ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Iменем України
12.06.2007 року Справа № 14/128 ( rs624193 ) (rs624193)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.I.
Семендяєвої I.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Лапка В.М., дов. від 04.01.2007 № 57
від відповідача Манжос О.П., дов. від 22.03.2007 № 5/217
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рубіжанський Краситель"
на рішення
господарського суду Луганської області
від 16.04.2007
у справі №14/128 ( rs624193 ) (rs624193)
(суддя -Лісовицький Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Луганське енергетичне об'єднання"
в особі Лисичанської філії
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Рубіжанський Краситель"
про стягнення 270931 грн. 35 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський
апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що
призначена розпорядженнями голови суду від 10.05.2007 та від
23.05.2007,
ВСТАНОВИВ:
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське
енергетичне об'єднання" в особі Лисичанської філії (далі -ТОВ
"Луганське енергетичне об'єднання") звернувся до господарського
суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з
обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель" (далі по
тексту -ТОВ "Рубіжанський Краситель") згідно укладеного між
сторонами договору про постачання електричної енергії від
01.04.2004 № 44 (далі -договір) заборгованості за використану
реактивну електричну енергію у сумі 209520 грн. 40 коп.,
інфляційних нарахувань -49158 грн. 04 коп., 3% річних -12252 грн.
91 коп.
Рішенням місцевого господарського суду від 16.04.2007 позов
задоволений у повному обсязі. Мотивоване дане рішення
обгрунтованістю позовних вимог, умовами договору, положенням
статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Судом критично оцінено твердження відповідача про те, що
рахунки на оплату послуг повинні вручатись лише його генеральному
директору, за відсутністю такого застереження у договорі та
зазначено за рішенням про вручення рахунків представникам
відповідача.
Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського
суду, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та
прийняти нове, яким відмовити частково в задоволенні позову щодо
стягнення основної суми боргу на суми перерахунків в вересні 2005
року (2981 грн. 36 коп. та 5027 грн. 32 коп.), залишити без
задоволення у повному обсязі позовні вимоги про стягнення суми
інфляційних нарахувань та річних.
В обгрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник
посилається на положення ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч.1 ст. 213, ст. 625 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 5 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
,
п. 9 додатку "Порядок розрахунків" до договору.
Скаржник стверджує, що судове рішення було прийняте поспішно
та необгрунтовано, з порушенням вимог ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічності,
повноти і об'єктивності при розгляді обставин справи та оцінці
доказів, прийняттям до уваги неправильних розрахунків 3 % річних
від суми боргу та індексу інфляції по періоду заборгованості.
Відповідач оспорює висновки суду за рішенням, зокрема,
стосовно вручення позивачем відповідачеві рахунків на оплату
послуг та визначені судом докази отримання цих рахунків. За
доводами скаржника при укладенні договору відповідачем малося на
увазі отримання рахунків підприємством в особі генерального
директора або уповноважених ним осіб безпосередньо або через
канцелярію підприємства. Вручення рахунків іншим особам є
врученням їх неналежному одержувачеві, що і мало місце.
Два рахунка (№1175 від 01.11.2004 та № 5347 від 03.10.2005)
надані позивачем без ніяких відміток про вручення відповідачеві,
але суд беззаперечно прийняв (як доведені) дати вручення, навіть
не з'ясувавши їх походження.
Вірне тлумачення змісту поняття за договором "отримання
рахунків" судом до уваги сторін не було доведено, хоча, за
доводами скаржника, саме це було основою спору між сторонами у
справі.
За твердженням ТОВ "Рубіжанський Краситель", за відсутністю
доказів отримання ним рахунків на оплату послуг заборгованість не
може бути визначена як така, що прострочена, тому підстави для
застосування ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
відсутні.
Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити
рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ТОВ
"Рубіжанський Краситель"без задоволення.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної
скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність
застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм
матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про
відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з
наступного.
За умовами договору, яким врегульовані правовідносини сторін
у справі, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну
енергію в обсязі, визначеному договором; відповідач прийняв на
себе обов'язок здійснювати оплату за спожиту електричну енергію.
Згідно п. 9 додатку до договору "Порядок розрахунків"кінцевий
розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну
електроенергію, оплату за недовраховану електроенергію, за
перевищення договірних величин споживання електричної енергії та
потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної
електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за
порушення термінів розрахунків та ін. споживач здійснює на
підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у
5-денний термін з дня їх отримання.
Надання позивачем послуг за договором ТОВ "Рубіжанський
Краситель" не оспорює.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено
матеріалами справи, які зазначені у рішенні, відповідач має
заборгованість за надані ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання"
послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі
209520 грн. 40 коп.
Твердження скаржника про неотримання повноважними
представниками рахунків на оплату вказаних послуг у порядку,
передбаченому п. 9 додатку до договору "Порядок розрахунків",
спростовуються наступним.
Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що для визначення
величини спожитої електроенергії відповідач щомісячно 30, 31 числа
згідно з Додатком "Графік зняття показів засобів обліку
електричної енергії"зобов'язаний знімати покази розрахункових
електролічильників, електролічильників субспоживачів, оформляти
результати відповідно до Додатку "Форма "Звіт про використану
електроенергію"та направляти уповноваженого представника у відділ
збуту Лисичанської філії Постачальника електричної енергії для
подання звіту про спожиту електроенергію за розрахунковий період
(місяць) і отримання рахунків для здійснення розрахунку за активну
електроенергію та інших платежів, передбачених договором, тобто
відповідно до умов договору особа, яка надає позивачеві звіти про
спожиту електроенергію, є повноважною особою і на отримання від
позивача рахунків на оплату.
Звіти ТОВ "Рубіжанський Краситель"та рахунки містяться у
матеріалах справи, що з урахуванням умов розділу 2 договору
спростовує доводи відповідача про отримання рахунків неповноважною
особою.
Крім того, дати вручення позивачем рахунків підтверджено
розрахунками відповідача сум заборгованості та річних.
Суми боргу, що оспорюються відповідачем (5027 грн. 32 коп. та
2981 грн. 36 коп.), пред'явлені позивачем за рахунками №4998 від
14.09.2005 та № 5236 від 21.09.2005.
Iз пояснень ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" за
рахунком № 4998 сума боргу пред'явлена за результатами
донарахувань втрат реактивної електричної енергії у силових
трансформаторах ТОВ "Рубіжанський Краситель", які не були
враховані раніш у зв'язку з неправильним визначенням у договорі
марки трансформаторів. Рахунок № 5236 виданий відповідачеві у
зв'язку із донарахуванням генерації реактивної електроенергії
згідно показань приладів обліку.
Відповідачем викладені доводи позивача належним чином не
спростовані.
Рахунки ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" № 4998 та №
5236 з перерахунком за супровідними листами від 14.09.2005 № 740
та від 21.09.2005 № 762/43-10 отримані повноважним представником
ТОВ "Рубіжанський Краситель" та зареєстровані на підприємстві за
номерами № 741 від 14.09.2005 та № 766 від 21.09.2005, що
підтверджено відповідними відмітками про те на супровідних листах
та підписами представника відповідача на цих листах і рахунках.
Отримані вказані рахунки відповідачем не оплачені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за наявністю заборгованості відповідача термін сплати
який прострочений, вимога позивача про сплату сум інфляції та
річних є обгрунтованою.
Розрахунки позивача сум боргу, інфляції та річних
відповідають умовам договору та фактичним обставинам справи.
Не можуть бути прийняті до уваги й інші доводи відповідача за
апеляційною скаргою, зокрема, стосовно доцільності та логічності
доведення судом до уваги сторін вірного тлумачення поняття
"отримання рахунків"за договором, оскільки згідно ч. 1 ст. 213
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зміст правочину може бути
витлумачений стороною (сторонами).
Докази звернення сторони до суду із заявою про тлумачення
змісту поняття "отримання рахунків"відповідно до ч. 2 ст. 213
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
у матеріалах справи
відсутні.
З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що
оскаржуване рішення місцевого господарського суду грунтується на
вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.
Підстав для скасування рішення не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню
на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно вимог за апеляційною скаргою оспорюваною сумою є 69419
грн. 63 коп. (суми перерахунків в вересні 2005 року: 2981 грн. 36
коп. та 5027 грн. 32 коп., суми інфляційних нарахувань в розмірі
49158 грн. 04 коп., 3% річних в розмірі 12252 грн. 91 коп.). На
підставі вказаного за подання апеляційної скарги підлягає сплаті
держмито в розмірі 347 грн. 10 коп. Скаржником за платіжним
дорученням від 27.04.2007 №4851 перераховане держмито в сумі 1354
грн. 66 коп. Зайве сплачене мито в розмірі 1007 грн. 56 коп.
підлягає поверненню ТОВ "Рубіжанський Краситель" з Державного
бюджету України згідно із п.1 ч. 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю
"Рубіжанський Краситель" на рішення господарського суду Луганської
області від 16.04.2007 по справі №14/128 ( rs624193 ) (rs624193)
залишити без
задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від
16.04.2007 по справі №14/128 ( rs624193 ) (rs624193)
залишити без змін.
3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю
"Рубіжанський Краситель", м. Рубіжне Луганської області, пл.
Хіміків, 2, ідентифікаційний код 32803997, з Державного бюджету
України 1007 грн. 56 коп. держмита, що зайве сплачено при
зверненні з апеляційною скаргою за платіжним дорученням від
27.04.2007 №4851, оригінали якого знаходиться в матеріалах справи.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даної
постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.I. Бойченко
Суддя I.В.Семендяєва