2-2416/04 Про визнання права на частку в майні підприємства та про введення в число засновників підприємства у порядку спадкоємства та про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів СП - 17.12.2007 Прийняття

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 06 лютого 2007 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до спільного українсько-німецького підприємства "Скомекс" про визнання права на частку в майні підприємства, про введення в число засновників підприємства у порядку спадкоємництва та про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів СП "Скомекс", відмовлено.

Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з проханням скасувати дане рішення та залишити без змін рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 грудня 2004 р.

В обґрунтування апеляційних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуване ним рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 лютого 2007 р., на його думку, є таким, що було прийняте в результаті перегляду рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 грудня 2004 р. за нововиявленими обставинами, за відсутності таких обставин.

Відповідач проти аргументів скаржника заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 19.10.2007 р. та в доповненні до відзиву б/н від 02.11.2007 р. Зокрема вказує, що оскаржуване ОСОБА_1. судове рішення не є рішенням, яке було прийняте в результаті перегляду рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 грудня 2004 р. за нововиявленими обставинами. Відповідач вказує на те, що в результаті перегляду рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 грудня 2004 р. за нововиявленими обставинами було прийнято інше судове рішення, а саме, ухвала від 12 січня 2007 р., якою було скасоване рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 грудня 2004 р. По суті вимог скаржника відповідач вказує на те, що спадкодавцем скаржника, його батьком -ОСОБА_3. не було здійснено внеску у статутний фонд СП "Скомекс", а тому, його частка в статутному фонді товариства, є пропорційною реально здійсненому внеску. Крім того, відповідач вказує на те, що питання про прийняття спадкоємця (правонаступника) до товариства належить до компетенції загальних зборів товариства, а не суду, і що загальні збори товариства, таке рішення прийняли 20 січня 2007 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті його в товариство.

Перевіривши наявні у справі матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням представника Президента України у Сокальському районі за № 93 від 01.03.1994 р. зареєстровано статут СП "Скомекс", яке знаходиться у с. Перетоки Сокальського району.

Відповідно до п.5.2. Установчої угоди, посвідченої державним нотаріусом Сокольської державної нотаріальної контори 20.03.1993 р. та Статуту даного підприємства (п.6.2.) ОСОБА_3 являється співзасновником СП "Скомекс", який взяв на себе зобов'язання внести вклад у статутний фонд даного підприємства майном, вартістю 7,5 тис. доларів США (1 207, 5 тис. крб.), який становить 5% від загального розміру статутного фонду.

Факт внесення ОСОБА_3. у статутний фонд СП "Скомекс"свого внеску скаржник обґрунтовує накладними про придбання ОСОБА_3. у третіх осіб труб та іншого обладнання.

При цьому, суду не представлено жодного доказу того, що ці труби і обладнання були в подальшому передані ОСОБА_3. у статутний фонд СП "Скомекс", а відповідач факт внесення ОСОБА_3. цих товарів до статутного фонду СП "Скомекс"заперечує.

Крім того, баланс СП "Скомекс"містить відомості про не сформованість статутного фонду товариства, які відображені по рядку 360 "Неоплачений капітал".

За наявності доказів, які свідчать про не сформованість статутного капіталу товариства, та заперечень відповідача щодо внесення ОСОБА_3. свого внеску у статутний фонд СП "Скомекс", обставини передачі учасником товариства, спадкоємцем якого є скаржник, внеску у статутний фонд СП "Скомекс"можуть бути підтверджені лише тими доказами, які, у такій ситуації будуть належними та допустимими.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані скаржником документи, які свідчать про придбання ОСОБА_3. у третіх осіб труб та обладнання не є належними та допустимими доказами передачі в подальшому таких труб та обладнання відповідачу, який, у свою чергу, заперечує факт прийняття таких товарів від ОСОБА_3, а також наполягає на відсутності будь-яких документів (акти приймання-передачі, накладні, розписки і п.п.), які б підтверджували факт передачі ОСОБА_3. товарів у статутний фонд СП "Скомекс" та прийняття таких товарів Відповідачем.

Таким чином, матеріали справи засвідчують, що ОСОБА_3 не вніс свого вкладу у статутний фонд товариства, і дана обставина підтверджується як первинними документами, так і даними балансу СП "Скомекс".

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про господарські товариства"та п.2 ст. 86 Господарського кодексу України, частку учасника та засновника у статутному фонді товариства становить його вклад, оцінений у гривнях.

Відповідно до ст.ст. 55, 64 Закону України "Про господарські товариства"при виході чи виключенні учасника із товариства, йому видається частка у майні товариства, пропорційна його вкладу.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що оскільки спадкодавець (Коробко І.Я.) не брав участі у формуванні статутного фонду СП "Скомекс", не вносив визначеного для нього вкладу у статутний фонд відповідача, відповідно, частка ОСОБА_3 у цьому статутному фонді яка, відповідно до Закону, має бути пропорційною вкладу особи у статутний фонд, також відсутня.

Стосовно вимоги про прийняття спадкоємця у товариство, то суд приходить до висновку, що оскільки участь у товаристві є добровільною, відповідно, спадкоємець повинен виявити своє бажання вступити у товариство або відмовитися від вступу. При цьому, відповідно до положень ч.2 ст. 55 Закону України "Про господарські товариства"товариство вправі відмовити у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця).

Питання про прийняття чи не прийняття в товариство спадкоємця відноситься до виключної компетенції вищого органу товариства -зборів засновників, а не суду. Суд лише може оцінювати правомірність такого рішення зборів засновників, але не приймати за них рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, таке рішення було прийняте на зборах засновників СП "Скомекс"20.01.2007 р. і цим рішенням ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті його в товариство.

Таким чином, дане питання було вирішено органом, до компетенції якого воно відноситься і крім того, рішення загальних зборів від 20.01.2007 р. не є предметом оскарження у даній справі.

Що ж стосується доводів скаржника про те, що прийняте Сокальським районним судом Львівської області рішення від 05 лютого 2007 р. є таким, що було прийняте в результаті перегляду рішення цього ж суду від 27 грудня 2004 р. за нововиявленими обставинами, за відсутності таких обставин, то судом апеляційної інстанції встановлено, що такі висновки скаржника не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 грудня 2004 р. дійсно було скасоване цим же судом, однак, не оскаржуваним у даній справі рішенням від 06 лютого 2007 р., а ухвалою 12 січня 2007 р.

Зазначена ухвала Сокальського районного суду Львівської області від 12 січня 2007 р. не була предметом оскарження і є на сьогоднішній день чинною.

Після прийняття такої ухвали від 12.01.2007 р. Сокальський районний суд Львівської області приступив до розгляду справи по суті спору, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 06 лютого 2007 р.

Тобто, рішення від 06 лютого 2007 р. Сокальського районного суду Львівської області є таким, яким вирішено спір по суті, в загальному порядку, а не таким, яким переглядалось рішення від 27 грудня 2004 р. за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вище наведене, апеляційний суд вважає, що Сокальський районний суд Львівської області дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 лютого 2007 р. відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому апеляційний суд не вбачає правових підстав для його скасування .