ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     25.06.2007 Справа № 7/46-07
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів :
 
     головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
 
     суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
 
     при секретарі судового засідання Корх К.В.
 
     з участю прокурора Зима В.Б.
 
     та представника відповідача-2 Каснопольского I.О.
 
     розглянувши  апеляційне  подання  Криворізького  міжрайонного
природоохоронного  прокурора  на   рішення   господарського   суду
Дніпропетровської області від 14.03.2007р. у справі
 
     за  позовом  Криворізького   міжрайонного   природоохоронного
прокурора в інтересах  держави  в  особі  Апостолівської  районної
державної адміністрації
 
     до відповідача-1  Ленінської  сільської  ради,  с.  Ленінське
Апостолівського району Дніпропетровської області
 
     відповідача-2   Товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Виробничо-будівельна   компанія   "Мастерс",   м.   Кривий    ріг
Дніпропетровської області
 
     з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних  вимог  на
предмет  спору  на   стороні   позивача   -державне   підприємство
"Марганецьке лісове господарство"
 
     про визнання угоди недійсною та повернення земельної ділянки
                       В С Т А Н О В И В :
 
     29.12.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області
надійшов  позов   Криворізького   міжрайонного   природоохоронного
прокурора в інтересах  держави  в  особі  Апостолівської  районної
державної адміністрації про визнання недійсної тимчасової угоди та
про   зобов'язання   товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Виробничо-будівельна  компанія  "Мастерс"  (далі  ТОВ  "Мастерс")
повернути земельну ділянку  державному  підприємству  "Марганецьке
лісове  господарство"  (далі  Лісгосп).   Свої   вимоги   прокурор
обгрунтував тим,  що  спірна  земельна  ділянка  площею  0,2га.  є
державною власністю,  а  тому  розпоряджатися  нею  може  виключно
Апостолівська районна державна адміністрація. Крім  того,  вказана
ділянка   передана    Лісгоспу    і    відноситься    до    земель
лісогосподарського  призначення.  Не  зважаючи  на  це   Ленінська
сільська рада  та  ТОВ  "Мастерс"  1.07.2006р.  уклали  між  собою
тимчасову угоду, відповідно  до  якої  відповідачу-2  було  надано
спірну земельну  ділянку  в  користування  для  розташування  зони
відпочинку
 
     Ухвалою господарського  суду  від  9.01.2007р.  до  участі  в
справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору на стороні позивача залучено Лісгосп (а.с.1).
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
14.03.2007р. (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову відмовлено.
 
     Не погодившись з рішенням прокурор  звернувся  з  апеляційним
поданням, в якому посилаючись на  неправильне  застосування  судом
процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати та
задовольнити  позов.  При  цьому  апелянт  зазначив  що  судом  не
враховано, що відповідач-2 використовує зальну ділянку не маючи на
це передбачених законом підстав.
 
     У своєму відзиві ТОВ "Мастерс" зазначило, що рішення  суду  є
законним та обгрунтованим.
 
     Iнші учасники судового процесу відзивів не надали.
 
     Апостолівська районна державна адміністрація, відповідач-1 та
третя особа в судове засідання призначене для розгляду апеляційної
скарги не з'явились. Враховуючи те, що залучені до  справи  докази
дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного  рішення,
колегія суддів дійшла висновку про можливість  розгляду  справи  у
відсутність сторін та третьої особи, яких належним чином сповіщено
про час та місце слухання справи.
 
     Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи  апеляційного
подання,  вислухавши  прокурора  та  представника   відповідача-2,
перевіривши у відповідності до ст.  101  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
законність і обгрунтованість рішення  у  повному  обсязі,  колегія
суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних  підстав
:
 
     З матеріалів справи вбачається, що  спірна  земельна  ділянка
передана у постійне користування Лісгоспу та віднесена  до  земель
лісогосподарського  призначення.   Враховуючи   приписи   Лісового
Кодексу  України  ( 3852-12 ) (3852-12)
           ,   Земельного   Кодексу   України
( 2768-14 ) (2768-14)
         та Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
          право
використовувати  спірну  земельні  ділянку  у  відповідача-2  може
виникнути лише за наявності  належним  чином  укладеного  договору
оренди відносно якого відбулась державна реєстрація.
 
     В той же час, з матеріалів справи вбачається, що  1.07.2006р.
відповідачі уклали між собою договір (а.с.20), предметом  якого  є
надання ТОВ "Мастерс" в "строкове  платне  користування  земельної
ділянки загальною площею до 0,20га. для  розташування  оздоровчого
майданчику".  Зміст   вказаного   правочину   суперечить   вимогам
вищенаведених Кодексів  України  та  Закону  України  "Про  оренду
землі"  ( 161-14 ) (161-14)
          щодо  порядку  передання   земельних   ділянок
лісогосподарського призначення  у  тимчасове  користування,  що  у
відповідності до ст.215 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          є  підставою  для
визнання його недійсним.
 
