39/26167-39/346 Про стягнення компенсації за порушення авторських прав - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.02.2008

у справі № 39/26167-39/346 (Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"

до АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація"

третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелорама"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орама"

третя особа позивача Асоціація "Дім Авторів Музики в Україні"

про стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 750000 грн. та заборону використання музичних творів без виплати авторської винагороди

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2008р. у справі №39/261267 39/346 повністю відмовлено у задоволенні позову до Акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ - корпорація" про стягнення компенсації за порушення авторських прав в розмірі 750 000 грн. та заборону використання музичних творів без виплат авторської винагороди та про заборону відповідачеві публічного сповіщення музичного твору (пісні) з текстом "Расставание" у виконанні Тетяни Овсієнко та Стаса П'єхі і твору (пісні) "Берега любви" у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова, виключні майнові авторські права на які належать позивачеві, без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім авторів музики в Україні".

Позивач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 845 000,00 грн. - компенсації за порушення виключних майнових авторських прав шляхом публічного сповіщення музичних творів і включення музичних творів (пісень) до складу Програми та заборонити публічне сповіщення творів і включення музичних творів до складу Програми, без дозволу та договору з Асоціацією "Дім авторів музики в Україні.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що:

- ним було зафіксовано факт публічного сповіщення відповідачем музичних Творів (пісень) 17.09.2006р. на телевізійному каналі "Iнтер" в музичній передачі "Пісня-2006", які є предметом спору;

- місцевим господарським судом було прийнято як належний доказ Договір № 5-04 від 30.09.2004 р. між ТОВ "Орама" та ТОВ "Мелорама" про надання послуг (прав) при проведенні телевізійної зйомки масових засобів і на основі даного договору було зроблено висновок про правомірність публічного сповіщення Творів (музичних пісень) в складі аудіовізуального твору, хоча предметом договору № 5 04 від 30.09.2004 р. між ТОВ "Орама" та ТОВ "Мелорама" є надання спектру послуг, необхідних для створення (виробництва) Телеверсії Заходу на території України протягом певного періоду;

- позивачеві на підставі положень субвидавничого договору № 4001/06 від 22.12.2005 р. між Позивачем та ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" було передано права, зазначені у п. 2.1 даного договору, а отже, обгрунтовано вимагається компенсація за порушення виключних майнових авторських прав на підставі авторських договорів;

- правомірно була одержана інформація шляхом здійснення моніторингу згідно із положеннями Договору, укладеного між ТОВ "Моніторинг телебачення України" та ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" з метою надання та отримання моніторингових послуг по відстеженню на телебаченні проявів бездоговірного використання музичних творів та запису їх зразків на електронні носії;

- автор музичного твору (пісні) або його правонаступник мають право на справедливу винагороду, а якщо має місце неправомірне використання твору - на стягнення компенсації за порушення авторського права ;

- відповідач повинен на підставі норми ст.ст. 47, 48, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) виплачувати авторську винагороду за кожне публічне сповіщення спірних музичних творів.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає висновки Господарського суду м. Києва в оскаржуваному рішенні про необгрунтованість доводів позивача законними і обгрунтованими, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Ухвалою від 27.02.2007 р. апеляційна скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду на 19.03.2008 р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України (1798-12) , судове засідання 19.03. 2008 р. було відкладене на 08.04.2008 р.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:

26.09.2006 р. позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття запобіжних заходів, а саме: про витребування у Акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ-корпорація" (відповідача) доказів у вигляді переліку музичних творів (пісень) із зазначенням авторів музики та тексту цих музичних творів, що передавалися в ефір передач, які звучали в ефірі відповідача 17.09.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2006 р. (суддя Гумега О.В.) заяву про вжиття запобіжних заходів задоволено та витребувано у Акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ - корпорація" (відповідача) перелік музичних творів (пісень) із зазначенням авторів музики та тексту цих музичних творів, що передавалися в ефір телеканалу "Iнтер" 17.09.2006 р. та запис на VHS-касеті передач 17.09.2006 р.

Як свідчать матеріали справи, 26.09.2006р. позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ - корпорація" про стягнення компенсації за порушення авторських прав у розмірі 750 000,00 грн. та заборону відповідачеві використання музичних творів "Расставание" у виконанні Тетяни Овсієнко та Стаса П'єхі і твору (пісні) "Берега любви" у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім авторів музики в Україні" (третя особа - 1).

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 18.10.2006 р. та від 09.11.2007 р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелорама" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Орама".

16.05.2007 р. позивач у судовому засіданні подав клопотання про уточнення розміру позовних вимог та про зміну позовних вимог, в якому просить суд стягнути з Відповідача (Акціонерне товариство закритого типу "Українська незалежна ТВ-корпорація") компенсацію у розмірі 845 000 грн. - за порушення виключних майнових авторських прав та заборонити відповідачу публічне сповіщення музичних творів "Расставание" у виконанні Тетяни Овсієнко та Стаса П'єхі і твору (пісні) "Берега любви" у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова, виключні майнові авторські права на яку належать позивачу, без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім авторів музики в Україні".

Позивач стверджує, що АТЗТ "Українська незалежна ТВ - корпорація" здійснило публічне сповіщення музичних творів "Расставание" у виконанні Тетяни Овсієнко та Стаса П'єхі і твору (пісні) "Берега любви" у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова, який передавався в ефір в концерті "Iнтер. На десять років молодший". Цими діями, на думку позивача, АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" порушило його виключні авторські права на згаданий вище музичний твір.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду в якості доказів публічного музичних творів "Расставание" у виконанні Тетяни Овсієнко та Стаса П'єхі і твору (пісні) "Берега любви" у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова YHS - касету із записом концерту "Iнтер. На десять років молодший".

Однак, позивач не надав доказів того, що надана YHS-касета була записана належним чином у передбаченому чинним законодавством порядку та містить запис музичної передачі "Пісня - 2006".

Відповідач проти позову заперечує та стверджує, що відсутні докази, які б свідчили, що наданий позивачем запис концерту "Пісня - 2006" знятий саме з ефіру, а не змонтований відеозапис музичних творів.

Третя особа - 1 Асоціація "Дім авторів музики в Україні", зокрема, пояснив, що не є суб'єктом авторського права у розумінні статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) .

Третя особа-2 -ТОВ "Мелорама" також вважає позовні вимоги ТОВ "Українська музична видавнича група" безпідставними та такими, що не можуть бути задоволеними.

Як свідчать матеріали справи, для вирішення питання щодо визначення автентичності відеозапису, наданого Позивачем у якості єдиного доказу порушення його прав, судом першої інстанції ухвалою від 14.06.2007 р. у справі № 39/26167-39/346 була призначена судово-технічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку судової експертизи відеозвукозапису № 7115 від 22.11.2007 р. у справі № 39/26167-39/346 експертами було встановлено наступне:

1. Досліджуваний відеозвукозапис, розташований на часовій ділянці 0:00:01 -0:09:28 за лічильником відеомагнітофону, зафіксований в стандарті VHS, в режимі SP.

Досліджуваний відеозвукозапис зафіксований за допомогою технічних засобів фіксації, що відносяться до типу відеомагнітофонів. Встановити марку та модель пристрою, який використовувався для фіксації відеофонограми, неможливо.

2. Згідно титрів, що відображаються в нижній частині екрану та оголошення ведучих, музичні твори, які зафіксовані на часових проміжках 0:00:54 - 0:04:23 та 0:05:16 - 0:09:25 за лічильником відеомагнітофону є, відповідно, піснями "Расставание" у виконанні Тетяни Овсієнко та Стаса П'єхі і твору (пісні) "Берега любви" у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова

3, 4 Досліджуваний запис є копією і не проводився безпосередньо із ефіру телеканалу "Iнтер". Встановити, який проміжний носій використовувався для перезапису відео сюжету на досліджувану відеокасету неможливо.

5. Досліджуваний відеозапис, що розміщений на часовому проміжку 0:00:01 - 0:09:28, наданої на дослідження відеокасети, складається з двох окремих фрагментів, які змонтовані до перезапису на досліджувану касету.

З урахуванням того, що відповідно до ст. 42 ГПК України (1798-12) висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, судова колегія погоджується з висновком суду першої ін станції, що наданий позивачем відеозапис не може вважатись належним доказом по даній справі, оскільки експертами у висновку встановлено, що наданий позивачем у якості доказу по справі відеозапис піддавався додатковій обробці (монтажу) і складається із окремих фрагментів, які змонтовані з музичних творів та рекламних заставок.

У відповідності до ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України (1798-12) обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Необхідно звернути увагу на те, що єдиним доказом публічного сповіщення в ефірі телевізійного каналу будь-якого відеозапису є оригінал такого відеозапису, який передавався в ефір телеканалу.

