ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
06.06.07 Справа № 4/861-26/117
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого -судді Городечної М.I.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну cкаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Юніверс" № 85 від 10.11.2006 року (вх. № 3236
від 21.12.06 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від
17.10.2006 року у справі № 4/861-26/117
за позовом Господарського товариства з обмеженою
відповідальністю фірми "АФЕКС", м.Львів.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс",
м.Дрогобич.
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача - ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ
"Надвірнанафтогаз", м.Надвірна
про розірвання договору № 276 від 06.09.2005 року та
стягнення 76888,71 грн.
та зустрічним позовом про стягнення 17804 грн.
за участю представників: від позивача: Федірко С.М., від
відповідача: Горбунов В.Ю., від 3-ї особи: не з'явився.
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені
ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішенням Господарського суду Львівської області від
17.10.2006 року у справі № 4/861-26/117 задоволено частково
первісний позов Господарського товариства з обмеженою
відповідальністю фірми "АФЕКС" до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Юніверс": розірвано договір № 276 від 06.09.2005
року, укладений між сторонами, та стягнено з відповідача на
користь позивача 63474,86 грн. основного боргу, 1364,67 грн. пені,
5212,75 грн. інфляційний втрат, 1654,79 грн. 3% річних та судові
витрати, а в частині стягнення 1847,19 грн. інфляційних витрат,
485,59 грн. 3% річних та 2848,86 грн. втрат від подорожчання
матеріалу -провадження у справі припинено. В зустрічному позові
про стягнення 17804 грн. неустойки відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, відповідач
по первісному позову - Товариство з обмеженою відповідальністю
"Юніверс" оскаржило його в апеляційному порядку.
Зокрема в апеляційній скарзі № 85 від 10.11.2006 року (вх. №
3236 від 21.12.06 року) вважає зазначене рішення незаконним та
необгрунтованим, посилаючись на те, що судом не дано оцінки тому,
що вимога ТОВ "Афекс Лтд" про розірвання договору є безпідставною,
оскільки листом від 11.04.2006 року № 538 позивач відмовився від
виконання робіт, а не запропонував розірвати договір № 276 від
06.09.2005 року. Судом не дано оцінки, що позивачем за первісним
позовом неякісно виконано підрядні роботи, що визнано замовником в
листі від 10.11.2006 року № 5-6/3838, тобто самим ТОВ "Афекс Лтд"
допущено порушення умов договору № 276 від 06.09.2005 року. Судом
неправильно застосовано положення ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Судом не враховано, що сплата неустойки за неякісне виконання
робіт за договором № 276 від 06.09.2005 року згідно п.п. 4.8 цього
Договору не залежить від часу написання листа, усунення чи
неусунення недоліків, підписання актів виконаних робіт, а залежить
від наявності самого факту неякісного виконання робіт, який мав
місце. Що проведення передоплати на виконання робіт по всіх
резервуарах не являється обов'язковою нормою для виконання робіт
ро решті чотирьох резервуарах після того як субпідрядник вже
приступив до виконання робіт. Що ненадання ТОВ "Юніверс" решти
резервуарів для виконання ТОВ "Афекс Лтд" робіт та посилання на
несприятливі погодні умови не доведені жодними доказами. Також суд
не застосував положень ч. 3 ст. 219, ч. 3 ст. 220, ч. 1 ст. 221 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
в частині первісного позову про стягнення
заборгованості за договором № 276 від 06.09.2005 року.
Апелянт просить рішенням Господарського суду Львівської
області від 17.10.2006 року у справі № 4/861-26/117 частково
скасувати та прийняти нове рішення, яким: відмовити в первісному
позові в частині вимог щодо розірвання договору № 276 від
06.09.2005 року, відмовити в первісному позові в частині вимог
щодо стягнення заборгованості за договором № 276 від 06.09.2005
року, задоволити зустрічний позов про стягнення неустойки в сумі
17804,84 грн. та стягнути судові витрати по зустрічному позові.
Господарське товариство з обмеженою відповідальністю фірма
"АФЕКС" Лтд (позивач у справі по первісному позові) вимоги
апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на
апеляційну скаргу № 589 від 02.03.2007 року (вх. № 2260 від
02.03.2007 року). Просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи
апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши
наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що
апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому суд
встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
05.12.2003 року позивачем по первісному позові по накладній №
4 поставлено відповідачу компоненти пінополіуритану Бластопор
1611/2 в кількості 320 кг. на загальну суму 6 484,32 грн.
15.07.2006 року ТОВ "Юніверс" частково розрахувався за отриманий
по накладній № 4 товар в сумі 1 500,00 грн. Неоплачено на суму
4984,32 грн.
22.01.2004 року позивач по накладній № 5 поставив відповідачу
компоненти пінополіуритану Бластопор 1611/2 в кількості 142,5 кг.
