Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: підприємець ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної установи "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення"

на рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2007р.

по справі № 3-1-33/476-06-12174

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Одеса

до Комунальної установи "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення"

про стягнення заборгованості в сумі 174 306,55 грн., 3% річних та індексу інфляції у розмірі 11 155,08 грн.

У листопаді 2006 р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся у місцевий господарський суд з позовом до Комунальної установи "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення" (далі - Відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в сумі 202 049,75 грн. за поставлений корм для тварин в асортименті по договору НОМЕР_1.

У лютому 2007р. позивач подав до господарського суду додаткову позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача 12 195,51 грн., нараховані згідно індексу інфляції та з урахуванням 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

У процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений корм, яка з урахуванням часткової сплати відповідачем станом на 17.04.2007 р. становить -173 306,55 грн., а також 11 155,08 грн., що складають 3% річних з індексом інфляції.

Відповідач проти позовних вимог щодо стягнення з нього на користь Позивача основної заборгованості за договором НОМЕР_1 у розмірі 174306,55 грн. не заперечує, однак заперечує проти стягнення 11 155,08 грн. по додатковому позову.

Рішенням місцевого господарського суду від 25.04.2007 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі: з відповідача на користь позивача стягнуто 174 306,55 грн. заборгованості, 3% річних та індексу інфляції у розмірі 11 155,08 грн., 2 132,05 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду в частині додаткових позовних вимог про стягнення 3% річних і індексу інфляції в сумі 11 155,08 грн., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить в цій частині рішення суду скасувати і в позові про стягнення 3% річних і індексу інфляції відмовити, вважаючи, що ця сума стягнена з нього незаконно, оскільки це не передбачено договором і, крім того, як вважає апелянт, довідка АКБ "Інвест" про індекс інфляції є неналежним документом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами укладений договір НОМЕР_1., згідно якому позивач поставив відповідачу корм для тварин, заборгованість по якому станом на 01.09.2006 р. склала 205 095,75 грн. у відповідності з двостороннім актом звірки між сторонами. Поставка корму позивачем підтверджується накладними, які є у матеріалах справи.

Оскільки сторонами в договорі не був визначений строк оплати, вони щодо розрахунків за отриманий корм повинні керуватися ст. 530 ЦК України, частина 2 якої передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.10.2006 р. позивач надіслав відповідачу листа про оплату боргу в сумі 202 049,75 грн., який відповідач визнав у відповіді від 10.11.2006 р., але вказану суму боргу не сплатив, що спонукало позивача звернутись до господарського суду з позовною заявою про стягнення цієї заборгованості у примусовому порядку.

У процесі розгляду справи підприємець ОСОБА_1 20.02.2007 р. звернувся з додатковою позовною заявою про стягнення з Комунальної установи "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення" 12 195,51 грн., які складають 3% річних з індексом інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України від суми заборгованості згідно розрахунку до додаткового позову.

Дійсно, згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Але, як вбачається із позовної заяви, з якою підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду у листопаді 2006 р. до відповідача, позивач просив стягнути з останнього тільки суму заборгованості 202 049,75 грн. за поставлений корм для тварин згідно укладеному договору. Про стягнення 3% річних з індексом інфляції мова у цьому позові не йшла, тобто такі вимоги у пред'явленому позові підприємець ОСОБА_1 не ставив.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення чи зменшення ціни позову, тобто збільшення чи зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позові.

Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення додатково ще однієї чи кількох вимог до викладених у позовній заяві (див. роз'яснення у п. 3.7 від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (v_289800-97) Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) "). Крім зазначеного вище роз'яснення Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 (v1228600-06) "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 р." дав визначення "збільшення розміру позовних вимог", згідно якому під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ").

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу тощо.

Перед прийняттям рішення судом сторони (позивач і відповідач) склали акт взаєморозрахунків від 19.04.2007 р., згідно якому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений корм для тварин визначена в сумі 174 306 (сто сімдесят чотири тисячі триста шістдесят) грн. 55 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а у стягненні суми 11 155 грн. 08 грн., що складає 3% річних з індексом інфляції, пред'явлених у додатковому позові слід відмовити з підстав, вказаних вище.

При таких обставинах оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Комунальної установи "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення" на рішення господарського суду Одеської області від 25 квітня 2007 р. по справі № 3-1-33/476-06-12174 задовольнити.

Зазначене рішення суду в частині стягнення з Комунальної установи "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення" на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 11 155,08 грн. - 3% річних з індексом інфляції скасувати.

В цій частині у позові відмовити.

В решті зазначене рішення суду залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.