Крім того. згідно ч. 4, 5 ст. 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) "усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. Уразі подання скарги щодо змісту передачі, записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.

Таким чином, Законом України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) прямо передбачений порядок зберігання відеозаписів, що транслювалися в ефірі телеорганізації, а також порядок оскарження їх змісту з метою запобігання знищення таких відеозаписів та отримання даних записів для захисту в подальшому своїх прав.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 43 ГПК України (1798-12) розглянув всі обставини справи та оцінив докази і дійшов правомірного висновку, що позивачем не надано належних доказів порушення його авторських прав.

22.12.2005 р. між позивачем та ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" (Росія) укладений Договір № 4001/06 про надання виключних авторських прав (субвидавничий договір), на підставі якого (п. 2.1) позивач набув виключні майнові авторські права на використання, а саме, право здійснювати, дозволяти чи забороняти здійснювати серед інших дій публічне сповіщення музичних творів ( пісень) на території України згідно із Каталогом, що надається в електронному вигляді електронною поштою у форматі Access, або на іншому носії.

В свою чергу, ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" набуло виключні майнові авторські права на музичні твори "Расставание" у виконанні Тетяни Овсієнко та Стаса П'єхі і "Берега любви" у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова на підставі Договору № 74/04 від 19 липня 2004 року між ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" та автором музики Дробиш Віктором Яковичем та Договору № 78/05 від 27 липня 2005 року між ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" і автором тексту Дробиш Оленою Iванівною.

Так, відповідно до п. 2.1 Договору № 74/04 від 19.07.2004 р. між ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" та автором мазики Дробиш Віктором Яковичем "автор передает, а Издатель соглашается приобрести исключительные имущественные права Автора на использование Произведений, указанных в Каталоге (Приложение № 1), что означает право Издателя по своему усмотрению осуществлять или разрешать осуществлять в отношении означенных Произведений следующие действия:

а) воспроизводить произведение на любых видах носителей;

б) распространять экземпляры произведения любым способом: продавать, сдавать в прокат и так далее;

в) импортировать экземпляры произведения в целях распространения, включая экземпляры, изготовленные с разрешения обладателя исключительных авторских прав;

г) публично показывать произведение;

д) публично исполнять произведение;

е) сообщать произведение для всеобщего сведения путем передачи в эфир;

ж) сообщать произведение для всеобщего сведения по кабелю;

з) переводить произведение;

и) переделывать, аранжировать или другим образом перерабатывать произведение.

Згідно п. 2.5 даного Договору "Автор признает исключительное право Издателя в течение всего срока действия настоящего Договора разрешать использование полностью или частично, прав приобретенных Издателем по настоящему Договору, любым третьим лицом, способами, определенными по выбору Издателя и в том объеме, какой Издатель сочтет необходимым".

У відповідності до п. 2.6 Договору "Стороны соглашаются с тем, что для организации сборов за публичное исполнение и сообщение для всеобщего сведения любым способом Произведений, права на использование которых переданы Автором Издателю, в случае, если такие сборы будут производится через организацию, управляющую имущественными правами Авторов на коллективной основе, такой организации будут предоставлены Издателем права на выдачу соответствующих разрешений и на сбор соответствующего вознаграждения в порядке, определенном Договором между такой организацией и Издателем с обязательной регистрацией Автора в соответствующем каталоге этой организации".

Також, відповідно до п.2.1 Договору №78/05 від 27 липня 2005 року між ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" і автором тексту Дробиш Оленою Iванівною "автор передает, а Издатель соглашается приобрести исключительные имущественные права Автора на использование Произведений, указанных в Каталоге (Приложение № 1), что означает право Издателя по своему усмотрению осуществлять или разрешать в отношении означенных Произведений следующие действия:

а) воспроизводить произведение на любых видах носителей;

б) распространять экземпляры произведения любым способом: продавать, сдавать в прокат и так далее;

г) публично показывать произведение;

д) публично исполнять произведение;

е) сообщать произведение для всеобщего сведения путем передачи в эфир;

ж) сообщать произведение для всеобщего сведения по кабелю;

з) переводить произведение;

и) переделывать, аранжировать или другим образом перерабатывать произведение;

к) переделывать, аранжировать или другим образом перерабатывать Произведение в форме "Карооке" и "рингтонов" без отдельного согласования с автором".

Згідно п. 2.5 Даного Договору "Автор признает исключительное право Издателя в течение всего срока действия настоящего Договора разрешать использование полностью или частично, прав приобретенных Издателем по настоящему Договору, любым третьим лицом, способами, определенными по выбору Издателя и в том объеме, какой Издатель сочтет необходимым".

У відповідності до п. 2.6 Договору "Стороны соглашаются с тем, что для организации сборов за публичное исполнение и сообщение для всеобщего сведения любым способом Произведений, права на использование которых переданы Автором Издателю, в случае, если такие сборы будут производится через организацию, управляющую имущественными правами Автором на коллективной основе, такой организации будут предоставлены Издателем права на выдачу соответствующих разрешений и на сбор соответствующего вознаграждения, в порядке, определенном Договором между такой организацией и Издателем с обязательной регистрацией Автора в соответствующем каталоге этой организации".

Таким чином, відповідно до Договору № 74/04 від 19 липня 2004 року та Договору № 78/05 від 27 липня 2005 року Автори передали виключні майнові авторські права на використання музичних творів "Расставание" та "Берега любви" ТОВ "Первое музыкальное издательство", які включають в себе можливість передачі прав на видачу дозволів та збір винагороди іншим особам. При цьому, п. 2.6 Договору № 74/04 від 19 липня 2004 року та п. 2.6 Договору № 78/05 від 27 липня 2005 року передбачає можливість передачі права на видачу дозволів та збір винагороди іншій особі лише у випадку, якщо така особа є організацією колективного управління авторськими правами.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" та чинного законодавства України, Позивач не є організацією колективного управління авторськими правами.

Отже, виключні майнові права авторські права на використання музичних творів "Расставание" та "Берега любви" не могли бути передані ТОВ "Українська видавнича група", оскільки такі дії порушують умови Договорів з авторами та прямо суперечать чинному законодавству України".

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) "Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і ( або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі".

Позивач не довів наявності в нього виключних майнових прав на музичні твори "Расставание" і "Берега любви".

Відповідно до п. 1.6 Договору № 4001/06 від 22.12.2005 р. "Каталог -означает набор Призведений, как обнародованных, так и необнародованных ранее, права на использование которых Автор передал Издателю. Каталог предоставляется в электронном виде по Е -таіI в формате Ассеss, или на другом соответствующем носителе".Пунктом 2.1 цього ж Договору передбачено, що ТОВ "Первое музыкальное издательство" передає ТОВ "Українська музична видавнича група" права на твори з Каталогу Видавця (ТОВ "Первое музыкальное издательство").

Крім того, п. 9.3 Договору № 4001/06 від 22.12.2005 року між ТОВ "Первое Музыкальное Издательство" та ТОВ "Українська музична видавнича група" передбачає, що "все приложения, акты, изменения и/или дополнения к настоящему Договору оформляются письменно, подписываются уполномоченными на то представителями Сторон и являются неотъемлемой частью настоящего Договора".

Стаття 33 Закону України "Про авторське право та суміжні права" (3792-12) передбачає, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі.

Отже, Договором № 4001/06 від 22.12.2005 р. та чинним законодавством України чітко визначено наявність каталогу, в який включено перелік творів, на які передаються авторські права, але згідно наданих позивачем документів Каталог творів у письмовій формі, який мав бути підписаний уповноваженими представниками Сторін, у ТОВ "Українська музична видавнича група" - відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України (435-15) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України (435-15) "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом".

Відповідно до ст. 208 ЦК України (435-15) "у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами та інші правочини, до яких законом встановлена письмова форма".

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (435-15) "підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)".

Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) "Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані і зберігаються за ним."

З огляду на викладене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що виключні майнові права на музичні твори "Расставание" і "Берега любви" позивачу не передані, оскільки ані Договір № 4001/06 від 22 грудня 2005 року, ані додатки до нього, оформлені у відповідності до п. 9.3 Договору та чинного законодавства, не передбачають передачі позивачу виключних майнових прав саме на музичний твір 2Берега любви".

Оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2006 р. № 39/26167-39/346 було вжито запобіжні заходи, які діяли як заходи забезпечення позову, то у зв'язку із ухваленням даного оскаржуваного судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно на підставі ст. 68 ГПК України (1798-12) скасував зазначену ухвалу.

З огляду на викладене, судова колегія залишає апеляційну скаргу без задоволення. як необгрунтовану, а рішення місцевого господарського суду - без змін, оскільки визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України (1798-12) , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2008 р. по справі № 39/26167-39/346 - без змін.