     Згідно зі  ст.1  Закону  України  під  самовільним  зайняттям
земельних ділянок слід розуміти будь-які дії особи,  які  свідчать
про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір
використовувати земельну ділянку до встановлення її меж  у  натурі
(на місцевості), до одержання документа,  що  посвідчує  право  на
неї, та до його державної реєстрації.
 
     Фактично дійшовши висновку про те, що відповідач-2 самовільно
займає  земельну  ділянку   лісогосподарського   призначення,   що
відповідно до приписів ст.106 Лісового Кодексу України ( 3852-12 ) (3852-12)
        
обумовлює її повернення за належністю,  суд  першої  інстанції  не
задовольнив вимоги прокурора про визнання угоди недійсною  та  про
повернення  земельної  ділянки  Лісгоспу  пославшись  на  те,   що
останній не є позивачем  у  справі  та  на  те,  що  Апостолівська
районна державна адміністрація не є стороною спірної угоди.
 
     Проте  вказані  обставини  не  є  підставою  для  відмови   в
задоволенні позову з огляду на таке.
 
     Статтею  16  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          визначено   невичерпний
перелік способів захисту  цивільних  прав  та  інтересів.  Обраний
прокурором спосіб захисту інтересів держави не суперечить  вимогам
ст.16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        . Відповідно до ст. 32 Лісового Кодексу
України   ( 3852-12 ) (3852-12)
           до    повноважень    районних    державних
адміністрації у сфері лісових відносин на їх території  віднесено,
крім іншого, забезпечення реалізації державної  політики  у  сфері
лісових  відносин.  Тому  до   функцій   Апостолівської   районної
державної адміністрації віднесено забезпечення реалізації політики
держави  в  частині  дотримання  законодавства   яке   регламентує
земельні відносини. Не зважаючи на те, що держадміністрація  не  є
стороною  угоди,  остання  зобов'язана   контролювати   законність
будь-яких дій щодо земель лісового призначення на її території,  а
тому  Апостолівська  держадміністрація  може  бути  позивачем  або
особою, в чиїх інтересах заявлено позов, при розгляді питання щодо
законності правочину, яким у  тимчасове  користування  передається
земля та її території .
 
     Що  стосується  процесуального  становища  Лісгоспу,   то   з
приписів ст.27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         слідує, що треті особи  без
самостійних вимог на предмет спору залучаються до участі у справі,
якщо рішення суду може вплинути  на  їх  права  та  обв'язки  щодо
однієї з сторін. Оскільки у випадку задоволення позову прокурора у
Лісгоспу виникне право прийняти від відповідача-2  спіну  земельну
ділянку,   його   процесуальне   становище   правильно   визначено
прокурором та судом.
 
     З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення  суду
повинно бути скасовано на  підставі  п.4  ч1  ст.104  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         через неправильне застосування судом першої  інстанції
норм матеріального та процесуального права.
 
     підстав для скасування чи зміни рішення суду.
 
     Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд, -
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Апеляційне      подання      Криворізького       міжрайонного
природоохоронного прокурора задовольнити.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
14.03.2007р. скасувати.
 
     Позов прокурора задовольнити.
 
     Визнати  недійсною  тимчасову  угоду  №67  від   1.07.2006р.,
укладену між Ленінською сільською радою та товариством з обмеженою
відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Мастерс".
 
     Зобов'язати   товариство   з    обмеженою    відповідальністю
"Виробничо-будівельна  компанія   "Мастерс"   повернути   земельну
ділянку площею 0,2га. державному підприємству "Марганецьке  лісове
господарство".
 
     Стягнути з Ленінської  сільської  ради  (53850  с.  Ленінське
Апостолівського арйону, вул. Леніна,16 код ЄДРПОУ 04338575)  та  з
товариства  з  обмеженою  відповідальністю   "Виробничо-будівельна
компанія "Мастерс" (50006 м. Кривий Ріг, вул. Ландау,6 код  ЄДРПОУ
31123632) державне мито : по 63,75гр. в доход держави та по  59гр.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  на
користь державного підприємства судовий інформаційний центр.
 
     Видачу  відповідних  наказів  доручити  господарському   суду
Дніпропетровської області.
 
     Головуючий А.О. Логвиненко
 
     Суддя О.В. Чус
 
     Суддя П.П. Павловський