ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
05.06.07 Справа № 12/309
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Г.Гнатюк
суддів Н.Кравчук
О.Мирутенко
розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз"від
30.03.07р. №07/445
на рішення Господарського суду Чернівецької області від
21.03.2007р.
у справі №12/309
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз
України", м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м.Чернівці
про стягнення 296480,88 грн.
за участю представників:
від позивача Єнік Є.В.- головний юрисконсульт (дов. №370 від
29.12.06р.)
від відповідача не з"явився
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки,
передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Клопотання про
технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід
суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
21.03.2007р. у справі № 12/309 (суддя Бутирський А.А.) за позовом
Дочірньої компанії "Газ України"НАК "Нафтогаз України", м.Київ до
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Чернівцігаз", м.Чернівці про стягнення 296 480,88
грн. задоволено позовні вимоги частково.
Відповідач не погоджуючись із прийнятим судом першої
інстанції рішенням звернувся у апеляційний господарський суд із
скаргою про перегляд вищевказаного рішення, просить рішення
скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені
позову, оскільки останнє прийняте при неповному з'ясуванні всіх
обставин по справі і з порушенням норм права.
Представник скаржника в засідання суду не з"явився, хоча
належним чином був повідомлений про час і місце судового
засідання. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у
зв"язку із неможливістю явки представника у засідання суду.
Позивач по справі вимоги апелянта заперечує, рішення суду
першої інстанції вважає законним і правові підстави для його
скасування відсутні з мотивів наведених у засідання суду та з
підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду
вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу по даній по справі
за відсутності представника скаржника, а клопотання про
відкладення розгляду апеляційної скарги відхиляється за
безпідставністю.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи,
наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача,
колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду
вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області слід
залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з
наступного:
06.10.2004 року ухвалою господарського суду Чернівецької
області у справі №7/137 затверджено мирову угоду між сторонами по
справі. Відповідно до умов мирової угоди сторони розстрочили борг
у сумі 3 702 736,63 грн. шляхом щомісячного платежу до першого
числа місяця у сумі 30856,15 грн. з 01.10.2004 року по 01.10.2014
року.
Згідно умов мирової угоди відповідач зобов"язувався провести
розрахунки перед позивачем шляхом перахування коштів рівномірними
частинами щомісяця.
Згідно графіку погашення заборгованості станом на
01.11.2006р. відповідач повинен був сплатити 771403,75 грн. З
матеріалів справи вбачається, що з січня 2006 року, відповідач
несвоєчасно здійснював розрахунки за мировою угодою. Зокрема,
заборгованість, яка підлягала сплаті 01.01.2006 року, сплачена
26.01.2006 року, заборгованість, яка підлягала сплаті 01.02.2006
року, сплачена 20.02.2006 року, заборгованість, яка підлягала
сплаті 01.03.2006 року, сплачена 20.03.2006 року, а починаючи з
квітня 2006 року, розстрочена заборгованість не сплачується
відповідачем взагалі і сума боргу становить 245 031,20 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено,
що згадана ухвала про затвердження мирової угоди до Державної
виконавчої служби не пред"являлась. Відповідачем в добровільному
порядку заборгованість не погашена, що і змусило позивача
звернутись за захистом свого порушенного права до суду. Кожна із
сторін, яка вважає порушеними свої права, які виникли з мирової
угоди, може звернутись з позовом про виконання зобов"язання в
натурі, або з позовом про захист своїх прав іншим способом.
Мирова угода це правочин укладений між сторонами по справі,
який спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав
та обов"язків. I відповідно до вимог чинного законодавства
вказаний правочин має виконуватись належним чином, відповідно до
того як досягнуто згоди сторонами правочину.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач за укладеною
мировою угодою свої зобов"язання належним чином не виконав.
Відповідно до ст.604 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
такі дії сторін
визначаються як припинення первісного зобов"язання за домовленістю
сторін новим зобов"язанням між тими ж сторонами. Оскільки ці дії
сторонами вчинені в межах судового процесу і були затверджені
ухвалою суду, а відповідно процесуальним наслідком затвердження
мирової угоди є припинення провадження у справі.
Відповідно до викладеного вище не міг бути виданий виконавчий
документ на стягнення суми заборгованості.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач договірні
зобов"язання порушив і сума основного боргу становить 245 031,20
грн. за квітень-листопад 2006 року.
Щодо викладеного апелянтом, що провадження у даній справі в
частині стягнення боргу, індексу інфляції, 3% річних, що виникли
внаслідок невиконання відповідачем умов мирової угоди підлягає
припиненню не відповідає вимогам чинного законодавства. Оскільки
предметом спору у справі №7/137, по якій затверджено мирову угоду,
було стягнення заборгованості на підставі угоди про поставку газу,
тоді як предметом спору по даній справі є стягнення розстроченої
суми заборгованості за мировою угодою. Отже, провадження у справі
припиненню не підлягає.
Згідно ст.625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до розрахунку інфляційні нарахування становлять
14399,31 грн., а річні - 3125,76 грн.
Так як відповідач неналежно виконував зобов'язання за мировою
угодою, то суд першої інстанції правомірно стягнув всі нарахування
за неналежне виконання договірних зобов"язань.
В стягненні пені та частині річних нарахувань суд першої
інстанції відмовив правомірно.
Згідно до ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Скаржник апеляційну скаргу належними та допустимими
документальними доказами не підтвердив і не довів, так як і не
спростував викладене у рішенні суду першої інстанції.
З огляду на вище викладене, колегія суддів Львівського
апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення
місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного
законодавства, обставинам та матеріалам справи, а тому його
належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Державне мито за розгляд апеляційної скарги, у відповідності
до вимог ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від
21.03.2007р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну
скаргу без задоволення.
2. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний
наказ на виконання постанови.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може
бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи №12/309 повернути в господарський суд
Чернівецької області.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко