9/346д/06 Про визнання недійсним правочину щодо застави (іпотеки) нерухомого майна - 20.06.2007 Прийняття

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.02.2007р. у справі №9/346д/06 у задоволенні позову СВК ім. Ватутіна про визнання недійсним договору іпотеки від 31.05.2005р. відмовлено. Провадження у справі відносно відповідача-1 приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1 припинено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено яким чином виконання спірної угоди порушує його законні права. Відсутність на дату укладання спірної угоди порушень з боку відповідачів підтверджено рішенням Мелітопольського міського районного суду Запорізької області від 26.10.2006р у справі №2-5285206 та не потребує відповідно до ст. 35 ГПК України доведення при розгляді справи № 9/346д/06. При передачі майна в іпотеку позивач гарантував, що майно, яке запропоновано до іпотеки є його власністю, вільне від будь-яких зобов'язань, не перебуває під забороною на відчуження та відсутність арешту на це майно. Припинення провадження у справі відносно відповідача-1 обґрунтовано тим, що приватний нотаріус не є юридичною особою і відповідно до ст. 1 ГПК України не може бути стороною у справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить пункт перший рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.07р. у справі № 9/346д/06 скасувати та задовольнити позов про визнання недійсним правочину щодо застави (іпотеки) нерухомого майна. В обґрунтування доводів апеляційної скарги СВК ім. Ватутіна зазначає, що предмет іпотеки відсутній в розумінні ст. 5 Закону України "Про іпотеку", бо предметом іпотеки не може бути майно обтяжене арештом. У рішенні судом не надано оцінку доказам представленим позивачем щодо знаходження під арештом предмету іпотеки на день укладання спірного договору та його нотаріального посвідчення. Безпідставним є застосування судом ст. 35 ГПК України та надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим Мелітопольським міськрайонним судом при вирішенні іншої справи та ототожнення фактів, встановлених цим судом з їх юридичною оцінкою. Вказане рішення загального місцевого суду містить недосліджені та недостовірні факти. Вказане рішення оскаржено позивачем до Верховного Суду України. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що з 2004 року нотаріуси при посвідченні договорів повинні були звертатися до двох електронних баз реєстрів ( старого і нового) і отримувати витяги з обох реєстрів, а не довідки, що надані відповідачем-1 в порушення Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.99р. (z0364-99) Витягами з реєстрів, наданих позивачем, підтверджується факт, що все майно СВК ім. Ватутіна з 2003р. за постановою Василівської державної виконавчої служби знаходилося під арештом. Василівської ДВС, яка заявляє про пріоритетність її прав на майно, що стало предметом іпотеки за спірним договором, надані докази порушення її права на першочергове задоволення вимог стягувачів при проведені зведеного виконавчого провадження. Позивач не може виконати зобов'язання перед ДВС та стягувачами за рахунок майна, що стало предметом іпотеки за спірним договором. Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що предметом іпотеки за згодою сторін були визначені конкретні об'єкти нерухомості, що належали позивачеві, а саме: Тваринницький комплекс(реєстровий № 10829574), що знаходиться за адресою м. Василівка Запорізької області Промислова зона та комплекс будівель та споруд (реєстровий № 5191357), що розташований за адресою АДРЕСА_1. Саме ці основні дані і були параметрами запиту з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. 31.05.05р. відповідачем-1 на запити з вказаними параметрами було отримано підтвердження відсутності арешту та заборон майна. Параметри запиту свідчать, що арешт, на який посилається позивач міг бути накладений лише на майно, що розташоване за адресою м.Василівка вул. Леніна, буд 67, а не на все майно СВК. Накладення Василівською ДВС арешту на все майно суперечить правилам та порядку накладення арешту. Крім того, після накладення арешту на все майно позивача ДВС пізніше був накладений ще один арешт на все майно. Накладення арешту на все майно, яке вже знаходиться під арештом є нелогічним. Приватний нотаріус просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у відзиві.

Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, відсутні підстави для його скасування, у задоволенні скарги просить відмовити. Зазначає, що позивач свої вимоги мотивує лише витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.09.2006р. №9157044, який зроблено майже через 1,5роки після укладення правочину. Позивачем не доведено, які саме його права та інтереси порушені при укладенні договору іпотеки. Факти відсутності заборон, арештів та обтяжень на майно, яке передавалась в іпотеку в момент посвідчення договору іпотеки встановлені рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 27 жовтня2006 р. по справі №2-5285. Представник у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відділ Державної виконавчої служби Василівського управління юстиції, який є правонаступником Державної виконавчої служби у Василівському районі, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що на момент посвідчення правочину щодо іпотеки від 31.05.05р. та реєстрації за № НОМЕР_1 іпотечного договору між СВК ім. Ватутіна та акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі відділення Промінвестбанку у м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області арешти накладені відділом ДВС Василівського РУЮ та ДВС у Василівському районі були дійсними та згідно Закону України "Про іпотеку" (898-15) мали пріоритет щодо майна боржника.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 відзиву на апеляційну скаргу не надали. Їх уповноважені представники у судовому засіданні пояснили, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007р. апеляційна скарга прийнята та призначена до розгляду на 20 квітня 2007р. У судовому засіданні оголошено перерву до 15.05.2007р. Ухвалою від 27.04.2007р. до участі і розгляді справи залучено третіх осіб на стороні відповідача.

