У к р а ї н а
ЗАПОРIЗЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Iменем України
19.06.07 Справа №2/45-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду
у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Колодій Н.А. , Юхименко
О.В.
при секретарі: Соколові А.А.
За участю представників:
позивача:Герасимчук Р.Ю., довіренність б/н від 23.02.2007р.
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства
"Херсон-метал", м. Каховка Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від
29.03.2007р. у справі № 2/45-07
та на додаткове рішення господарського суду Херсонської
області від 17.04.2007р. у справі № 2/45-07
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Каховський
завод електрозварювального устаткування", м. Каховка Херсонської
області
до відповідача: Приватного підприємства "Херсон-метал", м.
Каховка Херсонської області
про стягнення 57 035,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Каховський завод
електрозварювального устаткування" звернулось до господарського
суду з позовом до приватного підприємства "Херсон-метал" про
стягнення 57035,75 грн. заборгованості: 32 085,54 грн. основного
боргу, 22 328,70 грн. пені, 3% річних у сумі 2621,51 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області позов
задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 32
085,54 грн. основного боргу, 22 328,70 грн. пені, 622,14 грн
судових витрат.
Відповідач по справі ПП "Херсон-метал" не погодилося з
рішенням господарського суду, вважає його таким, що прийняте з
порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись
на наступне. Так, відповідач вважає, що не відклавши розгляд
справи за клопотанням директора відповідача суд порушив приписи
ст.ст. 4-3 ч.3, 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме, принцип
рівності всіх учасників судового процесу. Крім того, відповідач
вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом було порушено
норми п.1 ч.2 ст.258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, а саме не застосована
позовна давність до вимог про стягнення пені. Судом також не
враховано, що 15.06.2006р. між позивачем та відповідачем було
підписано акт звірки взаємних розрахунків, по якому борг по пені
не відображено, що свідчить про те, що станом на 15.06.2006р. пеня
позивачем не нараховувалася.
17.04.2006р. господарським судом Херсонської області прийнято
додаткове рішення по даній справі в якому фактично надано
обгрунтування задоволення вимог в частині стягнення пені в сумі 22
328,70 грн.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
27.04.2007р. апеляційна скарга позивача на рішення господарського
суду Херсонської області від 29.09.2007р. прийнята до розгляду та
призначена до слухання в судовому засіданні 06.06.2007р. У зв'язку
з неявкою заявника апеляційної скарги, судове засідання відкладено
на 19.06.2007р.
Відповідачем також оскаржено додаткове рішення господарського
суду з мотивів порушення судом при його прийнятті норм
процесуального права. А саме, ст. 88 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
надає
суду право приймати додаткові рішення у разі, якщо з якоїсь
позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського
суду, не прийнято рішення, або не вирішено питання про розподіл
господарських витрат чи про повернення державного мита з бюджету.
Зазначена норма надає виключний перелік підстав для прийняття
додаткового рішення. На думку заявника скарги, при ухваленні
рішення від 29.03.2007р. по справі № 2/45-07 судом прийнято
рішення по всіх позовних вимогах та вирішено питання про розподіл
судових витрат, тому суд першої інстанції не мав жодної правової
підстави для ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
14.06.2007р. апеляційна скарга позивача на додаткове рішення
господарського суду Херсонської області від 17.04.2007р. прийнята
до розгляду та призначена до слухання в судовому засіданні
19.06.2007р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного
господарського суду № 1985 від 19.06.2007 р. справу призначено до
розгляду у складі колегії суддів головуючого - Антонік С.Г.,
суддів Колодій Н.А., Юхименко О.В.
Позивач, у відзиві на апеляційні скарги вказує на їх
необгрунтованість. Просить відмовити у задоволенні апеляційних
скарг, рішення господарського суду залишити без змін.
За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без
застосування засобів технічної фіксації, за його згодою в судовому
засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційний господарський суд, переглядаючи
рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими
суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі перегляду справи апеляційний
господарський суд за наявними у справі і додатково поданими
доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний
доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та
обгрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваного рішення, не знаходить правових
підстав для зміни чи скасування судового рішення від 29.03.2007р.