на загальну суму 2701,80 грн. ТОВ "Юніверс" не розрахувався за
отриманий по даній накладній товар.
В загальному, заборгованість відповідача перед позивачем за
отриманий товар по накладних № 4 та № 5 становить 7686,12 грн.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що якщо
строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або
визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати
такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги,
якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або
актів цивільного законодавства.
08.12.2005 року позивачем по первісному позові направлено
відповідачу відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
лист
№ 514 від 07.12.2005 року з вимогою оплатити суму заборгованості в
розмірі 7686,12грн. за товар отриманий по накладних № 4 та № 5 до
15.12.2005 року, яку останнім залишенено без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
За наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд дійшов
правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на
користь позивача по первісному позові по накладних № 4 та № 5 -
7686,12 грн. основного боргу та 276,70 грн. інфляційних втрат та
74,54 грн. - 3% річних, розрахованих у відповідності до ч. 2 ст.
625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
На виконання умов договору № 228 від 12.05.2003 року позивач
виконав субпідрядні роботи відповідачу по антикорозійному захисту
труб комунікацій виробництва "Хлорвініл" на загальну суму 69783,60
грн., що підтверджується актом за травень 2003 року. ТОВ "Юніверс"
за виконані позивачем роботи розрахувався частково на суму
52000,00 грн. Таким чином, з врахуванням послуг генпідряду в
розмірі 4% від суми акта виконаних робіт, що складає 2791,34 грн.
та вартості піску сушеного в сумі 627,20 грн., поставленого
позивачу для виконання робіт, заборгованість відповідача перед
позивачем по даному Договору становить 14365,06 грн.
Направлений Позивачем відповідачу 08.12.2005 року у
відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
лист № 515 від
07.12.2005 року з вимогою оплати заборгованості в сумі 14365,06
грн. до 15.12.2005 року, залишено останнім без задоволення.
Відповідно до п. 2.3 Договору № 228 від 12.05.2003 року
позивачем нарахувано відповідачу пеню в розмірі подвійної
облікової ставки НБУ за кожний день прострочення на загальну суму
1364,67 грн., що відповідає положенням ч. 5 ст. 231 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошового зобов'язання" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
.
Також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відповідачу нараховано на суму заборгованості по договору № 228
від 12.05.2003 року 4058,13 грн. інфляційних втрат та 3% річних на
загальну суму 1212,57 грн.
Таким чином, місцевий суд дійшов підставного висновку про те,
що загальна сума яка підлягає стягненню з відповідача на користь
позивача по договору № 228 від 12.05.2003 року складає: 14365,06
грн. основного боргу, 1364,67 грн. пені, 4058,13 грн. інфляційних
втрат та 1212,57 грн. - 3% річних.
Крім цього, суд першої інстанції, враховуючи відмову позивача
від позову в частині стягнення 1847,19 грн. інфляційних втрат,
485,59 грн., що складає 3% річних та 2848,86 грн. втрат від
подорожчання матеріалу, правомірно відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинив провадження у справі.
Крім цього, апеляційним судом встановлено, що на виконання
умов договору № 276 від 06.09.2005 року позивач виконав
субпідрядні роботи відповідачу по антикорозійному захисту
внутрішньої поверхні чотирьох резервуарів НГВУ "Надвірнанафтогаз"
на загальну суму 82410,00 грн., що підтверджується актами: № 1 за
листопад 2005 року на суму 21391,20 грн, № 2 за листопад 2005 року
на суму 40063,20 грн. та № 3 за грудень 2005 року на суму 20955,60
грн.
Термін погашення заборгованості по актах № 1 та № 2 за
листопад 2005 року, згідно п. 3.2 Договору - до 10.12.2005 року, а
по акту № 3 за грудень 2005 року - до 10.01.2006 року.
Відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково
на суму 37626,56 грн. З врахуванням послуг генпідряду в розмірі 4%
від сум актів виконаних робіт, що складає 3359,76 грн.
заборгованість відповідача перед позивачем становить 41423,68 грн.
Посилання апелянта на те, що судом не враховано, що
відповідно до положень ч. 3 ст. 219, ч. 3 ст. 220, ч. 1 ст. 221 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
суд повинен був звільнити відповідача від
відповідальності, є безпідставними, оскільки відсутні підстави для
застосування зазначених норм закону, оскільки як вищевстановлено
відповідач прийняв виконані позивачем роботи на суму 82410,00 грн.
по актах №№ 1-3 за листопад-грудень 2005 року, провів часткову
оплату, і відповідач в разі наявності недоліків у виконаній
позивачем роботі відповідно до ст. 852 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
мав
право вимагати їх виправлення, або відшкодування збитків
заподіяних цим, та відповідно до п. 4.8 Договору -вимагати сплати
неустойки.
