ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     14.06.2007 № 42/654
 
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого: Зеленіна В.О.
 
     суддів:
 
     при секретарі:
 
     За участю представників:
 
     від позивача -
 
     від відповідача -
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна  компанія
"Еско-Північ"
 
     на рішення Господарського суду м.Києва від 20.02.2007
 
     у справі № 42/654
 
     за позовом Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
 
     до Товариство з обмеженою  відповідальністю  "Енерго-сервісна
компанія "Еско-Північ"
 
     третя  особа  відповідача  Державне  геологічне  підприємство
"Полтаванафтогазгеологія"
 
     третя особа позивача
 
     про стягнення боргу, ціна позову 111386,88 грн.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     20.02.2007 ухвалою господарський  суд  ТОВ  "ЕСК"Еско-Північ"
повернуто без розгляду зустрічний позов у  справі  42\654.  Ухвала
суду мотивована тим, що зустрічний позов не пов'язаний з первісним
позовом ВАТ "Укрнафта"  до  ТОВ  "Еско-Північ",  третя  особа  ДГП
"Полтаванафтогазгеологія" про стягнення 111386,88 грн.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2007  року  у
справі № 42\654 позов ВАТ "Укрнафта"  до  ТОВ  "Еско-Північ",  про
стягнення 111386,88 грн. задоволений.
 
     Не погоджуючись з ухвалою та рішенням відповідач звернувся  з
апеляційною  скаргою  до  Київського  апеляційного  господарського
суду, посилаючись на те, що суд  першої  інстанції  порушив  норми
процесуального та матеріального права,  просить  їх  скасувати  та
приєднати зустрічний позов і задовольнити вимогу  щодо  проведення
взаємозаліку .
 
     В  судовому  засіданні  представник  позивача   проти   вимог
апеляційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення,
ухвалу і рішення господарського суду без змін.
 
     Розглянувши справу за правилами  розділу  ХII  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд дійшов  наступного
висновку.
 
     Як   встановлено   матеріалами   справи,    26.04.2000    ДГП
"Полтаванафтогазгеологія"  та  ТОВ  "ЕСК  "Еско-Північ"  укладений
договір № 1 про спільну інвестиційну  та  виробничу  діяльність  з
дослідно - промислової експлуатації  та  з  подальшою  промисловою
розробкою Карайкозівського родовища вуглеводів.
 
     30.01.2003 р. між  позивачем  та  відповідачем,  на  підставі
вищевказаного  договору  про  спільну  діяльність,  було  укладено
договір № 209-Р на підготовку нафтового  газу,  за  умовами  якого
позивач за завданням відповідача зобов'язався у  першому  кварталі
2003 року підготувати до кондиції згідно вимог  ГОСТ  5542-87  1,5
млн. м3 нафтового газу, а відповідач - прийняти та оплатити надані
послуги.
 
     На підставі додаткових угод № 1 від 20.03.2003 р., № 1-03 від
31.03.2003 р. обсяг газу, що підлягав підготовці,  було  збільшено
до 2 млн. м3, строк дії договору продовжено до 31.05.2003р.
 
     Вартість послуг за  договором  згідно  узгодженого  сторонами
розрахунку встановлена у розмірі 64,46 грн. за 1000  м3  газу  без
ПДВ та акцизного збору, строк оплати за договором встановлений  не
був.
 
     Згідно ст.ст. 525,526  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  зобов'язання
повинні  виконуватися  належним  чином  і  в  установлений   строк
відповідно до вказівок закону, акту планування,  договору,  а  при
відсутності таких вказівок -  відповідно  до  вимог,  що  звичайно
ставляться, одностороння  відмова  від  виконання  зобов'язання  і
одностороння зміна умов  договору  не  допускаються,  за  винятком
випадків, передбачених законом.
 
     На виконання умов  договору  позивач  протягом  квітня-травня
2003 року  надав  відповідачу  послуги  з  підготовки  1440000  м3
нафтового    газу    вартістю,    що    підтверджується     актами
прийому-передачі газу за квітень і травень  2003  р.  та  зведеним
актом між сторонами у справі, актом звіряння взаємних  розрахунків
між ним станом на 31.12.2005 р.
 
     30.10.2006 р. позивач пред'явив відповідачу вимогу про оплату
послуг за договором № юр-2790 від 27.10.2006р., що підтверджується
наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист
та фінансовим чеком, таким чином, строк  оплати  за  договором  на
підготовку нафтового газу настав 07.11.2006 р.
 
     Відповідно ч. 2 ст. 1138 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          якщо  договір
простого товариства  пов'язаний  із  здійсненням  його  учасниками
підприємницької діяльності,  учасники  відповідають  солідарно  за
всіма  спільними   зобов'язаннями   незалежно   від   підстав   їх
виникнення.
 
     За таких обставин відповідно до  вимог  ст.  543  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         з відповідача на користь  позивача  підлягає  стягненню
111386,88 грн. боргу.
 
     Заперечуючи  проти  рішення  суду   та   ухвали,   відповідач
наполягає  на  тому,  що  позивач  має  заборгованість  в  розмірі
195383,50грн. перед ним згідно Спільної  діяльності,  оскільки  за
договором  №  1  відповідач   є   інвестором,   отже   неприйняття
зустрічного   позову,   який   дозволяє   зарахування   зустрічний
однорідних  вимог  між  сторонами,  призводить  до  безпідставного
стягнення сум.
 
     Відповідно ст. 33  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу  своїх  вимог  і  заперечень.  Обов'язок  доказування  та
подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто
посилається на юридичні факти, які обгрунтовують  його  вимоги  та
заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати  факти,
на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який  має
можливість  доказувати  факти,  на   підставі   яких   він   будує
заперечення.
 
     Колегія суддів погоджується з висновками господарського  суду
що вимоги, заявлені у зустрічному позові не є  однорідними  та  не
можуть  розглядатися  в  одному  провадженні,  так  як   підставою
заборгованості позивача перед відповідачем є  іншій  договір  -  №
01від  26.04.2000р.,  тоді  як  заборгованість  відповідача  перед
позивачем  виникла  з  виконання  умов  договору   №   209-Р   від
30.01.2003р.
 
     Враховуючи  вищенаведене,   апеляційний   господарський   суд
вважає, що господарським судом  повно  встановлені  всі  необхідні
обставині справі, тому ухвала і  рішення  господарського  суду  м.
Києва скасуванню не підлягають.
 
     Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Київський
апеляційний господарський суд,-
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Апеляційну скаргу  ТОВ  "  ЕСК  "Еско-Північ"  на  ухвалу  та
апеляційну скаргу на  рішення  залишити  без  задоволення,  ухвалу
господарського суду від 20.02.07 та  рішення  господарського  суду
від 06.03.2007 у справі № 42\654 залишити без змін.
 
     2. Матеріали справи повернути, доручити  господарському  суду
м. Києва видати відповідний наказ.
 
     Головуючий суддя
 
     Судді
 
     20.06.07 (відправлено)