Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Марко Р.І.

Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК", м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2007р.

у справі № 1/163-10/57

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-2", м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК", м.Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного позивача Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

про звільнення займаного приміщення

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК", м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-2", м.Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні зустрічного відповідача Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

про стягнення безпідставно одержаної орендної плати

за участю представників:

від первісного позивача - зустрічного відповідача: не з’явився.

від первісного відповідача - зустрічного позивача: Галич П.О., Касій В.В.

від третьої особи: Ваверчак Б.П.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.09.2007р. припинено провадження у справі № 1/163-10/57 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК", третя особа Департамент економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради про зобов'язання відповідача звільнити безпідставно займані ним нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 40,0 кв.м за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,374, та передати їх позивачу по акту приймання-передачі; у задоволенні зустрічного позову ТзОВ "СТК" м.Львів до ТзОВ "Промінь-2", третя особа Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання договору суборенди приміщень від 04.08.2004р. між ТзОВ "Промінь-2" та ТзОВ "СТК" таким, що не був укладеним, стягнення з ТзОВ "Промінь-2" 20983,20 грн. безпідставно отриманої орендної плати, 1282,86 грн.- 3% річних, 2266,28 грн. інфляційних втрат - відмовлено.

При прийнятті рішення про припинення провадження у справі за первісним позовом місцевий господарський суд виходив з того, що первісним позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору, оскільки ТзОВ "СТК"звільнило займане приміщення. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення суду мотивоване тим, що обраний ТзОВ "СТК" спосіб захисту - визнання договору неукладеним, не передбачений цивільно-правовими актами України; дії ТзОВ "СТК" після укладення спірного договору суборенди та до моменту звернення з зустрічним позовом до господарського суду свідчать про наступне його схвалення; щодо вимоги про стягнення з ТзОВ "Промінь-2" трьох відсотків річних та індексу інфляції, то ст. 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, однак у ТзОВ "Промінь-2" не було жодних грошових зобов'язань перед ТзОВ "СТК" за спірним договором суборенди, а відтак підстави для застосування у даному спорі вказаної норми Цивільного кодексу України (435-15) - відсутні.

Скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТК", не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити зустрічні позовні вимоги ТзОВ "СТК"в частині стягнення з ТзОВ "Промінь-2"на користь ТзОВ "СТК"20983,20 грн. безпідставно отриманої орендної плати, 1282,86 грн. –3% річних, 2266,28 грн. інфляційних витрат, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Первісний позивач –зустрічний відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь-2", подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, справу розглянути без участі уповноваженого представника. Також подав окреме клопотання з проханням здійснити розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Виходячи з приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд вбачає за можливе на задоволення клопотання первісного позивача розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності його представника.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного позивача –зустрічного відповідача Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу та представник третьої особи в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили у її задоволенні відмовити.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заперечення зустрічного відповідача та третьої особи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На підставі наказу Управління комунального майна від 10.08.2006р. за № 522-0 та договору на оренду нежитлових приміщень від 29.10.1996р. № 831 переукладений договір оренди за №111-4819-6 від 07.11.2006р. між Управлінням комунального майна та ТзОВ "Промінь-2", терміном до 06.11.2007р.

Об'єктом оренди, відповідно до вказаного договору є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 374, загальною площею 229,6 кв.м.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про власність", власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, котрі не суперечать законодавству, зокрема передавати його за плату в користування іншим особам.

Відповідно до Договору на оренду нежитлових приміщень №831 від 29.10.1996р., укладеного між Управлінням комунального майна та ТзОВ "Промінь-2", останній орендує нежитлові приміщення загальною площею 225,2 кв.м за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 374.

Термін дії вказаного Договору оренди з 26.06.1996р. по 26.06.2006р.

При цьому п.13.4 Договору оренди сторони погодили, що передача приміщень в суборенду повністю або частково можлива лише за згоди орендодавця - Управління комунального майна.

