ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2007 № 28/26
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Вогульська Т.П. - витяг з протоколу №103 від
11.10.2001 р.
від відповідача - Василюк В.Б. - довіреність №б/н. від
29.05.2007 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Діо"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2007
у справі № 28/26
за позовом Територіального центру соціального обслуговування
пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці
та соціального захисту населення
до Приватного підприємства "Діо"
про стягнення 4746,99 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2007 р. в
справі №28/26 позов Деснянського територіального центру
соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних
громадян управління праці та соціального захисту населення (далі
по тексту - Деснянський центр територіального обслуговування
пенсіонерів, позивач) до Приватного підприємства "ДIО" (далі - ПП
"ДIО", відповідач) про стягнення 4 746,99 грн. задоволений в
повному обсязі. Стягнуто з ПП "ДIО" на користь позивача 4 746, 99
грн. заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень,
102 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду
відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського
суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення
скасувати і прийняти нове. В судовому засіданні представник
відповідача уточнив апеляційні вимоги, пояснив, що просить
скасувати оскаржуване рішенні прийняти нове, яким в позові
відмовити.
Апеляційні вимоги мотивовані тим, що рішення прийняте з
порушенням норм процесуального права, а саме, що розгляд справи
був проведений у відсутності представника відповідача. Також
відповідач зазначає, що жодного разу не отримував з суду
процесуальних документів, які б сповіщали про день і час розгляду
справи, що позбавило його можливості надати суду відзив на позов і
пояснення по справі, що призвело до прийняття невірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначав, що
апеляційні вимоги відповідача є безпідставними, оскільки позивачем
на адресу ПП "ДIО" направлялись Претензія № 2, копії позову і
доданих до нього матеріалів за фактичною і за юридичною адресами,
однак ці відправлення були повернені за різних обставин. Також у
відзиві зазначено, що 16.01.2007 р. представник відповідача був
присутній у суду першої інстанції і підписався у розписці про
відкладення розгляду справи. Посилаючись на зазначене позивач
просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу
без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від
16.02.2007 р. в справі № 28/26 - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
18.05.2007 р. апеляційна скарга відповідача прийнята до
провадження і призначена до розгляду на 06.06.2007 р.
В судове засідання 06.06.2007 р. з'явились представники
сторін.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі по тексту -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,
користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний
доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і
обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному
обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються
вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи
апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія
Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про
те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню,
виходячи з наступного.
На підставі Розпорядження Деснянської районної у м. Києві
державної адміністрації від 31.12.2004 р. № 1440, 01.01.2005 р.
між позивачем та Комунальним підприємством "Житлобудсервіс було
укладено Договір № 1904 оренди комунальної власності (будівель,
споруд, приміщень) та надання комунальних послуг (надалі Договор №
1904). Згідно з умовами цього договору позивач прийняв в оренду
нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Будищанська, 4. За
користування зазначеним приміщенням позивач зобов'язаний
сплачувати КП "Житлорембудсервіс" орендну плату та вартість
комунальних послуг.
На підставі Розпорядження Деснянської районної у м. Києві
державної адміністрації від 06.07.2005 р. № 691, яким позивачу
надано дозвіл на передачу частини орендованого ним нежитлового
приміщення у суборенду, з відповідачем був укладений Договір
суборенди від 07.07.2005 р. За цим Договором, відповідачу було
надано у користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою
по вул. Будищанській,4 в м. Києві, загальною площею 315 кв.м. на
період з 07.07.2005 р. по 30.11.2005 р.
Відповідно до п.п. 2.1. - 2.2. Договору суборенди встановлена
базова орендна ставка в розмірі 0,70 грн. за 1 кв.м., що склало
246,50 грн. на місяць, яку необхідно було вносити не пізніше 15
числа поточного місяця на рахунок позивача.