Склад колегії суддів змінювався. Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. №1443 справу №9/346д/06 передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Кричмаржевський В.А., Радченко О.П.

Судове засідання відкрито. Процесуальні права та обов'язки сторін судом роз'яснено. Відповідачем-2 подана заява про відвід всього складу суддів Запорізького апеляційного господарського суду та голови Запорізького апеляційного господарського суду.

Ухвалою голови Запорізького апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. заяву Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Віділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне", м. Дніпрорудне Запорізька область про відвід всього складу суддів Запорізького апеляційного господарського суду по справі №9/346д залишено без задоволення.

Розгляд справи відкладено до 08.06.2007р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 07.06.2007р. №1882 справу №9/346д/06 передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Яценко О.М., суддів Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М.

Судове засідання відкрито. Процесуальні права та обов'язки сторін судом роз'яснено. Відповідачем-1 та ТОВ "Агропромислова компанія" подані заяви про відвід всього складу суддів Запорізького апеляційного господарського суду та голови Запорізького апеляційного господарського суду.

Ухвалами голови Запорізького апеляційного господарського суду від 08.06.2007р. заяви відповідача-1 та ТОВ "Агропромислова компанія" про відвід всього складу суддів Запорізького апеляційного господарського суду по справі №9/346д залишено без задоволення.

За клопотанням відповідачів розгляд справи відкладено до 20.06.2007р. У судовому засіданні 20.04.2007р. представником ТОВ "Агропромислова компанія" заявлено усне клопотання про оголошення постанови суду у повному обсязі. У судовому засіданні 20.06.2007р. оголошено перерву до 20.06.2007р. до 18 години для підготовки постанови у повному обсязі.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційних скарг, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила, що 30 травня 2005 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області (відповідач-2) та СВК імені Ватутіна (позивач) укладено кредитний договір №12-071/02-01 (далі - Кредитний договір), за умовами якого останній зобов'язувався не пізніше 22 травня 2006р. повернути Промінвестбанку кредит у розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч ) гривень, відсотки за користування ним у розмірі 17% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 25% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Промінвестбанку всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання СВК ім. Ватутіна умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Рішенням господарського суду від 01.06.2006 у справі 15/102/06 (том2 а.с.38-44) в задоволенні первісного позову про визнання недійсним договору іпотеки від 31.05.2005р. відмовлено, зустрічний позов Промінвестбанку про звернення стягнення на майно, яке є предметом спірного договору, задоволено частково.

Як встановлено рішенням господарського суду Запорізької області у справі №15/102/06, відповідач-2 на виконання кредитного договору надав СВК ім. Ватутіна кредит у розмірі 1.500.000 гривень, що підтверджується наступними документами: платіжними дорученнями № 1 від 31.05.2005р., №2 від 31.05.2005р., розпорядженнями операційного відділу від 31.05.2005р, меморіальними ордерами №17 від 31.05.2005р., №45 від 31.05.2005р.

31.05.05р. в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 по справі було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької областіОСОБА_1 за реєстраційним НОМЕР_1 (далі - договір Іпотеки).

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки предметом застави є належне позивачу на праві власності нерухоме майно:

1) Тваринницький комплекс, що знаходиться за адресою: м.Василівка Запорізької області, Промислова зона, та складається з: В Корівник, Д Корівник, Є Корівник, З Корівник, Ж Корівник, Л Корівник, М Корівник, Н Корівник, О Корівник, Р Корівник, Б-3, Б-7 - Б-12, Б-14,Б-19,Літні вигули, К Санпропускник,С Вагова,У, Ф,Х,Ц,Ч,Щ-1- Щ-5 Траншеї для зберігання силосу,Б-1 Сіносховище,Л-1 Насосна станція, Е резервуар для води, Ш Бурякосховище, №1,4,8 Огорожа, № 6,7 Водонапорна башта, № 11 Резервуар насосної, № 13 Жироуловлювач.

Балансова вартість вказаного об'єкту на 31.05.05р. становила 3245099,16грн., заставна вартість визначена у сумі 250 000грн.

