6/158-07 Про визнання договору оренди нежитлових приміщень припиненими - 11.12.2007 Прийняття

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.06.2007р. у справі №6/158-07 прийнято відмову позивача від позову в частині визнання договорів припиненими. Провадження у справі у цій частині припинено.

Позов Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій - 10599" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення приміщення та стягнення неустойки задоволено частково: зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 звільнити та демонтувати тимчасову будівлю некапітального характеру, встановлену на території Вінницької АС-1, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська,8, а саме приміщення №35, загальною площею 25 кв. м, згідно експлікації внутрішніх площ інвентаризаційної справи автовокзалу "Центральний", яке прилягає до північної сторони будівлі автовокзалу зі сторони посадочних платформ, праворуч від входу в будівлю автовокзалу і передати його Відкритому акціонерному товариству "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599".

Зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 звільнити та демонтувати тимчасову будівлю некапітального характеру площею 40 м2, встановлену в залі очікування Вінницької АС-2, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе,107, а саме приміщення №28 на першому поверсі будівлі згідно експлікації внутрішніх площ інвентаризаційної справи автовокзалу "Західний", навпроти входу, ліворуч біля кас продажу квитків.

Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599" 3738 грн. 52 коп. неустойки, 187 грн. витрат з держмита та 118 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи рішенням суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, СПД-фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про його скасування.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- судом порушено норми ст. 77 ГПК України та розглянуто справу без представника відповідача;

- позивачем не дотримано вимог законодавства, зокрема, ст.ст. 56, 57 ГПК України; крім того, відповідач не був повідомлений про порушення провадження у справі;

- позивач посилається в позовній заяві на договір №906, однак, договір під таким номером між сторонами не укладався;

- в обгрунтування своїх вимог позивач посилається на припис №003364 від 01.11.2006р. та на постанови про накладення адміністративного стягнення на Голову правління ВАТ "ВОПАС 10599", які не мають до справи ніякого відношення. Відповідач орендує приміщення, які належать ВАТ "ВОПАС 10599" на праві колективної власності і будь-які порушення щодо укладення договорів оренди нежитлових приміщень між сторонами відсутні;

- на даний час між сторонами укладено договори №583 від 28.04.2006р. та №609 від 28.04.2006р., які породжують певні права та обов'язки; термін дії вказаних договорів, згідно п.1.4, з 01.05.2006р. по 31.12.2006р.;

- відповідач не отримував листи №№837, 851 від 03.11.2006р. про розірвання договорів оренди та звільнення приміщень до 01.12.2006р., з яких вбачається, що позивач просив розірвати договори достроково, тобто, в порушення умов договору;

- посилання позивача на акт від 11.12.2006р. про вручення продавцю ОСОБА_3 зазначеного акту є безпідставними, оскільки відповідач не перебуває у трудових стосунках з особою під прізвищем ОСОБА_3;

- жодних листів про розірвання договорів оренди відповідач не отримував та щодо цього не складалось ніяких актів прийому-передачі;

- вимоги позивача щодо стягнення неустойки у відповідності до ст. 758 ЦК України є необгрунтованими та безпідставними, оскільки, зокрема, позивачем виставлялись рахунки за спожиту електроенергію за період оренди в 2007 році.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просять його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають рішення господарського суду Вінницької області законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ВАТ "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій - 10599" звернулось до суду з позовом до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договорів оренди нежитлових приміщень №906 від 28.04.2006 та №583 від 28.04.2006р. припиненими та звільнення приміщень, що знаходяться на АС-1 і АС-2 за адресою м. Вінниця, вул. Київська, 8 і м.Вінниця, Хмельницьке шосе,107, стягнення неустойки у сумі 3738 грн. 52 коп.(а.с.2-5, т.1).

Позов мотивовано тим, що згідно договорів №906 від 28.04.2006 та №583 від 28.04.2006р. відповідач орендував приміщення на Вінницькій автостанції-1 та Вінницькій автостанції -2. Термін оренди за вказаними договорами скінчився 31.12.2006р., однак відповідач орендовані приміщення не звільнив . Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України відповідачу нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням.

Своїми заявами від 05.03.2007р. та №224 від 24.04.2007р. позивач відмовився від позовних вимог в частині припинення договорів оренди, уточнив позовні вимоги щодо звільнення приміщень та просить звільнити та демонтувати тимчасову будівлю некапітального характеру, встановлену на території Вінницької АС-1, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська,8, а саме приміщення №35, загальною площею 25 кв. м, згідно експлікації внутрішніх площ інвентаризаційної справи автовокзалу "Центральний", яке прилягає до північної сторони будівлі автовокзалу зі сторони посадочних платформ, праворуч від входу в будівлю автовокзалу, та звільнити та демонтувати тимчасову будівлю некапітального характеру площею 40м2, встановлену в залі очікування Вінницької АС-2, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе,107, а саме приміщення №28 на першому поверсі будівлі згідно експлікації внутрішніх площ інвентаризаційної справи автовокзалу "Західний", навпроти входу, ліворуч біля кас продажу квитків (а.с.80, 126, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2006р. сторони уклали договір №609 оренди нежитлового приміщення на Вінницькій автостанції-1 площею 24кв.м. за адресою м. Вінниця, вул. Київська,10 з орендною платою 408грн. на місяць (без ПДВ) з терміном дії з 01.05.2006р. до 31.12.2006р. та договір №583 оренди нежитлового приміщення на Вінницькій автостанції "Західна" площею 40кв.м. за адресою м. Вінниця, Хмельницьке шосе,147 з орендною платою 520,0грн. на місяць (без ПДВ) з терміном дії з 01.05.2006р. до 31.12.2006р. (а.с.27-28, 29-30, т.1).