Також, відповідно до п. 2.4. Договору щомісяця на рахунок
позивача від ПП "ДIО" мали надходити платежі за комунальні
послуги. Однак в порушення даного пункту Договору, відповідач ні
одного разу не здійснював перерахунок коштів на оплату комунальних
послуг, що за весь термін Договору склало 4 746,99 грн.
В зв'язку з вказаним порушенням з боку відповідача,
Деснянський центр територіального обслуговування пенсіонерів
надіслало на адресу першого Претензію № 03/20, у якій повідомив
його про наявність заборгованості в розмірі 4 746,99 грн. за
суборенду і комунальні платежі, а також просив погасити цю суму.
Так як відповідач не виконав вимогу виставлену у Претензії
добровільно, то позивач звернувся до Господарського суду м. Києва
з позовом про стягнення з ПП"ДIО" суми заборгованості по Договору
суборенди.
До матеріалів справи додані поштові квитанції № 0868 від
07.11.2006 р. і № 3728 від 30.11.2006 р. і описи поштових вкладень
від 07.11.2006 р. і від 30.11.2006 р. про направлення копій
позовної заяви і доданих до неї матеріалів відповідачу за
адресами: м. Київ, вул. Будищанська, 4 "Кафе "Кумушка" (яке
належить відповідачу) і м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 (юридична
адреса).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.12.2007 р.
позовна заява була прийнята до провадження і призначена до
розгляду на 16.01.2007 р. Копія даної ухвали була надіслана на
адресу відповідача, однак повернута поштовим відділенням без
вручення.
Розгляд справи в суді першої інстанції неодноразово
відкладався, однак представник відповідача в суд не з'являвся. В
матеріалах справи знаходиться Розписка про відкладення розгляду
справи на 06.02.2007 р. в якій міститься підпис представника ПП
"ДIО".
З огляду на викладене можна зробити висновок, що суд першої
інстанції правомірно розглянув справу у відсутності представника
відповідача, оскільки останній повідомлявся належним чином про
дати розгляду справи. Це також підтверджується листом
Лівобережного поштампу до Деснянського територіального центру
соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних
громадян управління праці та соціального захисту населення, в
якому повідомлялось, що всі рекомендовані листи, які надсилались
ним на адресу: 02097, м. Київ, вул. Будищанська, 4, кафе "Кумушка"
повернуті адресанту по закінченню терміну зберігання, оскільки
адресат за листами не з'являвся.
Таким чином, твердження заявника апеляційної скарги стосовно
того, що рішення було прийняте у його відсутності, що в даному
випадку, начебто, є порушенням норм процесуального права є
безпідставним, оскільки позивачем і судом першої інстанції було
здійснено всі можливі заходи щодо надання йому інформації про дати
судових засідань за вказаним позовом.
Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський
суд прийняв законне і обгрунтоване рішення, повністю і всебічно
дослідивши всі докази по справі, оскільки ч. 1 ст. 626 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
передбачає, що договором є домовленість двох або більше
сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних
прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, строком
договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права
і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, до договору
піднайму застосовуються положення про договір найму.
Ст. 759 цього Кодексу встановлює, що за договором найму
(оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві
майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено ст. 762 Кодексу, за користування майном з
наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором
найму.
Відповідно до ст. 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, договір є
обов'язковим для виконання сторонами, а ст.ст. 525, 526
передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися
належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов
та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться.
Невиконання або виконання з порушенням умов зобов'язання,
відповідно до ст. 610 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
- є його порушенням.
Оскільки позивач в суді першої інстанції довів існування між
ним і відповідачем правовідносин суборенди нерухомого майна та
існування у відповідача заборгованості по даному договору, то суд
першої інстанції на законних підставах задовольнив позовні вимоги
Деснянського територіального центру соціального обслуговування
пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці
та соціального захисту населення в повному обсязі.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд
вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а
рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Київський апеляційний господарський
суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДIО" залишити без
задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2007
р. по справі № 28/26 - без змін.
Справу № 28/26 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може
бути оскаржена до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя
Судді
25.06.07 (відправлено)