ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
25.06.07 Справа № 5/36-474
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу Тернопільської міської ради,
м.Тернопіль від
07.05.2007 р. № 784/01
на рішення господарського суду Тернопільської області від
26.03.2007 р.
у справі № 5/36-474
за позовом Тернопільського транспортного прокурора в
інтересах держави в
особі Верховної Ради України в особі Державного
територіально-газузевого
об'єднання "Львівська залізниця"в особі відокремленого
підрозділу
Пасажирського вагонного депо Тернопіль, м.Тернопіль
до відповідача Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
про визнання права власності за державою в особі Верховної
Ради України на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться в повному
господарському віданні ДТГО "Львівська залізниця"і розташовані за
адресою: вул. Бродівська,61, м.Тернопіль, а саме:
пральня -одноповерхова будівля загальною площею 240,5 кв.м., склад
цементу -одноповерхова будівля загальною площею 32,4 кв.м.,
експериментальний цех № 1 -одноповерхова будівля загальною площею
335,1 кв.м.
за участю представників сторін:
від скаржника - Мелішкевич М.С. -юр.
від позивача -Трембіцький В.В. -пров. юр.
Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, присутнім в судовому
засіданні представникам роз'яснено.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
26.03.2007 р. у
справі № 5/36-474 (суддя Андрушків Г.З.) задоволено позовні
вимоги Тернопільського транспортного прокурора, заявлені в
інтересах держави в особі Верховної Ради України в особі
Державного територіально-газузевого об'єднання "Львівська
залізниця"в особі відокремленого підрозділу Пасажирського
вагонного депо Тернопіль, м.Тернопіль, визнано право державної
власності за державою в особі Верховної Ради України на об'єкти
нерухомого майна, що знаходяться в повному господарському віданні
ДТГО "Львівська залізниця", входять до сфери управління
Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління
майном) та розташовані у м.Тернополі по вул. Бродівська,61,
м.Тернопіль, а саме: пральня - одноповерхова будівля загальною
площею 240,5 кв.м., склад цементу -одноповерхова будівля загальною
площею 32,4 кв.м., експериментальний цех № 1 - одноповерхова
будівля загальною площею 335,1 кв.м.
Дане рішення оскаржується відповідачем у
справі -Тернопільською міською радою, оскільки, на його думку,
рішення господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням
обставин справи та неправильним застосування норм процесуального
та матеріального права, зокрема, норм Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
(ст.2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.392 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
). Скаржник вважає, що непроведення міською
радою оформлення права власності та пропозиція подати необхідні
документи не є доказом невизнання чи оспорення права позивача на
нерухоме майно, тобто, міською радою не було порушено жодних прав
та охоронюваних законом інтересів позивача. Також, скаржник
наголошує, що судом визнано право власності за державою в особі
Верховної Ради України, в той час, як відповідно до ст.4 Закону
України "Про залізничний транспорт"визначено ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
, що
управління залізницями та іншими підприємствами залізничного
транспорту, що належать до загальнодержавної власності,
здійснюється органом управління залізничним транспортом -Державною
адміністрацією залізничного транспорту України, яка підпорядкована
Міністерству транспорту України.
Позивач з вимогами скаржника не погоджується з підстав,
викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.115-117) та в усних
поясненнях в судовому засіданні.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою
колегією
встановлено наступне:
Відокремлений підрозділ "Пасажирське вагонне депо Тернопіль"
Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська
залізниця", м.Тернопіль, вул.Бродівська, 61 без права юридичної
особи, включений до Єдиного державного Реєстру підприємств та
організацій України, ідентифікаційний код 26428244 (згідно довідки
№ 2113 від 11.05.2006 р. Головного управління статистики у
Львівській області, а.с. 26).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: довідки
пасажирського вагонного депо Тернопіль від 05.03.2007р. № 619,
інвентарних карток обліку основних засобів, журналів підрахунку
площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями,
планів поверхів будови по вул.Бродівська, 61 м.Тернопіль, на
балансі відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо
Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" перебувають будівлі:
пральня - одноповерхова будівля загальною площею 240,5 кв.м.,
склад цементу - одноповерхова будівля загальною площею 32,4 кв.м.,
експериментальний цех №1 - одноповерхова будівля загальною площею
335,1 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею
11,588 га, розташованою за адресою: вул. Бродівська, 61,
м.Тернопіль.
У відповідності до рішення вісімнадцятої сесії двадцять
другого скликання від 04 червня 1997 року, Тернопільською міською
радою затверджено матеріали інвентаризації земель та видано
Державний акт серії I -ТР № 000295 на право постійного
користування землею Львівській державній залізниці на структурний
підрозділ - рефрижераторне депо ст.Тернопіль на земельну ділянку
загальною площею 11,588 га за адресою: вул. Бродівська, 61,
м.Тернопіль, який зареєстрований в книзі записів державних актів
на право постійного користування землею 23.12.1997р. за № 260.