Відповідно до умов п. 1.6. договорів, в разі, якщо жодна із сторін в місячний строк до закінчення договору оренди письмово не повідомила про свій намір щодо його розірвання, даний договір автоматично пролонгується на один рік.

Згідно з п.3.2.9 договорів, після закінчення терміну дії договору оренди відповідач зобов'язався повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, або відшкодувати збитки за погіршення стану об'єкту в цінах, що діють на момент припинення оренди. Повернення об'єкту оренди орендодавцеві оформляється актом прийому-передачі.

Листом №837 від 03.11.2006р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди №583 з 01.12.2006р. та необхідність звільнення орендованих площ до 01.12.2006р. (а.с.32, т.1).

Листом №851 від 03.11.2006р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди №609 з 01.12.2006р. та необхідність звільнення орендованих площ до 01.12.2006р. (а.с.33, т.1).

На письмову заяву відповідача вх.№248 від 22.12.2006р. щодо визнання договору оренди №583 таким, що укладений на новий строк (а.с.38, т.1), листом №963 від 27.12.2006р. позивач повідомив відповідача про відхилення пропозиції останнього, про розірвання договору оренди з 01.12.2006р. та необхідність звільнення орендованих площ до 31.12.2006р. (а.с.39, т.1).

Вказані листи СПД-фізичною особою ОСОБА_1 залишені без задоволення, у зв'язку з чим ВАТ "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій - 10599" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про звільнення СПД-фізичною особою ОСОБА_1 займаних приміщень, оскільки позивач має намір використовувати дані приміщення для власних потреб .

Відповідно до п.4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано - нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України (435-15) .

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим та той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Матеріалами справи стверджується, що позивачем неодноразово направлялись відповідачу листи-вимоги про звільнення орендованих приміщень до 31.12.2006р.

Тобто, ще до закінчення строку договорів оренди мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договорів на новий строк, а відтак договори оренди №№609, 583 від 28.04.2006р. припинили свою дію 31.12.2006р.

В засіданні апеляційного господарського суду представник позивача також пояснив, що позивач листами №837 та №851 від 03.11.2006р. повідомив відповідача про дострокове розірвання договорів оренди та звільнення відповідачем орендованих площ, в зв'язку з тим, що відповідач не погодився на дострокове розірвання договорів, термін дії договорів залишився незмінним, а саме: до 31.12.2006р., що також підтверджується листом-відповіддю №963 від 27.12.2006р.

Відповідно до ч.2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Таким чином, відповідно до ст. 598 ЦК України, договори оренди нежилого приміщення від 28.04.2006р. припинені в зв'язку із закінченням строку їх дії.

Слід зазначити, що припинення строку дії договору мало місце після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим позивачем правомірно було змінено підставу позову: на момент порушення провадження у справі однією з позовних вимог було припинення договорів оренди, в ході судового процесу така вимога стала недоцільною, враховуючи відсутність у позивача наміру продовжувати строк дії договорів оренди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи, що у відповідача відсутні передбачені законом підстави користування нежилими приміщеннями площею 24 кв.м., що розташоване за адресою м.Вінниця, вул.Київська,10 та 40кв.м., що розташоване в м. Вінниці, Хмельницьке шосе,147, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині звільнення відповідачем орендованих приміщень, а тому правомірно задовольнив їх.

За прострочення виконання зобов'язання по поверненню орендованих приміщень, позивач просить стягнути з відповідача неустойку.

Згідно розрахунку позивача, розмір неустойки за період з 01.01.2007р. по 19.02.2007р. становить 3738,52грн., а саме: за договором №609 від 28.04.2006р. - 1643,66грн. та за договором №583 від 28.04.2006р. - 2094,86грн. (а.с.31, т.1).

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, вимога щодо стягнення неустойки є обгрунтованою, що правомірно встановлено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, які стосуються переважного права відповідача на укладення договорів оренди на новий строк спростовуються наступним.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України, умовами договорів оренди (п.4.2.3) передбачено переважне право орендаря, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, укласти договір найму на новий строк. Відповідно до цієї ж частини ст. 777 ЦК України, орендар попереджає про намір скористатися своїм переважним правом, як і було здійснено підприємцем ОСОБА_1 (а.с.38, т.1).

Однак, використання переважного права орендарем можливо за умови наявності наміру орендодавця передати в оренду відповідне майно, що не доведено відповідачем, а також за умови попередження про це орендодавця в розумний строк, яким не може вважатися строк, що становить 10 днів до дня припинення дії договору.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неналежне повідомлення його про час та місце розгляду справи не приймаються судом до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи господарським судом було проведено чотири судових засідання, про які відповідач повідомлявся належним чином, отже, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 13 червня 2007 року у справі №6/158-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - без задоволення.