по даній справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2003 року між ТзОВ
"Каховський завод електрозварювального устаткування" та приватним
підприємством "Херсон-метал" був укладений договір відповідно до
умов якого відповідач ("постачальник") зобов'язувався поставити, а
позивач ("покупець") прийняти і оплатити товар по номенклатурі,
кількості, ціні, що містяться у доданих до договору специфікаціях.
Умови поставки - РСА м. Запоріжжя (Iнкотермс-2000р.). Розрахунки
за товар - 100% передоплата. Поставка товару не пізніше 3 днів
після передоплати (п.п. 1.1.-2.3.).
На виконання умов вищезазначеного договору 06.05.2004 року ПП
"Херсон-метал" поставило позивачу на адресу його підприємства (ВАТ
"КЗЕУ") металопродукцію: лист
ХК СТ08 КП 6-0,8 в кількості 7 пачок (21,435т) на загальну
суму 66 234,15 грн.
Поставлена відповідачем продукція не відповідала умовам
договору по якості та була забракована комісією у складі
представників обох сторін, про що свідчить акт приймання продукції
по якості від 08.05.2004 року, після чого товар було повернуто
постачальнику.
Гарантійним листом від 28.06.2004 року ПП "Херсон-метал"
зобов'язалось в рахунок заборгованості, що виникла після
повернення товару, в строк до 30.07.2004 року поставити
металопродукцію: лист ХК СТ 08 КП в кількості 21,44т на суму 66
248,50 грн.
На момент розгляду спору, відповідач взяті на себе
зобов'язання щодо поставки металопродукції до 30.07.2004р. виконав
частково. А саме: 21.06.2004р. поставив лист ХК СТ 08 КП 6-0,75 (1
пачку) - на суму 19 945,96 грн.;
- 07.06.2006р. - лист ХК СТ 08 КП 6-0,8 - на суму 4 217,00
грн.;
- 20.10.2004р - перерахував на рахунок позивача грошові кошти
у сумі 10 000,00 грн. (банківська виписка від 20.10.2004р.).
I5.06.2006р. між ВАТ "КЗЕЗУ" та ТШ "Херсон-метал" було
підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого, за
ПП "Херсон-метал" обліковується заборгованість у сумі 33 522,55
грн., з яких 1 437,31 грн. відображено як борг по минулими
операціями, які мали місце до укладання вище зазначеного договору.
18.08.2006 року позивачем на адресу відповідача було
направлено претензію, з вимогою поставити металопродукцію на суму
32, 085,54 грн., або перерахувати грошові кошти. Відповідь на
претензію ВАТ "КЗЕЗУ" не отримало.
Господарський суд задовольнив вимоги позивача про стягнення
основного боргу в сумі 32, 085,54 грн. у повному обсязі.
Відповідач не оспорює рішення суду в цій частині, наявність боргу
фактично визнає.
Колегія суддів також погоджується з висновками господарського
суду щодо обгрунтованості вимог позивача в частині стягнення з
відповідача основного боргу у грошовій формі, виходячи з
наступного.
Відповідно до п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати
товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право
вимагати передання оплаченого товару або повернення суми
попередньої оплати.
Враховуючи наведену норму, суд правомірно задовольнив вимоги
позивача про стягнення основного боргу у розмірі попередньої
оплати, на яку не було поставлено товар.
Судом також задоволені вимоги позивача про стягнення
неустойки за порушення термінів поставки товару на підставі п. 5.2
Договору.
Відповідно до зазначеного пункту сторони передбачили, що за
прострочення поставки "постачальник" (ПП "Херсон-метал") сплачує
пеню у розмірі 0,3% від суми неналежно виконаного зобов'язання за
кожен день прострочення.
Як правомірно встановлено судом, зобов'язання по поставці
металопродукції мало бути виконано не пізніше 30.07.2004р. (дата
встановлена відповідачем в гарантійному листі від 28.06.2004
року). Відповідач станом на 30.07.2004р. зобов'язання по поставці
металопродукції виконав лише частково (21.06.2004р. поставлено
продукцію на суму 19 945,96 грн.). Таким чином, відповідач дійсно
порушив зобов'язання по своєчасній поставці металопродукції, за що
відповідно до п.5.2 Договору застосовується відповідальність у
вигляді пені .
Враховуючи зазначені обставини, господарським судом
правомірно задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача
пені, розрахованої за перші шість місяців з дня прострочення
виконання зобов'язання відповідно до п.6 ст. 232 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, та у розмірі, передбаченому п. 5.2
Договору, в сумі 22 328,70 грн.
Відповідач не погодився з рішенням господарського суду в
частині стягнення пені, вважає, що правових підстав для її
стягнення не було, оскільки позивач звернувся до суду з цими
вимогами після спливу річного строку позовної давності.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта,
вважає їх такими, що не грунтуються на нормах чинного
законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята
судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна
давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,
зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про
застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для
відмови у позові.
Відповідач по справі, до винесення оскарженого рішення не
заявляв про застосування судом позовної давності до вимог про
стягнення неустойки. При відсутності такої заяви у суду першої
інстанції не було правових підстав для застосування позовної
давності.
Доводи відповідача з того приводу, що він не зміг брати
участь у судовому засіданні у зв'язку з перебуванням в день
слухання справи 29.03.2007р. у службовому відряджені, суд до уваги
не приймає. По-перше, судом по даній справі було проведено три
судових засідання, в жодне з них представник відповідача не
з'явився. Двічі розгляд справи відкладався за письмовим
клопотанням директора відповідача. Причина неявки (на підприємстві
відповідача працює лише один директор, який фізично не зміг
забезпечити свою участь в судовому засіданні) колегією суду не
визнається поважною, оскільки в судове засідання відповідач міг
направити свого представника на підставі доручення, незалежно від
того знаходиться він з відповідачем в трудових відносинах чи ні.
Крім того, відповідач мав змогу направити на адресу суду письмову
заяву про застосування строків позовної давності не беручи при
цьому участь в судовому засіданні.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на
підставі наданих в судове засідання доказів. Порушення або
неправильного застосування норм матеріального і процесуального
права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення
місцевого господарського суду відсутні.
Разом з тим, доводи відповідача, викладені в апеляційній
скарзі на додаткове рішення суду по даній справі від 17.04.2007р.,
суд вважає обгрунтованими.
Відповідно до ст.88 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд має право за заявою
сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за
своєю ініціативою прийняти додаткове рішення ухвалу, якщо:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянутого в
засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або
про повернення державного мита з бюджету.
Колегія суддів погоджується з думкою апелянта, що
господарським судом було прийнято рішення по всіх позовних вимогах
та вирішено питання про розподіл господарських витрат, а тому у
суду не було правових підстав для прийняття додаткового рішення
відповідно до ст. 88 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Необхідність винесення додаткового рішення по справі суд
обгрунтував тими обставинами, що ним помилково не було надано
правове обгрунтування стягнення з приватного підприємства
"Херсон-Метал" на користь ВАТ "Каховський завод
електрозварювального устаткування пені у розмірі 22 380,70 грн.
Зазначені обставини не дають господарському суду права
приймати додаткове рішення на підставі ст. 88 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Таким чином, додаткове рішення по даній справі від
17.04.2007р. прийняте судом з порушенням норм процесуального
права, що призвело до прийняття неправильного рішення, у зв'язку з
чим воно підлягає скасуванню як незаконне.
Судові витрати за апеляційною скаргою на рішення
господарського суду Херсонської області від 29.03.2007р. у справі
№ 2/45-07 покладаються на заявника апеляційної скарги -
відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Запорізький апеляційний господарський
суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Херсон-метал", м.
Каховка Херсонської області на рішення господарського суду
Херсонської області від 29.03.2007р. у справі № 2/45-07 залишити
без задоволення рішення господарського суду Херсонської області
від 29.03.2007р. у справі № 2/45-07 без змін
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Херсон-метал", м.
Каховка Херсонської області на додаткове рішення господарського
суду Херсонської області від 17.04.2007р. у справі № 2/45-
задовольнити. Додаткове рішення господарського суду Херсонської
області від 17.04.2007р. у справі № 2/45 -скасувати.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Колодій Н.А.
Юхименко О.В.