2) комплекс будівель, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 та складається з:

А-1 Автовагова, матеріал стін будівель та споруд-шл, загальною площею 19,5 кв.м,б-1 зерносховище з льохом, матеріал стін будівель -цегла, загальною площею 785,9 кв.м,В-1 Зерносховище, матеріал стін будівель та споруд - шлб, загальною площею 617,4 кв.м, Г-1, Механізований тік, матеріал будівель та споруд-дерев, цегла, загальною площею 134,4 кв.м,Д-1 Критий тік, матеріал будівель та споруд метал, загальною площею 928,5кв.м,Є-1 склад, матеріал стін будівель та споруд-з/б блоки, шлб, загальною площею 1063,1 кв.м,Ж-1 Охоронна будка, матеріал стін та будівель-шлб, загальною площею-6,4кв.м.,1-Огорожа,матеріал стін і будівель-з/б плити, загальною площею 437,2 кв.м,2 КПТ,І замощення-асфальтобетон 14017 кв.м.

Балансова вартість об'єкту станом на 31.05.05р. становила 583 475грн., заставна вартість визначена у договорі у сумі 177000грн.

Загальна вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін визначена у сумі 427000грн.

Відповідно до п.1.1 спірного договору іпотекою забезпечено всі вимоги іпотеко- держателя, що виникають з цього договору, а саме: повернення кредиту у сумі 1500000грн, сплата відсотків за користування кредитом, неустойки та всіх збитків, понесених в наслідок невиконання кредитного договору і інші зобов'язання, що виникають в силу кредитного договору.

В ході розгляду господарським судом Запорізької області спору у справі №15/102/06 відповідачем-2 було заявлено зустрічний позов, в якому він просив на підставі ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою. Зустрічний позов задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки НОМЕР_1.

27.09.2006 між АКПІБ (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області" (відповідач-2) та ТОВ "Агропромислова компанія" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого є тваринницький комплекс, що знаходиться за адресою: м. Василівка Запорізької області: Промислова зона.

27.09.2006р. між АКПІБ (ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне Запорізької області" та гр. ОСОБА_2 укладено договір купівлі- продажу нерухомого майна, предметом якого є комплекс будівель, який знаходиться за адресою:АДРЕСА_1.

Все нерухоме майно, що є предметом іпотеки, реалізовано третім особам за наведеними вище договорами купівлі-продажу за 1.377.000грн. Заборгованість за кредитним договором, в забезпечення якого укладений спірний договір іпотеки, не була погашена банком у повному обсязі за рахунок реалізації предмету іпотеки. Заборгованість позивача за кредитним договором, як пояснив представник останнього у судовому засіданні, залишилася непогашеною приблизно ще на суму 340 000грн.

20.11.06р. СВК ім..Ватутіна, з урахуванням уточнення позовних вимог (том1 а.с.79-82) пред'явлено позов про визнання недійсним правочину щодо іпотеки від 31.05.2005р., укладеного між СВК ім. Ватутіна та відповідачем -2, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької областіОСОБА_1 (НОМЕР_1 в реєстрі), і повернути сторони в первісний стан. Вимоги обгрунтовані статтями 203, 205, 215, 216 ЦК України та ст. ст. 5, 55 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосуван-ня норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Зазначені пункти статі 203 ЦК України (435-15) визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків.

Спірний договір за своєю правовою природою є договором іпотеки, та різновидом застави. До правовідносин іпотеки застосовуються норми ЦК України (435-15) та Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Відповідно до ч.1 ст. 576 ЦК України предметом іпотеки може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення .

Предметом іпотеки згідно ст. 5 Закону України "Про іпотеку" може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за певних умов, зокрема, якщо нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Як слідує з матеріалів справи, та підтверджується витягами з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: НОМЕР_2, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_3(а.с100,т.1), НОМЕР_3, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4(а.с10,т.1), НОМЕР_4, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_5(ас.108,т1) і документами державної виконавчої служби, 22.09.2003р. у реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження - арешт всього нерухомого майна СВК ім..Ватутіна (записНОМЕР_5 ) на підставі постанови Державної виконавчої служби № 2003/1/1034 від 19.09.2003р. (дата виникнення обтяження 22.09.2003р., перенесено до нового реєстру застав 27.07.2005р.).

Відповідно до вказаних витягів з реєстру заборон відчуження нерухомого майна, 13.05.04р.у реєстрі зареєстровано обтяження на підставі постанови ДВС Василівського району № 2078 від 13.05.04р. у вигляді арешту на нерухоме майно позивача, в тому числі і на сіносховище (інв.№ 352) та корпус № 8 (корівник інв № 318), які входять до складу тваринницького комплексу, що є предметом спірного договору іпотеки (записНОМЕР_6 дата виникнення обтяження 13.05.04р., дата перенесення до нового реєстру 24.06.05р.)