Наказом Управління комунального майна від 04.08.2004р. за № 173-С згідно з зверненнями ТзОВ "Промінь-2"та ТзОВ "СТК"на підставі рішення комісії від 29.07.2004р.(протокол № 48), було дозволено надати в суборенду ТзОВ "СТК"частину нежитлових приміщень 1-го поверху під № 72 загальною площею 40,0 кв.м для фотомагазину мініфотолаборатоії на термін до 01.06.2006р.

Між ТзОВ "Промінь-2"та ТзОВ "СТК"було укладено договір суборенди від 04.08.2004р. терміном до 01.06.2006р. частини нежитлових приміщень площею 40,0кв.м.

26.06.2006р. закінчився термін дії Договору оренди №831, укладеного між Управлінням комунального майна Львівської міської ради та ТзОВ "Промінь-2". Відповідно до п.2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін дії Договору суборенди між ТзОВ "Промінь-2" та ТзОВ "СТК" теж припинив свою дію.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі.

У зв'язку із закінченням встановленого Договором оренди строку його дії, визначеного орендодавцем - Управлінням комунального майна, ТзОВ "Промінь-2" листом за № 125300 від 02.06.2006р. направив ТзОВ "СТК"повідомлення-вимогу про припинення дії Договору суборенди та звільнення орендованих приміщень.

Однак, вказана вимога позивача про звільнення орендованого приміщення відповідачем не була своєчасно виконана, що дало первісному позивачу підставу звернутися в господарський суд з позовом про звільнення займаного приміщення.

19.06.2007р. первісним позивачем було подано заяву про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору - звільнення первісним відповідачем орендованих нежитлових приміщень, яке задоволено судом першої інстанції.

Рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі за первісним позовом сторонами не оспорюється.

З прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що скаржником - зустрічним позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог про стягнення з ТзОВ "Промінь-2"на користь ТзОВ "СТК"20983,20 грн. безпідставно отриманої орендної плати, 1282,86 грн. –3% річних, 2266,28 грн. інфляційних витрат, тоді як рішення суду в частині відмови у зустрічному позові про визнання договору суборенди приміщень від 04.08.2004р. між ТзОВ "Промінь-2"та ТзОВ "СТК"неукладеним –не оскаржується, хоча в мотивувальній частині апеляційної скарги скаржник надводить доводи в обґрунтування вимоги про визнання договору неукладеним.

Статтею 180 Господарського кодексу України та статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір вважається укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

Застосовуючи аналогію закону відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України та виходячи із змісту ч.2 ст. 241 ЦК України, правочин вважається схваленим якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до умов договору від 04.08.2004р. (п.1.1) орендар –ТзОВ "Промінь-2"здає, а суборендар –ТзОВ "СТК"приймає в суборенду нежитлові приміщення площею 40 кв.м. для створення магазину з мінілабораторією і 5 кв.м. складських приміщень у м.Львові по вул.Шевченка, 374; (п.2.1) суборендар щомісячно сплачує орендарю плату за суборенду: плату за електроенергію і комунальні послуги не пізніше 10 днів з дня отримання рахунку від орендаря; (п.2.2) плата за суборенду сплачується шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендаря; (п.4.1) строк суборенди приміщень встановлюється з 04.08.2004р. до 01.06.2006р.

З наведеного випливає, що сторони погодили всі істотні умови договору суборенди.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що після укладення договору суборенди від 04.08.2004р. зустрічний відповідач виставляв зустрічному позивачу рахунки за суборенду приміщення, які останнім сплачувались. Тобто дії ТзОВ "СТК" після укладення спірного договору суборенди та до моменту звернення із зустрічним позовом до суду свідчать про наступне схвалення такого договору суборенди.

Відтак, правові підстави вважати договір суборенди неукладеним відсутні.

Щодо вимоги зустрічного позивача про стягнення з ТзОВ "Промінь-2"на користь ТзОВ "СТК"трьох відсотків річних та індексу інфляції, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування у даному спорі статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки вказаною нормою встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а за спірним договором суборенди у ТзОВ "Промінь-2"не було жодних грошових зобов'язань перед ТзОВ "СТК".

З огляду на викладене в сукупності, підстави, встановлені ст. 104 ГПК України, для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги –відсутні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,

Рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2007р. у справі № 1/163-10/57 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТК", м.Львів –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.