Також апеляційний суд вважає, що позивачем підставно
нараховано відповідачу відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
на суму заборгованості по договору № 276 від 06.09.2005
року інфляційні втрати на загальну суму 877,92 грн. та 3% річних
на загальну суму 367,68 грн.
Таким чином, загальна сума яка підлягає стягненню з
відповідача на користь позивача по договору № 276 від 06.09.2005
року складає: 41423,68 грн. основного боргу, 877,92 грн.
інфляційних втрат та 367,68 грн. 3% річних.
Щодо рішення місцевого суду в частині вимог про розірвання
договору № 276 від 06.09.2005 року, то апеляційний суд вважає, що
рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню.
Розриваючи даний Договір суд першої інстанції виходив з положень
ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
та ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Так, відповідно до ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
зміна та
розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не
допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати
договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за
договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи
розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання
пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У
разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання)
договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з
урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право
передати спір на вирішення суду.
Суд першої інстанції вважає, що позивачем було дотримано
встановленої ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
процедури розірвання
договору, направивши відповідачу листа від 11.04.2006 року № 538.
Однак як вбачається зі змісту даного листа, він не містить
пропозицій, адресованих ТОВ "Юніверс", щодо розірвання договору №
276 від 06.09.2005 року, а лише містить повідомлення про те, що
ТОВ "Афекс" Лтд відмовляється від подальшого виконання робіт через
неоплату ТОВ "Юніверс" і констатує його право на звернення до
суду. За наведеного, на думку апеляційного суду в суду першої
інстанції були відсутні підстави вважати, що позивачем дотримано
встановленої ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
процедури розірвання
господарських договорів, і в нього як наслідок, виникло право на
передання цього спору на вирішення суду.
Крім цього, на думку апеляційного суду позивачем у
відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
доведено суду істотності порушення відповідачем по первісному
позові договору № 276 від 06.09.2005 року, при цьому апеляційним
судом було враховано, що відповідачем частково виконано свої
зобов'язання за Договором щодо оплати виконаних позивачем робіт,
зокрема було проплачено 37626,56 грн.
За наведеного, на думку апеляційного суду відсутні правові
підстави для розірвання договору № 276 від 06.09.2005 року та
задоволення первісного позову в цій частині.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови в
задоволенні зустрічного позову, то апеляційний суд вважає, що
зазначене рішення підлягає скасуванню.
Як вбачається з зустічної позовної заяви, ТОВ "Юніверс"
просить стягнути з ТОВ "Афекс" Лтд неустойку за неякісне виконання
робіт в сумі 6145,44 грн. згідно п. 4.8 договору № 276 від
06.09.2005 року.
Так, п. 4.8 даного Договору передбачено, що в разі надання
субпідрядником (ТОВ "Афекс" Лтд) неякісних робіт, він сплачує ТОВ
"Юніверс" неустойку в розмірі 10% від вартості неякісних робіт.
В підтвердження факту неякісного виконання відповідачем робіт
позивачем подано суду лист замовника робіт - НГУ
"Надвірнанафтогаз" від 10.11.2005 року № 5-6/3838, з якого
вбачається, що замовником виявлено, що товщина захисної плівки на
РВСС-700 та РВС-1000 (резервуарах по яких відповідач
зобов'язувався по договору № 276 від 06.09.2005 року виконати
роботи по антикорозійному захисту поверхні) є меншою 58 мкм і не
досягає встановленої величини, та пропонувалось ТОВ "Юніверс"
виправити встановлені недоліки. З листа виробника та постачальника
емалі - ДП "Колоран" від 08.05.2007 року вбачається, що при
використанні емалі ЕП-773 в кількості 208 г/кв.м., товщина сухої
плівки складає 70 мкм. Тобто вбачається, що відповідачем не було
дотримано вимог виробника та ДБН 2.2-13-99, с. 26-27, щодо якості
виконання робіт, зокрема в даному випадку щодо належного виконання
робіт по антикорозійному захисту поверхні резервуарів. Посилання
ТОВ "Афекс" Лтд на те, що умовами договору не встановлено вимог
щодо якості виконання ним робіт, а отже, відсутні підстави
говорити про неналежну якість виконаних ним робіт, є
безпідставним, оскільки відповідно до ст. 587 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо в договорі не визначено вимог щодо якості робіт,
то підпрядник повинен виконати їх відповідно до вимог, що звичайно
ставляться до роботи відповідного характеру, тобто на думку
апеляційного суду якість такої роботи повинна відповідати ДБН та
вимогам виробника. Крім цього, безпідставним є посилання
відповідача на те, що позивачем не зазначено в актах про виявлені
недоліки, оскільки сам факт виправлення підрядником виявлених
недоліків в якості робіт в процесі їх прийняття відповідно до п.
4.8 Договору не позбавляє його від відповідальності за неналежне
виконання зобов'язання у вигляді спрлати неустойки в розмірі 10%
від вартості неякісних робіт, що складає 6145,44 грн.
Також ТОВ "Юніверс" просить стягнути з ТОВ "Афекс" Лтд
11659,40 грн. неустойки відповідно до п. 4.8 договору № 276 від
06.09.2005 року, що складає 10% від вартості невиконаних робіт. Як
вбачається з п.п. 1.1, 2.2 Договору вартість робіт по
антикорозійному захисту поверхні 8 резервуарів складає 199004 грн.
Як встановлено вище, відповідачем виконано роботи по
антикорозійному захисту поверхні 4 резервуарів згідно Договору №
276 від 06.09.2005 року на суму 82410,00 грн. Роботи по
антикорозійному покриттю решти 4 резервуарів відповідачем не
вчинено. Доказів протилежного відповідачем суду відповідно до ст.
33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не подано.
При цьому апеляційний суд вважає безпідставним посилання
відповідача на те, що невиконання зобов'язань по Договору мало
місце через те, що позивачем не здійснено відповідно до п. 2.3
Договору передоплати в повному розмірі, а саме - 52 тис. грн.,
тоді як оплачено лише 22626,56 гр. Однак, місцевим судом не було
враховано, що відповідно до п.п. 1.1, 2.3 Договору, ним не
передбачено можливості виконання договору по частинах. А тому,
відповідач отримавши частково передоплату мав право відповідно до
п. 2.3 Договору, ч. 4 ст. 612, ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
не приступати до виконання робіт та вимагати повної
передоплати згідно Договору. В той же час, як вбачається з
матеріалів справи, відповідач своїм правом не скористався, і
отримавши суму передоплати приступив до виконання робіт, а тому
зобов'язаний виконати роботи згідно Договору і має право в силу ч.
1 ст. 854 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вимагати оплати виконаних робіт
після їх остаточної здачі. Крім цього, апеляційний суд вважає
безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ
"Юніверс" не надано відповідачу для виконання робіт у 2005 році
чотирьох резервуарів, оскільки такий висновок не грунтується на
матеріалах справи. Крім цього, є безпідставним посилання на те, що
роботи не були виконані в зв'язку з несприятливими погодніми
умовами на вимогу замовника згідно листа від 21.11.2005 року,
оскільки факт несприятливих для виконання підрядних робіт по
Договору погодніх умов не підтверджено належними доказами. Крім
цього, слід зазначити, що й після цього, зокрема й на час розгляду
справи відповідачем не виконано своїх зобов'язань по Договору в
повному обсязі, тобто є наявним факт неналежного виконання
зобов'язань по Договору, як правової підстави для стягнення
неустойки в розмірі 11659,40 грн. відповідно до п. 4.8 договору №
276 від 06.09.2005 року, що складає 10% від вартості невиконаних
робіт.
За наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення
Господарського суду Львівської області від 17.10.2006 року у
справі № 4/861-26/117 слід скасувати в частині задоволення
первісного позову про розірвання договору № 276 від 06.09.2005
року та відмови в задоволенні зустрічного позову про стягнення
17804 грн. штрафних санкцій та прийняти в цій частині нове
рішення, яким відмовити в первісному позові про розірвання
договору № 276 від 06.09.2005 року та задоволити зустрічний позов
про стягнення 17804 грн. штрафних санкцій, а в решті рішення
Господарського суду Львівської області залишити без змін.
Враховуючи вимоги ст.ст. 44, 49, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати по розгляду справи покласти на сторони пропорційно
розміру задоволених вимог.
керуючись ст.ст. 49. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
,
Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Юніверс" частково задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від
17.10.2006 року у справі № 4/861-26/117 скасувати в частині
задоволення первісного позову про розірвання договору № 276 від
06.09.2005 року та відмови в задоволенні зустрічного позову про
стягнення 17804 грн. штрафних санкцій. Прийняти в цій частині нове
рішення, яким відмовити в первісному позові про розірвання
договору № 276 від 06.09.2005 року та задоволити зустрічний позов
про стягнення 17804 грн. штрафних санкцій. В решті рішення
Господарського суду Львівської області залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Юніверс" на користь Господарського товариства з обмеженою
відповідальністю фірми "АФЕКС" 717 грн. 08 коп. в повернення
витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 105
грн. 05 коп. в повернення в повернення витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Господарського товариства з обмеженою
відповідальністю фірми "АФЕКС" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю "Юніверс" 178 грн. 05 коп. в повернення витрат по
сплаті державного мита за подання позовної заяви, 118 грн. в
повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу, 220 грн. 55 коп. в повернення витрат по сплаті державного
мита за подання апеляційної скарги.
6. Доручити господарському суду Львівської області відповідно
до ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
видати накази на виконання
даної постанови апеляційного суду.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
8. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
9. Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий- суддя М.I.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь