Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Короткевич О.Є. дов. № 03/07-юр від 12.06.07р. Миськів С.О. дов. № 152 від 18.03.07р.

від відповідача – Трембанчук А.А. дов. № 2/7914 від 07.12.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву

на рішення господарського суду м.Києва від 22.01.2008

у справі № 15/640

за позовом відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів"

до Державного комітету України з державного матеріального резерву

про розірвання договору та стягнення 134390,88 грн.

та за зустрічним

позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до відкритого акціонерного товариства "Сарненський

комбінат хлібопродуктів"

про стягнення 87 261, 93 грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 22.01.2008р. (суддя Хоменко М.Г.) частково задоволено первісний позов та стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" 67000,70грн. основного боргу за договором від 14.07.1999р. про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву, 512,14грн. - 3% річних, 3417,04грн. - збитків від інфляції, 709,30грн. - державного мита і 62,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та припинено провадження у справі в частині розірвання договору про відповідальне зберігання від 14.07.1999р. В задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним позовом та в задоволенні зустрічного позову судом відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанцій, відповідач за первісним позовом просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом. Заявник скарги вказує на сплив строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу – без задоволення.

В засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали раніше викладені вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

За умовами договору від 14.07.1999р. про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, позивач зберігає матеріальні цінності державного резерву, а відповідач – відшкодовує витрати позивача по їх зберіганню із розрахунку 2,50 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей.

Факт виконання умов договору позивачем протягом 1999-липня 2007рр. підтверджується актами приймання, актами-розрахунками, актами зачистки та не спростовано відповідачем. Доказів належної оплати витрат на зберігання матеріальних цінностей, а саме - жита групи "А" в кількості 170, 498 тонн в розмірі 67000, 70 грн. відповідачем також не надано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Однак, судом першої інстанції при винесенні рішення не застосовано 3-річного строку позовної давності, тому стягненню підлягає сума в межах такого строку (ст.ст. 71, 75 ЦК УРСР), та складає 16159, 94 грн. основного боргу, 10571, 51 грн. інфляційних та 925, 84 грн. – 3% річних.

Що стосується частини позовних вимог за первісним позовом щодо розірвання договору від 14.07.1999р., господарським судом правомірно припинено провадження в цій частині у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Суд апеляційної інстанції погоджується також з рішенням суду про незадоволення вимог про зобов"язання відповідача за первісним позовом вивести 170,498 тонн зерна жита, оскільки позивачем не доведено вини відповідача у порушенні зобов"язання в цій частині.

Правомірним є висновок суду про незадоволення зустрічних позовних вимог, так як вони ґрунтуються на акті перевірки, проведеної 23.06.2005р. під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений 27.12.2000р. з порушенням провадження у справі про банкрутство ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись п.4 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

1. Рішення господарського суду м. Києва від 22.01.2008р. у справі № 15/640 змінити і після слів "стягнути на користь ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" читати "16159, 94 грн. основного боргу, 10571,51 грн. –інфляційних та 925,84 грн. –3% річних; 161,60 грн. державного мита та 22,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

2. Справу № 15/640 повернути господарському суду м. Києва.

09.04.08 (відправлено)