ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20.06.2007 Справа № 5/121-07
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача),
 
     суддів: Сизько I.А., Тищик I.В.,
 
     при секретарі судового засідання Чоха Є.О.,
 
     за участю представників сторін:
 
     від позивача: Кудрявцев А.Л., представник, довіреність №1 від
01.02.07;
 
     від відповідача: ОСОБА_2, свідоцтво НОМЕР_1 від 25.06.04;
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасперліт", м. Кривий
Ріг, на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від
23.03.07р. у справі № 5/121-07
 
     за   позовом   товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Кривбасперліт",
 
     м. Кривий Ріг;
 
     до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг;
 
     про стягнення 56 843 грн. 00 коп.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Позивач звернувся до  господарського  суду  Дніпропетровської
області з позовом, в якому просив  стягнути  з  відповідача  56843
грн. вартості автомобіля, переданого відповідачу на зберігання  та
зниклого з автостоянки.
 
     Рішенням від 23.03.2007 року судом відмовлено  в  задоволенні
позову. Рішення мотивовано недоведеністю позивачем факту  передачі
31.10.2006 року на зберігання відповідачу  автомобіля  "Деу-Ланос"
моделі TF69-Y26 кузов  НОМЕР_4,  вартість  якого  складає  позовну
суму.
 
     Позивач  з  рішенням  суду  не  погодився,  подав  апеляційну
скаргу, в якій просить  рішення  суду  скасувати,  позовні  вимоги
задовольнити.  Посилається  на  невідповідність   висновків   суду
дійсним обставинам справи, неповне їх з'ясування.
 
     У відзиві на  апеляційну  скаргу  відповідач  просить  суд  в
задоволенні апеляційної скарги відмовити.
 
     Дослідивши матеріали справи, обговоривши  доводи  апеляційної
скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов  до
висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи  з
наступного:
 
     Відповідач є суб'єктом підприємницької  діяльності,  здійснює
зберігання автотранспорту на автостоянці "Текстильщик".
 
     Відповідно   до   довідки-рахункуНОМЕР_2   позивач    придбав
автомобіль DAEWOO-FSO TF69Y  вартістю  56843  грн.  На  автомобіль
виданий транзитний номер НОМЕР_3
 
     З   наданого   в   судовому   засіданні    Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  журналу  обліку   транспортних
засобів, який веде відповідач, вбачається, що 31.10.2006  року  на
зберігання о 17 год. 50 хв. здано автомобіль ДЭО б/н (ТI 52-05).
 
     Сторони  пояснили,  що  оплата   за   зберігання   автомобіля
31.10.2006 року позивачем не здійснювалась.
 
     Договір на зберігання сторони уклали з  01.11.2006  року,  не
зазначивши при цьому марку та  номер  автомобіля,  що  є  об'єктом
договору.
 
     Відповідно  до  ч.1   ст.937   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         договір зберігання  укладається  у  письмовій  формі  у
випадках, встановлених ст.208 цього Кодексу.
 
     Відповідно до ст.208 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
правочин між сторонами належало вчиняти у письмовій формі.
 
     Відповідно  до  ч.3  ст.  937  Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         прийняття  речі  на  зберігання  може  підтверджуватися
видачею  поклажодавцеві  номерного  жетона,   іншого   знака,   що
посвідчує  прийняття  речі  на  зберігання,  якщо  це  встановлено
законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним  для
цього виду зберігання.
 
     Прийняття    автотранспортного    засобу    на     зберігання
посвідчується квитанцією (номером, жетоном)  відповідно  до  вимог
п.2 ст.977 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         .
 
     Сторонами не були дотримані вимоги зазначених  правових  норм
та вимоги Постанови Кабінету Міністрів України  "Про  затвердження
Правил  зберігання  транспортних  засобів  на  автостоянках"   від
17.08.2002 року №1178.
 
     Відповідно до  ст.33  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Господарський суд  при  вирішенні  спору  дійшов  правильного
висновку про те, що позивачем не надано належних доказів  передачі
відповідачу на зберігання автомобіля ""Деу-Ланос" моделі  TF69-Y26
кузов НОМЕР_1
 
     Обставини  справи,  які  відповідно  до  вимог  законодавства
повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не  можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
 
     Відповідно до довідки слідчого відділу Криворізького міського
управління УМВС  України  в  Дніпропетровській  області  по  факту
незаконного    заволодіння     автомобілем     "ДЕО-Ланос"     ТОВ
"Кривбасперліт"  з  автостоянки  "Текстильщик"   04.11.2006   року
порушено кримінальну справу та ведеться слідство.
 
     Оскільки  відсутні  належні   докази   вини   відповідача   в
заподіянні позивачу матеріальної шкоди, рішення суду про відмову в
позові є законним та обгрунтованим.
 
     Керуючись  статтями  99,   101,   103,   105   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Апеляційну скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Кривбасперліт", м. Кривий Ріг, залишити без задоволення.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
23.03.07р. у справі № 5/121-07 залишити без змін.
 
     Постанова набирає законної сили з дня її  прийняття  та  може
бути оскаржена в касаційному порядку  протягом  одного  місяця  до
Вищого господарського Суду України.
 
     Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
 
     Суддя I.А. Сизько
 
     Суддя I.В. Тищик