Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Рєпіної Л.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Голюк Н.І.

За участю представників:

від позивача-Кошелюк З.М. дов. № 1620 від 04.09.06р.

від відповідача – Яремчук О.В. дов. від 11.01.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Стіомі-Холдінг" від 23.01.08р.

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.11.2007

у справі № 15/529

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг"

про визнання недійсним договору в частині

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2007р. (суддя Хоменко М.Г.) задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області до товариства "Стіомі-Холдінг" та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.12.1993р. № 43-Б, укладеного між позивачем і ОВТП "Хлібокомбінат" (правонаступником якого є відповідач) в частині включення вартості гуртожитку по вул. Інститутській, 16/2 в м. Хмельницький вартістю 2 876, 72 грн. до вартості цілісного майнового комплексу ВАТ "Хлібокомбінат", який перебуває у власності відповідача. Рішення суду мотивовано тим, що договір суперечить ст. 48 ЦК Української РСР (ст.ст. 203, 215 ЦК України). Крім того, суд вказав, що гуртожиток відноситься до державного житлового фонду і не підлягав приватизації на момент укладання спірного договору.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач просить його скасувати, в позові відмовити. Заявник скарги вказує, що гуртожиток включений до цілісного майнового комплексу, який правомірно підлягав приватизації. Крім того, сам позивач брав безпосередньо участь у приватизації комплексу, затверджував план приватизації, акт оцінки вартості майна, підписував вищевказаний договір та акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити нормам права. Правові підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні, оскільки приватизація державного майна здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема: ЗУ "Про приватизацію державного майна" (2163-12) в редакції від 04.03.1992р., ЗУ "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (2171-12) в редакції від 06.03.1992р. тощо. Ні один з вищевказаних законів не виключав та не забороняв приватизацію об"єктів державного земельного та житлового фондів, а також об"єктів соціально-культурного призначення, якщо такі об"єкти належать підприємствам, що приватизуються.

Крім того, згідно з ст.1 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків) державного житлового фонду на користь громадян України. Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо належності гуртожитків до державного житлового фонду, оскільки дія цього закону стосується лише квартир (будинків) державного житлового фонду. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках" від 03.03.2005р. (2453-15) вирішено питання щодо приватизації гуртожитків, але ж Закон зворотної сили у часі не має.

Враховуючи вищевикладене та те, що приватизація цілісного майнового комплексу здійснювалась відповідно до чинного законодавства та Плану приватизації державної частки майна, взятої в оренду організацією орендарів ОВТП ""Хлібокомбінат", затвердженого Начальником регіонального відділення ФДМУ по Хмельницькій області від 21.12.1993р., актом оцінки вартості майна, затвердженого Наказом РВ ФДМУ по Хмельницькій області від 29.11.1993р. № 370, а гуртожиток належить до цілісного майнового комплексу на праві повного господарського відання, відсутні підстави вважати приватизацію гуртожитку незаконною, а спірний договір – недійсним.

За новим власником гуртожитку зберігаються перед його користувачами ті ж обов"язки, що і у попереднього власника. Будь-які спори між власником і користувачами кімнат гуртожитку вирішуються у суді загальної юрисдикції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що постанова не є підставою для виселення мешканців гуртожитку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

1. Рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2007р. у справі №15/529 скасувати, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" від 23.01.2008р. –задовольнити.

2. У позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області –відмовити.

3. Справу № 15/529 повернути господарському суду м. Києва.

11.03.08 (відправлено)