючись на недотримання відповідачем істотних умов договору при укладанні його.

Господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на статтю 887 ЦК України (435-15) відповідно до якої за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до пункту 3.2 укладеного договору підряду вбачається, що сторони поклали обов'язок по передачі завдання на проектування підрядчику на позивача. Підготовка завдання підрядчику замовником не доручалась.

Тому господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем виконані роботи першого етапу про що складено та підписано сторонами акт №153 від 25 липня 2005 року здачі-приймання науково-технічної продукції по спірному договору.

Виконані роботи передані позивачу згідно накладних №565 та №569.

На виконання, саме, укладеного договору позивачем перераховано авансовий внесок, згідно платіжних доручень на загальну суму 210 000 гривень.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідно до укладеного договору підряду №210 від 30 травня 2005 року сторони домовились щодо предмету договору, ціни договору та порядку проведення розрахунків, визначили строки та умови виконання робіт, визначили відповідальність, а також інші умови договору.

Протоколу розбіжностей до договору підряду сторонами надано не було.

Договір підряду укладено на основі вільного волевиявлення сторін.

Спірний договір підписаний посадовими особами сторін і скріплений печатками.

Позивачем не спростовувався жоден з пунктів договору.

На адресу відповідача протокол розбіжностей до договору не направлявся, додатки до договору погоджені сторонами.

5 жовтня 2005 року завдання на виконання проектних робіт складені та затверджені головним інженером позивача.

Позивачем переданий перелік вихідних даних, який доданий ним до позовної заяви та складений і затверджений сторонами кошторис.

Тому судова колегія також вважає, що відсутні підстави вважати спірний договір не укладений.

Відповідно до статті 887 ЦК України (435-15) за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає за можливе апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін .

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101 - 103, 105 ГПК України (1798-12) суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпроагротехсервіс - Авто", місто Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2007 року у справі №30/123-0 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.