Після реорганізації рефрежераторного депо ст.Тернопіль і
створення на базі його майна відокремленого підрозділу
"Пасажирське вагонне депо Тернопіль", вищезазначена земельна
ділянка перебуває в постійному користуванні Державного
територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця" і
відокремлений підрозділ "Пасажирське вагонне депо
Тернопіль"Державного ТГО "Львівська залізниця" є платником
земельного податку за користування даною земельною ділянкою, що
підтверджується довідкою Тернопільської ОДПI № 20777/19-022 від
19.03.2007 р., податковими розрахунками земельного податку на
2006, 2007 роки (а.с. 74-75,79).
Як стверджує позивач, на його звернення до Тернопільської
міської ради про оформлення права державної власності на зазначене
майно за державою в особі Верховної Ради України, що знаходиться в
повному господарському віданні ДТГО "Львівська залізниця"(лист -
звернення від 17.11.2006р. № 3324), останньою було відмовлено у
його здійсненні (лист виконавчого комітету Тернопільської міської
ради №1602/01 від 20.12.2006р.), посилаючись на відсутність у
пасажирського вагонного депо Тернопіль відповідних дозвільних
документів, перелік яких визначений у додатку 1 до пункту 2.1
Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на
нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України
від 07.02.2002 р. № 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
, зокрема, актів державної
технічної комісії про прийняття об'єктів в експлуатацію та рішення
виконавчого комітету міської ради про затвердження актів.
Пасажирським вагонним депо Тернопіль Державного
територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" не було
представлено актів державної технічної комісії про прийняття
об'єктів нерухомого майна (пральні, складу цементу,
експериментального цеху №1, що знаходяться по вул. Бродівська, 61
у м.Тернополі) в експлуатацію, оскільки такі втрачені, однак,
відомості про перебування зазначених об'єктів на балансі
відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне депо Тернопіль"
підтверджуються матеріалами інвентарних справ на вказані об'єкти,
зареєстрованих в Тернопільському міському бюро технічної
інвентаризації (а.с. 46-48, 67-68).
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані
сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і
матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:
У відповідності до норм ст. 392 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, власник майна може пред'явити позов про визнання його
права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою
особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його
право власності.
Відповідно до п.1.1 Статуту Державного
територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", останнє
створено згідно із ст.ст.1,4 Закону України "Про залізничний
транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
, засноване на державній власності і
входить до сфери управління.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду,
що майно позивача (в т.ч. пральня одноповерхова будівля загальною
площею 240,5 кв.м., склад цементу - одноповерхова будівля;
загальною площею 32,4 кв.м., експериментальний цех №1 -
одноповерхова будівля загальне" площею 335,1 кв.м., розташовані на
земельній ділянці загальною площею 11,588 га, за адресою:
вул.Бродівська, 61, М.Тернопіль), відповідно до ст.32 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
складає загальнодержавну
власність, суб'єктом права якої є держава в особі Верховної Ради
України, і дане майно перебуває в повному господарському віданні
Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська
залізниця", відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне
Тернопіль", у відповідності до чинного законодавства України на
законних підставах. Оскільки, відповідні документи, визначені
Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на
нерухоме майно, затв. Наказом Міністерства юстиції України від
07.02.2002 р. № 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
, відсутні, виникла необхідність
захисту інтересів держави - в судовому порядку визнати право
власності на дані об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у
повному господарському віданні та перебувають на балансі
відокремленого підрозділу "Пасажирське вагонне Тернопіль"
Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська
залізниця".
Що стосується посилання скаржника на те, що прокуратура не
мала права звертатись в інтересах держави в особі Верховної Ради
України, слід зазначити наступне:
Відповідно до вимог ст.121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на органи прокуратури покладається представництво інтересів
держави в судах, а статтею 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що прокурор, який звертається до
господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві
самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави,
та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також, вказує орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах.
Згідно із ч.2 ст. 73 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, орган держави, до сфери управління якого входить
підприємство, є представником власника і виконує його функції у
межах визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Оскільки виникла підстава захисту інтересів держави, прокуратура
правомірно звернулась із позовною заявою до господарського суду.
З врахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав
для скасування оскаржуваного рішення, як такого, що прийняте у
відповідності з вимогами чинного законодавства, на підставі
фактичних обставин і матеріалів справи.
Отже, керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради відхилити.
Рішення господарського суду Тернопільської області від
26.03.2007 р. у справі
№ 5/36-474 залишити без змін.
Дана постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді Н.А. Галушко
Г.Г. Якімець