Таким чином, на момент укладання спірного договору іпотеки вищенаведене нерухоме майно, що передане в іпотеку, було обтяжене і знаходилося під арештом та відповідно під забороною відчуження.

З акту опису та арешту майна від 13.05.04р. вбачається, що арешт виконавчою службою накладався для забезпечення здійснення виконання виконавчих документів зведеного виконавчого провадження на суму 305093грн. Постановою ВДВС Василівського РУЮ від 12.05.04р. звернене стягнення на майно позивача, перелічене у акті опису та арешту від 13.05.04р., в тому числі і на майно, що стало предметом іпотеки за спірним договором (Б-1 Сіносховище (інв.№ 352) і О Корівник інв № 318). Обтяження стосовно вказаних об'єктів до теперішнього часу не виключене з реєстру заборон відчуження нерухомого майна. Вищезазначені постанови виконавчої служби не скасовані.

На момент укладення договору іпотеки та посвідчення спірного правочину зняття арешту було неможливим у зв'язку із відсутністю підстав, передбачених ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Оскільки умова договору про предмет є істотною умовою договору іпотеки відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку", то недійсність умови щодо предмету (об'єктів та їх вартості) має наслідком недійсність правочину в цілому. Заставна вартість об'єктів, перелічених у акті опису і арешту від 13.05.2004р. окремо у договорі не визначена, тому виділити вартість цих об'єктів (сіносховище та корівник) неможливо.

Таким чином, предмет іпотеки на дату укладення договору не був вільний від зобов'язань, перебував під арештом та не міг бути відчужений, тобто не міг бути предметом іпотеки у розумінні ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

За таких обставин колегія вважає, оскільки предмет іпотеки на час укладання спірного договору знаходився під арештом і в цей період не міг відчужуватися, спірний договір не відповідає вимогам закону на момент його вчинення і підлягає відповідно до ч.1 ст. 203, ст. 215 ЦК України визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія не погоджується з посилання суду першої інстанції на ст. 35 ГПК України та надання судом преюдиціального значення юридичній оцінці обставин, наведених у рішенні Мелітопольського місьрайонного суду від 27.10.06р. у справі № 2-5285 2006, оскільки у даній справі розглядався спір щодо недійсності договору купівлі-продажу від 27.09.2006р. та правомірності його укладання, а не договору іпотеки. Спірний договір не був предметом розгляду у цій справі.

Крім того, згідно ст. 35 ГПК України припущення про те, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими та не доводяться, може бути спростовано у загальному порядку. Матеріалами даної справи доведено невідповідність спірного дого-вору іпотеки вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі стосовно відповідача -1 (приватного нотаріуса) на підставі ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки останній у розумінні ст. 1 ГПК України не є стороною у справі (тобто не є юридичною особою, і господарюючим суб'єктом або іншим органом, до компетенції якого входить брати участь у господарському суді в якості сторони у справі). Крім того, вчинення нотаріусом нотаріальних дій підлягає оскаржено у встановленому ЦПК України (1618-15) порядку до місцевого суду загальної юрисдикції.

Уточнені позовні вимоги в частині повернення сторін в первісний стан не можуть бути задоволені у даній справі, оскільки нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, реалізовано банком третім особам за договорами купівлі-продажу. Крім того, вирішити питання відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі неможливості повернення одержаного за договором, позивач може в іншому провадженні.

Стосовно порушення прав позивача, колегія зазначає, що чинним законодавством передбачено, що правочини повинні відповідати вимогам актів цивільного законодавства, і сторона договору може заперечувати його дійсність. Недійсні правочини є недійсними з моменту їх укладання та не породжують для сторін правових наслідків. Тому недійсний правочин порушує законні права сторін такого правочину.

Місцевий господарський суд вказані обставини не дослідив, неправильно застосував норми матеріального права, відтак рішення господарського суду Запорізької області підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на відповідача-2.

Керуючись ст. 49, ч.1, п.1 ст. 80, ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна, м. Василівка Запорізька область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.02.2007р. у справі №9/346д/06 скасувати частково і резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки від 31.05.2005р.,укладений між Сільськогоспо-дарським виробничим кооперативом ім. Ватутіна, м. Василівка Запорізька область та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне", м. Дніпрорудне Запорізька область, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької областіОСОБА_1 (НОМЕР_1 в реєстрі).

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпрорудне", м. Дніпрорудне Запорізька область на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна, м. Василівка Запорізька область 85грн. - державного мита за розгляд справи в господарському суді Запорізької області, 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50грн. - державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.