ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2007 р. Справа № 11/7385
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Костовський Є.Д., директор,
від відповідача: ОСОБА_1, підприємець,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Агропромислова компанія "Самобранка", м.
Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "23" лютого 2007 р. у справі № 11/7385 (суддя Радченя
Д.I.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропромислова компанія "Самобранка", м. Хмельницький
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,
м. Дунаївці Хмельницької області
про стягнення 90360,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
23.02.2007р. у справі НОМЕР_1/7385 в задоволенні позову Товариства
з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Самобранка"
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення
90360,00 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Агропромислова
компанія "Самобранка" звернулось до Житомирського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його
скасувати.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- 05.05.2003р. між підприємцем ОСОБА_1 та ДП "Агропромислова
компанія "Самобранка" ТОВ "Торговий дім "Бартерсервіс" було
укладено договір НОМЕР_1 про купівлю посівного насіння амаранту
сорту "Ультра" на суму 40000грн. для вирощування технічного
насіння амаранту на площі 10га та договір НОМЕР_2 про купівлю
посівного насіння амаранту "Ультра";
- з 10га засіяної площі позивач зібрав, висушив, очистив,
розфасував та підготував до відвантаження 10040кг насіння амаранту
"Ультра";
- Вінницьким та Хмельницьким обласними державними
проектно-технологічними центрами охорони родючості грунтів і
якості продукції (протокол випробувань №36 від 09.12.2003р. та
протокол результатів аналізу №351 від 24.11.2006р.) виявлено, що
насіння амаранту "Ультра" відповідає основним вимогам ДСТУ
2240-93, за винятком незначних відхилень по вологості, схожості та
домішку насіння інших рослин, а оскільки згідно п. 2.3 договору
НОМЕР_1 та п.10 договору НОМЕР_2насіння амаранту було придбано для
вирощування технічного насіння, то показник схожості для
технічного використання насіння не має значення;
- згідно п.3.1 договору НОМЕР_2, продавець повинен був
поставити товар на умовах франко-склад покупця, однак, оскільки в
договорі не вказано місцезнаходження складу відповідача, поставку
товару неможливо було виконати;
- на багаторазові звернення позивача відповідач відмовлявся
від приймання товару та не вчиняв ніяких дій щодо розірвання
даного договору. У зв'язку з тим, що договір НОМЕР_2не був
розірваний, продавець не мав права виставити товар на вільний
продаж і до цього часу він є нереалізованим;
- внаслідок реорганізації Дочірнього підприємства
"Агропромислова компанія "Самобранка" ТОВ "Торговий дім
"Бартерсервіс" шляхом перетворення його в ТОВ, 24.03.2004р.
проведена державна реєстрація правонаступника ДП АПК
"Самобранка" - ТОВ "Агропромислова компанія "Самобранка".
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи,
викладені в апеляційній скарзі, вважає, що господарським судом
Хмельницької області не повністю з'ясовано всі обставини, які
мають значення по справі і винесено рішення від 23.02.2007р., яке
не відповідає вимогам матеріального та процесуального права,
просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду
першої інстанції та прийняти новий судовий акт про задоволення
позову.
Підприємець ОСОБА_1 заперечив проти доводів, викладених в
апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду першої
інстанції законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу -
безпідставною, просить оскаржуваний судовий акт залишити без змін,
а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали
справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова
компанія "Самобранка" звернулось до суду з позовом до підприємця
ОСОБА_1 про стягнення 90360,00грн. матеріального збитку, що
утворився через неналежне виконання договору НОМЕР_2від
05.05.2003р. (а.с.3-4).
05.05.2003р. між ДП "Агропромислова компанія "Самобранка",
правонаступником якого є ТОВ "Агропромислова компанія "Самобранка"
(продавець) та ПП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір
купівлі-продажу за НОМЕР_2, у відповідності до п.1 якого продавець
зобов'язався продати, а покупець купити посівне насіння амаранту
сорту "Ультра" в кількості і на умовах вказаних у договорі
(а.с.18-21).
Згідно п.п.2.1,2.2 договору, ціна на товар, що продається за
цим договором складає: I категорія -14 грн./кг., II категорія -11
грн./кг., III категорія -9 грн./кг. В ціну включена вартість
транспортування до покупця, упаковка і маркування.
Пунктами 3, 4.1 договору передбачено, що продавець поставляє
товар на умовах оплати франко-склад покупця. Оплата товару
проводиться на умовах франко-склад покупця в термін 3-х
банківських днів.
Також з розділу 5 даного договору вбачається, що якість
товару, що продається за цим договором, відповідає ДСТУ 2240-93 на
технічне насіння амаранту зернового, а також повинен відповідати
слідуючим показникам: 1. Схожість -90-96%; 2. Вологість -9%; 3.
Сміттєва забрудненість в т.ч. органічні домішки, % - не більше 2%
1,5%; 4. Токсичні елементи, мікротоксини, пестициди, мінеральні та
шкідливі домішки - не допускаються; 5. Насіння інших рослин - не
більше 0,5%; 6. Недозріле насіння - не більше 1%; 7. Насіння
офарбоване - в інший колір - не більше 2%; 8. Наявність шкідників
у насінні - не допускається.
Пунктом 5.2 передбачено, що кожна партія амаранту
супроводжується документом про якість в відповідності до "системи
сертифікації харчових продуктів та продовольчого зерна".
Відповідно до частини 5 ст.21 Закону України "Про насіння і
садивний матеріал" ( 411-15 ) (411-15)
, усі партії насіння і садивного
матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що
засвідчують їх сортові та посівні якості.
Згідно з частиною четвертою ст.22 Закону України "Про насіння
і садивний матеріал" ( 411-15 ) (411-15)
, на насіння і садивний матеріал,
які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам
нормативних документів, їх власнику видається сертифікат.
Використання на посів насіння, яке не перевірене в лабораторіях
відповідно до їх компетенції або не відповідає вимогам нормативних
документів, забороняється.
Як вбачається з документів дослідження насіння амаранту,
вирощеного позивачем, а саме: сертифікату на вміст жиру в насінні,
протоколу випробовувань на вміст білку в насінні амаранту №36 від
09.12.2003 року, виданих Вінницьким обласним державним
проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості
продукції, а також результату аналізу насіння №4852-65, якість
насіння не відповідає нормам на ДСТУ 2240-93, оскільки:
- схожість, що передбачалася договором - 90-96% становить
лише 44%;
- вологість, що згідно договору не має перевищувати -9%
становить 12,0%;
- насіння інших рослин, яке мало бути не більше 0,5%
становить 3,0% (а.с.36-38).
Відповідно до ч.1 ст.673 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, продавець
повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам
договору купівлі-продажу.
Згідно ч.2 ст.678 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, у разі істотного
порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не
можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з
непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які
виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення)
покупець має право за своїм вибором, зокрема, відмовитися від
договору.
В запереченнях на позовну заяву відповідач зазначає, що мав
намір купувати насіння амаранту та, відповідно до п.5.3 договору,
зробив незалежну експертизу якості насіння амаранту, але воно
виявилося невідповідної якості, передбаченої пунктом 5 договору.
Відповідно до договору (п.8.2), якщо сторони не можуть прийти до
згоди протягом 30 днів з дня перших переговорів, то ця розбіжність
повинна бути урегульована господарським судом. Однак, позивач до
суду у зазначений термін не звернувся, тим самим фактично
погодившись на розірвання договору (а.с.22-23).
Окрім того, відповідно до ст.655 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за
договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або
зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно
(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець
зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором
купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати
покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт,
сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають
переданню разом із товаром відповідно до договору або актів
цивільного законодавства.
З розділу 3 договору НОМЕР_2вбачається, що позивач
зобов'язався поставити товар на умовах оплати франко-склад
покупця.
Під Франко-складом покупця, з врахуванням умов укладеного
договору, слід розуміти виконання продавцем своїх зобов'язань щодо
поставки товару, в момент, коли він надав товар у розпорядження
покупця на площах підприємства чи в іншому названому місці
(наприклад, на заводі, фабриці, складі та ін.) покупця.
Однак, зазначених умов договору позивачем виконано не було.
В матеріалах справи відсутні докази щодо підтвердження
виконання позивачем своїх зобов'язань за договором НОМЕР_2, таких
доказів не було надано і апеляційному господарському суду.
Таким чином, зобов'язання за договором НОМЕР_2не виконані з
вини позивача, в зв'язку з чим підстави для стягнення збитків
відсутні.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
місцевим господарським судом було повно та всебічно з'ясовано
обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної
скарги не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для
скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду
Хмельницької області від 23.02.2007р. має бути залишено без змін,
а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропромислова компанія "Самобранка", м.Хмельницький - без
задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Житомирський апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23
лютого 2007 року у справі НОМЕР_1/7385 залишити без змін, а
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агропромислова компанія "Самобранка", м. Хмельницький - без
задоволення.
2. Справу №11/7385 повернути до господарського суду
Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в справу